Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №161/9094/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/9094/26 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р. М.

Провадження № 22-ц/802/1216/26 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Киці С.І.,

з участю секретаря судового засідання Власюк О.С.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

недієздатної ОСОБА_2 ,

опікуна недієздатної ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

представника недієздатної особи ОСОБА_4 ,

представника Департаменту соціальної політики Луцької міської ради - Корбут М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_5 про призначення другим (додатковим) опікуном над недієздатною особою, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду із заявою про призначення другим (додатковим) опікуном над недієздатною особою.

Заяву мотивує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.10.2019 у справі №161/7930/19, ОСОБА_2 визнано недієздатною строком на два роки та призначено її опікуном ОСОБА_2 .

В подальшому, дію вказаного рішення продовжено рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.12.2021 року строком на 2 роки.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.04.2024 року у справі №161/6326/24 звільнено від обов`язків опікуна недієздатної ОСОБА_2 - ОСОБА_2 та призначено ОСОБА_3 опікуном своєї недієздатної тітки.

Рішенням суду від 19.07.2025 року у справі №161/10862/24 продовжено строк дії рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.10.2019 року про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення її опікуном ОСОБА_3 .

Вказує, що ОСОБА_2 встановлена перша група інвалідності довічно та зазначено, що остання потребує постійного стороннього догляду та нагляду. На даний час обставини, які були підставою для визнання її недієздатною, не змінилися.

Натомість, на даний час ОСОБА_3 не має об`єктивної можливості здійснювати опікунство в повному обсязі через зміну сімейних обставин, оскільки у неї на утриманні двоє малолітніх дітей: син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначає, що син досяг 6-річного віку, перебуває на етапі здобуття початкової освіти і цей процес вимагає від матері щоденного та тривалого залучення. Донька перебуває у віці 2-х років - періоді пізнання навколишнього світу, має виключну прив`язаність до матері та потребує безперервного нагляду через відсутність сформованих навичок безпеки.

Вказані факти позбавляють ОСОБА_3 можливості безперервно здійснювати постійний догляд за недієздатною особою.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, заявник подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права. Вважає помилковим висновок суду про не доведеність підстав для задоволення даної заяви.

Заслухавши учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, а також доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.10.2019 у справі №161/7930/19, ОСОБА_2 визнано недієздатною строком на два роки та призначено її опікуном ОСОБА_2 ..

В подальшому, дію вказаного рішення продовжено рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.12.2021 року строком на 2 роки.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.04.2024 року у справі №161/6326/24 звільнено від обов`язків опікуна недієздатної ОСОБА_2 - ОСОБА_2 та призначено ОСОБА_3 опікуном своєї недієздатної тітки.

Рішенням суду від 19.07.2025 року у справі №161/10862/24 продовжено строк дії рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.10.2019 року про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення її опікуном ОСОБА_3 .

Звертаючись до суду з даною заяву, заявник вказував на те, що на даний час ОСОБА_3 не має об`єктивної можливості здійснювати опікунство в повному обсязі через зміну сімейних обставин, оскільки у неї на утриманні двоє малолітніх дітей: син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_6 також потребує стороннього догляду.

Україна є демократичною, правовою, соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Відповідно до ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Статтею 55 ЦК України передбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Згідно з підпунктами 3.2., 3.3. Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.

Таким чином, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі №753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24).

Апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах цивільної справи відсутнє подання органу опіки та піклування про доцільність призначення заявника другим опікуном недієздатної.

Звертаючись до суду з заявою, ОСОБА_5 надав лише лист Департаменту соціальної політики від 28.04.2026 року, у якому зазначено про відмову у підготовці подання про призначення ОСОБА_5 другим опікуном над недієздатною ОСОБА_2 ( а.с. 66-67) . При цьому Департаментом соціальної політики заявнику роз`яснено можливість оскарження даного рішення у передбаченому законом порядку до Волинського окружного адміністративного суду.

Судом встановлено, що рішення Департаменту соціальної політики про відмову у підготовці подання про призначення опікуном ОСОБА_5 не оскаржувалось.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що без мотивованого подання компетентного органу про доцільність призначення ОСОБА_5 опікуном недієздатної особи відсутні правові підстави для задоволення заяви в частині призначення опікуна.

Вказівка суду першої інстанції про проходження заявником військової служби, носить виключно інформативний характер, оскільки без мотивованого подання органу опіки та піклування, інші обставини не мають правового значення при вирішення заяви про призначення опікуна.

Висновки суду ґрунтуються на повно і всебічно з`ясованих обставинах справи, перевірених належними доказами, на які є покликання в рішенні суду і яким суд дав правильну юридичну оцінку.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність ухваленого рішення не впливають.

Керуючись ст. 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2026 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: