Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №140/9885/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/9885/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп” (далі – ТОВ “777 Трейдінг Груп”, товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Волинської митниці (далі – митний орган, митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2026 №UA205050/2026/000097/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.05.2026 між ТОВ “777 Трейдінг Груп” та RAYNAL VOYAGES (Франція) укладено зовнішньоекономічний контракт №2705FR-26, відповідно до якого позивач придбав транспортний засіб BOVA VDL, VIN НОМЕР_1 , вартістю 5000,00 євро.

Для митного оформлення придбаного транспортного засобу позивач подав митну декларацію від 16.06.2026 №26UA205050021208U2, у якій митну вартість товару визначив за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Позивач вказує, що надані для митного оформлення документи у сукупності підтверджували заявлену митну вартість товару та числові значення її складових. Фактична оплата товару в сумі 5000,00 євро підтверджена платіжною інструкцією від 03.06.2026 №51, а транспортні витрати до місця ввезення товару на митну територію України у сумі 117600,00 грн включені до митної вартості та підтверджені відповідними документами.

Також зазначає, що міжнародна карта автомобільного страхування, на яку послалася митниця, підтверджує страхування цивільної відповідальності Кравченка Павла, який здійснював доставку придбаного транспортного засобу, а не страхування оцінюваного товару за рахунок ТОВ “777 Трейдінг Груп”.

Однак Волинська митниця не погодилася із заявленою митною вартістю та 16.06.2026 прийняла рішення №UA205050/2026/000097/1, яким визначила митну вартість товару за резервним методом у розмірі 45000,00 євро.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та просить його скасувати.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Вказує, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості встановлено суттєво нижчий рівень заявленої митної вартості порівняно з рівнем митної вартості товарів з подібними характеристиками, митне оформлення яких уже здійснено, а подані декларантом документи не містили всіх необхідних відомостей та містили розбіжності.

Зокрема, відповідач вказує на неналежне підтвердження фактичної оплати товару платіжною інструкцією від 03.06.2026 №51, відсутність належного документального підтвердження транспортних витрат та суперечності щодо страхування транспортного засобу. Вважає, що за таких обставин заявлена митна вартість не могла бути визначена за основним методом, а її коригування за резервним методом здійснено правомірно.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги та заперечив доводи митниці. Зазначив, що платіжна інструкція містить відмітку банку про проведення платежу та дає можливість однозначно ідентифікувати оплату з придбанням оцінюваного транспортного засобу; транспортні витрати підтверджені калькуляцією, а додатково – договором про надання послуг та актом приймання-передачі; надана міжнародна карта автомобільного страхування стосується цивільної відповідальності особи, яка здійснювала доставку транспортного засобу, та не підтверджує понесення позивачем витрат на страхування оцінюваного товару.

Ухвалою суду від 21.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін у судове засідання.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення сторін, суд встановив такі обставини.

27.05.2026 між RAYNAL VOYAGES (продавець) та ТОВ “777 Трейдінг Груп” (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №2705FR-26, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує транспортний засіб BOVA VDL, VIN НОМЕР_1 , вартістю 5000,00 євро.

Пунктом 3 контракту сторони погодили умови поставки FCA 46000 Cahors, Франція відповідно до Інкотермс 2010.

Контрактом визначено перелік документів, які передаються продавцем покупцю разом із транспортним засобом, зокрема технічні документи на транспортний засіб, комерційний інвойс, EUR.1, EX та інші необхідні документи.

Пунктом 5 контракту передбачено здійснення розрахунків у формі попередньої оплати в євро на банківський рахунок продавця.

27.05.2026 продавець RAYNAL VOYAGES виставив ТОВ “777 Трейдінг Груп” рахунок-фактуру (інвойс) №26014190 на транспортний засіб BOVA VDL, дата першої реєстрації 25.03.2011, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_1 , вартістю 5000,00 євро.

03.06.2026 ТОВ “777 Трейдінг Груп” відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті №51 перерахувало на рахунок RAYNAL VOYAGES у CREDIT AGRICOLE кошти в сумі 5000,00 євро. У призначенні платежу зазначено: “Prepayment for the vehicle according to the contract 2705FR-26 dd 27.05.2026”. Платіжна інструкція містить відмітку АТ “ПУМБ” про проведення операції банком 03.06.2026.

16.06.2026 з метою митного оформлення придбаного транспортного засобу декларантом подано митну декларацію №26UA205050021208U2.

Для митного оформлення товару декларантом подано: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №26014190 від 27.05.2026; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №A 4271867 від 05.06.2026; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №26UA205050021120U1.00 від 16.06.2026; картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2026/000518 від 16.06.2026; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 25.03.2011; платіжну інструкцію в іноземній валюті №51 від 03.06.2026; калькуляцію транспортних витрат б/н від 15.06.2026; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №2095 від 15.06.2026; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №2705FR-26 від 27.05.2026; договір про надання послуг митного брокера №9 від 21.04.2025; інші некласифіковані документи №150626083 від 15.06.2026; інші некласифіковані документи “фото” від 12.06.2026; копію митної декларації країни відправлення №26FR10005138020MB4 від 05.06.2026.

За вказаною митною декларацією до митного оформлення заявлено товар: автобус туристичний, що був у використанні, марки VDL BOVA, модель FUTURA FHD127.365, VIN НОМЕР_1 , кількість сидячих місць, враховуючи місце водія, – 65, призначений для перевезення пасажирів дорогами загального користування, тип двигуна – дизель, робочий об`єм циліндрів двигуна – 9186 смі, потужність – 266 kW, колісна формула – 4х2, календарний та модельний рік виготовлення – 2011, країна виробництва – Нідерланди.

Митну вартість товару декларантом визначено за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у сумі 7259,90 євро, що становило 377789,2242 грн.

Фактурна вартість товару становила 5000,00 євро, або 260189,00 грн. До ціни договору при визначенні митної вартості декларантом додано транспортні витрати до місця ввезення товару на митну територію України у сумі 117600,00 грн.

Відповідно до калькуляції транспортних витрат від 15.06.2026 доставка автобуса BOVA VDL, VIN НОМЕР_1 , здійснювалася власним ходом за маршрутом Cahors – Ковель загальною протяжністю 2510 км, з яких Cahors – Ягодин – 2450 км, Ягодин – Ковель – 60 км. Вартість транспортування визначена за тарифом 48,00 грн за 1 км та становила 120480,00 грн, у тому числі до кордону України – 117600,00 грн, після перетину кордону – 2880,00 грн. У калькуляції зазначено, що страхування транспортного засобу та оплата доріг не проводилися, навантаження та розвантаження не здійснювалися.

До митного оформлення також надано міжнародну карту автомобільного страхування №GEF-5BUS42-12427 щодо транспортного засобу VDL BOVA, державний номерний знак НОМЕР_2 , строком дії з 09.06.2026 до 15.06.2026.

Зі змісту цього документа вбачається, що страховим покриттям є цивільна відповідальність, а страхувальником (користувачем транспортного засобу) зазначений KRAVCHENKO PAVLO.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості Волинська митниця 16.06.2026 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2026/000097/1, яким митну вартість товару визначено за резервним методом у сумі 45000,00 євро.

В обґрунтування прийнятого рішення митний орган зазначив, що відповідно до вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України” здійснено порівняння заявленої митної вартості оцінюваного товару з рівнем митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких уже здійснено, за результатами якого встановлено, що заявлений рівень митної вартості товару є суттєво нижчим, ніж рівень митної вартості товарів з подібними характеристиками, митне оформлення яких уже завершено.

Митниця також вказала, що документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності.

Пунктом 5 контракту від 27.05.2026 №2705FR-26 передбачена передоплата за товар. Для підтвердження здійснення передоплати за оцінюваний товар декларантом надано копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 03.06.2026 №51.

Пославшись на Закон України від 21.06.2018 №2473-VIII “Про валюту і валютні операції”, Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, та Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, митний орган зазначив, що платіжна інструкція від 03.06.2026 №51 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, зокрема підпису відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України має право розпоряджатися рахунком.

Щодо транспортних витрат митниця зазначила, що для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 15.06.2026 б/н, проте не надано документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.

Щодо страхування митний орган вказав, що умовами поставки товару відповідно до пункту 3 контракту визначено FCA 46000 CAHORS, Франція. На думку митниці, після передачі товару перевізнику витрати та ризики, пов`язані з міжнародним перевезенням і страхуванням, покладаються на покупця.

Митниця зазначила, що декларантом надано страховий поліс, виданий 09.06.2026 та оформлений на третю особу – KRAVCHENKO PAVLO. При цьому в калькуляції транспортних витрат від 15.06.2026 зазначено, що страхування не проводилося, що, на думку митного органу, може свідчити про недостовірність наданих відомостей та невключення до митної вартості товару витрат на страхування.

У зв`язку з тим, що подані документи, на думку митного органу, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містили розбіжності, декларанту було запропоновано надати: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що декларант заявою від 16.06.2026 відмовився від надання інших додаткових документів.

За результатами проведеної консультації митний орган зазначив про неможливість застосування методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів у зв`язку з відсутністю інформації про митне оформлення таких товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 Митного кодексу України, а методів на основі віднімання та додавання вартості – через відсутність вартісної основи для розрахунку.

Митну вартість товару визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби – митної декларації від 08.10.2025 №25UA205170028550U0.

За вказаною митною декларацією здійснено митне оформлення автобуса VDL BOVA FUTURA FHD127.365, що був у використанні, 2011 року виготовлення, робочий об`єм двигуна 9186 смі, потужність 266 kW, кількість сидячих місць – 55, країна походження – Європейський Союз, ввезеного з Нідерландів на умовах EXW Hoogerheide. Рівень митної вартості становив 45000,00 євро за одиницю. Коригування на обсяг партії, комерційні умови та умови поставки митним органом не здійснювалося.

На підставі рішення про коригування митної вартості Волинською митницею оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.06.2026 №UA205050/2026/000520.

У подальшому позивачем подано митну декларацію від 17.06.2026 №26UA205050021389U5, за якою товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України.

30.06.2026 позивач у порядку частини восьмої статті 55 Митного кодексу України звернувся до Волинської митниці із заявою про перегляд рішення про коригування митної вартості та надав додаткові документи і пояснення.

Зокрема, на підтвердження транспортних витрат позивач додатково надав договір про надання послуг від 01.06.2026 №01/06 та акт приймання-передачі від 15.06.2026 №01/06.

Відповідно до договору про надання послуг від 01.06.2026 №01/06, укладеного між ТОВ “777 Трейдінг Груп” як замовником та ОСОБА_1 як виконавцем, виконавець зобов`язався надати замовнику послуги з транспортування автобуса BOVA VDL, VIN НОМЕР_1 , за маршрутом 46000 Cahors – місто Ковель, вулиця Володимирська, 151. Вартість послуг визначена сторонами у сумі 120480,00 грн.

Згідно з актом приймання-передачі від 15.06.2026 №01/06 загальна вартість наданих послуг становила 120480,00 грн, у тому числі витрати на транспортування за межами території України – 117600,00 грн та на території України – 2880,00 грн.

Листом від 03.07.2026 №7.3-2/15-02/14/8336 Волинська митниця за результатами розгляду поданих позивачем додаткових документів повідомила про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2026 №UA205050/2026/000097/1 та визнання заявленої митної вартості, зазначивши, зокрема, що подані додаткові документи не усувають у повній мірі розбіжностей, викладених у графі 33 вказаного рішення.

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України встановлено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом десяти календарних днів надати за наявності додаткові документи.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною третьою статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За змістом частини восьмої статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом п`яти робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні – за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За приписами частини дев`ятої статті 58 Митного кодексу України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до пунктів 5-7 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, якщо вони не включалися до такої ціни, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення жодних інших витрат, крім тих, що передбачені цією статтею.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, однак наявність такого повноваження не означає можливості відмовитися від застосування основного методу лише з огляду на нижчий рівень заявленої митної вартості або ненадання декларантом усіх документів, які були витребувані митним органом.

Наявні у митного органу сумніви повинні бути обґрунтованими, стосуватися конкретних числових значень складових митної вартості чи фактично сплаченої або такої, що підлягає сплаті, ціни товару, а витребування додаткових документів має бути спрямоване на перевірку саме таких сумнівів.

Верховний Суд у постанові від 05.12.2024 у справі №380/19286/23 зазначив, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої декларантом інформації.

Надаючи оцінку кожній із зазначених Волинською митницею підстав для невизнання заявленої позивачем митної вартості, суд зазначає таке.

Щодо платіжної інструкції в іноземній валюті від 03.06.2026 №51 суд не погоджується з висновком відповідача про те, що цей документ не підтверджує фактичної оплати оцінюваного товару.

Платіжна інструкція містить відомості про платника – ТОВ “777 Трейдінг Груп”, отримувача – RAYNAL VOYAGES, суму платежу – 5000,00 євро, рахунок отримувача та банк отримувача – CREDIT AGRICOLE.

У призначенні платежу прямо зазначено про здійснення попередньої оплати за транспортний засіб відповідно до контракту №2705FR-26 від 27.05.2026.

Сума платежу 5000,00 євро повністю відповідає вартості транспортного засобу, погодженій сторонами у контракті від 27.05.2026 №2705FR-26 та зазначеній в інвойсі від 27.05.2026 №26014190.

Платіжна інструкція також містить відмітку АТ “ПУМБ” про проведення банком операції 03.06.2026, а до документа додано протокол перевірки електронного підпису.

При цьому суд враховує, що на дату здійснення платежу підпункт 13 пункту 14 розділу II Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, діяв у редакції постанови Правління Національного банку України від 23.04.2026 №41, яка набрала чинності 28.04.2026.

Відповідно до зазначеної норми до обов`язкових реквізитів платіжної інструкції належить підпис (підписи) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної особи (осіб) платника, яка відповідно до законодавства України має право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації, створений за результатом процедури посиленої автентифікації платника.

Отже, нормативне регулювання, чинне на дату платежу, не передбачало як єдино можливий спосіб підтвердження волевиявлення платника наявність власноручного підпису на паперовому примірнику платіжної інструкції.

Водночас відповідач, пославшись на відсутність такого підпису, не надав оцінки можливості електронного оформлення платіжної інструкції та автентифікації платника, відмітці банку про фактичне проведення платежу, а також протоколу перевірки електронного підпису.

Митницею не встановлено будь-якої невідповідності між особою платника та покупцем за контрактом, між особою отримувача та продавцем товару, між сумою платежу та ціною товару, а також між призначенням платежу та реквізитами контракту.

За таких обставин висновок відповідача про відсутність документального підтвердження фактичної сплати 5000,00 євро лише через відсутність власноручного підпису на поданому примірнику платіжної інструкції є необґрунтованим.

Щодо транспортних витрат суд зазначає таке.

Пунктом 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України передбачено подання транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, передбачено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До таких документів можуть належати рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати таких послуг, калькуляція транспортних витрат у разі перевезення товарів з використанням власного транспортного засобу.

Використання у зазначених Правилах словосполучення “можуть належати” свідчить про те, що наведений перелік документів не має вичерпного характеру, а визначальним є те, чи дають фактично подані документи можливість встановити числове значення відповідної складової митної вартості.

Такий підхід узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.12.2024 у справі №380/19286/23.

У спірному випадку під час митного оформлення декларантом була надана калькуляція транспортних витрат від 15.06.2026, у якій зазначено конкретний транспортний засіб – BOVA VDL, VIN НОМЕР_1 , маршрут його доставки Cahors, Франція – Ковль, загальну протяжність маршруту 2510 км, відстань до кордону України – 2450 км, відстань територією України – 60 км, тариф – 48,00 грн за 1 км та загальну вартість доставки – 120480,00 грн.

При цьому до заявленої митної вартості включено не всю суму 120480,00 грн, а лише 117600,00 грн витрат, пов`язаних із переміщенням транспортного засобу до місця ввезення на митну територію України. Витрати у сумі 2880,00 грн, які припадають на переміщення транспортного засобу територією України, до митної вартості не включені.

Отже, вже на час митного оформлення декларантом було заявлено конкретне, кількісно визначене значення транспортної складової митної вартості із зазначенням способу його розрахунку.

Крім того, у межах передбаченої частиною восьмою статті 55 Митного кодексу України процедури позивач додатково надав договір про надання послуг від 01.06.2026 №01/06 та акт приймання-передачі від 15.06.2026 №01/06.

Договір від 01.06.2026 №01/06 є цивільно-правовим договором про надання послуг, укладеним між ТОВ “777 Трейдінг Груп” як замовником та ОСОБА_1 як виконавцем.

За цим договором ОСОБА_1 зобов`язався надати позивачу послугу з транспортування саме автобуса BOVA VDL, VIN НОМЕР_1 , за маршрутом 46000 Cahors – місто Ковель, вулиця Володимирська, 151, а вартість послуги визначена у сумі 120480,00 грн.

Актом приймання-передачі від 15.06.2026 №01/06 підтверджено фактичне надання зазначеної послуги та визначено її вартість: 120480,00 грн загалом, у тому числі 117600,00 грн за межами території України та 2880,00 грн на території України.

При цьому суд не вбачає суперечності між зазначенням у калькуляції транспортних витрат про доставку автобуса “власним ходом” та укладенням позивачем цивільно-правового договору з ОСОБА_1 про надання послуг з доставки цього автобуса.

У цьому випадку словосполучення “власним ходом” характеризує спосіб переміщення самого транспортного засобу, тобто його рух без використання іншого транспортного засобу для перевезення, а не особу, яка безпосередньо здійснювала таке переміщення.

Тому факт надання фізичною особою ОСОБА_1 за цивільно-правовим договором послуги з доставки автобуса не суперечить факту переміщення цього автобуса власним ходом.

Більше того, сума транспортних витрат, визначена в калькуляції від 15.06.2026, повністю збігається із вартістю послуги, погодженою у договорі від 01.06.2026 №01/06 та підтвердженою актом від 15.06.2026 №01/06.

Суд також враховує, що договір від 01.06.2026 та акт від 15.06.2026 були складені до прийняття митницею 16.06.2026 оскаржуваного рішення, а їх подання митному органу після випуску товару здійснено в межах спеціально передбаченої частиною восьмою статті 55 Митного кодексу України процедури додаткового підтвердження заявленої митної вартості.

Отже, пізніше подання цих документів не позбавляє їх доказового значення та не дає митному органу підстав не враховувати їх під час вирішення питання про визнання заявленої митної вартості.

Таким чином, транспортні витрати у сумі 117600,00 грн, включені позивачем до митної вартості товару, є кількісно визначеними та документально підтвердженими.

Щодо доводів відповідача про невключення до митної вартості витрат на страхування суд зазначає таке.

Пункт 7 частини десятої статті 58 Митного кодексу України передбачає включення до митної вартості витрат на страхування оцінюваних товарів за умови, що такі витрати фактично понесені та не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Водночас пункт 8 частини другої статті 53 Митного кодексу України передбачає подання страхових документів та документів, що містять відомості про вартість страхування, лише у випадку, якщо страхування здійснювалося.

Митниця обґрунтувала сумнів тим, що за умовами FCA ризики після передачі товару переходять до покупця, а до митного оформлення подано страховий поліс на оцінюваний товар, який виданий 09.06.2026, тобто вже після продажу оцінюваного товару, та виписаний на третю особу - KRAVCHENKO PAVLO, тоді як у калькуляції транспортних витрат зазначено, що страхування транспортного засобу не проводилося.

Однак перехід до покупця ризиків відповідно до умов поставки FCA сам по собі не підтверджує фактичного укладення покупцем договору страхування оцінюваного товару та понесення ним витрат на таке страхування.

Суд зауважує, що митниці була надана міжнародна карта автомобільного страхування №GEF-5BUS42-12427, а не страховий поліс на оцінюваний товар, яка за своїм змістом не підтверджує страхування автобуса як товару від ризику його втрати чи пошкодження під час перевезення.

У ній видом страхового покриття зазначено цивільну відповідальність, а страхувальником (користувачем транспортного засобу) – KRAVCHENKO PAVLO.

При цьому саме ОСОБА_1 відповідно до цивільно-правового договору від 01.06.2026 №01/06 здійснював доставку автобуса BOVA VDL, VIN НОМЕР_1 .

Отже, оформлення міжнародної карти автомобільного страхування цивільної відповідальності на Кравченка Павла узгоджується з його участю у переміщенні транспортного засобу та саме по собі не свідчить про понесення ТОВ “777 Трейдінг Груп” витрат на страхування оцінюваного товару.

Таким чином, міжнародна карта автомобільного страхування та зазначення у калькуляції про відсутність витрат на страхування не спростовують одне одного у частині визначення митної вартості, оскільки для цілей пункту 7 частини десятої статті 58 Митного кодексу України визначальним є встановлення фактичних витрат покупця на страхування оцінюваного товару.

Відповідач не встановив ані факту сплати ТОВ “777 Трейдінг Груп” страхового платежу за міжнародною картою №GEF-5BUS42-12427, ані розміру такого платежу, ані того, що відповідний платіж стосувався саме страхування автобуса як оцінюваного товару.

За приписами частини дев`ятої статті 58 Митного кодексу України розрахунки митної вартості можуть здійснюватися лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відтак припущення митного органу про можливе існування неврахованих витрат на страхування за відсутності встановленого факту їх понесення позивачем та кількісного значення таких витрат не може бути підставою для висновку про неповноту заявленої митної вартості.

Щодо ненадання декларантом усіх додатково витребуваних документів суд зазначає, що таке ненадання саме по собі не є достатньою підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 05.12.2024 у справі №380/19286/23 звернув увагу, що митний орган повинен встановити, яких саме відомостей не вистачає для підтвердження заявленої митної вартості та яким чином відповідна обставина перешкоджає її визначенню за ціною договору.

У спірних правовідносинах ціна товару у сумі 5000,00 євро послідовно зазначена у контракті від 27.05.2026 №2705FR-26, інвойсі від 27.05.2026 №26014190 та платіжній інструкції в іноземній валюті від 03.06.2026 №51.

Сума транспортних витрат до місця ввезення товару на митну територію України у розмірі 117600,00 грн зазначена у калькуляції транспортних витрат від 15.06.2026 та підтверджена договором про надання послуг від 01.06.2026 №01/06 і актом приймання-передачі від 15.06.2026 №01/06.

Доказів понесення позивачем будь-яких інших витрат, які відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України підлягали обов`язковому включенню до митної вартості, відповідачем не встановлено.

Тому ненадання інших документів із запропонованого митницею переліку не свідчить про недостовірність уже наданих відомостей та не може самостійно обґрунтовувати неможливість застосування основного методу.

Щодо визначення митної вартості за резервним методом суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Сам по собі факт використання під час застосування резервного методу митної вартості, яка раніше була визначена митним органом, не суперечить статті 64 Митного кодексу України.

Однак застосування резервного методу не звільняє митний орган від обов`язку обґрунтувати числове значення визначеної ним митної вартості та пояснити використані джерела інформації з урахуванням характеристик оцінюваного товару й умов відповідної зовнішньоекономічної операції.

Із оскаржуваного рішення вбачається, що джерелом цінової інформації митницею обрано митну декларацію від 08.10.2025 №25UA205170028550U0, за якою здійснено митне оформлення автобуса VDL BOVA FUTURA FHD127.365, що був у використанні, 2011 року виготовлення, з робочим об`ємом двигуна 9186 смі, потужністю 266 kW та 55 сидячими місцями, ввезеного з Нідерландів на умовах EXW Hoogerheide, митна вартість якого становила 45000,00 євро.

Натомість оцінюваний у цій справі автобус має 65 сидячих місць та придбаний у Франції на умовах FCA 46000 Cahors.

При цьому в самому оскаржуваному рішенні митниця зазначила, що коригування на обсяг партії, комерційні умови та умови поставки не здійснювалося.

Отже, визначаючи митну вартість оцінюваного автобуса на рівні 45000,00 євро, відповідач фактично переніс числове значення митної вартості іншого транспортного засобу без наведення розрахунку, який би пояснював вплив установлених відмінностей на митну вартість оцінюваного товару.

Суд також звертає увагу, що, обґрунтовуючи неможливість застосування методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, відповідач зазначив про відсутність інформації щодо митного оформлення таких товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 Митного кодексу України.

Разом з тим при застосуванні резервного методу митниця використала інформацію про інший автобус, не навівши достатнього обґрунтування того, яким чином така інформація з урахуванням відмінностей у характеристиках товарів, країні відправлення та умовах поставки дає можливість визначити митну вартість оцінюваного транспортного засобу саме у сумі 45000,00 євро.

Зазначене не свідчить про неможливість використання такої інформації при застосуванні резервного методу як такої, однак покладає на митний орган обов`язок обґрунтувати її використання та визначене на її підставі числове значення митної вартості, чого відповідач у спірному рішенні належним чином не зробив.

Верховний Суд у постановах від 10.06.2021 у справі №815/6854/17 та від 27.02.2025 у справі №300/784/24 виходив із того, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Сама по собі різниця між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, може бути підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Різниця між заявленою митною вартістю та рівнем митної вартості інших товарів може бути підставою для виникнення сумніву та проведення митним органом відповідної перевірки, однак за результатами такої перевірки митний орган повинен встановити конкретні обставини, які свідчать про неповноту чи недостовірність заявлених декларантом відомостей.

У цій справі таких обставин відповідач належними та допустимими доказами не довів.

Подані декларантом документи у своїй сукупності дозволяють ідентифікувати продавця, покупця та оцінюваний транспортний засіб, встановити погоджену сторонами ціну товару у сумі 5000,00 євро та її фактичну сплату, а також встановити числове значення транспортних витрат до місця ввезення товару на митну територію України у сумі 117600,00 грн.

Доводи відповідача щодо страхування ґрунтуються на ототожненні страхування цивільної відповідальності особи, яка здійснювала переміщення автобуса, зі страхуванням самого оцінюваного товару, тоді як доказів фактичного понесення ТОВ “777 Трейдінг Груп” витрат на страхування товару та їх кількісного значення матеріали справи не містять.

Наведені митницею обставини щодо платіжної інструкції також не спростовують факту сплати ціни товару, оскільки платіжний документ дає можливість однозначно ідентифікувати відповідну господарську операцію, містить відмітку банку про проведення платежу, а нормативне регулювання, чинне на дату його здійснення, передбачало не лише власноручний чи електронний підпис, а й альтернативну можливість використання коду автентифікації.

Водночас транспортні витрати, заявлені при митному оформленні на підставі калькуляції, додатково підтверджені договором про надання послуг та актом приймання-передачі, поданими митному органу у встановленому частиною восьмою статті 55 Митного кодексу України порядку.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявності передбачених Митним кодексом України підстав для невизнання митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, та переходу до її визначення за резервним методом.

Отже, рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 16.06.2026 №UA205050/2026/000097/1 є протиправним та підлягає скасуванню, а позов – задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання цього позову позивач сплатив судовий збір у сумі 10349,07 грн, тому вказана сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 16.06.2026 №UA205050/2026/000097/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп” судовий збір у сумі 10349,07 грн (десять тисяч триста сорок дев`ять гривень 07 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп” (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124; ідентифікаційний код 44356571).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).

Суддя Н. В. Стецик