Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №757/39180/26-п — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39180/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Соловйов О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - не відомий

за ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

19.06.2026 о 21:50 в м. Києві, вул. Князів Острозьких, 30, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Lexus GX 640, державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку, яка була подана за допомогою проблискового маячка червоного та синього кольору та спеціального звукового сигналу на патрульному транспортному засобі Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_2 . Вказаний автомобіль був зупинений шляхом переслідування та блокування, чим водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху.

За вказаним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 699277 від 21.06.2026 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце, день та час судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд, відсутність від нього відомостей про поважність причин неявки та клопотань про відкладення розгляду справи, а також достатність наявних матеріалів для вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за його відсутності.

Враховуючи строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, а також те, що положення ст. 268 КУпАП не передбачають обов`язкової участі особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали адміністративної справи та дослідивши долучені до неї докази, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки та відеозапису, а також іншими документами.

При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення слід виходити з положень ст. 62 Конституції України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини при доведенні обставин справи застосовує стандарт доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справах «Коробов проти України», «Ушаков проти України», «Вєрєнцов проти України»).

Обов`язок всебічного та неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для визнання винуватості доведеною «поза розумним сумнівом» версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Частиною 1 ст. 122-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 699277 від 21.06.2026, 19.06.2026 о 21:50 в м. Києві, вул. Князів Острозьких, 30, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Lexus GX 640, державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку, яка була подана за допомогою проблискового маячка червоного та синього кольору та спеціального звукового сигналу на патрульному транспортному засобі Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_2 .

У подальшому транспортний засіб Lexus GX 640, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції шляхом блокування близько 21 год. 55 хв.

Наведені відомості в частині невиконання водієм вимоги поліцейського про зупинку, подальшого виявлення транспортного засобу та встановлення особи водія узгоджуються між собою та з відомостями, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 699277 від 21.06.2026.

У протоколі про адміністративне правопорушення як технічний засіб, за допомогою якого здійснювалася відеофіксація, зазначено портативний відеореєстратор № 474349, 471215, 472267.

Досліджений судом відеозапис відображає обставини події, дії працівників патрульної поліції та поведінку водія транспортного засобу, пов`язані з поданням вимоги про зупинку та подальшим рухом автомобіля.

Відомості, зафіксовані на відеозаписі, у відповідній частині узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення і не містять істотних суперечностей щодо обставин невиконання водієм вимоги про зупинку.

Таким чином, відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не є ізольованими, а підтверджуються сукупністю інших матеріалів справи, зокрема рапортами працівників патрульної поліції та дослідженим судом відеозаписом.

Сукупність досліджених доказів підтверджує, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Lexus GX 640, державний номерний знак НОМЕР_1 , отримав подану поліцейським вимогу про зупинку транспортного засобу, однак її не виконав та продовжив рух.

За таких обставин суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, а його дії підлягають кваліфікації як невиконання водієм вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним поза розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, встановлені обставини його вчинення, особу правопорушника та ступінь його вини, суд вважає, що необхідним і достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення буде накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 122-2, 245, 251, 252, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - 3 (три) місяці.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.Л.Соловйов