Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №755/10335/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/10335/26

Провадження №: 2/755/9002/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Єрусалімцевій О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 04 березня 2011 року сторони зареєстрували шлюб. У зв`язку із державною реєстрацією шлюбу позивач змінила прізвище на « ОСОБА_3 ». Від шлюбу дітей не мають. Протягом останніх років відносини між сторонами поступово погіршилися, зникло взаєморозуміння. Спроби примиритися не дали бажаних результатів, оскільки мають різні погляди на сімейне життя та обов`язки. Подальше спільне проживання і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. З березня 2026 року сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, шлюбних відносин не підтримують, кожен має своє особисте життя. Позивач не бажає продовжувати шлюбні відносини з відповідачем і вважає примирення неможливим. Шлюб існує формально, його подальше збереження суперечить інтересам позивача.

З огляду на викладене позов просила задовольнити, розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в місті Києві 04 березня 2011 року, актовий запис № 324, витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 липня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 15 вересня 2026 року на 14 год. 30 хв., учасникам справи роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.

01 вересня 2026 року (вхід. № ЕП-9730) на електронну пошту суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява від 28 серпня 2026 року про розгляд справи за відсутності позивача та підтримання позовних вимог. Позовні вимоги підтримала, примирення з відповідачем вважає неможливим, проти надання строку на примирення заперечує. Справу просила розглядати без її участі.

01 вересня 2026 року (вхід. № ЕП-9771) на електронну пошту суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява від 31 серпня 2026 року про розгляд справи за відсутності відповідача та визнання позову. Зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, примирення вважає неможливим. Справу просив розглядати без його участі, строку на примирення не надавати.

14 вересня 2026 року (вхід. від 15 вересня 2026 року № 59630) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Білак Я.Ю., подав до суду заяву, у якій повідомив, що сторони засобами електронної пошти подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, позивач позов підтримує, а відповідач визнає позов. Заяви підписані електронним цифровим підписом кожного. Просив долучити до матеріалів справи заяви сторін з протоколами підпису електронним цифровим підписом.

15 вересня 2026 року сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Позивач ОСОБА_1 у заяві від 28 серпня 2026 року (вхід. від 01 вересня 2026 року № ЕП-9730) просила справу розглядати без її участі. Також 15 вересня 2026 року (вхід. № 59604) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Білак Я.Ю., подав до суду заяву про проведення судового засідання без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 у заяві від 31 серпня 2026 року (вхід. від 01 вересня 2026 року № ЕП-9771) справу просив розглядати без його участі, позов визнав.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

З повторного свідоцтва про шлюб від 18 травня 2018 року серії НОМЕР_1 , виданого Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, встановлено, що 04 березня 2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про що 04 березня 2011 року складено відповідний актовий запис № 324. Прізвище чоловіка після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_3 », дружини - « ОСОБА_3 ».

Відомостей про наявність у сторін дітей матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що сторони шлюбних відносин не підтримують та спільного господарства не ведуть. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки збереження шлюбу суперечить його інтересам.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач ОСОБА_2 у заяві від 31 серпня 2026 року (вхід. від 01 вересня 2026 року № ЕП-9771) зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечує.

Відповідно до статті 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (стаття 55 Сімейного кодексу України).

Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За правилом частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.

Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли, заяви сторін по суті справи містять заперечення щодо його надання.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.

Згідно із статтями 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно із статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати на сплату судового збору підтверджено квитанцією від 17 червня 2026 року на суму 1 331,20 грн.

Згідно із статтею 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Положеннями частини першої статті 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що передбачено також частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи наведене вище, визнання відповідачем ОСОБА_2 позову до початку розгляду справу по суті, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 із державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків сплаченого нею судового збору в сумі 665,60 грн.

Така ж сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 04 березня 2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 324, - розірвати.

Повернути ОСОБА_1 із державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок), сплаченого згідно квитанції від 17 червня

2026 року № 8186-2914-3361-8326, на р/р UA478999980313141206000026005, ЄДРПОУ 37993783, отримувач ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101, призначення платежу: 101 3193721244;Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Дніпровський районний суд міста Києва».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя О.О. Хромова