Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №636/2797/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/2797/26 Провадження № 2/636/2914/26

Дата

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вовчанської міської військової адміністрації Чугуївського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Коваленко А.О. звернулась до суду з позовом до Вовчанської міської військової адміністрації Чугуївського району Харківської області, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_2 03 березня 2023 року склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Юрченко О.М. за реєстровим №176, відповідно до якого все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_2 , 22 жовтня 2024 року позивачка звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим приватним нотаріусом Юрченко О.М. заведено спадкову справу №215/2024. Інших заяв про прийняття спадщини не надходило. До складу спадщини входить житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка зазначила, що житловий будинок по АДРЕСА_1 належав її батькові - ОСОБА_3 ( який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на підставі рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 04 жовтня 1994 року у справі №2-385/1994, а право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_2 – на підставі договору купівлі-продажу від 12 серпня 2002 року. Після смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_2 була єдиним спадкоємцем та фактично прийняла спадщину, однак право на спадкове нерухоме майно не оформила. Позивачка вказала, що у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для нотаріального оформлення права власності спадкодавця на зазначене нерухоме майно, нотаріус відмовив у видачі свідоцтв про право на спадщину на вказані об`єкти. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про зареєстроване право власності на зазначені об`єкти нерухомого майна відсутні. У зв`язку викладеним просила суд визнати за нею право власності на вказане майно в порядку спадкування за заповітом.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 26 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 26 березня 2026 року у приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Юрченко О.М. витребувано копію спадкової справи № 215/2024 (спадкодавець ОСОБА_2 )

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 01 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, розгляд якої призначено по суті.

Позивачка та її представник надали заяви, в яких позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити та розглянути справу без їх участі.

Від Вовчанської міської військової адміністрації Чугуївського району Харківської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника та винести рішення за наявними документами.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх системному взаємозв`язку, приходить до наступного.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У розумінні ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №266.

За життя ОСОБА_2 03 березня 2023 року склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Юрченко О.М. за реєстровим №176, відповідно до якого все належне їй майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, а також усе майно, яке належатиме їй на день смерті, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

22 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Юрченко О.М. Згідно з листом приватного нотаріуса від 09 червня 2025 року інших заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не надходило.

Судом витребувано копію спадкової справи №215/2024, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , згідно якої вбачається, що 22 жовтня 2024 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Юрченко О.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ; позивачка отримала кілька свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки, на призначену, але не виплачену за життя спадкодавиці пенсію, та на один об`єкт нерухомого майна, на які були в наявності правовстановлюючі документи, у видачі свідоцтва на спірні житлові будинки відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

До складу спадщини входить, зокрема, нерухоме майно, право власності на яке за життя належало чоловікові спадкодавиці - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як убачається з матеріалів справи право власності ОСОБА_3 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виникло на підставі рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 04 жовтня 1994 року у справі №2-385/1994. Крім того, право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується договором купівлі-продажу від 12 серпня 2002 року.

Відповідно до відомостей КП «Вовчанське БТІ» право власності на зазначені об`єкти нерухомого майна було зареєстровано за ОСОБА_3 у відповідних книгах БТІ.

Після смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_2 успадкувала його майно. Згідно з листом приватного нотаріуса Юрченко О.М. від 09 червня 2025 року ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала та була зареєстрована разом із ним, однак спадкові права на зазначене нерухоме майно у встановленому порядку не оформила.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Частиною п`ятою статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, з моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 відповідне спадкове майно належало його спадкоємиці ОСОБА_2 , яка фактично прийняла спадщину, однак не здійснила державну реєстрацію права власності на нього.

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла позивачка ОСОБА_1 на підставі заповіту, подавши 22 жовтня 2024 року в установлений ст. 1270 ЦК України строк відповідну заяву до нотаріуса, яким згідно відомостей зі спадкової справи №215/2024, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , видані декілька свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки, на призначену, але не виплачену за життя спадкодавиці пенсію.

Таким чином, до позивачки перейшли майнові права на нерухоме майно, яке було прийняте її матір`ю ОСОБА_2 у складі спадщини після смерті її чоловіка.

Разом із тим оформити спадкові права у нотаріальному порядку ОСОБА_1 не має можливості, оскільки відсутня державна реєстрація права власності на зазначене нерухоме майно та відсутні документи, які б дозволяли нотаріусу видати свідоцтва про право на спадщину на це майно.

Відповідно до підпункту 4.18 пункту 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Як убачається з матеріалів справи, приватним нотаріусом Юрченко О.М. позивачці відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на спірне нерухоме майно у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на зазначене майно.

Водночас матеріалами справи підтверджується належність зазначеного нерухомого майна первісному спадкодавцю - ОСОБА_3 на праві приватної власності, зокрема на підставі рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 04 жовтня 1994 року та договору купівлі-продажу від 12 серпня 2002 року. Реєстрація права власності на спірні об`єкти за ОСОБА_3 підтверджена відомостями, наданими КП «Вовчанське БТІ».

Частинами 1, 2 статті 1220 ЦК України установлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 1216, ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222, ч.ч. 1, 2 ст. 1258, ч. 1 ст. 1261 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно дост.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивачці відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірні будинки. Така обставина позбавило ОСОБА_1 можливості оформити право власності на спадкове майно в позасудовому порядку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини четвертої статті 3 зазначеного Закону України права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , а позивачка є спадкоємцею за заповітом після смерті ОСОБА_2 та прийняла спадщину у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку про наявність у позивачки права на спадкування спірного нерухомого майна та визнання за нею права власності на нього в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись ст.ст.12, 76-81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Вовчанської міської військової адміністрації Чугуївського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частки житлового будинку (літ. А-1), загальною площею 51,2 кв м., житловою площею 21,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок (літ. А-1), загальною площею 31,0 кв м., житловою площею 12,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Вовчанська міська військова адміністрація Чугуївського району Харківської області, ЄДРПОУ6 44675427, адреса: м. Харків, майдан Свободи 5, Держпром, 6-й під`їзд, 6-й поверх.

Суддя: І.В. Карімов