Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №510/1207/26 — Ренійський районний суд Одеської області

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2/510/2105/26

Справа № 510/1207/26

21 вересня 2026 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.,

за участю секретаря Фурсової А.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина до складу якої увійшло право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

На час смерті ОСОБА_4 , разом із ним мешкала його донька ОСОБА_5 (мати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), яка прийняла спадщину, яка відкрилась після його смерті, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, у відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР, відмови від спадщини не заявляла. Однак оформити своїх спадкових прав згідно діючого законодавства ОСОБА_5 не встигла, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При зверненні законного представника позивачів ОСОБА_1 до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, у видачі свідоцтва їй було відмовлено, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що й стало підставою для звернення до суду.

Законний представник позивачів ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, направила до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області - Мокану Н.Д. у судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву про визнання позовних вимог та просила розглянути справу без її участі.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 26 серпня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ренійського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 184).

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилась до ІНФОРМАЦІЯ_3 , виниклі спадкові правовідносини регулюються вимогами чинного на той час ЦК Української РСР.

Згідно ст. 525 ЦК Української РСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Отже, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Підстави спадкоємства визначені ст. 524 ЦК Української РСР, а саме, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Відсутність заповіту, наявності свідоцтва про право на спадщину та заведеної спадкової справи після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , також підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85737836 від 24 червня 2026 року.

Так, судом встановлено, що спадкодавець заповіту не залишив, тому спадкування здійснюється за законом.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті, що передбачено ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР.

Таким чином, ОСОБА_5 (донька спадкодавця) входить до кола першої черги спадкоємців за законом та прийняла спадщину у відповідності до ст. 549 ЦК Української РСР, однак оформити своїх спадкових прав згідно діючого законодавства не встигла, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 видане 03 квітня 2018 року Ренійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 217).

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Частиною 1 ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1 ст. 1217 ЦК України).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, що передбачено ч. 1 ст. 1222 ЦК України.

За життя, ОСОБА_5 , на випадок своєї смерті, заповідального розпорядження не залишила, що вбачається з витребуваної спадкової справи, відкритої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , тому спадкоємство здійснюється за законом.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діти спадкодавця ОСОБА_5 , входять до кола спадкоємців першої черги за законом.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених ч.ч. 2-4 ст. 1273 цього Кодексу.

Так, судом встановлено, що малолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважаються такими, що прийняли спадщину, яка відкрилась після смерті їх матері ОСОБА_5 .

Однак, при зверненні законного представника позивачів ОСОБА_1 до державної нотаріальної контори, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, про що видано відповідну постанову.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом із тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, що визначено ч. 5 ст. 1268 ЦК України

На підтвердження позовних вимог, суду надані копії документів, які підтверджують право власності та видавалися на ім`я померлого ОСОБА_4 , а відсутність оригіналів правовстановлюючих документів не позбавляє спадкоємців можливості оформити своє право на спадщину, що передбачено ч. 3 ст. 1296 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Так, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3 ст. 200 ЦПК України).

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У даному випадку визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, всі вказані обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та не викликають у суду жодних сумнівів.Таким чином, суд вважає, що вимоги законного представника позивачів є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, а тому мають бути задоволені.

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки у своїй заяві законний представник позивачів ОСОБА_1 просила залишити судові витрати за нею, питання про стягнення судових витрат з відповідача судом не розглядалось.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 59 76, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова