Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №755/22909/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/22909/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" вересня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві кримінальне провадження № 12025105040000890 від 13.09.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кропивницька, громадянки України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючої, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимої, зокрема:

- вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30.05.2025 року за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу розміром 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн;

- вироком Оболонського районного суду м. Києва від 05.08.2026 року за ч. 1 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 роки та штрафу у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, які виконувати самостійно;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 будучи раніше судимою 30.05.2025 року вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 34 000 грн, на шлях виправлення та перевиховання не стала, належних висновків для себе не зробила, та будучи особою, яка протягом року після засудження за ст. 309 КК України, вчинила кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 13.09.2025 року приблизно о 16:30 ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Івана Котляревського, 7, де на землі біля дерева побачила прозору пластикову колбу в середині якої знаходилась кристалоподібна речовина світлого кольору. Після чого, своїми руками підняла із землі знайдену нею пластикову колбу, в якій знаходилась кристалоподібна речовина світлого кольору та роздивившись її, впевнилась, що в даній пластиковій колбі міститься речовина, яка заборонена до обігу, тим самим вчинивши безоплатне незаконне придбання для подальшого власного вживання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP.

У цей час у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на незаконне зберігання для подальшого власного вживання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_5 підняла із землі знайдену нею пластикову колбу, всередині якої знаходилась кристалоподібна речовина світлого кольору, тим самим вчинивши безоплатне незаконне придбання для подальшого власного вживання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP.

У подальшому, ОСОБА_5 помістила пластикову колбу з кристалоподібною речовиною світлого кольору до правої кишені штанів, в які була одягнена, та стала незаконно зберігати психотропну речовину при собі, для власного вживання без мети подальшого збут.

Того ж дня, 13.09.2025 року, приблизно о 17:01, за адресою: м. Київ, бул. Івана Котляревського, 7, ОСОБА_5 була зупинена працівниками поліції, яка повідомила, що незаконно зберігає при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.

У подальшому, 13.09.2025 року в період часу з 17:22 до 17:27, під час проведення обшуку затриманої особи, що проводився на ділянці місцевості за адресою: м. Київ, бул. Івана Котляревського, 7, співробітниками поліції, у присутності двох понятих, з правої кишені штанів, в які остання була одягнена, виявлена та вилучена пластикова колба з світлою кристалоподібною речовиною, а саме особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку вона незаконно придбала та зберігала при собі для власного вживання без мети збуту.

Згідно висновку експерта, у наданій на дослідження кристалоподібної речовини виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено. У наданій на дослідження кристалоподібної речовини виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP у речовині становить 0,268 г.

PVP, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів». Список № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, у середніх розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме - 0,15 г, та не перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини для великого розміру, а саме -15 г.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 винною себе за ч. 2 ст. 309 КК України визнала у повному обсязі та пояснила суду, що їй зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, вона погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказаний злочин, і її заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Обвинувачена показала, що 13.09.2025 року приблизно о 16:30, за адресою: м. Київ, вул. вул. Івана Котляревського, 7, вона знайшла пластикову колбу, всередині якої знаходилася психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, та помістила її до правої кишені своїх штанів. У день події, через короткий проміжок часу, 13.09.2025 року о 17:01, її зупинили працівники поліції за адресою: м. Київ, вул. вул. Івана Котляревського, 7, на їх запитання вона зізналася, що у неї є заборонена речовина, тому працівниками поліції було проведено обшук та у неї було виявлено та вилучено психотропну речовину, яку вона придбала та зберігала для власного вживання. Зокрема показала, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце вчинення нею кримінального правопорушення, відповідають дійсності. Визнала, що знала про кримінальне провадження щодо неї, з вироком суду та призначеним їй покаранням ознайомлена, штраф сплатила. У скоєному щиро каялася, готова понести покарання відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст їх обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої.

Винуватість ОСОБА_5 , яка не оспорювала фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання судом має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд вважає, що покарання обвинуваченій повинно бути обрано необхідне та достатнє для її виправлення і попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Так, суд відповідно до ст. 65 КК України при призначенні обвинуваченій ОСОБА_5 виду та міри покарання бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів; особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; відсутність завданої шкоди та потерпілих; дані про її особу, а саме: має постійне місце проживання у м. Києві, задовільний стан здоров`я, не заміжня, спосіб життя (раніше неодноразово судима, не працює); на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; пом`якшуючу обставину; відсутність обтяжуючих обставин; відношення обвинуваченої до вчиненого (вину визнає, кається у вчиненому, готова понести покарання відповідно до законодавства України); позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання - у виді позбавлення волі на строк 1 рік, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, прокурор просила остаточно призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік та штрафу, який виконувати самостійно, думку сторони захисту - обвинувачена просила суворо не карати.

У зв`язку з наведеним, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 реальне покарання у межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі, оскільки її перевиховання та виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства. Підстав для застосування ст. 75, ст. 69, ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не вбачає. Дане покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого злочину і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_5 вчинила вказане у вироку кримінальне правопорушення - 13.09.2025 року, тобто до ухвалення відносно неї останнього по часу вироку Оболонського районного суду м. Києва від 05.08.2026 року, яким був врахований вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 30.05.2025 року, тому в даному кримінальному провадженні до неї слід застосувати вимоги ч. 4 ст. 70 КК України та за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно визначити покарання за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань. Запобіжний захід ОСОБА_5 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з урахуванням положень ст. 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання, призначеного вироком Оболонського районного суду м. Києва від 05.08.2026 року, до покарання за даним вироком, остаточно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці та штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави, що виконувати самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту її фактичного затримання в порядку виконання цього вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_5 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався. Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній. Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи № СЕ-19/111-25/57124-НЗПРАП від 14.11.2025 року у сумі 3565 грн 60 коп.

Речові докази, а саме:

- особливо небезпечну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,268 г, що передана в камеру схову речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві відповідно до квитанції № 025147 від 19.11.2025 року - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченій.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1