Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №727/8060/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/8060/26

Провадження № 2/727/2760/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Терещенко О.Є.

при секретарі Довженко А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 13.08.2022 станом на 03.03.2026 у розмірі 32 123,44 грн., з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) – 26 648,67 грн., заборгованість за пенею – 5 474,77 грн., заборгованість за порушення грошового зобов`язання – 0,00 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Позов мотивовано наступним. 13.08.2022 відповідач, установивши мобільний додаток monobank та пройшовши дистанційну ідентифікацію і верифікацію, підписав цифровим власноручним підписом Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank» і Запевнення Клієнта, які разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Тарифами становлять укладений між сторонами Договір. На підставі Договору відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн. на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Відповідач кредитними коштами скористався, однак узятих на себе зобов`язань зі сплати щомісячних мінімальних платежів належним чином не виконував, унаслідок чого станом на 03.12.2025 прострочення сягнуло понад 90 днів, настало Істотне порушення Клієнтом зобов`язань, уся заборгованість стала простроченою, а кредит набув форми «на вимогу». Заборгованість не погашена, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді від 15.06.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Банку, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся в порядку, встановленому статтями 128, 130 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду не подавав, відзиву на позовну заяву не подав, доказів на спростування доводів позивача не надав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, зі згоди позивача, на підставі статей 280–282 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, не повідомив про причини неявки та не подав відзиву.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд установив наступне.

13.08.2022 між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про надання банківських послуг «Monobank», що підтверджується Анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг, Запевненням Клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, Довідкою про етапи реєстрації та Формами підтвердження електронного документа, згідно з якими Анкету-заяву, Запевнення та Умови підписано удосконаленим електронним підписом Клієнта ОСОБА_1 та кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників Банку.

На виконання умов Договору Банк відкрив відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_2 із випуском платіжної картки НОМЕР_1 (Довідка про наявність рахунку від 03.03.2026) та встановив кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується Довідкою про розмір встановленого ліміту від 03.03.2026 (встановлено 25.06.2025).

Факт отримання та використання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою про рух коштів по картці за період з 03.06.2025 по 03.03.2026, з якої вбачається здійснення відповідачем видаткових операцій (перекази на картки, квазі-готівкові операції, розрахунки в торговельній мережі, операції розстрочки) у межах та понад установлений кредитний ліміт.

Свої зобов`язання зі сплати щомісячних мінімальних платежів відповідач належним чином не виконував, що вбачається з розрахунку заборгованості та виписки: з 31.08.2025 у відповідача обліковується прострочена заборгованість, яка послідовно зростала; станом на 03.12.2025 прострочення сплати щомісячного мінімального платежу перевищило 90 днів, у зв`язку з чим на підставі пункту 5.16 розділу ІІ Умов уся заборгованість за кредитом стала простроченою, а на підставі пунктів 5.17–5.19 Умов кредит набув форми «на вимогу».

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 03.03.2026 загальний розмір заборгованості відповідача становить 32 123,44 грн., у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) – 26 648,67 грн.; заборгованість за пенею – 5 474,77 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов`язання – 0,00 грн.

Доказів погашення вказаної заборгованості повністю або частково матеріали справи не містять, відповідачем таких доказів не надано.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Статтею 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до частини третьої статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі, у тому числі шляхом приєднання клієнта до договору. Пунктом 44 статті 1 та статтею 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено правовий статус удосконаленого електронного підпису, накладення якого за домовленістю учасників взаємодії дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних.

Судом установлено, що Анкету-заяву, Запевнення Клієнта та Умови і правила обслуговування підписано відповідачем удосконаленим електронним підписом, що підтверджено відповідними формами підтвердження електронного документа з позитивним результатом перевірки підпису. Відтак правовідносини сторін у цій справі відрізняються від тих, щодо яких Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) сформулювала висновок про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору ті Умови і правила, з якими позичальник не був ознайомлений і які ним не підписані. У цій справі Умови і правила обслуговування, Тарифи та Паспорт споживчого кредиту є складовими частинами укладеного між сторонами Договору та є обов`язковими для сторін.

Оскільки кредит надавався фізичній особі на споживчі цілі в сумі, що не перевищує встановлену законом межу, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлений строк (термін). Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Щодо заборгованості за тілом кредиту суд зазначає наступне. Форма надання кредиту за Договором – поновлюваний кредитний ліміт (кредитна лінія), який може бути використаний для отримання готівкових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків (пункт 5.5 розділу ІІ Умов). Згідно з пунктом 5.22 розділу ІІ Умов кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсотках до погашення та по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати такої заборгованості; при цьому Банк надає кредит у розмірі зазначеної заборгованості та спрямовує кредитні кошти на її погашення. Саме таким чином, як убачається з розрахунку заборгованості, виписки про рух коштів та пояснень позивача, заборгованість за тілом кредиту станом на 03.03.2026 сформувалася в сумі 26 648,67 грн., яка складається з використаного кредитного ліміту в розмірі 10 000,00 грн. та суми овердрафту, що виник за рахунок кредитування нарахованих процентів, штрафів і заборгованості за операціями розстрочки.

Розрахунок заборгованості за тілом кредиту узгоджується з випискою про рух коштів по картці, є арифметично правильним, відповідає умовам Договору та Тарифам, відповідачем не спростований. З огляду на наведене позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 26 648,67 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 5 474,77 грн., заявленої позивачем як «заборгованість за пенею», суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту Тарифів за карткою monobank, Паспорта споживчого кредиту та пункту 5.16 розділу ІІ Умов убачається, що нарахування пені Договором не передбачено («пеня – не передбачено»), натомість за порушення зобов`язань за кредитом передбачено штрафні санкції: від 1 до 30 днів прострочення – штраф 50 грн.; від 31 до 90 днів – штраф 100 грн.; від 91 до 120 (210) днів – штраф, що розраховується за формулою: 100 грн. + 6,2 % від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця.

Аналіз розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів свідчить, що заявлена позивачем до стягнення сума 5 474,77 грн. сформована саме з таких штрафів, нарахованих 01.01.2026, 01.02.2026 та 01.03.2026. Суд при кваліфікації заявленої вимоги виходить не з найменування, наданого їй позивачем, а з дійсної правової природи нарахованих сум, якою є неустойка у формі штрафу.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Аналогічне обмеження закріплене й у пункті 5.16 розділу ІІ Умов, відповідно до якого штраф нараховується в розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50 % від суми отриманого Клієнтом Кредиту.

Як установлено судом і прямо зазначено самим позивачем у позовній заяві, відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту. Отже, гранична сукупна сума неустойки за Договором становить 5 000,00 грн.

При цьому суд враховує, що, крім заявлених до стягнення сум, Банком раніше було нараховано відповідачу штрафи 01.09.2025 у розмірі 50,00 грн., 01.10.2025, 01.11.2025 та 01.12.2025 – по 100,00 грн. кожен, а всього 350,00 грн., які в порядку пункту 5.22 розділу ІІ Умов було прокредитовано та включено до складу заборгованості за тілом кредиту, що стягується цим рішенням. Наведені суми за своєю природою також є неустойкою, нарахованою за порушення зобов`язань споживачем, а тому враховуються при обчисленні граничної сукупної суми неустойки.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка (штраф) у розмірі 4 650,00 грн. (5 000,00 грн. – 350,00 грн.), а у стягненні 824,77 грн. слід відмовити як заявлених понад граничний розмір, установлений законом і Договором.

Обставин, що є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання (стаття 617 ЦК України), а також обставин, з якими закон пов`язує заборону нарахування неустойки, судом не встановлено, відповідних доказів відповідачем не надано.

Вимога про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання позивачем не заявлена (0,00 грн.), а тому предметом судового розгляду не є.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінивши докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (стаття 89 ЦПК України), суд дійшов наступних висновків: позов підлягає частковому задоволенню – стягненню з відповідача підлягає 31 298,67 грн., з яких 26 648,67 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 4 650,00 грн. – неустойка (штраф); у задоволенні решти позовних вимог на суму 824,77 грн. належить відмовити.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.. Позовні вимоги задоволено на 97,43 % від заявлених, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 594,04 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 259, 263–265, 268, 280–284 ЦПК України, статтями 207, 509, 525, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 612, 626, 627, 629, 634, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про споживче кредитування», –

ухвалив:

Ухвалити заочне рішення.

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, ідентифікаційний код юридичної особи 21133352) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 13 серпня 2022 року станом на 03 березня 2026 року в розмірі 31 298 (тридцять одна тисяча двісті дев`яносто вісім) грн. 67 коп., з яких: заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) – 26 648 (двадцять шість тисяч шістсот сорок вісім) грн. 67 коп.; неустойка (штраф) – 4 650 (чотири тисячі шістсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 21133352) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 594 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто чотири) грн. 04 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: О.Є.Терещенко