Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №206/5403/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2576/26 Справа № 206/5403/26 Суддя у 1-й інстанції - Плінська А. В. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., перевіривши матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Овчаренка Артема Олександровича на постанову судді Самарського районного суду міста Дніпра від 18 серпня 2026 року по справі про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП відносно ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Самарського районного суду міста Дніпра від 18 серпня 2026 року провадження по справі про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністратвиного правопорушення.

На вказане судове рішення прокурором Овчаренко А.О. подана апеляційна скарга.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Доступ до суду як складова права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому ст. 6 Конвенції; якщо не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута (рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992).

Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Практика ЄСПЛ з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Відповідно до ч.5 ст.7 КУпАП прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Отже, виходячи із тлумачення положень ч.5 ст.7 КУпАП право прокурора на апеляційне оскарження обмежується лише тими справами про адміністративні правопорушення, в яких вирішуються питання про застосування заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

При цьому, Конституційний суд України в ухвалі від 08.12.2015 в справі № 2-43/2015 вказав, що у ч.1 ст.287 та ч.2 ст.294 КУпАП визначено суб`єктів, які мають право оскаржувати постанови у справах про адміністративні правопорушення. Зі змісту ч. 1 ст. 287 Кодексу вбачається, що постанова суду може бути оскаржена прокурором у випадках застосування за адміністративне правопорушення заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Натомість, за обставинами цієї справи, стосовно ОСОБА_1 місцевим судом розглядався протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП та ухвалено постанову про закриття провадження в справі у зв`язку із відсутністю в діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення.

Тобто, судом першої інстанції не застосовувалися стосовно ОСОБА_1 заходи примусового характеру, пов`язані із обмеженням особистої свободи, відтак прокурор не набув право на звернення до суду з апеляційною скаргою.

За наведених обставин прокурор Овчаренко А.О.не є особою, наділеною правом на апеляційне оскарження судового рішення, а тому подана ним апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного розгляду та підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Овчаренка Артема Олександровича на постанову судді Самарського районного суду міста Дніпра від 18 серпня 2026 року по справі про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП відносно ОСОБА_1 ,- повернути особі, що її подала.

Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: