Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №333/2455/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 333/2455/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/2455/25 Головуючий у 1 інст. Піх Ю.Р.

Провадження № 33/807/1065/26 Доповідач у 2 інст. Клименко Л.В.

Категорія – ст. 122-4 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Клименко Л.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Філіпського О.С. – в режимі відеоконференції, потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Філіпського О.С. на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2025 року, якою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя першої інстанції встановив, що 03.03.2025 о 18 год. 10 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Nissan Juke, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , продовживши свій рух, здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб Skoda, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , після чого місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Філіпський О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції допущено порушення меж процесуальних повноважень при закритті провадження у справі за закінченням строків давності, адже закривши справу за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП з одночасним встановленням вини особи, суд першої інстанції порушив принцип презумпції невинуватості, який передбачений ст. 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Вказує на те, що суддя суду першої інстанції розглядав одночасно дві справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 – за ст. 124 КУпАП та за ст. 122-4 КУпАП. Постанову суду у справі за ст. 124 КУпАП винесено 06.05.2025 року. Вважає, що жодних процесуальних перешкод для одночасно розгляду даних справ не існувало, натомість, останнє засідання у справі за ст. 122-4 КУпАП було призначено на 06.06.2025 року, тобто на дату, що об`єктивно виходила за межі тримісячного строку для притягнення до відповідальності.

Вважає, що такі дії суду свідчать про відсутність в матеріалах справи достатніх доказів для винесення постанови про накладення стягнення. Констатація факту в мотивувальній частині судового рішення про наявність складу правопорушення є помилковою, оскільки суперечить наявним доказам.

Стверджує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки останній після вчинення ДТП оглянув пошкоджені автомобілі, власники яких були відсутні, а у зв`язку з тим, що транспортний засіб, за кермом якого він перебував, належить його матері ОСОБА_4 , то ОСОБА_1 попрямував до аптеки, щоб повідомити їй про те, що сталось. Разом з матір`ю ОСОБА_1 повернувся на місце пригоди, після чого з дозволу матері пішов до крамниці, де придбав воду. Під час його відсутності на місце події прибули працівники патрульної поліції, які розпочали спілкування з ОСОБА_4 , а за декілька хвилин повернувся і сам ОСОБА_1 . Зазначив, що транспортний засіб протягом всього часу залишався на місці дорожньо-транспортної пригоди. З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 , повернувся на місце події, надав пояснення працівникам поліції та в подальшому визнав свою провину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зазначене, на переконання апелянта, вказує на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Зазначає, що, працівниками поліції допущено порушення порядку отримання доказів, оскільки а матеріалах справи міститься, документ, оформлений як письмові пояснення ОСОБА_1 від 03.03.2025 року. Однак цей документ написаний та підписаний не ОСОБА_1 , а його матір`ю ОСОБА_4 .

Матеріали справи також не містять відеозапису з місця події, попри пряме посилання в протоколі про наявність технічного засобу відеозапису.

Разом з тим, в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови.

Виходячи зі змісту клопотання, як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, посилається на те, що 06.05.2025 року ОСОБА_1 особисто разом з матір`ю з`явився до Комунарського районного суду м. Запоріжжя, однак судовий розгляд не відбувся внаслідок зайнятості судді. У кабінеті судді ОСОБА_1 розповів про обставини вчинення ДТП, повідомив про визнання своєї вини у вчиненні ДТП, а також висловлював незгоду з протоколом щодо залишення місце дорожньо-транспортної пригоди. Йому було повідомлено, що розгляд справи буде здійснено без його участі, копію постанови суду він отримає поштою, а щодо справи про залишення місця ДТП, йому було повідомлено, що матеріали справи не містять доказів його винуватості. З огляду на викладене, у ОСОБА_1 виникло стійке переконання, що провадження у справі за ст. 122-4 КУпАП буде закрито.

Після отримання копії постанови за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 сплатив штраф у встановлений строк.

Разом з тим про існування постанови суду за ст. 122-4 КУпАП ОСОБА_1 дізнався лише 23 червня 2026 року, отримавши поштою матеріали цивільної справи за позовом ПАТ «Страхова компанія «Уніка» про стягнення збитків в порядку регресу. Таким чином, з матеріалами справи про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП останній ознайомився лише 30.06.2026 року.

Зауважує, що ОСОБА_1 вжив всіх можливих заходів для захисту своїх прав у найкоротші строки після того, як дізнався про існування постанови.

Заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови суду від 06 червня 2025 року, розгляд справи здійснювався за відсутності ОСОБА_1 . Будь-яких клопотань про відкладення чи розгляд справи без його участі до суду не надходило. Окрім того, в матеріалах справи наявний супровідний лист від 06 червня 2025 року про направлення копії постанови суду ОСОБА_1 для відома. Разом з тим, будь-яких підтверджень про отримання вказаної копії постанови суду ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

29 червня 2026 року адвокат Філіпський О.С. звернувся до суду першої інстанції із заявою про надання можливості ОСОБА_1 ознайомитись з матеріалами справи.

30 червня 2026 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи та зробив копії необхідних документів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Філіпського О.С., які підтримали апеляційну скаргу, потерпілого ОСОБА_2 , який заперечував проти апеляційної скарги та просив постанову судді залишити без змін, перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Вирішуючи питання за доводами апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції констатує, що висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги закону при розгляді справи судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, за порушення ним вимог п. 2.10а Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 КУпАП за обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 261449 від 03 березня 2025 року та визнаних судом доведеними, підтверджується сукупністю досліджених доказів, а саме: схемою місця ДТП від 03.03.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 , письмовими поясненнями потерпілих: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Під час апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції заслухав як особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Філіпського О.С., так і потерпілого ОСОБА_2 , пояснення свідка ОСОБА_4 , а також детально дослідив сукупність зібраних доказів.

З наданих в судовому засіданні апеляційного суду пояснень ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 , слідує, що 03.03.2025 року ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом Nissan Juke, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під`їхала до буд. 12 по вул. Новокузнецькій в м. Запоріжжі, припаркувала зазначений транспортний засіб та направилась до аптеки. В цей час ОСОБА_1 , перебуваючи у вказаному транспортному засобі в якості пасажира, сів за кермо, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на припарковані транспортні засоби Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та Skoda, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Після цього, ОСОБА_1 залишив керований ним транспортний засіб та направився до аптеки, щоб повідомити ОСОБА_4 про те, що він вчинив дорожньо-транспортну пригоду. На прохання ОСОБА_4 , ОСОБА_1 пішов придбати пляшку води, після чого, знову ж таки, на прохання останньої, ОСОБА_1 відніс раніше придбані продукти харчування до місця проживання. Після того, як працівники поліції попросили ОСОБА_4 зв`язатись з ОСОБА_1 та викликати його на місце події, останній повернувся та надав пояснення з приводу обставин ДТП.

Допитаний в судовому засіданні апеляційного суду потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 03.03.2025 року приблизно о 18-00 годині він припаркував свій транспортний засіб Mazda поблизу буд. 12 по вул. Новокузнецькій в м. Запоріжжі та пішов на зустріч із товаришем. Повернувшись до свого автомобіля, приблизно через 15 хвилин, він спочатку не звернув увагу на будь-які механічні пошкодження, проте до нього підійшли двоє незнайомих дівчат, які повідомили про те, що автомобіль Nissan Juke білого кольору, за кермом якого був молодий хлопець, здійснив наїзд на його транспортний засіб. Він підійшов до автомобіля Nissan, біля якого на той момент вже перебувала його власниця – ОСОБА_4 , яка не змогла пояснити обставини дорожньо-транспортної пригоди. Зі слів дівчат йому стало відомо про те, що працівників поліції викликали саме вони. ОСОБА_1 на місці події з`явився приблизно через 40 хвилин після того, як приїхали працівники поліції.

Долучені до матеріалів справи письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 , узгоджуються з поясненнями, наданими ним в ході апеляційного розгляду.

Схемою місця ДТП, складеною 03.03.2025 року о 18 годині 10 хвилин, зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів, напрямок руху транспортного засобу Nissan Juke до моменту зіткнення, розташування транспортних засобів Nissan Juke, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та Skoda, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 після ДТП. Також вказаною схемою зафіксовано механічні пошкодження, які утворились внаслідок ДТП на транспортних засобах: Nissan Juke державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , Mazda державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та Skoda державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

З письмових пояснень ОСОБА_1 слідує, що він сів за кермо автомобіля Nissan Juke, коли його мати була в аптеці, проте не справився з керуванням та здійснив наїзд на автомобіль, внаслідок чого злякався, покинув автомобіль та побіг додому.

З письмових пояснень свідка ОСОБА_4 убачається, що в той час коли вона перебувала в аптеці, її син сів за кермо автомобіля Nissan Juke, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на декілька машин, покинув автомобіль та побіг додому злякавшись.

З письмових пояснень свідка ОСОБА_5 встановлено, що 03.03.2025 року о 18 годині 10 хвилин, перебуваючи на робочому місці, вона почула шум з вулиці. Вийшовши на вулицю, вона побачила, як транспортний засіб, який стояв на бордюрі, пошкодив інші два транспортні засоби. Підійшовши ближче, вона побачила, як із вказаного транспортного засобу вийшов молодий хлопець та покинув автомобіль. Через декілька хвилин до транспортного засобу повернулась власниця, яка виявилась матір`ю хлопця, куди саме пішов хлопець, їй невідомо.

З письмових пояснень потерпілого ОСОБА_3 слідує, що 03.03.2025 року, повертаючись з магазину приблизно о 18 годині 10 хвилин, він побачив працівників поліції, які перебували на місці дорожньо-транспортної пригоди, а також білий автомобіль Nissan Juke, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився на клумбі поблизу медичного центру «Вітацентр». Підійшовши перевірити свій автомобіль Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_3 , він виявив механічні пошкодження у вигляді розбитої лівої фари, пошкодженого капоту та бамперу.

Фотознімками з місця дорожньо-транспортної пригоди зафіксовано місце розташування транспортних засобів, характер та локалізацію механічних пошкоджень;

Диспозицією ст. 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Разом з тим, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення. передбаченого ст. 122-4 КУпАП проявляється у залишенні водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

Відповідно до п. 2.10 «а» ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди є дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 після зазначеної ДТП місце пригоди залишив, не дочекавшись приїзду поліцейських та не отримавши докази відсутності будь-яких претензій з боку водіїв транспортних засобів Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та Skoda, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

У зв`язку з чим, суддя районного суду дійшов правильного висновку про доведеність винуватості водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції, під час розгляду даної справи, не з`ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного її вирішення, а також те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

При цьому, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 тимчасово відлучився за згодою його матері з місця дорожньо-транспортної пригоди, після чого місце події не залишав, є непереконливими, оскільки спростовуються іншими доказами, наявними у цій справі.

Так, з письмових пояснень ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 , апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 , після того як не впорався з керуванням та пошкодив припарковані транспортні засоби, залишив керований тим транспортний засіб на місці дорожньо-транспортної пригоди та побіг додому, оскільки злякався.

При цьому, з пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , наданих ними в ході апеляційного розгляду, попри те, що вони суперечать первинним поясненням, долученим до матеріалів справи, беззаперечно встановлений той факт, що ОСОБА_1 неодноразово, під вигаданими приводами, залишав місце дорожньо-транспортної пригоди до приїзду працівників поліції та до прибуття володільців транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження внаслідок порушення ним ПДР.

Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 також підтверджується і письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 , яка зазначила, що після здійснення наїзду на припарковані транспортні засоби, ОСОБА_1 залишив керований ним автомобіль та пішов у невідомому для неї напрямку.

Поряд з цим, доводи апелянта про те, що працівниками поліції допущено порушення порядку отримання доказів, з тих підстав, що а матеріалах справи містяться, письмові пояснення ОСОБА_1 від 03.03.2025 року, які написані та підписані не ОСОБА_1 , а його матір`ю ОСОБА_4 не є переконливими, оскільки саме по собі написання тексту пояснень іншою особою (близьким родичем) не є автоматичною підставою для спростування факту вчинення адміністративного правопорушення. В свою чергу, відомості з наявних в матеріалах справи письмових поясненнях ОСОБА_1 повністю узгоджуються з іншими доказами.

Посилання свідка ОСОБА_4 та самого ОСОБА_1 на те, що за вимогою працівників поліції ОСОБА_1 повернувся на місце події, не є слушними, оскільки повернення на місце ДТП після його залишення суттєво полегшує подальше оформлення матеріалів, але юридично не звільняє водія від відповідальності за сам факт залишення місця пригоди. Більш того, правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, вважається закінченим у момент, коли водій поїхав чи пішов геть до приїзду поліції або належного оформлення протоколу, тобто свідомо залишив місце події, усвідомлюючи свою причетність до дорожньо-транспортної пригоди.

Зі змісту апеляційної скарги слідує, що ОСОБА_1 визнав свою провину у вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що, в сукупності з іншими встановленими обставинами, свідчить про те, що останній усвідомлював, що внаслідок його протиправних дій сталася дорожньо-транспортна пригода, а тому повною мірою усвідомлював свою пряму причетність до ДТП.

Доводи захисника щодо відсутності в матеріалах справи відеозапису події не можуть автоматично спростовувати правильність висновків суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Таким чином, у контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги захисника про скасування судового рішення на зазначених підставах.

У зв`язку з наведеним, у суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Звертаючись до змісту оскаржуваної постанови, слід констатувати, що закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 з підстави, передбаченої п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд першої інстанції правомірно встановив фактичні обставини інкримінованого адміністративного правопорушення, кваліфікував дії водія та правомірно вирішив питання щодо наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

У відповідності до ст. 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, чи винна дана особа в його вчиненні.

Тобто закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення. В протилежному випадку закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення має відбуватися з іншої підстави.

При цьому, питання наявності або відсутності вини, встановленої судовим рішенням в подальшому може суттєво вплинути на права і інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення (у даному випадку на стягнення шкоди з особи в цивільно-правовому порядку, чи відшкодування шкоди страховиком правопорушника).

Отже, з урахуванням викладеного, апеляційний суд не приймає доводи сторони захисту про те, що закривши справу за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП з одночасним встановленням вини особи, суд першої інстанції порушив принцип презумпції невинуватості, оскільки судом першої інстанції дотриманий обов`язок щодо встановлення наявності вини особи, якій інкриміноване відповідне правопорушення, що свідчить про повноту судового розгляду справи про адміністративне правопорушення.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги адвоката Філіпського О.С.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокату Філіпському Олександру Сергійовичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 06 червня 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Філіпського Олександра Сергійовича – залишити без задоволення.

Постанову Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 06 червня 2025 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Клименко