Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №755/13603/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13603/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ "08" вересня 2026 р.

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100000000727 від 13.07.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працюючої, не заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Карпівка, Могилів-Подільського району, Вінницької області, українки, громадянки України, з середньою освітою, працюючої фізичною особою-підприємцем, не заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та неповнолітню дитину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У невстановлений досудовим розслідуванням час, дату та місці, але не пізніше 29.09.2025, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а саме грошовими коштами. Так, ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, вирішила отримувати грошові кошти, вводячи осіб-покупців в оману під час здійснення продажу моторних олив у пластикових каністрах, на яких наклеєні етикетки торгівельних марок виробників моторних олив «Motul» та «Mobil», які за візуальними та технічними характеристиками не відповідають зразкам виробника.

В подальшому ОСОБА_4 , розуміючи, що для реалізації її злочинного плану їй необхідна особа, яка б допомагала в продажу продукції особам-покупцям, вводячи їх в оману, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, вирішила запропонувати своїй знайомій ОСОБА_5 вчиняти протиправні дії та вводити осіб, які б бажали придбати моторні оливи, в оману.

У свою чергу ОСОБА_5 , переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитися, надала свою добровільну згоду на вчинення протиправних дій.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, але не пізніше 29.09.2025, придбали у пластикових каністрах моторні оливи з етикетками торгівельних марок «Motul» та «Mobil», які за зовнішніми та індивідуальними ознаками не відповідають заявленим характеристикам виробників, з метою подальшої їх реалізації.

Так, 29 вересня 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , за попередньою змовою із ОСОБА_5 , перебуваючи на території авторинку за адресою: м. Київ, бул. Воскресенський (Перова), 19, реалізовуючи злочинний умисел, будучи обізнаними, що моторні оливи не є оригінальною продукцією правовласника торгівельної марки «Motul», керуючись єдиним умислом на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , ввівши його в оману, здійснили продаж моторної оливи «Motul 8100 X-cess 5W30» у кількості 2 штуки об`ємом по 4 літри (вартістю по 1 550 грн кожна) та 2 штуки об`ємом по 5 літрів (вартістю по 1 700 грн кожна) під виглядом справжніх. В свою чергу, ОСОБА_7 , будучи введеним в оману, сплатив кошти в сумі 6 500 грн. В результаті вказаних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заволоділи грошовими коштами ОСОБА_7 на суму 6 500 грн.

Окрім того, 06 жовтня 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , за попередньою змовою із ОСОБА_5 , перебуваючи на території авторинку за адресою: м. Київ, бул. Воскресенський (Перова), 19, реалізовуючи злочинний умисел, діючи повторно, будучи обізнаними, що моторні оливи не є оригінальною продукцією правовласника торгівельної марки «Mobil», керуючись єдиним умислом на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , ввівши його в оману, здійснили продаж моторної оливи «Mobil Super 3000 5W40» у кількості 4 штуки об`ємом по 4 літри (вартістю по 1 350 грн кожна) під виглядом справжніх та видали товарний чек від 06.10.2025 на суму 5 400 грн. В свою чергу, ОСОБА_6 , будучи введеним в оману, сплатив кошти в сумі 5 400 грн. В результаті вказаних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заволоділи грошовими коштами ОСОБА_6 на суму 5 400 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор першого відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про затвердження укладених від 21 серпня 2026 року між потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_4 угод про примирення у кримінальному провадженні № 12026100000000727 від 13.07.2026. Крім того, прокурор просила повернути речові докази (грошові кошти) обвинуваченій ОСОБА_5 .

Прокурор зазначила, що під час досудового розслідування між потерпілими та обвинуваченими досягнуто згоди щодо правової кваліфікації дій обвинувачених, обсягу пред`явленого їм обвинувачення, виду та міри покарання, а також інших правових наслідків, передбачених чинним законодавством. Вказала, що вимоги ст. ст. 468-472 КПК України при укладенні угод дотримані, останні уклали їх добровільно, без застосування будь-якого примусу, насильства, погроз чи обіцянок, а тому просила долучити примиренські угоди до матеріалів кримінального провадження та затвердити їх.

Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримали укладені угоди про примирення, підтвердили, що збитки їм повністю відшкодовано, матеріальних та моральних претензій до обвинувачених вони не мають, просили суд затвердити угоди про примирення.

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали укладені угоди про примирення, підтвердили, що зміст пред`явленого їм обвинувачення є зрозумілим, свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення вони визнають повністю та беззастережно, угоди підписали добровільно, без будь-якого фізичного чи психологічного тиску, також усвідомлюють характер обвинувачення, права, передбачені кримінальним процесуальним законом, а також наслідки затвердження та невиконання угоди, передбачені ст. ст. 473, 476 КПК України, і просили суд її затвердити.

Крім того, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у судовому засіданні заявили, що залучати захисника для захисту їхніх інтересів не бажають, послуг як безоплатного, так і залученого за договором захисника не потребують, повністю спроможні самостійно здійснювати свій захист у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим судом відмову від захисника було прийнято.

Виконуючи вимоги ч. 4 ст. 474 КПК України, суд безпосередньо з`ясував у кожного з обвинувачених, чи розуміють вони характер обвинувачення, свої процесуальні права, наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди, а також чи є їх волевиявлення добровільним.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтвердили суду, що їм зрозумілий зміст обвинувачення, вони визнають себе винуватими в повному обсязі, розуміють, що у разі затвердження угоди вони будуть обмежені у праві оскарження вироку з підстав, визначених законом, а також усвідомлюють наслідки її невиконання.

Кожна з них підтвердила, що угоду підписала добровільно, без будь-якого примусу чи незаконного впливу.

Дослідивши зміст угод про примирення, вислухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши її відповідність вимогам кримінального та кримінального процесуального закону та матеріалам кримінального провадження, суд дійшов висновку, що угоди, укладені між сторонами кримінального провадження, відповідають вимогам ст. ст. 468-472 КПК України, їх умови не суперечать вимогам закону, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, містять правильну правову кваліфікацію дій обвинувачених, а фактичні підстави для визнання винуватості підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Судом також встановлено, що обвинувачені повністю усвідомлювали зміст укладених угод, характер обвинувачення, узгоджений вид та міру покарання, а також правові наслідки її затвердження та невиконання, що свідчить про добровільність укладення угоди та відсутність будь-яких передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України підстав для відмови у її затвердженні.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів допускається укладення угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Судом встановлено, що укладені угоди відповідають вимогам ст. 471 КПК України, містять усі істотні умови, передбачені кримінальним процесуальним законом, зокрема формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію, істотні для кримінального провадження обставини, узгоджений розмір покарання та наслідки невиконання угоди.

Будь-яких обставин, які б свідчили про недобровільність волевиявлення обвинувачених, нерозуміння ними змісту укладених угод або неможливість виконання взятих на себе зобов`язань, судом не встановлено.

Крім того, суд враховує, що обвинувачені беззастережно визнали свою винуватість у повному обсязі пред`явленого обвинувачення, підтвердили фактичні обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті та угодах про примирення, щиро розкаялися у вчиненому, активно сприяли органу досудового розслідування у встановленні всіх обставин кримінального правопорушення, а також повністю відшкодували завдані потерпілим матеріальні збитки.

Суд також бере до уваги, що цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, оскільки матеріальну шкоду потерпілим повністю відшкодовано, а умови угод не порушують прав, свобод чи законних інтересів інших осіб.

Вирішуючи питання про узгоджене сторонами покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу кожної з обвинувачених, які раніше не судимі, щиро розкаялися, активно сприяли розкриттю кримінального правопорушення, повністю відшкодували збитки, добровільно уклали угоди про примирення та погодилися на виконання всіх передбачених ними обов`язків.

З урахуванням наведеного, особи обвинувачених, їх процесуальної поведінки, повного визнання вини, щирого каяття, активного сприяння викриттю злочину, а також того, що узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку, що наявні всі передбачені законом підстави для затвердження укладених угод про примирення.

При визначенні виду та міри покарання суд виходить із вимог ст. ст. 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання є заходом державного примусу, що застосовується від імені держави до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, та має на меті не тільки карання, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

При визначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, мотив та роль кожного з обвинувачених, дані про їх особи, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження та змісту укладених угод, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, судимостей не мають, повністю визнали свою вину, щиро розкаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину та добровільно відшкодували завдані збитки.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Оцінюючи сукупність наведених обставин, дані про особу кожної з обвинувачених, їх поведінку після вчинення кримінального правопорушення, ставлення до скоєного, повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування шкоди, а також добровільне укладення угод про примирення, суд приходить до висновку, що узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання і є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи інші питання, які відповідно до вимог ст. 374 КПК України підлягають вирішенню при ухваленні обвинувального вироку, суд зазначає таке.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, у ході досудового розслідування були понесені процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/111-25/77946-ПЧ від 24.12.2025 у розмірі 3 565,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З урахуванням вини кожної з обвинувачених, вказані витрати підлягають стягненню із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь держави в рівних частках, тобто по 1 782,50 грн з кожної.

Крім того, постановою старшого слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_11 від 15.10.2025 речовими доказами у даному кримінальному провадженні визнано майно та документи, вилучені 15.10.2025 під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , а саме: витяги з реєстру нерухомого майна, договори дарування, витяги з реєстру будівельної діяльності, договори забудови, технічні паспорти, довіреності, квитанції, рахунки-фактури, видаткові накладні, договір купівлі-продажу, виписку з ФОП, рахунок на оплату та банківські картки.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.04.2026 (справа № 752/22737/25, провадження № 1-кс/752/69/26) на вказані вилучені під час обшуку документи, витяги, паспорти, квитанції, договори та банківські картки було накладено арешт.

Також ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17.03.2026 (справа № 752/22737/25, провадження № 1-кс/752/71/26) було накладено арешт на майно, вилучене 15.10.2025 під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме на грошові кошти в сумі 10 500 гривень та 1 000 доларів США.

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

З урахуванням ухвалення обвинувального вироку, затвердження угод про примирення та відсутності подальшої потреби у забезпеченні даного заходу кримінального провадження, арешти майна, накладені ухвалами слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17.03.2026 та від 30.04.2026, підлягають скасуванню, а майно та документи - поверненню володільцям за належністю відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжні заходи відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не обиралися, клопотань про їх обрання не надходило. Цивільний позов у провадженні відсутній.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 368, 370, 373, 374, 468-476 КПК України, ст. ст. 50, 65, 66, 67, ч. 2 ст. 190 КК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену від 21 серпня 2026 року між потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та підозрюваною ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026100000000727.

Затвердити угоду про примирення, укладену від 21 серпня 2026 року між потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та підозрюваною ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026100000000727.

Визнати ОСОБА_5 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок.

Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 1 782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 1 782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 50 копійок.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 березня 2026 року (справа № 752/22737/25, провадження № 1-кс/752/71/26) на грошові кошти у сумі 10 500 гривень та 1 000 доларів США.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 квітня 2026 року (справа № 752/22737/25, провадження № 1-кс/752/69/26) на майно та документи, вилучені під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Речові докази у кримінальному провадженні:

- грошові кошти в сумі 10 500 (десять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок та 1 000 (одна тисяча) доларів США, вилучені 15.10.2025 під час проведення обшуку в квартири за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , що знаходяться на депозитному рахунку Головного управління Національної поліції у м. Києві (квитанції про прийняття цінностей № 136 та № 225 від 17.12.2025) - повернути ОСОБА_5 ;

- Витяг з реєстру нерухомого майна № № 174389821, 174389786, 342899328; Договір дарування № 4331; Витяг з реєстру будівельної діяльності № 074/08/23 від 28.08.2023, № 009/07/23 від 05.01.2023; Договір забудови № 6165, 6166, 6206; Технічний паспорт № 074/08/23; Довіреність № 1405; Квитанції у кількості 15 шт.; Рахунок фактури у кількості 9 шт.; Договір забудови № 5298; Технічний паспорт № 1.15.32; Договір дарування № 4331; Видаткові накладні у кількості 3 шт.; Копія довіреності № 1405; Договір купівлі-продажу 8045/2025/5618766; Виписка з ФОП № 119409651088; Видаткова накладна № 5701 від 14.10.25; Рахунок на оплату № 5024 від 11.09.25; Банківські картки: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , вилучені 15.10.2025 під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 - повернути ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: