Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №557/1000/25 — Рівненський апеляційний суд

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року

м. Рівне

Справа № 557/1000/25

Провадження № 22-з/4815/57/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Боймиструка С. В., Шимківа С. С.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал»

відповідач - ОСОБА_1

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» заборгованість за кредитним договором № Z02.00208.004626701 від 10 грудня 2018 року у розмірі 52337 грн. 72 коп., з яких: 37720 грн. 12 коп. заборгованість за основним боргом, 12529 грн. 83 коп., інфляційні витрати - 1778 грн. 01 коп. та 309 грн. 76 коп. - три проценти річних. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. та 5000 грн. витрат на професійну правову допомогу та 75 грн. 00 коп. витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Вважаючи рішення суду незаконним, представник ОСОБА_1 - адвокат Зражевський О. В. оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 17 березня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зражевського Олега Валентиновича залишено без задоволення. Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2025 року залишено без змін.

07.04.2026 року до Рівненського апеляційного суду надійшла заява ТОВ «Санфорд капітал» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. В обгрунтування заяви вказує, що Рівненським апеляційним судом, при ухваленні судового рішення від 17 березня 2026 року, не вирішено питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Подаючи відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Санфорд капітал» просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а саме, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Санфорд капітал» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3000 грн. Із цих підстав просить ухвалити додаткове рішення у справі 557/1000/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Санфорд капітал» судових витрат, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу адвоката Маслюженка М. П. в сумі 3000 грн.

У поданих запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення, представник ОСОБА_1 - адвокат Зражевський О. В. вказує, що постановою суду першої інстанції від 15.10.2025 року (яка залишена в силі судом апеляційної інстанції) вже було вирішене питання про судові витрати, у тому числі вирішено стягнути 5000 грн. витрат на професійну правову допомогу, тому підстав для ухвалення додаткового рішення немає. У заяві про ухвалення додаткового рішення не надано доказів, передбачених ч. 8 ст. 141 ЦПК України (договір, акт приймання-передачі послуг, детальний опис робіт, рахунок тощо), які б обґрунтовували правову підставу для вказаної вимоги, також відсутні докази фактичної оплати або обов`язку сплати саме цієї суми адвокату Маслюженку М. П., відсутні докази попереднього заявлення суду апеляційної інстанції про орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу. Додаткові витрати є необґрунтованими та непропорційними. Вважає, що додаткове заявлення судових витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн. без будь-якого належного обґрунтування та доведення належними доказами виглядає як спроба необґрунтовано збільшити витрати, що суперечить ч. 3 ст. 141 ЦПК України. Із цих підстав просить відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Санфорд Капітал» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення 3000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша-друга статті 133 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)

3) Розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

На підтвердження понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» витрат на правничу допомогу заявником додано копію ордера про надання правничої допомоги адвокатом Маслюженком Миколою Павловичем згідно договору про надання правничої допомоги від 01.04.2024 №1/04; копію Акта приймання-передачі послугз правничої допомоги №7 від 18.12.2025 року, де вказана вартість правничої допомоги в сумі 3 000,00 грн..

Заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу подана до Рівненського апеляційного суду 18 грудня 2025 року разом із відзивом на апеляційну скаргу, тобто у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Таким чином, заявлений розмір витрат на правничу допомогу підтверджений належними і достовірними доказами.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року (справа №648/1102/19), суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена: Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Зазначена правова позиціє є незмінною, вона безпосередньо передбачена положеннями пункту 1 частини другої статті 137, частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини основними критеріями судових витрат, що підлягають відшкодуванню, називає їх (а) фактичність, тобто їх реальне підтверджене здійснення, (б) неминучість, тобто відсутність альтернативних шляхів забезпечення такого ж захисту/представництва, і (в) обґрунтованість, тобто пропорційність вчинених дій до наявних завдань та отриманого результату й адекватність оголошеної ціни за виконану роботу. Такий погляд сформовано, зокрема, у рішеннях від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна та інші проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України».

Об`єднана Палата Верховного Суду у справі № 922/445/19, серед іншого наголосила, що:

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт;

- суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

- суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.

Оцінюючи неминучість та необхідність понесення заявником витрат на правничу допомогу апеляційний суд бере до уваги наступне.

Як вбачається із копії Акта приймання-передачі послугз правничої допомоги №7 від 18.12.2025 року, де вказана вартість правничої допомоги в сумі 3 000,00 грн., гадання якої охоплює період апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції та включає одну послугу, яка визначена як « складання, підписання та подання відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у справі №557/1000/25» і її ціна відповідно до прейскуранту становить від 2 400,00 грн.. При цьому, поруч вказана остаточна сума 3 000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, стороною позивача в межах апеляційного перегляду справи 18.12.2025 року подано відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зражевського Олега Валентиновича на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2025 року.

В суді апеляційної інстанції вказана справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності і взаємозв`язку з нормами закону, що їх регулює, а також беручи до уваги те, що постановою Рівненського апеляційного суду від 17 березня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зражевського Олега Валентиновича залишено без задоволення, рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2025 року залишено без змін, враховуючи заперечення відповідача проти заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу та принципи співмірності і пропорційності судових витрат, а також зазначену у акті виконаних робіт суму її вартості, апеляційний суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 2 400 гривень 00 копійок.

У справі № 755/9215/15-ц Велика Палата також вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

У зв`язку з наведеним, апеляційний суд приходить до переконання про обґрунтованість заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та наявність підстав для її часткового задоволення.

Керуючись ст. 141, 270, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2026 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Боймиструк С. В.

Шимківа С. С.