Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №727/7711/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7711/26

Провадження № 2/727/2680/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Терещенко О.Є.

при секретарі Довженко А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 46 688,21 грн., а також судовий збір у сумі 2 662,40 грн. і витрати на правову допомогу в сумі 16 000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що 01.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем укладено договір № 2109169512753, а 07.01.2022 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та відповідачем — кредитний договір № 9549872. Обидва договори укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Первісні кредитори свої зобов`язання з надання кредитів виконали. Надалі права вимоги за обома договорами в порядку відступлення перейшли до позивача. Відповідач кредити не повернув і проценти не сплатив.

За розрахунком позивача заборгованість за договором № 2109169512753 становить 40 113,61 грн., з яких 2 300,00 грн. — тіло кредиту, 37 813,61 грн. — проценти, нараховані на дату відступлення права вимоги. Заборгованість за договором № 9549872 становить 6 574,60 грн., з яких 4 000,00 грн. — тіло кредиту, 2 574,60 грн. — проценти. Неустойка, інфляційні втрати та три проценти річних до стягнення не заявлені.

Ухвалою суду від 15.06.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві він просив розглядати справу за відсутності представника позивача і зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце судового засідання він повідомлявся в порядку, встановленому статтями 128, 130 ЦПК України, за зареєстрованим місцем проживання. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. За таких обставин, зі згоди позивача, на підставі статей 280–282 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Щодо договору № 2109169512753 від 01.04.2021.

01.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2109169512753. Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За умовами договору товариство надало позичальнику кредит у розмірі 2 300,00 грн. Договір встановлює: орієнтовний строк повернення кредиту — 16 днів з моменту його отримання (п. 1.3); проценти в розмірі 2 % за кожен день користування кредитом за умови їх сплати протягом орієнтовного строку (п. 1.4 а); поетапне збільшення процентної ставки на 1,64 %, 1,38 % і 2,65 % починаючи відповідно з першого, 15-го та 30-го дня після спливу орієнтовного строку (п. 1.4 б–г); граничний строк кредитування (строк дії договору) — 1 рік (п. 1.9); право товариства на автоматичне подовження строку дії договору на наступний термін за умови сплати позичальником нарахованих процентів (пп. 2.1.1.11, 4.11).

У Паспорті споживчого кредиту, що є додатком № 3 до договору, строк кредитування визначено як 16 днів.

Факт перерахування кредиту підтверджено листом ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 12.01.2026. Згідно з ним 01.04.2021 на платіжну картку НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», за договором № 2109169512753 переказано 2 300,00 грн.

З розрахунку первісного кредитора вбачається таке: проценти за перші 16 днів користування кредитом (з 01.04.2021 по 16.04.2021) нараховано за ставкою 2 % на добу, по 46,00 грн. за день, всього 736,00 грн.; надалі проценти нараховувалися за підвищеними ставками — 83,72 грн., 115,46 грн. і 176,41 грн. за день; станом на 30.11.2021 первісний кредитор визначив заборгованість у розмірі 18 768,00 грн. (тіло 2 300,00 грн., проценти 16 468,00 грн.).

Жодних платежів відповідач не здійснював.

Права вимоги за цим договором переходили так: 01.12.2021 за договором факторингу № 1-12 — від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»; 10.01.2023 за договором № 10-01/2023 — від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»; 10.03.2026 за договором № 10-03/26 — від ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до позивача.

Згідно з розрахунком ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» після відступлення права вимоги відповідачу додатково нараховано проценти за період з 01.12.2021 по 30.03.2022 за ставкою 7,67 % на добу в сумі 21 345,61 грн. Загальна сума процентів відтак склала 37 813,61 грн.

Щодо договору № 9549872 від 07.01.2022.

07.01.2022 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 9549872. Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором «В-941409».

За умовами договору позичальнику надано кредит у розмірі 4 000,00 грн. строком на 15 днів (основний строк, Строк А) з датою повернення 22.01.2022 та процентною ставкою 0,0010 % на день (пп. 1.3–1.6).

Пунктом 1.7 договору сторони погодили таке: якщо позичальник не виконає в повному обсязі зобов`язання зі сплати процентів протягом основного строку, загальний строк надання кредиту автоматично пролонгується на 13 календарних днів (Строк Б), дата повернення кредиту відповідно продовжується, а під час пролонгованого строку позичальник сплачує проценти в розмірі 4,95 % від суми кредиту за кожен день. Згідно з п. 1.9 договору умови п. 1.7 є домовленістю сторін про зміну умов договору на умовах відкладальної обставини відповідно до статті 212 ЦК України.

У п. 1.13 договору та в Паспорті споживчого кредиту зазначено, що в разі настання умов, передбачених п. 1.7, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 6 574,60 грн.

Права вимоги за цим договором переходили наступним чином: 27.12.2022 за договором факторингу № ФК27-12/22/1 — від ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС»; 01.12.2025 за договором факторингу № 01-12/25 — від ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» до позивача.

Факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджено доданими до позовної заяви доказами.

За розрахунком заборгованість відповідача становить 6 574,60 грн.: 4 000,00 грн. — тіло кредиту; 2 574,60 грн. — проценти, з яких 0,60 грн. нараховано за основний строк, а 2 574,00 грн. — за пролонгований Строк Б (13 днів ? 4,95 % ? 4 000,00 грн.).

Доказів погашення заборгованості за будь-яким із договорів матеріали справи не містять.

Відповідно до статей 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві (кредитодавцеві) кредит у строк та в порядку, встановлені договором, і сплатити проценти. Згідно зі статтями 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 207, абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» договір, укладений в електронній формі й підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Отже, обидва кредитні договори є укладеними та обов`язковими для сторін.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги. До нового кредитора права первісного кредитора переходять в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Надані позивачем договори відступлення права вимоги (факторингу) та витяги з реєстрів боржників підтверджують, що позивач є належним кредитором за обома договорами. Доказів недійсності цих правочинів матеріали справи не містять.

Щодо договору № 9549872.

Факт отримання відповідачем кредиту в сумі 4 000,00 грн. підтверджено, строк його повернення сплив, доказів повернення коштів немає. Вимога про стягнення тіла кредиту є обґрунтованою.

Щодо процентів суд виходить з наступного.

Сторони в самому договорі погодили продовження строку кредитування на 13 днів у разі несплати процентів за основний строк (Строк Б) та процентну ставку на цей період.

Згідно зі статтею 212 ЦК України сторони можуть поставити настання прав та обов`язків у залежність від обставини, щодо якої невідомо, настане вона чи ні. Загальну вартість кредиту з урахуванням такої пролонгації (6 574,60 грн.) доведено до відома позичальника до укладення договору в п. 1.13 договору та в Паспорті споживчого кредиту. Проценти в сумі 2 574,60 грн. нараховано в межах погодженого сторонами строку кредитування за встановленою договором ставкою. Розмір заборгованості не перевищує розкритої споживачеві загальної вартості кредиту, а розрахунок є арифметично правильним. За таких обставин вимога про стягнення 6 574,60 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо договору № 2109169512753

Факт отримання відповідачем кредиту в сумі 2 300,00 грн. підтверджено листом платіжної установи, строк повернення кредиту сплив, доказів його повернення немає. Вимога про стягнення тіла кредиту в сумі 2 300,00 грн. підлягає задоволенню.

Щодо процентів у сумі 37 813,61 грн. суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-158гс19) виснувала наступне: право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Після цього кредитодавець може нараховувати позичальнику лише проценти річних та інфляційні втрати за частиною другою статті 625 ЦК України як міру відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Згідно з п. 1.3 договору та Паспортом споживчого кредиту строк кредитування становить 16 днів з моменту отримання кредиту, тобто з 01.04.2021 по 16.04.2021 включно. Граничний строк у 1 рік визначено пунктом 1.9 договору як строк його дії, а не як строк надання кредиту. Продовження строку кредитування на наступний термін договір пов`язує виключно зі сплатою позичальником нарахованих процентів (пп. 2.1.1.11, 4.11). Такої сплати відповідач не здійснював, тому пролонгація строку кредитування не відбулася. Крім того, відповідно до частини шостої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та загального принципу тлумачення договору проти його автора (contra proferentem) суд тлумачить неоднозначні умови договору, складеного кредитодавцем, на користь споживача.

Отже, первісний кредитор мав право нараховувати проценти за користування кредитом лише в межах 16-денного строку кредитування за ставкою 2 % на день, тобто в сумі 736,00 грн. (2 300,00 грн. ? 2 % ? 16 днів). Цю суму відображено і в розрахунку первісного кредитора.

Проценти, нараховані за підвищеними ставками після 16.04.2021, як первісним кредитором, так і після відступлення права вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з 01.12.2021 по 30.03.2022, нараховано поза межами строку кредитування. Такі проценти не є платою за користування кредитом у розумінні статей 1048, 1054 ЦК України. Суд також враховує, що новий кредитор не може отримати право вимоги в більшому обсязі, ніж його мав первісний кредитор (стаття 514 ЦК України).

Вимоги про стягнення процентів річних та інфляційних втрат за статтею 625 ЦК України позивач не заявляв. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог (стаття 13 ЦПК України).

Таким чином, за договором № 2109169512753 з відповідача підлягає стягненню 3 036,00 грн., з яких 2 300,00 грн. — тіло кредиту та 736,00 грн. — проценти. У стягненні процентів у сумі 37 077,61 грн. належить відмовити.

Оцінивши докази за правилами статті 89 ЦПК України, суд дійшов наступних висновків. Позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача слід стягнути 9 610,60 грн. (3 036,00 грн. + 6 574,60 грн.). У задоволенні решти позовних вимог на суму 37 077,61 грн. належить відмовити.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України в разі часткового задоволення позову судовий збір та інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено на 20,58 % від заявлених. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 548,05 грн.

Позивач заявив до відшкодування 16 000,00 грн. витрат на правову допомогу та на їх підтвердження надав договір про надання правової допомоги з додатками, що підтверджують факт надання послуг. Згідно з частиною четвертою статті 137 та пунктом 2 частини третьої статті 141 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг, часом, витраченим адвокатом, та ціною позову.

Суд враховує, що справа є малозначною, не становить правової складності і стосується типових правовідносин зі стягнення заборгованості за договорами мікрокредитування. Позовна заява складена за типовим зразком, представник позивача участі в судових засіданнях не брав, інших процесуальних документів, крім позовної заяви, не подавав. Заявлені витрати становлять понад третину ціни позову. За таких обставин суд вважає обґрунтованим і співмірним розмір витрат на правову допомогу 2 000,00 грн. З урахуванням часткового задоволення позову пропорційно стягненню підлягає 411,69 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 137, 141, 259, 263–265, 268, 280–284 ЦПК України, статтями 207, 212, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 629, 639, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд –

ухвалив:

Ухвалити заочне рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, ідентифікаційний код юридичної особи 42640371) заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 9 610 (дев`ять тисяч шістсот десять) грн. 60 коп., з яких: за договором № 2109169512753 від 01.04.2021 — 3 036 (три тисячі тридцять шість) грн. 00 коп., у тому числі 2 300,00 грн. тіла кредиту та 736,00 грн. процентів; за кредитним договором № 9549872 від 07.01.2022 — 6 574 (шість тисяч п`ятсот сімдесят чотири) грн. 60 коп., у тому числі 4 000,00 грн. тіла кредиту та 2 574,60 грн. процентів.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ідентифікаційний код юридичної особи 42640371) судовий збір у розмірі 548 (п`ятсот сорок вісім) грн. 05 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 411 (чотириста одинадцять) грн. 69 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: О.Є.Терещенко