Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №759/7987/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/7987/26

пр. № 1-кп/759/1122/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року місто Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12026100080000766 від 26.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який здобув середню освіту, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , в порушення п.п. 1, 2, 3, 9, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, п. 8.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення, та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12 години 26.03.2026, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та обставинах, шляхом знахідки придбав холодну зброю - кастет, після чого почав носити його при собі в своїй сумці.

В подальшому 26.03.2026 о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , зберігаючи вищезазначений кастет при собі, що відноситься до контактної не клинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, проходив у власних справах неподалік будинку 7 по вул. Покотила Володимира, у м. Києві, де був виявлений працівниками Святошинського управління поліції ГУНП у м. Києві, після чого вищезазначений кастет було вилучено.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженні щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у носінні холодної зброї кастету, без передбаченого законом дозволу доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 263 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.

Відповідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні; наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не працює, має постійне місце проживання у м. Києві, неодружений, за даними наявної документації на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.

Таким чином, за сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 263 КК України слід призначити у межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 263 КК України, а саме у виді пробаційного нагляду на мінімальний строк з покладення обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази:

- кастет, який переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві, квитанція № 6241 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертизи №СЕ-19/111-26/16696-ХЗ від 27.03.2026 в сумі 1337 (одна тисяча триста тридцять сім) грн. 10 коп.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1