Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №761/7779/23 — Шевченківський районний суд міста Києва

Суд: Шевченківський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №761/7779/23

Суддя: Аббасова Н. В.

Справа № 761/7779/23

Провадження № 2/761/675/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Аббасової Н.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Сухини А.С.,

учасників:

представника позивача Зарубіна О.О. ,

представника відповідача Антохова Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивачка) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідачка) про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири, в якому просила суд стягнути з відповідачки на користь позивачки матеріальну шкоду, спричинену залиттям квартири в сумі 65 245,10 грн., витрати за проведену оцінку матеріального збитку в розмірі 9 000,00 грн., моральну школу в сумі 25 900,00 грн., судовий збір у розмірі 2 147,20 грн та витрати на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.05.2021 сталося залиття квартири АДРЕСА_1 , яка належить позивачці на праві власності. Квартира була залита гарячою водою: на стінах та стелі квартири спостерігалися мокрі плями, подекуди відшарування шпалер, по стінах стікала вода, підлога була залита водою, меблі з речами, а також три ліжка, з яких одне дитяче двоповерхове, з матрацами та постіллю на них також були залиті гарячою водою.

23.05.2021 аварійною службою Шевченківського району м. Києва було перекрито постачання гарячої води на будинок і припинено залиття. Звернувшись до власника кв 19, яка знаходиться вище квартири позивачки, було встановлено, що квартира вище теж залита гарячою водою, за аналогічними наслідками. В квартирі АДРЕСА_2 , яка належить відповідачці позивачці ніхто не відчинив, в кв. АДРЕСА_3 , що знаходиться вище по стояку - сліди витоків води або видимі наслідки несправності встановлених сантехнічних приладів або інженерних мереж будинку були відсутні.

Згідно Акту комісії ПП «Український центр управління нерухомістю» від 01.06.2021 встановлено, що у квартирі АДРЕСА_4 (власником якої є відповідачка) виконано перепланування, а саме на житловій площі житлової кімнати (по стояку квартир) влаштовано санвузол, з якого відбулось залиття 23.05.2021, та зроблено висновок, що причиною залиття квартири АДРЕСА_1 стало халатне користування сантехнічними приборами у санвузлі квартири АДРЕСА_5 .

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку у ринкових цінах витрат на відновлення (ремонт) внаслідок пошкодження ремонту квартири, складеного ТОВ «ЄСП Капітал», внаслідок залиття квартири, що відбулося 23.05.2021, Позивачці було завдано майнової шкоди в розмірі 65 245,10 грн.

Крім того, внаслідок залиття Позивачці було також заподіяно душевні страждання та переживання, оскільки у вихідний день вона була змушена займатися припиненням наслідків залиття квартири, сушити дитячі речі та постіль, займатися встановленням причин залиття квартири. Завдану моральну шкоду позивачка оцінює у розмірі 25 900,00 грн.

На підставі зазначеного позивачка просить суд про задоволення позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023 матеріали позовної заяви передано на розгляд судді ОСОБА_9

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження.

27.08.2024 від представника відповідачки - адвоката Антохова Я.С. надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідачки зазначив, що відповідачка не визнає позов та відкидає будь-які претензії про те, що, як нібито з її квартири було здійснено затоплення позивачки. Станом на 23.05.2021 у квартирі АДРЕСА_5 тривалий час ніхто не проживав, водопостачання було перекрито, все обладнання водопостачання було справне, в подальшому будь-яких несправностей водопостачання у квартирі не було виявлено. Окрім того, представник відповідачки зауважив, що фактичне обстеження причин залиття квартири позивачки було здійснено через значний час після такого залиття, що виключає можливість об`єктивно встановити причини залиття квартири, адже залиття квартир за адресою АДРЕСА_6 до цього відбувалося неодноразово. В порушення Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, комісією, що склала акт огляду квартири позивачки не виконано вимоги щодо встановлення чіткої причини залиття квартири, натомість дану прогалину відповідною комісією заповнено припущенням про ймовірність чи неймовірність причини залиття відповідної квартири. Також, представник відповідачки зауважив, що звіт про оцінку вартості матеріального збитку у ринкових цінах витрат на відновлення (ремонт) внаслідок пошкодження ремонту квартири, здійсненого ТОВ «ЄСП Капітал» є недопустимим доказом, оскільки звіт не підготовлений особами, які атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому Законом України «Про судову експертизу». Додатково, представник відповідачки зазначив, що у позовній заяві відсутні будь-які докази, що могли б підтверджувати спричинення моральної шкоди позивачці, при цьому також відсутнє обгрунтування позивачкою розміру та оцінки моральної шкоди.

19.11.2024 представником позивачки - адвокатом Зарубіним О.О. було направлено до суду відповідь на відзив, в якій він зазначив, що актом комісії від 01.06.2021, погодженим директором ПП «УЦУН» ОСОБА_8 та затвердженим управителем КП «Керуюча компанія з обслуговування Шевченківського району м. Києва», листом №19 від 27.02.2023 ПП «УЦУН» підтверджується факт залиття відповідачкою квартири АДРЕСА_1 , наявність вини відповідачки в залитті вказаної квартири, а також причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями з боку відповідача, які це спричинили. Відповідачка не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулось з іншої причини, аніж зазначена в акті комісії від 01.06.2021 ПП «УЦУН», а також на підтвердження відсутності її вини в такому залитті.

Крім того, наданий Позивачкою звіт про оцінку вартості матеріального збитку у ринкових цінах витрат на відновлення (ремонт) внаслідок пошкодження ремонту квартири, складений ТОВ «ЄСП Капітал», одержаний без порушення порядку, встановленого законом та містить інформацію щодо предмету доказування - розміру матеріального збитку, завданого відповідачем позивачу, - тому вказаний доказ є належним та допустимим. Додатково, представник позивачки зауважив, що внаслідок залиття квартири позивачки, останній було заподіяно також моральну шкоду, зокрема було завдано душевних страждань та переживань, оскільки в вихідний день, перебуваючи на відпочинку за містом з двома маленькими дітьми, повернувшись додому та побачивши наслідки залиття квартири, стан спальних кімнат по стінах яких текла вода наче з водоспаду, всі речі, меблі, іграшки плавали у воді, позивачка перебувала в шоковому стані, проте вона була вимушена займатись припиненням наслідків залиття квартири, сушити дитячі речі та постіль, займатися встановленням причинами залиття квартири, що заподіяло позивачці моральні страждання.

19.11.2024 представником позивачки - адвокатом Зарубіним О.О. подано до суду заяву про виклик свідків, в якій він просив допитати в якості свідків по справі: - ОСОБА_5 , власника кв. АДРЕСА_7 , яка підтвердить в судовому засіданні факт залиття 23.05.2021 квартири АДРЕСА_8 , що належить позивачці, а також квартири АДРЕСА_9 , що належить свідку ОСОБА_5 , з квартири АДРЕСА_4 , яка належить відповідачу по справі, а також підтвердить факт не допуску до кв. АДРЕСА_4 в день залиття мешканцями цієї квартири та інші обставини; - ОСОБА_6 , який серед іншого підтвердить факт завдання позивачці моральної шкоди.

25.11.2024 представником відповідачки - адвокатом Антоховим Я.С. направлено до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких він зазначив, що оскільки позивачка висуває претензії до відповідачки, то відповідно зобов`язана довести належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами ті обставини, про які зазначено нею в позовній заяві, зокрема обставину залиття квартири позивачка саме з квартири відповідачки. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що встановити 01.06.2021 обставину халатного користування 23.05.2021 (в день залиття квартири АДРЕСА_8 згідно позову) сантехнічними приборами у санвузлі квартири АДРЕСА_5 , що стало ймовірною причиною залиття квартири АДРЕСА_8 , що здійснювала обстеження не могла через відсутність 01.06.2021 (як слідує з листа ПП «Український центр управління нерухомістю від 27.02.2023) доступу до квартири АДРЕСА_4 . Відтак, акт комісії щодо проведення огляду квартири АДРЕСА_8 , що датований 27.05.2021 9 год. 10 хв містить ознаки підробки та не може бути взятий до уваги як доказ. Серед іншого, представник відповідачки ще раз зауважив, що у позовній заяві відсутні будь-які докази, що могли б підтверджувати спричинення моральної шкоди, при цьому також відсутнє обґрунтування позивачкою розміру та оцінки моральної шкоди.

23.12.2024 представником відповідачки - адвокатом Антоховим Я.С. подано до суду заперечення проти виклику та допиту ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в якості свідків, обґрунтовуючи зацікавленістю свідків в розгляді даної справи на користь позивачки.

Розпорядженням керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва від 17.03.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 761/7779/23 у зв`язку з тим, що суддю ОСОБА_9 наказом голови суду від 05 лютого 2025 року №02-04-К-27 відраховано зі штату суддів Шевченківського районного суду міста Києва у зв`язку зі звільненням у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 04 лютого 2025 року №171/0/15-25.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026 року матеріали позову передані на розгляд судді Аббасовій Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва 20.03.2026 року справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної залиття квартири прийнято до провадження, розгляд цивільної справи вирішено проводити за правилами позовного провадження в загальному порядку та призначено підготовче засідання по справі.

Протокольною ухвалою суду від 20.05.2026 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків для допиту, закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.

Представник відповідачки в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні, з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами пунктів 1-3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.

Позивачка ОСОБА_3 є власницею квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 , що підтверджується копією договору дарування квартири від 06.09.2005, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуйко А.О. та зареєстрованого в реєстрі за №3409.

Власником квартири АДРЕСА_5 є відповідачка - ОСОБА_4 , що визнається та підтверджується її представником - адвокатом Антоховим Я.С. у відповідній заяві від 23.12.2024 без надання підтверджуючих документів з огляду на неможливість Відповідачки надати такі документи в зв`язку з перебуванням відповідачки значної частини часу за кордоном та відсутністю доступу в інших осіб до правовстановлюючих документів на квартиру, які знаходяться в межах України.

Згідно Акта від 27.05.2021, складеного о 9 год. 10 хв, затвердженого Управителем - Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та погодженого Приватним підприємством «Український центр управління нерухомістю», комісія в складі інженера з експлуатації та ремонту ОСОБА_10- голови комісії, інспектора технічної дільниці № 2 ОСОБА_11, слюсаря-сантехніка ОСОБА_7 призначеної директором ОСОБА_8 провели огляд квартири АДРЕСА_1 на предмет залиття та за результатами обстеження виявили: - у житловій кімнаті площею 14,8 м.кв. - стеля - підшита гіпсокартоном та пофарбована водоемульсійною фарбою, виявлено плями залиття по всій площі стелі приміщень, стіни - обшиті гіпсокартоном та обклеєні шпалерами вітчизняного виробництва, виявлено плями залиття та часткове відшарування шпалер по периметру кімнати, кімната по периметру під стелею обклеєна декоративним багетом, виявлено місцями плями залиття багету рудого кольору; - у житловій кімнаті площею 20,0 м.кв. - стеля - підшита гіпсокартоном та пофарбована водоемульсійною фарбою, виявлено місцями плями залиття стелі рудого кольору, та залиття декоративного багету, стіни - обшиті гіпсокартоном та обклеєні шпалерами вітчизняного виробництва, виявлено плями залиття та часткове відшарування шпалер на міжкімнатній перегородці.

Працівниками аварійної служби Шевченківського району м. Києва 23.05.2021 року перекрито гаряче водопостачання на будинок, залиття припинено.

Під час залиття квартир, зі слів власників квартири АДРЕСА_4 , в квартирі були присутні їхні родичі, доступу у квартиру для проведення огляду не надали, повідомили що власники заборонили впускати будь кого.

01.06.2021 року о 10год. на письмові звернення власників квартир АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_3 на АДРЕСА_6 комісією проведено огляд квартир по стояку на предмет технічного стану інженерних мереж та витоків води після відновлення водопостачання на будинок. На час перевірки будь яких витоків води не виявлено, залиття квартир не відбувалось, будь яких ремонтних робіт не проводилось. Комісією встановлено, що у квартирі АДРЕСА_11 інженерні мережі знаходяться в задовільному технічному стані, будь-яких витоків води не виявлено. У квартирі АДРЕСА_4 виконано перепланування, а саме на площі житлової кімнати (по стояку квартир) влаштовано санвузол з якого відбувалось залиття.

За висновком комісії ймовірною причиною залиття квартири АДРЕСА_1 стало халатне користування сантехнічними приладами у санвузлі у квартирі АДРЕСА_4 , яка розташована по стояку через поверх вище.

Згідно Акта від 27.05.2021, складеного о 10 год. 20 хв, затвердженого Управителем - комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та погодженого Приватним підприємством «Український центр управління нерухомістю», комісія в складі інженера з експлуатації та ремонту ОСОБА_10- голови комісії, інспектора технічної дільниці № 2 ОСОБА_11, слюсаря-сантехніка ОСОБА_7 за результатом обстеження квартири АДРЕСА_11 комісією встановлено, що у вказаній квартирі інженерні мережі знаходяться в задовільному технічному стані, будь-яких витоків води не виявлено.

Відповідно до листа ПП «Український центр управління нерухомістю» від 27.02.2023 встановлено, що зазначена дата 27.05.2021 в Акті є опискою, так як 27.05.2021 були подані заяви від мешканців, а перший вихід для проведення обстеження був 01.06.2021. Крім того, зазначено, що при виході комісії для обстеження, 01.06.2021 особа, що представилась домогосподаркою квартири АДРЕСА_4 не надала доступу до квартири, мотивуючи свої дії забороною власників квартири допускати будь-кого до помешкання. З повторним виходом комісії через декілька днів була присутня власниця квартири яка і надала доступ до помешкання АДРЕСА_4 . При проведенні повторного обстеження і було виявлено перепланування (в житловій кімнаті було додатково облаштовано санвузол). Підлога в даній кімнаті була уся залита, пошкоджений ламінат, дверна коробка, тощо. Власник квартири АДРЕСА_4 не зверталась із заявою щодо фіксування даної події і складання відповідного акту. Власниця квартири АДРЕСА_4 була поінформована щодо залиття нижче розташованих кватир по стояку, але відмовилась від підписання та отримування будь-яких документів.

Згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, складеного ТОВ «ЄСП Капітал» станом на 30.07.2021, здійсненого за замовленням позивачки, вартість матеріального збитку у ринкових цінах, який виник внаслідок пошкодження ремонту квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 , власником якої є ОСОБА_3 становить 65 245,10 грн з урахуванням ПДВ.

Згідно Рецензії на «Звіт про оцінку вартості матеріального збитку у ринкових цінах витрат на відновлення (ремонт) внаслідок пошкодження ремонту квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 » від 07.09.2021 №07/09-2021, здійсненої Всеукраїнською громадською організацією «Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів», зроблено висновок, що Звіт про оцінку вартості матеріального збитку у ринкових цінах витрат на відновлення (ремонт) внаслідок пошкодження ремонту квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 , виконаний суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ЄСП Капітал» станом на 30.07.2021 року, класифікуються за другою ознакою п. 67 НС № 1 як такий, що в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки. З матеріалів справи вбачається, що за послуги з оцінки вартості відновлювального ремонту позивачка сплатила на рахунок ТОВ «ЄСП Капітал» 9 000,00 грн, що підтверджується копією договору 20-3/21 на проведення послуг з незалежної оцінки від 20.07.2021, додатковою угодою від 01.09.2021, актом прийому-передачі виконаних послуг №20-3/21 від 27.09.2021, та платіжними дорученнями.

Відповідно до довідки КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» від 25.11.2024 №126 встановлено, що 12.05.2021 в зв`язку з пошкодженням тепломережі працівниками КП «Київтеплоенерго» було відключено гаряче водопостачання на житловий будинок АДРЕСА_6 (заявка №7454654) для виконання аварійно-відновлювальних робіт. Після проведення робіт та відновлення водопостачання 23.05.2021 виникло залиття (заявки №74882909; 7479153) декількох квартир, в тому числі квартири АДРЕСА_8 по причини халатного користування сантехнічними приладами у санвузлі в квартирі АДРЕСА_4 , про що складено відповідний акт.

Положеннями ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Відповідно до ч.1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Частиною 1 ст. 177 ЖК України встановлено обов`язок громадян забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 179 ЖК України користування квартирами приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбачене ст. 22 ЦК України.

Так, ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Закон покладає обов`язок доказування на сторони у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. З системного аналізу норм чинного цивільного законодавства України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.

Частиною 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

З наведеного вбачається, що обов`язок доказування розподіляється згідно із перерахованими нормами таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач, у свою чергу, відсутність його вини в заподіянні шкоди.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доводи представника відповідачки про те, що Акт комісії від 27.05.2021 не є належним та допустимим доказом по справі відхиляється, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, у разі аварії чи залиття квартир складається відповідний акт.

Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму вищезазначеного акта.

Акт про залиття - це відповідний документ, який підтверджує подію, що трапилась. Тобто факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної особи не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної особи є обов`язковою. Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі винної особи. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної сторони не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи - прізвище, ім`я, по батькові - підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин).

Таким чином, законодавством чітко визначено, що факт залиття, його причина та обсяг пошкоджень мають фіксуватись у складеному акті комісійного обстеження приміщення, у якому відбулось залиття. Саме такий акт і є відповідним (належним, допустимим, достовірним) доказом, на підставі якого відбувається розрахунок матеріальної шкоди вартості відновлювального ремонту.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками залиття квартири позивачки 01.06.2021 (з урахуванням листа ПП «Український центр управління нерухомістю» від 27.02.2023, в якому зазначено, що обстеження проводилось саме 01.06.2021, в той час як зазначена дата 27.05.2021 в Акті є опискою) було складено Акт про залиття у якому відображено причина та обсяг пошкоджень житла позивачки.

Суд вважає, що у вказаному Акті зазначені всі обов`язкові реквізити, а саме: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття, отже даний акт відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, і є належним та допустимим доказом.

Слід зазначити, що акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події.

Та обставина, що у вказаному Акті вказана ймовірна причина залиття квартири Позивачки зумовлена тим, що в день складення відповідного Акту Відповідачкою не було надано доступу до квартири АДРЕСА_4 , водночас при обстеженні інших квартир по стояку на предмет технічного стану інженерних мереж та витоків води після відновлення водопостачання на будинок будь-яких витоків води не виявлено, залиття квартир не відбувалось, будь-яких ремонтних робіт не проводилось, при обстеженні квартири АДРЕСА_11 , що знаходиться над кватирою АДРЕСА_4 , що належить відповідачці - встановлено, що інженерні мережі знаходяться в задовільному технічному стані, будь-яких витоків води не виявлено.

З матеріалів справи вбачається, що після надання Відповідачкою доступу до квартири комісією було достовірно встановлено факт перепланування (в житловій кімнаті було додатково облаштовано санвузол), при цьому підлога в даній житловій кімнаті була уся залита, пошкоджений ламінат, дверна коробка тощо, на підставі чого зроблено висновок про те, що залиття зокрема кв. АДРЕСА_8 , що належить Позивачці відбулося внаслідок халатного користування сантехнічними приладами у санвузлі у квартирі АДРЕСА_4 .

З огляду на наведене, доводи відповідачки про те, що позивачка не довела, що затоплення належного їй приміщення відбулось саме з вини відповідачки і Акт про залиття не підтверджує вину відповідачки, оскільки в ньому не вказана чітка причина залиття, судом відхиляються.

На спростування доводів позивачки щодо вини відповідачки в залитті належної їй квартири відповідачем не надано жодного доказу. Отже, суд вважає, що залиття сталося з вини відповідачки.

Верховний Суд у постанові від 27.03.2019 у справі №643/19078/15 вказав на те, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому, позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

В ході розгляду справи відповідачка не спростувала належними та допустимими доказами відсутності своєї вини у залитті квартири позивачки, не надала інших доказів щодо розміру спричиненої позивачці шкоди, хоча це є її процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Щодо заперечень представника відповідачки щодо недопустимості звіту про оцінку вартості матеріального збитку, здійсненого ТОВ «ЄСП Капітал», суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (в редакції станом на час підготовки Звіту про оцінку вартості матеріального збитку) оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Статтею 5 вказаного закону визначено, що суб`єктами оціночної діяльності є: - суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Суд зауважує, що чинне цивільне процесуальне законодавство не встановлює виключного обов`язку сторін доводити розмір завданої майнової шкоди виключно висновком судового експерта. Звіт про оцінку майна, виконаний сертифікованим оцінювачем відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», є належним та допустимим письмовим доказом, що містить розрахунок розміру матеріального збитку.

Судом встановлено, що під час безпосереднього обстеження пошкодженої квартири позивачки та фіксації дефектів оцінювачем був присутній уповноважений представник Відповідачки - адвокат Антохов Я.С., що підтверджується актом обстеження приміщень квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_12 від 30.07.2021, копія якого є додатком до відповідного Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, складеного ТОВ «ЄСП Капітал».

Як зазначалось вище, Всеукраїнською громадською організацією «Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів» було здійснено рецензію від 07.09.2021 №07/09-2021на «Звіт про оцінку вартості матеріального збитку у ринкових цінах витрат на відновлення (ремонт) внаслідок пошкодження ремонту квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 », та зроблено висновок, що Звіт про оцінку вартості матеріального збитку у ринкових цінах витрат на відновлення (ремонт) внаслідок пошкодження ремонту квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 , виконаний суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ЄСП Капітал» станом на 30.07.2021 року, класифікуються за другою ознакою п. 67 НС № 1 як такий, що в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.

Таким чином, оскільки Звіт про оцінку, складений ТОВ «ЄСП Капітал» містить детальний опис ушкоджень, калькуляцію матеріалів та робіт, виконаний кваліфікованим фахівцем, а Відповідачем не надано жодного належного доказу на спростування вказаної у ньому суми, суд вважає цей Звіт належним, допустимим та достатнім доказом для встановлення розміру заподіяної шкоди.

Згідно положень ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, беручи до уваги вищенаведені обставини та те, що позивачка зазнала матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири саме внаслідок неправомірних дій відповідачки, враховуючи, що розмір матеріальної шкоди, спричиненої позивачці внаслідок залиття квартири підтверджений відповідним Звітом про оцінку вартості матеріального збитку та становить 65 245,10 грн., суд вбачає необхідним стягнути вказані грошові кошти з відповідачки на користь позивача.

Крім того, з відповідачки на користь позивачки підлягають стягненню документально підтверджені витрати понесені позивачкою у результаті проведення експертизи вартості матеріального збитку в сумі 9 000,00 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, слід зазначити таке.

В обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди позивачка вказує, що внаслідок залиття її квартири 23.05.2021 з вини відповідачки, що встановлено Актом комісії ПП «Український центр управління нерухомості» від 01.06.2021, завдало їй душевних страждань та переживань. В вихідний день, перебуваючи на відпочинку за містом з двома маленькими дітьми, повернувшись додому та побачивши наслідки залиття квартири, стан спальних кімнат по стінам яких текла вода наче з водоспаду, всі речі, меблі, іграшки плавали у воді, позивачка була в шоковому стані. Водночас, вона була вимушена займатись припиненням наслідків залиття її квартири, сушити дитячі речі та постіль, займатися встановленням причин залиття її квартири. Розмір завданої моральної шкоди позивачка оцінює в сумі 25 900,00 грн.

Так, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (стаття 23 ЦК України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Отже, підставами для всіх випадків відшкодування шкоди, є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка заподіювана шкоди; 3) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; 4) вина заподіювана шкоди.

Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювана.

В спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача. Таким чином, позивач повинен довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, судова практика виходить із положення, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору» (пункт 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

В свою чергу, позивачка повинна була обґрунтувати, чим підтверджується факт заподіяння їй моральних чи фізичних страждань діями чи бездіяльністю відповідачки, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Разом з тим, будь-якого документального підтвердження факту заподіяння позивачці моральних страждань діями чи бездіяльністю відповідачки до суду надано не було.

Позивачка не підтвердила обставин, які підлягають доказуванню у цій справі, зокрема, наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідачки та заподіяною шкодою.

Крім того, позивачка жодним чином не обґрунтувала розмір моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачкою не доведено одночасної наявності чотирьох умов, які б слугували підставою для притягнення відповідачки до відповідальності у вигляді стягнення моральної шкоди, зокрема, неправомірності дій відповідачки, наявності шкоди, вини заподіювача шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Таким чином, обставини, на які посилається позивачка як на підставу для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи зазначене, позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідачки на користь позивачки підлягає судовий збір у розмірі 1 073,60 грн, що є пропорційною сумою розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 22, 23, 319, 322, 383, 386, 1166, 1167, 1192 ЦК України, статтями 2-7, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 65 245,10 грн та витрати за проведену оцінку матеріального збитку у розмірі 9 000,00 грн.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

ОСОБА_3 , АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_4 , АДРЕСА_13 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: Н.В. Аббасова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua