Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №753/12889/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12889/26

провадження № 1-кп/753/1885/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р.

Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12026100020001637 від 04.06.2026 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця РФ, громадянина України, освіта вища, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

встановив:

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

19.02.2026 у невизначений досудовим розслідуванням точний час, громадянин України ОСОБА_3 будучи військовозобов`язаною особою відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», знаходячись у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за адресою: АДРЕСА_2 , пройшов військово-лікарську комісію (далі - ВЛК) та згідно з довідкою №2026-0219-1711-5802-3 від 19.02.2026 визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_2, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Підстав для відстрочки від призову, відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_3 не мав.

У подальшому, цього ж дня, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи вказаного ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , на виконання вимог ст. 65 Конституції України, ч. 9 ст. 1, ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», доведено зміст повістки ОСОБА_3 та повідомлено про необхідність останньому з`явитися о 09 годині 00 хвилин 02.03.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки до військової частини № НОМЕР_1 у зв`язку зі призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Надалі, громадянин України - військовозобов?язаний ОСОБА_3 під особистий підпис отримав повістку на відправку з обов?язковою явкою в указані вище дату та час.

Так, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, без поважних причин, не маючи права на відстрочку, з метою ухилення від призову у зв`язку з оголошенням мобілізації на особливий період та призовом на військову службу по мобілізації на особливий період, свідомо не прибув 02.03.2026 о 09 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , для відправлення у військову частину № НОМЕР_1 .

Своїми умисними діями, ОСОБА_3 всупереч положень ст. 65 Конституції України, Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» та ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим повністю у вчиненні кримінального правопорушення. Він дійсно пройшов ВЛК, і був придатний до військової служби. Але в цей час він йшов на роботу в оборонне підприємство, і тому прийшов по повістці умисно, оскільки проходив співбесіду. Коли працював на оборонному підприємстві у нього виявили хворобу, у зв`язку з якою він звільнився. В подальшому планує знайти роботу на оборонному підприємстві.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, ним не оспорюються, а також є логічними, послідовними та не викликають у суду сумніву щодо їх щирості.

Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції не має, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 336 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст. 65-68 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, типову тяжкість якого кримінальний закон відносить до нетяжких злочинів у сфері забезпечення призову та мобілізації, дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, обставину, яка пом`якшує покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують.

Так, ОСОБА_3 згідно з приписами ст. 89 КК України не судимий, однак притягувався до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку (має повних 40 років), має постійне місце проживання у м. Києві, не працює, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Відповідно до відомостей досудової доповіді Дарницького районного відділу з питань пробації відносно ОСОБА_3 рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення визначено середній. Рівень небезпеки для суспільства середній. Органи пробації вважають, що виправлення особи можливе без ізоляції від суспільства.

Згідно із ч. 1 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. У частині другій цієї правової норми законодавцем сформульовано мету покарання, яка зводиться до того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Санкцією ст. 336 КК України встановлено позбавлення волі як єдиний вид покарання. У цій справі судом не встановлено підстав для призначення покарання за ст. 69 КК України.

З урахуванням наведеного, даних про особу обвинуваченого та законодавчих вимог санкції статті обвинувачення, вчинення ним кримінального правопорушення у сфері забезпечення призову та мобілізації, яке, з огляду на порушення конституційного обов`язку ОСОБА_3 щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначеного ч. 1 ст. 65 Конституції України, характеризується високим ступенем індивідуальної тяжкості, суд призначає йому покарання в мінімальних межах санкції ст. 336 КК України у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально.

Вказаний висновок ґрунтується на тому, що, на переконання суду, звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка підлягає призову на військову службу під час мобілізації, сприятиме тому, що інші громадяни України, визнані придатними до військової служби під час мобілізації, на особливий період та які направляються для проходження військової служби до військових частин, будуть впевненими у безкарності за відмову від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період для захисту Батьківщини, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 50 КК України, є неприпустимим та сприятиме погіршенню обороноздатності та захисту держави.

Саме таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Керуючись ст. 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту фактичного затримання та поміщення до ДУ «Київський слідчий ізолятор» у порядку виконання вироку суду.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку в день його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1