Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №752/21088/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21088/26

Провадження №: 3/752/6050/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м.Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Токман Ю.Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, працюючого директором ТОВ «Солагрос», РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30 липня 2026 року о 13:09, керуючи транспортним засобом «Chevrolet Bolt EV», д.н.з. НОМЕР_2 , в місті Києві на пр. Голосіївський, 107 не виконав вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, яка була подана за допомогою проблискових маяків синього і червоного кольору, а також звукового сигналу. Водій усвідомлюючи подану вимогу, транспортний засіб не зупинив та продовжив рух, у результаті подальшого переслідування транспортний засіб був зупинений шляхом примусового блокування, чим порушив вимоги п. 2.4, 8.9б Правил дорожнього руху (далі - ПДР), відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що 30 липня 2026 року керував автомобілем «Chevrolet Bolt EV» рухався пр. Академіка Глушкова в бік пр. Голосіївський. Коли позаду себе побачив поліцейську патрульну машину з включеною проблисковими маяками синього і червоного кольоору зупинив автомобіль. Після зупинки до його автомобіля підійшов поліцейський та повідомив, що причиною зупинки було користування мобільним телефоном під час руху. Вказав, що цей факт він заперечив та попросив надати докази на підтвердження, коли його не було надано доказів він поїхав. Через метрів 300 він був повторно зупинений шляхом блокування автомобіля та відносно нього було складено постанову про користування мобільним телефоном під час руху та протокол про адміністративне правопорушення за невиконання вимоги працівника поліції про зупинку транспортного засобу. Просив провадження по справі відносно нього закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до вимог п. 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до вимог п. 8.9б ПДР вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

Диспозиція ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 732895 від 30.07.2026 року;; відеозапис з камер працівників поліції, письмові пояснення, а також поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Дослідивши докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не порушував вимог ПДР спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, підстав недовіряти яким у суду немає.

Так, за результатами перегляду в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений поліцейським, який повідомив останньому, що буде розглядати справу про адміністративне правопорушення за користування телефоном під час руху. Проте, не зважаючи на вимогу поліцейського зупинитись та перебувати на місці до закінчення розгляд справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 в порушення вимог ПДР без дозволу поліцейського розпочав рух та поїхав з місця зупинки, після чого був знову зупинений шляхом примусового блокування транспортного засобу.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, суд вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, у виді штрафу.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 122-2, ст. 221, ст. 283-285, ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 діб з дня її винесення.

Суддя Ю. Ф. Токман