Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №201/15629/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №201/15629/25

Суддя: Ткаченко І. Ю.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6190/26 Справа № 201/15629/25 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С.О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,

за участю секретаря – Усенко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор»

на заочне рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 03 березня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

05 грудня 2025 року надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості за кредитним договором, витрати зі сплати судового збору та витрати за відправку документів відповідачу у розмірі 108,50 грн. В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що 18 березня 2025 року ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «АБЕКОР» уклали електронний кредитний договір № 291161LP. 26 березня 2025 року відповідачка уклала Додаткову угоду до Кредитного договору № 291161LP від 18 березня 2025 року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, Сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: «14» червня 2025 року. У зв`язку з невиконанням умов договору у відповідача виникла прострочена заборгованість перед позивачем в розмірі 5 290,00 грн. (тіло кредиту) та 4 252,10 грн. (нараховані проценти) (а.с. 2-13).

Заочним рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 03 березня 2026 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Абекор», суму заборгованості за Кредитним договором № 291161LP від 18 березня 2025 року – 6 585,60 грн.

В задоволенні інших вимог – відмовлено, також вирішено питання щодо судових витрат (а.с.87-93).

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Абекор» частково не погоджується із вказаним рішенням, суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині відмови в задоволенні щодо стягнення тіла кредиту та нарахованих процентів змінити, та ухвалити нове, яким позовні вимоги щодо стягнення тіла кредиту та нарахованих процентів задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача судовий збір, сплачений за подання позову та апеляційної скарги, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. (а.с.99-107).

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що апелянт оскаржує рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 9 542,10 грн, апеляційний суд перевіряє його законність та обґрунтованість саме в цих межах.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом – не перевіряється.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.03.2025 року ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «АБЕКОР» уклали електронний кредитний договір № 291161LP, , який підписаний особисто відповідачкою одноразовим ідентифікатором b39512 (а.с. 26-44).

Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 5 390, 00 грн.

П. 1.3 Договору встановлено, що Строк кредиту 60 днів з кінцевим терміном повернення до 16.05.2025 року (включно). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці (Графік платежів) обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до кредитного договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування акційної процентної ставки, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Відповідно до п.1.4.1 Договору базова процента ставка становить 0,99 % в день, основна процентна ставка 0,99% в день.

Сторонами погоджено, що відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування/утримання: у розмірі 4 900,00 грн. на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України; у розмірі 490,00 грн. на користь кредитора з метою виконання зобов`язань з оплати комісії за надання кредиту, відповідно до п. 1.6 Договору. Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох днів з моменту укладання цього Договору.

ОСОБА_1 також підписані: таблиці обчислення загальної вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту, зі змісту якого убачається ознайомлення останньої із істотними умовами кредитування. Зазначено, що кредит отримано на споживчі (особисті) потреби.

Позивач виконав свої зобов`язання перед позичальницею за кредитним договором та надав їй кредит в сумі 5 390,00 грн, з яких: 490,00 грн., позичальником зараховано як 0-ий платіж, який направлено на погашення комісії за надання кредиту відповідно до умов договору, та 4 900,00 грн — шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальниці, що підтверджується листом ТОВ « ФК «Контрактовий дім» від 15.10.2025 року за вих. №7/16626, з якого вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» свої зобов`язання перед Відповідачкою за Кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 4 900, 00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідачки № НОМЕР_1 , яка зазначена відповідачкою у кредитному договорі (а.с.23), квитанцією до платіжної інструкції №20165-1363-199499187 (а.с. 57), а також, інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали від 12.12.2025 року, з якої вбачається, що в банку емітовано картку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , та додатково направлено виписку по зазначеному рахунку за період з 18.03.2025 року по 19.03.2025 року (а.с. 79-81).

Згідно з п. 4.1. Договору строк кредиту може бути продовжено за ініціативою позичальника на кількість днів, запропоновану кредитором (умови продовження строку кредиту, що пропонуються кредитором, публікуються на сайті), на підставі правочину, що укладається між сторонами.

26.03.2025 року між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору №291161LP від 18.03.2025 року, який підписаний особисто відповідачкою одноразовим ідентифікатором g06113.

Сторони погодили внесення змін до п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, та визначили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: «14» червня 2025 року (а.с.45-53).

Внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору, відповідно до картки обліку договору надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту № 291161LP від 18 березня 2025 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 9 542,10 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту 5 290,00 гривень, заборгованість по відсотках 4 252,10 грн. (а.с. 54-56).

Доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, зокрема щодо повернення суми кредиту та сплати процентів у встановлені строки та в повному обсязі, суду надано не було.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Бізнес Позика» довела належними та допустимими доказами укладення сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів зі сплатою процентів за їх користування. Однак, позивачем зазначено іншу суму тіла кредиту, ніж фактично перерахована на картку відповідача сума у розмірі 4 900 грн., а також нараховані відповідачу проценти за період, який перевищує встановлений в договорі. Таким чином, зважаючи на строки кредитування, розміри відсотків, визначені в кредитному договорі № 291161LP від 18 березня 2025 року, судом першої інстанції проведено розрахунок розміру відсотків за користування кредитними коштами, та визначено заборгованість за відсотками за Кредитним договором № 291161LP від 18 березня 2025 року в сумі 1 685,60 грн. (4 900 : 100% * 0,43 % * 80 днів). Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «ФК «АБЕКОР» суд першої інстанції виходив з їх часткової доведеності та обґрунтованості.

Однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з”ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Отже, у зв`язку з наявністю заборгованості за кредитним договором банк звернувся до суду з позовом саме про стягнення заборгованості за кредитним договором, що є обраним позивачем способом захисту свого порушеного цивільного права, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Позивач зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач, всупереч викладеним у кредитному договорі умовам, в установлені терміни не повернув належні до сплати грошові суми, тим самим порушив встановлений графік обов`язкових платежів.

ТОВ « ФК «Абекор», заявляючи позов про стягнення кредитної заборгованості, просило у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом та комісії, стягнути складову його повної вартості, зокрема й заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Матеріалами справи підтверджується, що у підписаному позичальником договорі та додаткових угодах визначені тип та розмір процентних ставок плати за користування кредитом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що сума заборгованості по відсотках нараховувалась в межах строку дії договору та додаткової угоди з 26.03.2025 року по 14.06.2025 року з урахуванням основної процентної ставки, що становила 0,99 % в день, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

Таким чином, оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору та не спростовано будь-якими доказами правильність розрахунку заборгованості позивача, колегія суддів вважає, що заборгованість за кредитним договором складає 9 542,10 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 290,00 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 4 252,10 грн.

Щодо неврахування до тіла кредиту суми у розмірі 490,00 грн. на користь кредитора з метою виконання зобов`язань з оплати комісії за надання кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст.1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 490,00 грн., а також відповідне збільшення тіла кредиту, колегія суддів вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

На вказане суд 1 інстанції не звернув уваги, у зв`язку із чим апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а заочне рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 03 березня 2026 року в оскарженій частині скасувати, стягнувши з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 291161LP від 18 березня 2025 року – 9 542,10 грн, яка складається з 5 290,00 грн. - за тілом кредиту, та 4 252,10 грн.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення в частині вирішення спору щодо стягнення комісії за користування кредитом не відповідає встановленим обставинам та вимогам закону, то апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню у цій частині з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором складає 9 542,10 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 290,00 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 4 252,10 грн.

Згідно частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Абекор» підлягають задоволенню, тому розмір сплаченого ними судового збору при зверненні до суду з цим позовом, підлягає пропорційному стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2422,40 грн.

Також підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Абекор» сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3 633 грн 60 коп.

Крім того, у поданій апеляційній скарзі представник ТОВ «ФК «Абекор» просило стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси ТОВ «ФК «Абекор» представляла адвокат Пуха Н.С. на підставі Довіреності №18/09 від 18.09.2025 року (а.с. 16-17), ордеру серії ВК №1204167 від 22.12.2025 року (а.с. 114) та договору про надання правової (правничої) допомоги № 22122025 від 22 грудня 2025 року (а.с. 110-112).

На підтвердження надання зазначеної правничої допомоги було також надано копію акту приймання-передачі наданих послуг від 31.03.2026 року (а.с. 116).

З даного акту вбачається, що адвокатом були надані позивачу наступні послуги правової допомоги та визначено їх вартість:

2.1. Зустріч з клієнтом й консультація про перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, що виникла між боржником та клієнтом відповідно за кредитним договором, кількість годин — 1 на суму 2 000,00 грн.;

2.2. Написання позовної заяви формування додатків та надсилання до суду матеріалів позовного провадження (підготовка доказів, додатків тощо), кількість годин — 2,5 на суму 5 000,00 грн.;

2.3. Підготовка процесуальних документів (запитів, пояснень, відповідь на відзив), розрахунки судових витрат, клопотань тощо), кількість годин — 1 на суму 2 000,00 грн.;

2.4. Супроводження справи у суді, моніторинг судових реєстрів щодо процесуального статусу судової справи, кількість годин — 0,5 на суму 1 000,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що протягом розгляду цієї справи представником - адвокатом Пуха Н.С. подано позовну заяву та апеляційну скаргу в інтересах позивача в частині відмови у задоволенні вимог.

Така складова правничої допомоги як «Супроводження справи у суді, моніторинг судових реєстрів щодо процесуального статусу судової справи», тривалістю 0,5 години, вартістю 1 000,00 грн. є такою, що не підтверджується матеріалами справи, оскільки під час розгляду вказаної справи будь-які клопотання з процесуальних питань представником позивача до суду подані не були. Позов та апеляційна скарга є поданими через систему електронний суд, що не вимагає додаткових часових та ресурсних витрат. Щодо моніторингу судових реєстрів щодо процесуального статусу судової справи, то останній не був необхідним, враховуючи те, що позивач та представник є учасниками системи Електронний суд, отримуючи в особисті електронні кабінети всі процесуальні документи та дані щодо статусу справи.

Щодо послуги за п. 2.1, вартістю 2 000,00 грн, колегія суддів зазначає, що її надання не підтверджено.

Окрім того, Договір про надання правової (правничої) допомоги №221222025 від 22.12.2025 року укладено вже після подачі позову в зазначеній справі. З тексту позову вбачається, що документ було сформовано в системі «Електронний суд 30.11.2025 року, та на виконання вимоги, передбаченої п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем повідомлено, що попередній (орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які понесено, і які він очікував понести, у зв`язку з розглядом справи складався з суми судового збору, який становив 2 422,40 грн., а також зазначено про відсутність інших очікуваних витрат (а.с. 11).

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що позиція позивача з моменту звернення до суду з даним позовом та розгляду справи судом першої інстанції не змінилась, нові докази не подавались, нові обставини справи не встановлювались, інших процесуальних документів до суду апеляційної інстанції представником не подавалось та інших процесуальних дій не вчинялося.

З огляду на те, що справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судові засідання у даній справі проводилися без участі сторін, а обсяг наданої представником позивача правничої допомоги фактично обмежився складанням позовної та апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, визначений представником позивача розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн не відповідає загальним засадам цивільного законодавства та критеріям відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, з урахуванням обсягу та складності наданих представником Пуха Н.С. послуг з надання правничої допомоги, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, колегія судів вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Абекор» підлягають стягненню судові витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 2 000,00 грн.

На переконання колегії суддів зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу в повній мірі відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись ст. ст.368, 369, 376, 382, 384 ЦПК України , апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» - задовольнити.

Заочне рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 03 березня 2026 року в оскарженій частині — скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (код ЄДРПОУ 39287145), суму заборгованості за Кредитним договором № 291161LP від 18 березня 2025 року – 9 542,10 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 5 290,00 гривень, заборгованість по відсотках 4 252,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (код ЄДРПОУ 39287145) витрати зі сплати судового збору до суду першої інстанції в розмірі 2 422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (код ЄДРПОУ 39287145) сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633,60 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (код ЄДРПОУ 39287145) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2026 року.

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua