Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №336/12177/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 336/12177/25

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/944/26Головуючий у 1-й інстанції Зарютін П.В.

Єдиний унікальний №336/12177/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія – ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі захисника Гуртовенка П.А., діючого в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30 січня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, 08.12.2025 року о 11 год. 31 хв. по вул.Моторобудівників, 25 у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mazda CX-7» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння. На вимогу поліцейського водій ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

Свої вимоги апелянт мотивував тим, що оскаржувану постанову ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та захисника.

Всупереч вимог чинного законодавства щодо ОСОБА_1 оформлено два протоколи за ст.130 КУпАП 08.12.2025 року за одне і теж діяння.

Апелянт заперечує своє перебування в стані наркотичного сп`яніння під час події від 08.12.2025 року та вказує, що його поведінка була ввічлива та адекватна, тому на відеозаписові не вбачається й ознак такого сп`яніння. А протилежні висновки співробітників поліції є сумнівними, оскільки їх зроблено без проведення спеціальних медичних досліджень та без застосування фахових знань у галузі наркології.

Працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки.

Крім того, на переконання апелянта, уповноважені особи спеціально створили умови для вчинення адміністративного правопорушення водієм, який повідомляв, що після отримання поранень під час участі у спрямованих на захист Батьківщини військових діях, а також перебування в полоні, він вживає лікарські препарати. При цьому, водій від проходження медичного огляду в медичному закладі не відмовлявся.

До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, через додаток «Viber».

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутності в судовому засіданні. Крім того, інтереси ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови представлено захисником Гуртовенком П.А., який не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши захисника Гуртовенка П.А., який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з наданих матеріалів провадження ОСОБА_1 дійсно не був присутній у судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції. Останній про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом надсилання повістки засобами поштового зв`язку на адресу, вказану ОСОБА_1 під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, а також шляхом розміщення оголошення про виклик ОСОБА_1 у судове засідання (а.п.10, 17).

Крім того, апеляційним судом встановлено, що до судового засідання суду першої інстанції не з`явилась і захисник ОСОБА_1 – адвокат Шевченко А.В., яка 05.01.2026 року ознайомилась із матеріалами провадження, у тому числі із датою, часом та місцем судового розгляду.

Клопотань про відкладення судового засідання до суду першої інстанції не надходило. Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано визнав за можливе розглянути дану справу за відсутності ОСОБА_1 .

В подальшому останній самостійно реалізував своє право на апеляційне оскарження постанови судді. Також ОСОБА_1 було поновлено процесуальний строк на таке оскарження.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не був обмежений у передбачених ст.268 КУпАП правах, в тому числі і в правах бути присутнім під час апеляційного розгляду його скарги, заявляти клопотання та подавати докази.

Проте ОСОБА_1 , будучи повідомленим завчасно та належним чином, в судове засідання апеляційного суду не з`явився, зазначеними вище правами не скористався, жодних нових доказів, які були невідомі суду першої інстанції та могли б істотно вплинути на суть прийнятого рішення, апеляційному суду не надав. Клопотань про дослідження нових доказів не заявлялось. Тому передбачені ст.268 КУпАП права особи, на переконання апеляційного суду, не порушено.

Крім того, чинним законодавством не передбачено необхідності обов`язкового скасування постанови суду першої інстанції у зв`язку з розглядом справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або його захисника.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №534800 від 08.12.2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння; підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний;

- направленні на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 08.12.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія;

- долученим до матеріалів справи відеозаписом.

Зібрані докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими у розумінні ст.251 КУпАП.

У зв`язку з чим у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини мали місце.

Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених при їх оформленні, не встановлено.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року.

В ньому зазначено дату та місце його оформлення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суть вчиненого адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про нероз`яснення йому передбачених законом прав та обов`язків спростовуються змістом вказаного протоколу з урахуванням наявності власноручного підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у графі «13» про роз`яснення передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП прав та обов`язків.

Достовірних відомостей про оформлення щодо ОСОБА_1 декількох протоколів про адміністративне правопорушення за одне і те ж діяння до апеляційної скарги не долучено та під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення судом не встановлено.

Об`єктивна сторона поставленого в провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин апелянтом не оспорюється.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння регламентовано ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому – «Інструкція №1452/735»).

Відповідно до п.2 Розділу I Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Слід також відмітити, що суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.4 розділу І Інструкції №1452/735 ознак наркотичного сп`яніння, є підставою для висунення водієві вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння.

Відомості про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, викладено у протоколі про адміністративне правопорушення і у доданому до нього направленні, а також очевидно вбачаються на відеозаписові події.

Крім того, змістом дослідженого судом відеозапису об`єктивно зафіксовано, що водій зазначив, що він напередодні вживав (мовою оригіналу) «наркотики» (БК 470869, 08/12/2025, 11:39:41). Про вживання лікарських препаратів, як це зазначено в апеляційній скарзі, водій працівникам поліції не повідомляв.

Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського.

Обставин, які б завадили водієві пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, судом не встановлено.

Отже, відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 тим самим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення, за що відносно водія складено відповідний протокол.

Апеляційний суд зауважує, що матеріали провадження не містять доказів встановлення незаконності та/або упередженості дій працівників поліції і їх ймовірної протиправної поведінки, яка нібито мала місце під час події, що сталася 08.12.2025 року.

Надаючи юридичну оцінку доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він заперечує своє перебування в стані наркотичного сп`яніння під час події від 08.12.2025 року, апеляційний суд виходить з такого.

Як зазначалося вище, зміст об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, а не у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння.

Відтак, доводи апелянта в цій частині відхиляються судом апеляційної інстанції.

Не приймаються до уваги апеляційного суду й аргументи апелянта щодо незастосування працівниками поліції спеціальних медичних досліджень і фахових знань у галузі наркології, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Так, положеннями п.12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, згідно з визначеними в п.4 розділу І Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до змісту п.2 розділу ІІІ Інструкції огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

Таким чином, працівник поліції є тим суб`єктом, який направляє водія транспортного засобу (за наявності передбачених законом підстав) на огляд на стан наркотичного сп`яніння, а також є уповноваженою особою, у присутності якої такий огляд проводиться.

При цьому, безпосередньо огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, згідно із вимогами чинного законодавства, проводиться лікарем вказаного закладу.

Більш того, як вже зазначалося, водій ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився. Твердження апелянта протилежного змісту не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

У контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги про скасування судового рішення на зазначених підставах.

Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30 січня 2026 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар