Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №354/394/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 354/394/25

Провадження № 22-ц/4808/1736/26

Головуючий у 1 інстанції Остап`юк М. В.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів: Девляшевського В.А., Василишин Л.В.

за участю секретаря – Гудяк Х.М.,

учасники справи

позивач - виконуючий обов`язки керівника Надвірнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Надвірнянської районної державної адміністрації

відповідач – ОСОБА_1 ,

треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Державне спеціалізоване підприємство «Ліси України», ОСОБА_2 , Поляницька сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду

апеляційну скаргу керівника Надвірнянської окружної прокуратури на ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14 липня 2026 року про призначення експертизи, постановлену в складі судді Остап`юк Н.В.,

у справі за позовом виконуючого обов`язки керівника Надвірнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Надвірнянської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача Державне спеціалізоване підприємство «Ліси України», ОСОБА_2 , Поляницька сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області про витребування земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

У березні 2025 року виконувач обов`язків керівника Надвірнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Надвірнянської районної державної адміністрації звернувся із зазначеними вимогами в яких просив суд витребувати у ОСОБА_3 на користь держави в особі Надвірнянської державної адміністрації земельньну ділянку площею 0, 125 га кадастровий номер 261109200:22:002:2772, яка розташована в межах села Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області, стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі землевпорядної документації Відділом у м. Яремче Міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м. Яремче Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області 26.12.2017 року у Державному земельному кадастрі зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:2598 площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) Земельна ділянка площею 0,2500 га у Поляницькій сільській раді за ОСОБА_2 на підставі державного акта серії ІФ №089043 від 29.10.2001 (№ 000117 у Книзі записів), виданого згідно з рішенням виконкому сільськради від 16.08.2001 № 24 для ведення присадибного господарства (будівництва й обслуговування житлового будинку та споруд).

На підставі заяви ОСОБА_4 від 25.04.2018 року, який діяв в інтересах ОСОБА_2 , здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001:22:002:2598 на 2 земельні ділянки (кадастрові номери 2611092001:22:002:2772 та 2611092001:22:002:2773).

За договорами купівлі-продажу від 30.11.2020 року ОСОБА_4 , який діяв в інтересах ОСОБА_2 , відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:2772 ОСОБА_1 .

З 30.11.2020 року власником земельної ділянки площею 0,1250 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із кадастровим номером 2611092001:22:002:2772 є ОСОБА_1 .

Прокурор посилається на те, що рішенням виконавчого комітету Поляницької сільської ради народних депутатів від 16.08.2001року № 24, на яке міститься посилання в державному акті на право приватної власності на землю серії ІФ № 089043 від 29.10.2001, ОСОБА_2 , земельна ділянка не виділялася, оскільки таке рішення не приймалось.

Згідно з інформацією Поляницької сільської ради від 20.01.2025 №84/05-5 протоколи виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 16.08.2001 та 17.10.2001 відсутні. Державний акт серії ІФ № 089043 від 29.10.2001, який наявний в документації із землеустрою і в реєстраційній справі щодо реєстрації права власності на вищезазначену земельну ділянку не видавався.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 07.03.2023 бланк державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 089043 видано Головним управлінням 19.09.2005 Городенківському районному відділу земельних ресурсів на підставі листа від 16.09.2005 № 849. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 089043 видано ОСОБА_5 на підставі розпорядження Городенківської райдержадміністрації від 09.09.2005 за № 334 площею 1,0443 га та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 28.04.2006 за № 010630200166. В архіві Відділу №3 зберігається архівний примірник державного акта серії ІФ № 089043, відповідно до якого останній виданий Городенківським районним відділом земельних ресурсів ОСОБА_5 . Тобто ОСОБА_2 подано для державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державний акт на право приватної власності на землю серії ІФ № 089043 від 29.10.2001, який їй не видавався.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2611092001:22:002:2598 повністю сформована в результаті інвентаризації за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебуває у постійному користуванні Поляницького лісництва філії «Ворохтянське лісове господарство», тобто належить до земель лісогосподарського призначення та використовується для ведення лісового господарства.

З 2001 року земельній ділянці, якій надалі присвоєно кадастровий номер 2611092001:22:002:2598, визначено цільове призначення «для ведення лісового господарства» і віднесено її до земель лісового фонду. З доданих до позову доказів вбачається, що рішенням виконавчого комітету Поляницької сільської ради народних депутатів від 16.08.2001 № 24, на яке міститься посилання в державних актах на право приватної власності на землю серії ІФ № 089043 від 29.10.2001 земельна ділянка ОСОБА_2 не виділялася, відповідно, зміна цільового призначення земельної ділянки із земель лісового фонду на землі сільськогосподарського призначення цим рішенням не здійснювалася.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції 13 липня 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Свищо С.М. подав до суду клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.

На вирішення якої просив поставити наступні питання: 1) Чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 2611092001:22:002:2772 на земельну ділянку, що на даний час перебуває у постійному користуванні Ворохтянського державного лісогосподарського підприємства на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ № 002701 від 10.11.2001 року відповідно до право встановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки?

Проведення судової земельно-технічної експертизи просив доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Клопотання про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи обґрунтовано необхідністю встановлення можливої належності земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001:22:002:2772 до земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ № 002701.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14 липня 2026 року призначено по справі судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено питання: чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 2611092001:22:002:2772 на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні Ворохтянського державного лісогосподарського підприємства на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ № 002701 від 10.11.2001 року відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на цю земельну ділянку?

Проведення експертизи доручено експертам СП Західно-Українського експертно-консалтингового консультативного центру.

На час проведення експертизи зупинено провадження у справі до отримання висновку експерта.

Не погодившись з ухвалою суду керівник Надвірнянської окружної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою, у якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14 липня 2026 року, постановити нову ухвалу, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд в порушення вимог частини1 статті 197 ЦПК України призначив експертизу після закриття підготовчого засідання. Питання про призначення експертизи вирішується виключно під час підготовчого засідання.

Скаржник посилається на те, що розгляд справи триває з 07 березня 2025 року, відповідачка ОСОБА_1 користується правовою допомогою та мала достатньо часу для подання усіх необхідних доказів та процесуальних заяв. Підготовче провадження у справі було закрито 23 березня 2026 року, однак представник відповідача - Свищо С.М. не подавав відповідне клопотання про призначення експертизи на цій стадії.

Вважає, що у сторони відповідача було достатньо часу для подання доказів, подання процесуальних заяв. Проте, відповідач не скористався зазначеним правом в межах норм процесуального законодавства, не подав клопотання своєчасно під час підготовчого провадження, а тому саме він має нести наслідки не вчинення ним процесуальних дій у вигляді залишення клопотання про призначення експертизи без розгляду.

Крім того, зазначає про те, що у справі предметом доказування є перебування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001:22:002:2772 у межах земель, що перебуває у постійному користуванні Ворохтянського державного лісогосподарського підприємства. На підтвердження перебування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001:22:002:2772 у межах земель, що перебуває у постійному користуванні Ворохтянського державного лісогосподарського підприємства Надвірнянською окружною прокуратурою до позовної заяви надано достатньо доказів для підтвердження заявлених вимог позивача.

Також зазначає, що в ухвалі Яремчанського міського суду про призначення експертизи відсутні обґрунтування повернення суду до стадії підготовчого судового засідання, в якому відповідно до ст. 197 ЦПК України можливе призначення експертизи. Отже, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм цивільного процесуального законодавства та є такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та роз`яснено учасникам справи надання копії відзиву на апеляційну скаргу.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

У судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу в межах доводів апеляційної скарги.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 , її представник, представники третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача -Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 не з`явилися, про дату та час повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням провручення поштового відправлення та довідками про доставку електронного документа.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Задовольняючи клопотання відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи на стадії судового розгляду,суд першої інстанції входив з того, що сторона відповідача заперечує факт накладення спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001:22:002:2772 на землі Поляницького лісництва філії «Ворохтянське лісове господарство» Карпатського лісового офісу державного підприємства «Ліси України». Для з`ясування питань наявності чи відсутності накладань земельних ділянок необхідні спеціальні знання, що потребує призначення експертизи.

Переглядаючи справу,колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частини 1-4 ст.12 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 та 2 ст.77 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно п.3 ч.1 ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

У відповідності до п.5, 7, 8 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

За змістом положень ст.102, 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

Як визначено у ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 року у справі №752/19657/16-ц зазначив, що як роз`яснено в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» проведення експертизи в суді повинно здійснюватися з додержанням правил, передбачених положеннями ЦПК України. При цьому, суд виконує такі дії: з`ясовує обставини, що мають значення для дачі експертного висновку; пропонує учасникам судового розгляду письмово подати питання, які вони бажають порушити перед експертами; оголошує ці питання, а також питання, запропоновані судом; заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу поданих питань; у нарадчій кімнаті обмірковує всі питання, виключає ті з них, що виходять за межі компетенції експерта або не стосуються предмета доказування, формулює питання, які він порушує перед експертом з власної ініціативи, остаточно визначає коло питань, що виносяться на вирішення експертизи, і виносить ухвалу (постанову) про її призначення; оголошує в судовому засіданні ухвалу (постанову) про призначення експертизи і вручає її експертові тощо.

Цивільно-процесуальний закон детально регламентує строки подання доказів, що, об`єктивно, мінімізує можливі випадки зловживання правами у сфері доказування. Зокрема, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України), а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Тобто закріплення нормами ЦПК України строку на подання доказів дозволяє вже на початку судового провадження визначитися із тактикою та стратегією ведення процесу, спрогнозувати поведінку свого процесуального опонента, визначитися із фактами, які не потребують доказування тощо.

У справі, що переглядається, відповідачем заявлено клопотання про призначення земельно-технічної експертизи на стадії судового розгляду.

Апеляційний суд погоджується з тим, що такого роду клопотання як призначення експертизи у справі, за правилами статті 189 ЦПК України, повинні бути заявлені на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим, з огляду на конкретні обставини цієї справи, апеляційний суд, дійшов переконання, що відмова у цій справі у призначенні судом судової земельно-технічної експертизи не дозволило встановити дійсні обставини, відповідно виконати завдання правосуддя щодо справедливого розгляду справи, що відповідно є проявом надмірного формалізму.

Встановлення, обставин того, чи накладається спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2611092001:22:002:2772 на землі Поляницького лісництва філії «Ворохтянське лісове господарство» Карпатського лісового офісу державного підприємства «Ліси України», мають істотне значення для вирішення цієї справи з урахуванням заперечень сторони відповідача.

З урахуванням наведеного, призначення судової земельно-технічної експертизи у цій справі, з урахуванням суті заперечень сторони відповідача, було необхідним з метою справедливого розгляду справи, оскільки відповідач, вказуючи на те, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2611092001:22:002:2772 розташована в межах села Поляниця. Отже, суд, керуючись положеннями цивільно-процесуального законодавства, для встановлення істинності у справі та з метою виконання завдань правосуддя, міг призначити судову земельно-технічну експертизу на стадії розгляду справи по суті.

У постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі №191/2592/19-ц провадження №61-6770 св21 зазначено, що дії суду, що сприяють встановленню істини у справі, в жодному разі не повинні сприйматися як дії щодо захисту однієї із сторін процесу. Цивільний процес є формою реалізації правосуддя, яка забезпечує і гарантії здійснення правосуддя, і гарантії права громадян на судовий захист. Такий зв`язок правосуддя і цивільного судочинства пояснює їх принципову єдність як змісту і форми.

Правосуддя через процес необхідно розглядати як доступність, що полягає у певному стандарті, який відбиває вимоги справедливого та ефективного судового захисту, що конкретизується в належних судових процедурах, розумних строках, і безперешкодного звернення усякої заінтересованої особи до суду.

Враховуючи обов`язок суду забезпечувати сторонам здійснення їх права на подання доказів на підтвердження своїх посилань та заперечень, а також ту обставину, що для вирішення справи потрібні спеціальні знання, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про призначення судової земельно-технічної експертизи, при цьому суд зупинив провадження у справі у відповідності до вимог п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про необхідність скасування ухвали суду не заслуговують на увагу.

За результатами розгляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів вважає, що питання, на які відповідач бажає отримати відповідь, мають безпосередній зв`язок з підставами позову та потребують спеціальних знань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

В силу ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу керівника Надвірнянської окружної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання тексту постанови.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2026 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: Л.В. Василишин

В.А. Девляшевський