Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №532/821/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 532/821/26 Номер провадження 33/814/921/26Головуючий у 1-й інстанції Мороз Т. М. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем судового засідання Алексеєнко Ю.В., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Максименко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Максименко Ю.П. - захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 серпня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно з постановою, ОСОБА_1 03.03.2026 близько 14 год. 50 хв. керував автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , в м. Кобеляки по вул. Тараса Шевченка, 23 з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Таким чином ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернулася адвокат Максименко Ю.П. - захисник в інтересах ОСОБА_1 в якій просить постанову відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що поліцейським не був виконаний обов`язок детально описати підставу зупинки, визначену ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», що підтверджується відеозаписом, у зв`язку з чим, всі наступні докази отримані після зупинки транспортного засобу, є недопустимими.

Вказує на порушення процедури огляду, оскільки поліцейським взагалі не зазначалось про наявність у ОСОБА_1 будь-яких конкретних ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння, а відеозаписом не зафіксовано будь-яких дій поліцейського по встановленню таких ознак, тому вказівка на зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння, є безпідставною, нічим не підтвердженою, у зв`язку з чим, вимога поліцейського до ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, є безпідставною та незаконною.

Також зазначає, що направлення, яке міститься у матеріалах справи, не може братися до уваги як належний доказ, оскільки в ньому не вказані ознаки алкогольного сп`яніння та воно не містить підпису поліцейського, який його склав.

Крім того вказує, що у направленні вказано час його складення - 14:50 год., тоді як ОСОБА_1 остаточно відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння о 15:07 год, тобто його склали завчасно.

Посилається, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано ПІБ водія, який керував автомобілем, марку, модель та ДНЗ транспортного засобу та вказано, що водій керував автомобілем о 14:40:00 год, проте у матеріалах справи відсутнє підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем в цей час.

Також вказує, що між відеозаписами export-cclra (4) та export-nuc8n (5) наявний розрив у відеофіксації з 15:35:37 год по 15:58:20 год., тобто більше 20 хв події залишилося поза відеофіксацією, тому відеозаписи не можуть бути розцінені судом, як належні докази.

Крім того зазначає, що ОСОБА_1 повідомив, що являється військовослужбовцем, у зв`язку з цим огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Тобто протокол про адміністративне правопорушення належить за підвідомчістю Військовій інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, юрисдикцією якого у відповідності з приписами КУпАП передбачений розгляд справи, тому пропозиція огляду та визначення стану алкогольного сп`яніння мала проходити в присутності представників органу ВСП.

Заслухавши виступ захисника Максименко Ю.П. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.

Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів: протоколу про адміністративне правопорушення від 03.03.2026 серії ЕПР 1 № 605266; акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення до закладу охорони здоров`я на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.03.2026; копії постанови серії ЕНА № 6759417 від 03.03.2026 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП; відеозапису події.

Зі змісту відеозапису, а саме із спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , вбачається, що останній керував автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 за викладених у протоколі та постанові суду обставин та був зупинений працівниками поліції після звернення на лінію 102, про що було повідомлено водія.

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечував.

Поряд із цим, суд не надає оцінку підставам зупинки транспортного засобу, оскільки зазначене перебуває поза межами предмету розгляду по даній справі.

В ході спілкування із ОСОБА_1 , у поліцейських виникли підозри про перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, про ознаки якого було повідомлено водія. Більше того, сам водій повідомив, що він дійсно перебуває в стані алкогольного сп`яніння, оскільки він вживав водку.

Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в закладі охорони здоров`я, роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду.

Слід звернути увагу, що встановлення ознак сп`яніння, що є підставою для направлення особи для проходження огляду на стан сп`яніння, відповідно до чинного законодавства відноситься до компетенції поліцейського, а не суду.

Згідно з п.п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Однак, усупереч вимогам п. 2.5 ПДР, ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.

Водієві також було належним чином роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 268 КУпАП.

Щодо наявних у справі направлення до закладу охорони здоров`я та акту огляду, а також невідповідності часу, що зазначений у направленні, часу правопорушення у протоколі, слід зазначити, що долучення до справи вказаних документів не є обов`язковими, оскільки ОСОБА_1 , як зафіксовано на відеозаписі, проходити огляд в установленому законом порядку відмовився.

З огляду на це, зазначені документи оцінюються лише у сукупності з наявним у справі відеозаписом.

Крім того, працівники поліції тривалий час пропонували водієві виконати законні вимоги, передбачені п. 2.5 ПДР, що і обумовлює різницю у часі складанні направлення та протоколу, в якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Посилання захисника на те, що при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння та при складанні адміністративних матеріалів були порушені вимоги КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи.

Так у протоколі про адміністративне правопорушення від 03.03.2026 серії ЕПР 1 № 605266 у розділі 4 зазначено прізвіще, ім`я, по-батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ( ОСОБА_1 ), а у розділі 5 вказано транспортний засіб та його належність, яким ця особа керувала (Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 ).

Щодо статусу ОСОБА_1 як військовослужбовця, то згідно із положеннями ст. 15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона правопорушення полягає саме в керуванні транспортним засобом та перебуванні у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (зі змінами).

Пунктами 6, 7 розділу І зазначеної Інструкції визначено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Зазначене також зафіксовано у ч. 2 ст. 266 КУпАП.

В той же час, стаття 266-1 КУпАП регламентує порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

З матеріалів справи та відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 керував цивільним транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 .

Будь-яких належних та допустимих доказів з приводу того, що ОСОБА_1 в цей час перебував при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із проходженням військової служби, надано не було.

Аналіз вищенаведених норм законодавства та встановлених обставин справи дає підстави дійти висновку, що ОСОБА_1 у час його зупинки працівниками поліції перебував в статусі водія приватного транспортного засобу, тобто є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а отже й проведення огляду на стан сп`яніння відповідає вимогам саме ст. 266 КУпАП.

На підставі наведеного, істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та порядку оформлення відмови від його проходження, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було, а наданий суду відеозапис у повному обсязі відображає обставини вчиненого правопорушення.

Переривання відеозапису в даному випадку не є істотним, оскільки поліцейським після отримання остаточної відмови ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп`яніння, повідомлено під запис, що фіксація припиняється до прибуття «тверезого» водія, та після його прибуття, запис було відновлено.

Не підлягають задоволенню й вимоги захисника про застосування аналогії закону та прийняття рішення про не застосовування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 2 КУпАП Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Крім того, ст. 22 КУпАП передбачена можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення.

Однак згідно із Приміткою до вказаної статті, не можуть бути визначені малозначними правопорушення, передбачені частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.

Тобто законодавцем чітко визначено правопорушення, які несуть підвищену суспільну небезпечність та не можуть бути визнані малозначними за будь-яких обставин.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 65 Розділу XI Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24 серпня 2023 року № 3354-IX, суд для подолання правової прогалини може застосовувати у випадках, передбачених законом:

1) аналогію закону - шляхом застосування до неврегульованих суспільних відносин положень закону, який регулює подібні суспільні відносини;

2) аналогію права - шляхом застосування до суспільних відносин, не врегульованих нормативно-правовими актами, загальних принципів права.

Аналогія закону або аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, притягнення особи до юридичної відповідальності (ч. 4 ст. 65 Закону).

Враховуючи, що в даному випадку відсутні будь-які правові прогалини, що стосуються даної справи, та які б не регулювалися положеннями КУпАП, а санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік для водіїв є безальтернативною, підстав для накладення іншого стягнення, ніж передбаченого законодавством, не вбачається.

З огляду на викладене вище, вважаю доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому рішення суду першої інстанції є законним та належним чином мотивованим, у зв`язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Максименко Ю.П. - захисника в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду Н.М. Харлан