Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №511/39/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/39/26

Номер провадження: 2/511/567/26

17 вересня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді -Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання- Дьяків В.В.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Радіонової Д.А.,

представника третьої особи – Александрова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Роздільнянської міської ради Одеської області, третя особа Кам`янський старостинський округ Роздільнянської міської ради про визнання факту вступу в управління і володіння спадковим майном та проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовної заяви.

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Роздільнянської міської ради Одеської області, третя особа Кам`янський старостинський округ Роздільнянської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на право на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

В подальшому, 17.03.2026 року ОСОБА_1 уточнила свої вимоги, та просила встановити факти, що мають юридичне значення, а саме визнати, що ОСОБА_1 вступила в управління і володіння спадковим майном, яке належало спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 та проживала зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю з 1991 року по день її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Встановлення даних фактів необхідно заявникові для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_2 була одинокою, потребувала догляду та допомоги, та вона з 1991 року перейшла проживати до неї за адресою: АДРЕСА_1 , та жила з нею до дня її смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та право на земельну частку (пай), площею 6,9 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), який перебував у акціонерного сільськогосподарського товариства «Україна» с. Кам`янка Роздільнянського району Одеської області.

Після смерті ОСОБА_2 вона здійснила її поховання та залишилась проживати в її будинку, де живе і на теперішній час, тобто вона прожила зі спадкодавицею більше п`яти років на час відкриття спадщини та фактично вступила в управління та володіння спадковим майном і в такий спосіб прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 .

З метою оформлення спадкового майна та отримання правовстановлюючих документів, вона звернулась до приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Патраманської Л.М. з відповідною заявою. Однак нотаріусом повідомлено, що нею пропущені строки прийняття спадщини, рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав.

За вказаних обставин вважає, що відповідно до вимого діючого законодавства на час смерті ОСОБА_2 вона прийняла спадщину, так як фактично проживала з нею більше п`яти років до дня відкриття спадщини, а також шляхом фактичного вступу в управління та володіння майном після її смерті.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 23.02.2026 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, позивачу було встановлено строк для усунення недоліків.( а.с.32)

На виконання ухвали суду, 17.03.2026 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла уточнена позовна заява та клопотання про долучення доказів. ( а.с.64-69,38-62)

20.04.2026 року ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області відкрито провадження по справі. Розгляд справи призначено до розгляду в порядку загального провадження.( а.с.71)

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 16.06.2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано у приватного нотаріуса Патраманської Л.М. спадкову справу заведену після смерті ОСОБА_2

14.08.2026 року на адресу суду від приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Патрманської Л.М. надійшла інформація, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не відкривалася ( а.с.88)

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 24.08.2026 року закрито підготовче судове засідання та справа призначена до розгляду по суті.

Позиції сторін у судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, що відповідають змісту позовної заяви та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача Роздільнянської міської ради Одеської області Радіонова Д.А. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог в частині встановлення факту вступу в управління та володіння спадковим майном ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як на час смерті спадкодавця діяв Цивільний кодекс УРСР (1963 року), стаття 549 якого, передбачала, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Саме такий спосіб захисту спричинить потрібні наслідки, матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав та інтересів позивачки, встановлення судом саме факту вступу в управління та володіння спадковим майном, породить юридичні наслідки, а саме оформлення спадщини. Встановлення факту проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , однією сім`єю з 1991 року по день її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, не був передбачений законодавством на час виникнення спірних правовідносин. Тому просила задовольнити вимоги ОСОБА_1 частково та встановити факт вступу в управління та володіння спадковим майном ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , в частині встановлення факту проживання не менше п`яти років до часу відкриття спадщини відмовити.

Представник третьої особи Кам`янського старостинського округу Роздільнянської міської ради Александров О.А. в судовому засіданні не заперечував, щодо позовним вимог ОСОБА_1 та суду пояснив, що зі слів свідків, один з яких колишній сільській голова та погосподаських книг, дійсно ОСОБА_1 з 1991 року проживала спільно зі спадкодавцем ОСОБА_2 в її будинку по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 здійснювала за нею догляд, допомагала по господарству. Після смерті ОСОБА_2 здійснила її поховання та залишилась проживати в її будинку, де проживає і на теперішній час.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06.05.1997 року Кам`янської сільською радою Одеської області на підставі актового запису № 14. (а.с.14).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та право на земельну частку (пай), площею 6,9 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), який перебував у акціонерного сільськогосподарського товариства «Україна» с. Кам`янка Роздільнянського району Одеської області.

Згідно копії з погосподарських книг за 1974-1976 роки, 1986-1990 роки Кам`янської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 рахувалася головою домогосподарства, по АДРЕСА_1 ( а.с.42,43)

При житті ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку /пай/ серії ОД № 0090615, виданого Роздільнянською районною державною адміністрацією на підставі рішення Роздільнянської районної державної адміністрації від 31.05.1996 року № 262-Р, належало право на земельну частку (пай), площею 6,9 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), який перебував у акціонерного сільськогосподарського товариства «Україна» с. Кам`янка Роздільнянського району Одеської області. (а.с.25-26).

З метою оформлення спадщини ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Патраманської Л.М. з відповідною заявою.

Однак нотаріусом було відмовлено в видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно в зв`язку з пропуском строку для подачі відповідної заяви та рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав (а.с.13).

При житті ОСОБА_2 заповіту не залишила, тому має місце спадкування за законом.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на підставі свідоцтва про право на спадщину) від 24.03.2025 року №80566299, вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась (а.с.24).

ОСОБА_2 проживала на території Кам`янської сільської ради Роздільнянського району Одеської області – АДРЕСА_1 та рахувалась головою домогосподарства за даною адресою, що підтверджується копіями погосподарських книг за 1974-1976 роки, 1986-1995 роки (а.с.42, 43).

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , але фактично з 1991 року проживала без реєстрації спільно з ОСОБА_2 , за адресою – АДРЕСА_1 . Головою господарства рахувалась ОСОБА_2 , що підтверджується випискою з погосподарської книги за 1991-1995 роки особовий рахунок 738 стор. 27.(а.с.44)

Окрім того згідно даної виписки після смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) головою господарства рахується ОСОБА_1 , що підтверджується погосподарськими книгами за 1996-2000 роки, 2001-2006 роки, 2006-2010 роки (а.с.27, 44, 46, 47).

Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , завірених старостою Кам`янського старостинського округу, які є сусідами позивача, і яким достовірно відомо, що ОСОБА_1 з 1991 року без реєстрації проживала спільно з померлою ОСОБА_2 , до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку АДРЕСА_1 , належному ОСОБА_2 . ОСОБА_1 здійснювала за нею догляд, вели сумісне господарство та після її смерті здійснила поховання ОСОБА_2 за власні кошти. Окрім того вона залишилась проживати в будинку належному ОСОБА_2 , де проживає і на теперішній час. (а.с.15-16,17-21).

Спільне проживання ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_2 з 1991 року по день смерті останньої – ІНФОРМАЦІЯ_1 , також підтверджується довідкою Кам`янського старостинського округу Роздільнянської міської ради Одеської області від 27.02.2025 року №36/06-25. Також даною довідкою підтверджується, що поховання ОСОБА_2 здійснила ОСОБА_1 (а.с.22).

Відповідно до довідки Кам`янського старостинського округу від 09.03.2026 року №51/06-26 ОСОБА_1 проживає одна за адресою – АДРЕСА_1 та використовує земельну ділянку площею 0,36 га за вказаною адресою (а.с.41)

З повідомлення про призначення субсидії до особової справи №526, вбачається, що субсидія призначена ОСОБА_1 , яка проживає за адресою – АДРЕСА_1 (а.с.48).

Відповідно до довідки КП «Роздільнянський міський водоканал» ОСОБА_1 користується послугами з водопостачання за адресою – АДРЕСА_1 (а.с.48).

З рахунків за енергопостачання за період з 2017-2019 роки, заяви-приєднання про розподіл електроенергії з додатками за 2021 рік, акту №7155291, вбачається що електроенергією за адресою – АДРЕСА_1 користується саме ОСОБА_1 (49,50,51,52,56-61).

Згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого – ОСОБА_1 , адреса проживання хворого зазначена – АДРЕСА_1 (а.с.62).

Оцінка суду та мотиви прийнятого рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини відповідно до ст.549 ЦК Української РСР 1963 року.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_2 померла в 1997 році, то при розгляді даної справи суд застосовує норми ЦК УРСР, які діяли на час відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 549 УРСР (в редакції 1963р.), що діяв на час відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 р. № 18/5, яка діяла на час виникнення правовідносин, було визначено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути:

- довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця;

- довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу;

- копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини;

- запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Крім цього, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.

Статтею 549 ЦК УРСР (норми якої були чинними на час відкриття спадщини) визначено факт прийняття спадщини шляхом, зокрема, вступу в управління або володіння спадковим майном, що являє собою сукупність дій щодо фактичного користування (в тому числі - зберігання) спадковим майном і не зводиться виключно до проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на момент смерті останнього.

Аналізуючи вказані норми, слід дійти висновку про те, що для підтвердження факту прийняття спадщини особі, яка не подала таку заяву в нотаріальну контору, необхідно доводити саме обставини, що підтверджують факт вступу в управління чи володіння спадковим майном.

Проаналізувавши подані до суду та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 протягом шести місяців після смерті ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину, оскільки у неї наявний оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) виданий на ім`я ОСОБА_2 , оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .

Також даний факт підтверджується виписками з погосподарських книг за період з 1991 року по 2010 рік, з яких вбачається, що ОСОБА_1 проживала разом з головою домогосподарства ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , а після її смерті стала рахуватись головою даного домоволодіння.

В будинку належному померлій ОСОБА_2 – ОСОБА_1 проживає і на час розгляду даної справи в суді, що також підтверджено належними письмовими доказами.

Щодо заявленої позовної вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини

За положенням ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно із ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України 2004 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (з 01 січня 2004 року). Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Верховний Суд у своїй постанові від 08.07.2020 року провадження № 61-42470св18 (справа № 588/225/18) виклав наступну правову позицію:«…під час розгляду справи судами правильно встановлено, що положення статті 1264 ЦК України не поширюються на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2. До цих спадкових правовідносин застосовуються положення ЦК Української РСР, зокрема щодо кола спадкоємців за законом, а такої черги спадкоємців за законом, до якої відносить себе позивач, ЦК Української РСР не передбачав.

Отже, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що встановлення факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини з ОСОБА_2 не має для позивача жодних юридичних наслідків, тому визнання такого факту у порядку статті 315 ЦПК України є необґрунтованим».

Аналізуючи вказані норми, слід дійти висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, так як встановлення такого факту, як проживання зі спадкодавцем більше п`яти років на час відкриття спадщини ЦК Української РСР не передбачався.

Висновки суду

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Не викликає сумнівів той факт, що застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб`єктом порушеного права способи захисту є як ефективними, так і такими, що відповідатимуть його змісту та системі права, тобто обраний позивачем спосіб захисту має бути передбачений законом або договором

Отже, позовна вимога щодо встановлення факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини не була передбачена законодавством діючим на час відкриття спадщини, а тому це є неналежним способом захисту прав позивачки ОСОБА_1 , а тому дана вимога задоволенню не підлягає.

Однак повно та всебічно оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачкою ОСОБА_1 доведено факт вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідає нормам ЦК Української РСР (1963 року), породжує юридичні наслідки, а саме його підтвердження необхідне для оформлення спадщини і саме цей спосіб захисту буде ефективним та достатнім для поновлення оспорюваних прав позивачки, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Судовий збір сплачено позивачем в повному обсязі при зверненні до суду.

На підставі ст.549 ЦК УРСР, керуючись ст.ст. ст.19,81,259,263- 265,293,315ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Роздільнянської міської ради Одеської області, третя особа Кам`янський старостинський округ Роздільнянської міської ради про визнання факту вступу в управління і володіння спадковим майном та проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини – задовольнити частково.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею -21.09.2026 року.

Суддя: С. І. Гринчак