Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №569/11724/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року

м. Рівне

Справа № 569/11724/25

Провадження № 22-ц/4815/865/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Боймиструка С. В., Шимківа С. С.

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство «Ідея Банк»

відповідач – ОСОБА_1

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 січня 2026 року у складі судді Левчука О. В., ухвалене в м. Рівне, повний текст рішення складено 30 січня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 64549,71 грн., та судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, обґрунтовуючи вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов`язань.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 січня 2026 року вказаний позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договорам від 05.08.2022 року у розмірі 64 549, 71 грн., а також судовий збір у розмірі 3028, 00 грн.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване передбаченим законом обов`язком позичальника повернути кредит у строк та на умовах, передбачених договором, та обґрунтовано тими обставинами справи, які вказують, що такий обов`язок відповідачем як позичальником дотриманий не був.

Вважаючи рішення суду незаконним, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що він не брав участі у справі, у зв`язку з сімейними обставинами (займався доглядом за членом сім`ї літнього віку, його госпіталізація та стаціонерне лікування), а суд розглянув справу односторонньо, виключно на основі матеріалів, поданих позивачем. Зазначає, що до позову була додана Публічна пропозиція АТ «Ідея Банк» про приєднання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Даний документ не містить належних реквізитів, що підтверджують його оригінальність та достовірність (відсутні підпис уповноваженої особи та відповідні штампи із зазначенням, що це є копія). Із змісту даного документа не випливає, що його дія в часі (саме в тій редакції, яка подана до суду) поширювалась у часі на правовідносини, які виникли у зв`язку із укладенням між ним та Банком договору споживчого кредиту 05.08.2022 року. Вказана вище Публічна пропозиція АТ «Ідея Банк» про приєднання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затверджена протоколом правління №07/22-11 від 22.06.2022 року є неналежним доказом, оскільки з її змісту ніяким чином не випливає, що саме ця її редакція була чинною на момент підписання договору між ним та Банком (05.08.2022р.), тобто вона не містить інформації про предмет доказування. Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу АТ «Ідея Банк» вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу – безпідставною, тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 05.08.2022 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду про відкриття та обслуговування кредитної картки та страхування №С-208-016228-22-980, яка разом з Тарифами банку є невід`ємною частиною Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО), і яка включає в себе Заяву на відкриття поточного Рахунку.

Згідно з пунктом 2 вказаної Угоди, банк відкриває клієнту в рамках банківського продукту Card Blanche Blue ID INS Cross + банківський поточний рахунок IBAN НОМЕР_1 у валюті гривня із дебетно-кредитною схемою, операції за яким можуть здійснюватися з використанням банківської платіжної картки, оформляє до рахунку та надає у користування банківську платіжну картку.

Відповідно до пункту 3 Угоди банк надає клієнту кредит на споживчі цілі у вигляді відновлювальної кредитної лінії до рахунку та здійснює платежі клієнта з рахунку за рахунок кредиту на суму, що перевищує залишок власних коштів клієнта на рахунку, на умовах повернення, строковості та платності, а саме: максимальний ліміт кредитної лінії становить 200 000 грн зі строком дії 12 місяців з можливістю автоматичної пролонгації; розмір кредитної лінії на дату укладання Угоди становить 30000 грн та може бути змінений в межах максимального розміру за ініціативою банку або клієнта з дотриманням вимог ДКБОФО; процентна ставка за користування кредитом становить 24,00 % річних, яка є фіксованою протягом усього строку дії Угоди та може бути зміненою за умови погодження сторонами в порядку визначеному цією Угодою; процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії Угоди 72% річних.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому Угодою, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ) за період з 05 серпня 2022 року по 12 травня 2025 року.

Спірні відносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, і – як наслідок – виникнення заборгованості, про стягнення якої позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно наданої позивачем Довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №С-208-016228-22-980 від 05 серпня 2022 року, станом на 12 травня 2025 року заборгованість відповідача становить 64 549 грн 71 коп., з яких: 38 391 грн 09 коп. – прострочений борг, 26 158 грн 62 коп. – прострочені проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

У зв`язку з невиконанням відповідачем кредитного договору, було здійснено нарахування відсотків у відповідності до умов підписаного ним кредитного договору.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За положеннями ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідачем у апеляційній скарзі не наведено доводів на спростування факту порушення ним умов договору щодо обов`язку повернення кредитних коштів, а її доводи зводяться до заперечення правомірності Публічної пропозиції АТ «Ідея Банк» про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, які є неспроможними, зважаючи на те, що укладена 05.08.2022 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 Угода про відкриття та обслуговування кредитної картки та страхування №С-208-016228-22-980, яка разом з Тарифами банку є невід`ємною частиною Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО), і яка включає в себе Заяву на відкриття поточного Рахунку, добровільно підписана відповідачем, не оспорена та не визнана недійсною у передбаченому законом порядку, а також випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 05 серпня 2022 року по 12 травня 2025 року підтверджується, що відповідач користувався кредитною карткою, здійснюючи переказ грошових коштів на інші карткові рахунки та поповнюючи поточний рахунок.

Відхиляючи апеляційну скаргу, апеляційний суд також бере до уваги, що відповідач на спростування заборгованості не надав суду іншого належного розрахунку, який відрізнявся б від наданого позивачем, виходячи з умов кредитного договору. З огляду на наведене, умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки як сума заборгованості за тілом кредиту, так розмір заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, відповідає умовам договору, які сторонами визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності та взаємозв`язку із нормами закону, якими ті врегульовані, апеляційний суд приходить до переконання про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №С-208-016228-22-980 від 05 серпня 2022 року у розмірі 64 549 грн 71 коп., з яких: 38 391 грн 09 коп. – прострочений борг, 26 158 грн 62 коп. – прострочені проценти., та, відповідно, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2026 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Боймиструк С. В.

Шимків С. С.