Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №715/2861/26 — Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/2861/26

Провадження № 1-кп/715/248/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026262020001870 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, за ч.3 ст.15, ч.1 ст.240 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

17.07.2026 року у невстановлений у ході досудового розслідування час ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність покладів піску в кустарному кар`єрі, розташованому в адміністративних межах с. Черепківці Чернівецького району Чернівецької області неподалік русла річки «Сірет» та усвідомлюючи відсутність у себе спеціального дозволу на користування надрами й інших дозвільних документів, необхідних для видобування корисних копалин місцевого значення, маючи умисел на незаконне видобування піску для власних потреб, вирішив залучити до вказаних робіт свого знайомого ОСОБА_6 , оскільки знав, що останній має у своєму користуванні екскаватор марки «Liebherr», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_6 з проханням допомогти йому у видобуванні та завантаженні піску, повідомивши при цьому завідомо недостовірну інформацію про те, що має всі необхідні дозвільні документи від селищної ради на проведення робіт із видобування піску. При цьому ОСОБА_5 усвідомлював, що фактично таких дозвільних документів у нього не було, однак умисно ввів ОСОБА_6 в оману щодо законності проведення вказаних робіт, унаслідок чого останній, будучи необізнаним про відсутність відповідних дозвільних документів та не усвідомлюючи протиправності проведення робіт, погодився допомогти ОСОБА_5

17.07.2026 року близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в адміністративних межах с. Черепківці Чернівецького району Чернівецької області, неподалік русла річки «Сірет», з метою реалізації свого злочинного умислу, за допомогою екскаватора марки «Liebherr», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , який не був обізнаний про відсутність необхідних дозвільних документів та вважав, що проведення робіт є законним, здійснив незаконне видобування піску та його навантаження на вантажний автомобіль марки «Камаз-самоскид», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням самого ОСОБА_5 .

У результаті вказаних умисних дій ОСОБА_5 незаконно видобув 8 метрів кубічних піску, який було завантажено до вантажного автомобіля марки «Камаз-самоскид» з метою його подальшого перевезення до місця свого проживання в межах с. Черепківці Чернівецького району Чернівецької області та використання для власних потреб.

Після завантаження незаконно видобутого піску ОСОБА_5 розпочав рух на вказаному вантажному автомобілі в напрямку місця свого проживання, однак свій злочинний умисел, спрямований на незаконне видобування та подальше використання видобутих корисних копалин, не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки 17.07.2026 року близько 19:00 був виявлений військовослужбовцями НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, після чого на місце події прибула слідчо- оперативна група.

Під час огляду місця події вилучено екскаватор марки «Liebherr», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за допомогою якого здійснювалося незаконне видобування та навантаження піску, а також вантажний автомобіль марки «Камаз-самоскид», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , завантажений незаконно видобутим піском, який ОСОБА_5 мав намір перевезти до місця свого проживання для використання у власних потребах.

Відповідно до висновку експертизи № СЕ-19/126-26/9341-ФХД від 24.07.2026 року, незаконно видобута ОСОБА_5 в об`ємі 8 метрів кубічних за своїми характеристиками є піском.

Згідно прогнозованого розрахунку розміру збитків, заподіяних державі, складеного Державною екологічною інспекцією Карпатського округу 06.08.2026 року № 01-03/3567, внаслідок самовільного користування надрами ОСОБА_5 заподіяв державі збитків на суму 10 128 грн.

21.09.2026 року ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 та прокурор Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості.

За умовами даної угоди обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених у повідомленні про підозру. Інші учасники досудового розслідування також не оспорюють викладених вище фактичних обставин правопорушення, сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їхніх позицій.

Сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.3 ст.15, ч.1 ст.240 КК України – незакінчений замах на незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі та узгоджують вид і розмір покарання у виді штрафу в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 13 600 гривень.

При погодженні призначення покарання враховувались пом`якшуючі покарання обставини, зокрема те, що ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, активно сприяв розкриттю злочину а також те, що він у повному обсязі відшкодував завдані кримінальним правопорушенням збитки на суму 10 128,00 грн., зрозумів наслідки укладення вказаної угоди.

Обвинувачений ОСОБА_5 дає згоду на застосування відносно нього узгодженого за цією угодою покарання у виді штрафу в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 13 600 гривень.

Сторони розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, а саме: обмеження права оскарження вироку зі ст.ст.394, 424 КПК України та відмову від прав, передбачених ст.474 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.240 КК України, визнав повністю за обставин, викладених в обвинувальному акті. Також обвинувачений ОСОБА_5 стверджував, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.3 ст.15, ч.1 ст.240 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_5 вказував на те, що угода про визнання винуватості укладена між ним та прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз та не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Захисник ОСОБА_8 підтримала угоду про визнання винуватості.

Прокурор ОСОБА_3 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання.

Заслухавши думку учасників процесу з приводу затвердження угоди, дослідивши матеріали кримінального провадження, переконавшись у добровільності укладення угоди з боку обвинуваченого, перевіривши угоду на відповідність вимогам ст.ст. 472-473 КПК України та нормам КК України, суд вважає, що угоду слід затвердити.

Так, згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до вимог п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.240 КК України, тобто незакінчений замах на незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі.

Враховуючи норму ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.3 ст.15, ч.1 ст.240 КК України, відноситься до категорії не тяжких злочинів.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст.ст. 314, 376, 468-470, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21.09.2026 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисниці ОСОБА_4 та прокурором Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.240 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі 800 (вісімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13 600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави суму судових витрат на проведення криміналістичної експертизи в розмірі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 копійок на користь держави.

Речовий доказ, автомобіль марки «Камаз», державний номерний знак НОМЕР_4 , повернути власнику – ОСОБА_9 , скасувавши арешт суду накладений ухвалою слідчого судді Глибоцького районного суду Чернівецької області від 20.07.2026 року.

Речовий доказ, екскаватор марки «Liebherr», державний номерний знак НОМЕР_5 , повернути власнику – ОСОБА_10 , скасувавши арешт суду накладений ухвалою слідчого судді Глибоцького районного суду Чернівецької області від 20.07.2026 року.

Речовий доказ – зразки піщаної суміші, які 17 липня 2026 року в ході огляду місця події вилучені з ковша екскаватора марки «Liebherr», державний номерний знак НОМЕР_5 – знищити.

Речовий доказ – зразки піщаної суміші, які 17 липня 2026 року в ході огляду місця події вилучені з кузова автомобіль марки «Камаз», державний номерний знак НОМЕР_4 – знищити.

Речовий доказ – зразки піщаної суміші, які 17 липня 2026 року в ході огляду місця події в адміністративних межах с. Черепківці Чернівецького району Чернівецької області, неподалік русла річки Сірет, вилучені з місця видобування піщаної суміші – знищити.

Речовий доказ – суглинок об`ємом 8 метрів кубічних, що знаходиться на автомобілі «Камаз», державний номерний знак НОМЕР_4 – передати Глибоцькій селищній раді Чернівецького району Чернівецької області.

На вирок може бути подана апеляція з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-ти діб з дня його проголошення.

Суддя