Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №761/41680/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41680/25

Провадження №1-кп/761/3004/2026

В И Р О К

іменем України

21 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду міста Києва кримінальне провадження №12025100000000797, відомості про яке 19.06.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жуляни, Київської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, пенсіонера, є ФОП, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України

ВСТАНОВИВ

19 червня 2025 року, приблизно о 15 год. 13 хв., водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вулиці Прорізна у місті Києві, зі сторони вулиці Євгена Чикаленка в напрямку вулиці Хрещатик, розташовуючись у крайній правій смузі проїзної частини з одностороннім напрямком руху, при наявності двох смуг для руху та наближався до регульованого світлофорними об`єктами пішохідного переходу, розташованого при виїзді з вулиці Прорізна на проїзну частину вулиці Хрещатик в місті Києві.

В цей час, водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався попереду автомобіля «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 в попутному напрямку, в крайній правій смузі проїзної частини вулиці Прорізна, навпроти будинку № 4 в місті Києві, та зупинився перед вказаним регульованим пішохідним переходом

Під час руху ОСОБА_4 допустив порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 «б» та 13.1 Правил дорожнього руху України:

пункт 1.3: учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

пункт 1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

підпункт «б» п. 2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

пункт 13.1: водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_4 виявились у тому що він, керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись у першій (крайній правій) смузі проїзної частини вулиці Прорізна із одностороннім рухом, зі сторони вулиці Євгена Чикаленка в напрямку вулиці Хрещатик, при наближенні до регульованого світлофорними об`єктами пішохідного переходу при виїзді з вулиці Прорізна на вулицю Хрещатик в м. Києві, перед яким зупинився автомобіль марки «Tesla Model 3», реєстраційний помер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався попереду в попутному напрямку, маючи об`єктивну змогу врахувати швидкість руху та дорожню обстановку, будучи зобов`язаним дотримувати безпечної дистанції, не маючи для цього перешкод технічного характеру, проявив неуважність, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку, її зміни, та розташування транспортних засобів на дорозі, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого, навпроти будинку № 4 по вулиці Прорізна у місті Києві здійснив наїзд на автомобіль марки «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_3 , я керуванням ОСОБА_5 , який розташовувався попереду в попутному напрямку, в межах його смуги руху.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля марки «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_5 отримав наступне тілесне ушкодження:

- закрита травма шийного відділу хребта: перелом дужки 2 шийного хребця ліворуч (без суттєвого зміщення).

Зазначене тілесне ушкодження відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.

Порушення вимог пункту 1.3. 1.5, 2.3 «б» та пункту 13.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Суд визнає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_4 за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

В силу ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Диспозиція ст. 286 КК України є бланкетною, і для з`ясування того, чи були порушені правила безпеки дорожнього руху, необхідно звертатися до ПДР, якими регламентовано єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

При цьому для встановлення наявності об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, має бути встановлено три обов`язкові ознаки: суспільно небезпечне діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху), суспільно небезпечні наслідки (спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження) та причинний зв`язок між діяннями і наслідками.

З урахуванням вищенаведених положень законодавства України, заслухавши доводи сторін, оцінивши кожен наданий суду доказ щодо належності, допустимості, достовірності та у сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд встановив, що пред`явлене обвинувачення доведено.

За наслідками судового розгляду обвинувачений визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, пояснив, що у час та місці вказані у обвинувальному акті він рухався по вул. Прорізній в бік вул. Хрещатик в м. Києві, наближаючись до світлофора, обвинувачений в якийсь момент відволікся та в`їхав в авто потерпілого. З цього приводу він висловив каяття, вказав, що потерпілому відшкодував завдані збитки. Просив врахувати вказані обставини, щире каяття, відшкодування шкоди, те що він працює водієм, та позбавлення його права на керування транспортним засобом зашкодить йому та він не зможе утримувати родину.

Встановлені судом обставини вчинення кримінального правопорушення повністю підтверджуються дослідженими та перевіреними безпосередньо в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_5 вказав що у час та місці вказані у обвинувальному акті він керував своїм авто та наближався до світловору, за 15 метрів до світлофорра він зупинився через сповільнений трафік та потім розпочав рух, в цей момент відчув поштовх в своє авто, вийшовши з авто побачив що сталось ДТП. Коли він з обвинуваченим оглядали пошкодження автівок, потерпілий відчув біль у шиї та на місце окрім поліції викликали швидку, яка по прибуттю оглянула його та одягла фіксатор шиї, його забрали до лікарні, де виявили пошкодження шийного хребта. До обвинуваченого жодних претензій як майнового так і іншого характеру потерпілий не має, оскільки обвинувачений на місці дтп поводив себе гідно, надавав йому допомогу, відкшодував витарти на лікування та інше.

Свідки у справі відсутні.

Судом досліджені і інші докази та матеріали.

Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.06.2025, проведено детальний огляд місця події ДТП, зафіксовано обстановку на місці пригоди, а саме місце ДТП, місце розташування транспортних засобів, локалізація пошкоджень на транспортному засобі, інші сліди на місці ДТП, документ підписано учасниками без зауважень.

Вказані у протоколі та додатках до нього відомості підтверджують встановлені судом обставини щодо місця дорожньо-транспортної пригоди, що в свою чергу відповідає свідченням потерпілого і поясненням обвинуваченого.

Висновок судово-медичної експертизи № 042-1117-2025 у ОСОБА_5 встановлено ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, які утворились у строк до 15.49 год. 19.06.2025 внаслідок транспортної травми.

Висновки судової автотехнічної експертизи від 17.07.2025 № СЕ-19/111-25/38117-ІТ щодо технічно стану автомобілем марки «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_2 та висновок судової автотехнічної експертизи від 14.07.2025 № СЕ-19/111-25/38120-ІТ щодо технічно стану автомобіля «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Висновок судової автотехнічної експертизи від 28.07.2025 № СЕ-19/111-25/46096-ІТ відповідності дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час події ДТП, якою визначено невідповідність дій обвинуваченого ОСОБА_4 в ситуації що склалась вимогам ПДР України.

Всі вищенаведені докази, досліджені в судовому засіданні, оцінені судом як належні та допустимі, містять інформацію щодо предмету доказування у даному кримінальному провадженні.

Крім того, з наданих прокурором та захистом матеріалів вбачаються й наступні обставини.

У відповідності до перевірки ОСОБА_4 на стан сп`яніння останній в такому стані на момент ДТП не перебував. Під наглядом лікарів нарколога чи психіатра не перебуває. Раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Здійснює госпордарську діяльність як ФОП.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети - виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Частиною 2 статті 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила кримінальне правопрушення, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що останній на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується задовільно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, здійснює господарську діяльність як ФОП за КВЕД 47.19.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття, відшкодування шкоди потерпілому.

Обставин, які згідно з ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

На підставі викладеного, призначаючи покарання обвинуваченому відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином, обставини його вчинення, суд, також приймає до уваги дані про особу обвинуваченого. Так судом враховується, що обвинувачений є раніше не судомою особою, вчинив кримінальне правопорушення вперше і з необережності, має міцні соціальні зв`язки, суд, крім того враховує відсутність обставин, що обтяжують покарання, також враховуються наслідки вчинення кримінального правопорушення у вигляді завдання тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та позицію потерпілого, висловлену ним в суді щодо відсутності будь-яких претензій до обвинуваченого, та вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 , а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень застосування до нього покарання у виді позбавлення волі, у межах визначених санкцією інкримінованої йому статті Особливої частини Кримінального кодексу України. Підстав для застосування положень ст. 69 КК судом встановлено не було.

Разом з тим суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого положення ст. 75 КК та звільнити його від реального відбування основного покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків визначених ст. 76 КК України.

Крім того, санкцією ч. 2 ст. 286 КК України передбачено покарання - позбавлення права керування транспортними засобами або без такого. Згідно ст. 55 КК України воно є факультативним додатковим покаранням, і питання про його призначення є правом суду, а не обов`язком.

Водночас при вирішенні питання щодо необхідності його призначення, суд бере до уваги встановленні під час судового розгляду порушення обвинуваченим правил дорожнього руху, документи, які характеризують його особу, наслідки у вигляді шкоди здоров`ю потерпілому, думку потерпілого, який просив не карати суворо обвинуваченого, поведінку обвинуваченого протягом судового розгляду, вид діяльності обвинуваченого, який є ФОП, та вважає можливим не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не застосовувався.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як вбачається з наявних у матеріалах кримінального провадження документів у справі понесено наступні витрати: висновок екперта № СЕ-19/111-25/38117-ІТ в сумі 4457 грн.; висновок № СЕ-19/111-25/38120-ІТ - 4457 грн., а також висновок № СЕ-19/111-25/46096-ІТ - 2228,50 грн.

Вказані витрати документально підтверджені, а тому в порядку ст. 124 КПК України, підлягають стягненню на користь держави з ОСОБА_4 .

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Під час проведення досудового розслідування у справі застосовано заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту автомобіля «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Арешт накладався з метою його збереження як речового доказу. Відповідно до положень ст. 174 ч. 4 КПК України cуд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. Вирішуючи питання про скасування арешту майна, суд насамперед, враховує мету його накладення - збереження речового доказу, належність транспортного засобу не обвинуваченому, а іншій особі - ОСОБА_6 у зв`язку із чим, на думку суду арешт необхідно скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати в сукупному розмірі 11142,50 грн.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва 25.06.2025 на автомобіль «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .

Речові докази: автомобіль «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути власнику; автомобіль «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_2 залишити власнику.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після проголошення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні

Головуюча суддя ОСОБА_7