Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №642/2863/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 642/2863/26 Головуючий 1 інстанції: Гримайло А.М.

Провадження №33/818/1513/26 Доповідач: Шабельніков С.К.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,

при секретарі Гуржія І.В.,

за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Холодногірського районного суду м.Харкова від 06 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Постановою встановлено, що 05 квітня 2026 року о 15 годині 44 хвилин в м.Харкові по вул. Верхня Гиївська, 89, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОНД в м.Харкові по вул. Ахієзерів, 18А, відмовився у встановленому законом порядку.

Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 ПДР, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №632729 від 05 квітня 2026 року.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Холодногірського районного суду м.Харкова від 06 травня 2026 року, та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення або направити справу на новий розгляд.

В обґрунтування доводів зазначає, що фактично він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а лише просив працівників поліції надати йому час для виконання своїх професійних обов`язків, що не може розцінюватися як відмова від проходження огляду у розумінні ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні Харківського апеляційного суду від 09 вересня 2026 року під час надання пояснень ОСОБА_1 заявив, що йому необхідно порадитись із захисником, а також висловив думку, що суд апеляційної інстанції зобов`язаний надати йому безоплатного захисника. При цьому, ОСОБА_1 не зазначив поважних причин відсутності захисника у судовому засіданні та не заявив у встановленому законом порядку клопотання про відкладення розгляду справи для залучення йому захисника для надання правової допомоги, не зазначаючи підстав, передбачених законом, щодо надання безоплатної правової допомоги.

Разом з цим, розглянувши вказану заяву ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Стаття 59 Конституції України та стаття 268 КУпАП гарантують кожному право на правову допомогу. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Реалізація цього права покладається безпосередньо на особу та здійснюється нею особисто шляхом укладення договору про надання правової допомоги або звернення до органів, уповноважених надавати безоплатну вторинну правову допомогу відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02 червня 2011 року. Чинне законодавство про адміністративні правопорушення не наділяє суд повноваженнями безпосередньо призначати або забезпечувати участь безкоштовного захисника у судовому засіданні за власною ініціативою суду під час розгляду справи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції була винесена 06 травня 2026 року, а в суді апеляційної інстанції справа перебуває з 18 травня 2026 року саме за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд якої був призначений на 09 вересня 2026 року.

Таким чином, з моменту надходження справи до суду апеляційної інстанції до дня її фактичного розгляду пройшло майже чотири місяці. ОСОБА_1 був обізнаний про наявність апеляційного провадження та мав достатньо часу для самостійного залучення захисника, отримання правових консультацій, підготовки до судового засідання або своєчасного звернення до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Будь-яких відомостей, які б свідчили про наявність об`єктивних перешкод для реалізації права на захист протягом вказаного періоду, ОСОБА_1 апеляційному суду не надав, не містять їх і матеріали справи.

Крім того, зміст апеляційної скарги ОСОБА_1 містить лише одне твердження по суті правопорушення, а саме те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а лише просив надати йому час для виконання своїх службових обов`язків. Під час судового засідання в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 надав аналогічні пояснення, його позиція та доводи жодним чином не змінилися.

За таких обставин, враховуючи, що правова позиція ОСОБА_1 є незмінною, йому відомі обставини справи, він отримував пам`ятку про права та обов`язки, тому твердження ОСОБА_1 про необхідність порадитись із захисником без належного клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим розцінюється апеляційним судом як намір затягнути розгляд справи, що у свою чергу не є підставою для відкладення судового засідання.

Заслухавши доповідь головуючого судді, вислухавши доводи ОСОБА_1 , який повністю підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши ці доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд при розгляді справи відносно ОСОБА_1 дотримався всіх вказаних вимог закону.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, внаслідок порушення ним вимог п.2.5 Правил дорожнього руху.

Так, згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, з системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є обов`язком водія, а не його правом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме: відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №632729 від 05 квітня 2026 року, в якому зазначено про те, що 05 квітня 2026 року о 15 годині 44 хвилини в м.Харкові по вул. Верхня Гиївська, 89, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зиниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ у лікаря нарколога водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (арк. 1).

У матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу до КНП ХОР «ОКНЛ» від 05 квітня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 під час події мав виражені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя (арк.5).

Також належить взяти до уваги, що згідно рапорту інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП, старшого лейтенанта поліції, В. Ніколаєнка, в якому зазначено про те, що 05 квітня 2026 року в ході патрулювання в складі екіпажу 3202 за адресою: м.Харків, вул. Верхня Гиївська, 89, було зупинено авто Рено Кенго, НОМЕР_1 згідно п.3,5 ЗУ «Про Національну поліцію» під керування водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході спілкування в останнього було виявлені ознаки наркотичного сп’яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м.Харків, вул. Ахієзерів, 18 А відмовився. Стосовно водія було складено протокол ЕПР1 63279 за ч.1 ст.130 КУпАП, п.2.5 ПДР. Посвідчення водія відповідної категорії останній пред`явив, але для вилучення не передав. Водія було відсторонено від керування. Авто залишилось на місці зупинки без порушень ПДР (арк.6).

У матеріалах справи також міститься відеозапис події від 05 квітня 2026 року за участю ОСОБА_1 (акр. 2), з якого вбачається, факт керування останнім транспортним засобом. Працівники поліції, підійшовши до автомобіля, представилися та повідомили причину зупинки. Після чого водій надав для перевірки посвідчення водія. Водієм виявився ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість та звужені зіниці, які не реагують на світло, у зв`язку з чим ними неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у відповідному медичному закладі, а також роз`яснено процедуру проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та наслідки відмови від проходження огляду в установленому законом порядку. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у відповідному медичному закладі у лікаря нарколога, обґрунтовуючи свою відмову тим, що йому треба віддати ще два закази, після чого він самостійно протягом двох годин пройде огляд. ОСОБА_1 працівниками поліції були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також повідомлено про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Після складання відповідних адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 було ознайомлено із протоколом про адміністративне правопорушення, від підпису та отримання його копії останній відмовився. Водія відсторонено від подальшого керування транспортним засобом.

Зазначений відеозапис відтворює обставини події, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, хід спілкування останнього з працівниками поліції, виявлення ознак наркотичного сп`яніння, законну вимогу працівника поліції на проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також відмову водія від проходження зазначеного огляду у відповідному медичному закладі.

Крім того, вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 не було об`єктивних підстав для не проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що, у свою чергу, свідчить про умисне бажання уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що саме відмова від вимоги поліцейського пройти в установленому порядку огляду на стан сп`яніння у медичному закладі є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані наркотичного сп`яніння чи ні.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Однак, ОСОБА_1 не скористався своєю процесуальною можливістю та не звернувся із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі.

Більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 подавав заяву в порядку, передбаченим чинним КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов`язків при складанні адміністративного матеріалу відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП.

Також ОСОБА_1 не надано відомостей про те, що він звертався до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності працівників патрульної поліції.

Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 не надав до суду будь-яких фактичних відомостей на підтвердження його версії щодо незаконності дій працівників поліції під час проведення ними його огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів за цією справою, а матеріали справи не містять відповідних відомостей, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення та інших письмових доказах, оскільки вони відповідають дійсності та заслуговують на увагу.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а лише просив працівників поліції надати йому час для завершення виконання своїх службових обов`язків є необґрунтованими та не відповідають нормам законодавства та фактичним обставинам події, з огляду на наступне.

Так, згідно положень п.12. Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 Розділу I цієї Інструкції (звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Таким чином, працівники поліції, вважаючи, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп`яніння, запропонували останньому проїхати до відповідного медичного закладу для проходження огляду у лікаря-нарколога, детально роз`яснили йому процедуру проведення цього огляду, зокрема, що він здійснюється у присутності двох поліцейських, а також попередили про правові наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, діючи у межах та у відповідності до вимог Інструкції. Відтак, вимога працівників поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння була аргументованою, вмотивованою та ґрунтувалась на правових підставах.

Крім того, пунктом 2.5 ПДР встановлено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти медичний огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що законодавець передбачив настання адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, саме з метою забезпечення неможливості ухилитись від проходження такого огляду водіями, які підозрюються у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння.

Натомість ОСОБА_1 , замість виконання законної вимоги працівників поліції щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, не погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у відповідному медичному закладі, мотивуючи свою відмову тим, що він наразі не готовий їхати до закладу охорони здоров`я, оскільки йому необхідно спочатку виконати два замовлення (одне замовлення відвезти на "Високий", а інше - на "Баварію"), а після чого пообіцяв самостійно прибути до лікарні протягом двох годин.

Посилання ОСОБА_1 на необхідність виконання своїх службових обов`язків, зокрема, здійснення замовлень з доставки, за наявності законної вимоги працівника поліції на проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у відповідному медичному закладі, апеляційний суд враховує як відмову від проходження огляду, що підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом, та утворює закінчений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим розцінюються як обраний спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Належить врахувати, що у матеріалах справи наявна довідка інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП, старшого лейтенанта поліції, Гриненко І., згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 25 березня 1999 року (арк.4), що свідчить про позитивне складення ним іспиту на знання вимог Правил дорожнього руху, а тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що останній знає Правила дорожнього руху, в тому числі п. 2.5.

Апеляційний суд вбачає, що ОСОБА_1 свідомо ігнорував Правила дорожнього руху, що також свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст.10 КУпАП.

Більш того, належить також зазначити, що нормами чинного КУпАП, а саме ст.294 цього Закону, не передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції може скасувати оскаржувану постанову, та призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга в цій частині також є суб`єктивною і безпідставною.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.

Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з`ясуванні судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху та вірно притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання сторони захисту на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції є безпідставною.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

У зв`язку з викладеним, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Холодногірського районного суду м.Харкова від 06 травня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков