Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №309/4681/22 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 309/4681/22

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши матеріали за заявою адвоката Семенова Юліана Олександровича, який діє в інтересах гр. Румунії ОСОБА_1 , про перегляд постанови Закарпатського апеляційного суду від 18 січня 2024 року за нововиявленими обставинами,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Хустського районного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 204-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 13 600 гривень із конфіскацією квадроцикла марки Can-Am Bombardier, номер шасі НОМЕР_1 .

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 18 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2022 року - без змін.

Адвокат Семенов Ю. О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся із заявою про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами. У заяві порушено питання про поновлення строку звернення для подання заяви про перегляд постанови Закарпатського апеляційного суду від «18» січня 2024р. у справі №309/4681/22 за нововиявленою обставиною, скасування такої постанови апеляційного суду, задоволення первісної апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції, закриття провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП та повернення конфіскованого квадроцикла його власнику або уповноваженій ним особі.

Захисник посилається на те, що 23 жовтня 2022 року однією службовою особою відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за обставинами однієї події складено три протоколи за частиною 2 статті 204-1 КУпАП: серії ЗхРУ № 140227 щодо ОСОБА_2 , серії ЗхРУ № 140226 щодо ОСОБА_3 та серії ЗхРУ № 140229 щодо ОСОБА_1.

Постановами Закарпатського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року у справах №309/4679/22 та № 309/4684/22 постанови суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , якими останніх визнано винними у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 204-1 КУпАП - скасовано, провадження закрито через відсутність складу адміністративного правопорушення, а конфісковані квадроцикли постановлено повернути власника або уповноваженим ними особам.

На підтвердження істотності нововиявлених обставин до заяви також долучено судові рішення та матеріали спорів щодо фактичної передачі, відомчої реєстрації і повернення квадроциклів.

Зокрема, заявник посилається на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі № 260/2734/23 та від 24 жовтня 2024 року у справі № 260/405/24; рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2025 року у справі № 260/2734/23 та від 7 травня 2025 року у справі №260/405/24; постанови Закарпатського апеляційного суду від 5 травня 2026 року у справі №260/2734/23 та від 6 липня 2026 року у справі № 260/405/24.

За доводами заяви, під час розгляду названих справ були одержані та досліджені офіційні документи, з яких вбачається, що вилучені в усіх трьох громадян Румунії квадроцикли 17 листопада 2022 року передано НОМЕР_2 прикордонному загону Державної прикордонної служби України. Підставою для такої передачі було, зокрема, помилкове твердження про набрання постановами Хустського районного суду законної сили, хоча вони були оскаржені. Ці обставини та пов`язані з ними документи в їх сукупності не були предметом належної оцінки під час ухвалення постанови від 18 січня 2024 року.

Окрім того, адвокат Семенов Ю.О. стверджує, викладені у постанові Хустського районного суду Закарпатської області від «24» жовтня 2022р. у справі №309/4681/22 обставини, не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції прийнятою із порушенням норм матеріального та процесуального права та винесеною з неповним з`ясуванням обставин, що мають істотне значення для справи, без урахування всіх фактичних обставин справи, а зібрані по справі та досліджені в ході судового розгляду справи докази не є достатніми для визнання його вини у вчиненні зазначеного правопорушення, тому просить суд, оскаржувану постанову суду скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Адвокат Семенов Ю.О. зазначив, що не згідний із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №140229 від 23.10.2022р. та вважає, що останній складений з порушенням нору процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, без урахування всіх фактичних обставин справи, а зібрані по справі докази не є достатніми для визнання вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення. Зазначає, що з самого початку інкримінування ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП останній не погоджувався, він був не згідний з рішенням прикордонників, так як того дня, в час зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, він ніяким чином не порушував вимоги діючого законодавства України і більше того, він не намагався перетинати державний кордон України в незаконний спосіб.

Вважає, за таких обставин та враховуючи допущені порушення при складанні адміністративного матеріалу відносно особи, так і подальшого судового розгляду - провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП слід закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення та повернути вилучене (конфісковане) в останнього майна (квадроцикл).

Адвокат Семенов Ю.О. надіслав на адресу апеляційного суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, разом з тим зазначили, що підтримуємо у повному обсязі вищевказану заяву та просимо розглянути дану справу без участі апелянта та його захисника.

За таких обставин, відповідно до ч.6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови, суд приходить до наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерела права.

Аналізуючи положення міжнародних актів, Конституційний Суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11 жовтня 2011 року (справа № 10-рп/2011) наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Апеляційний суд, виходячи із правової позиції Європейського суду з прав людини, який за певних умов також поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження і на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30 січня 2015 року у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12); рішення від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03), зазначає, що на цю категорію справ поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість апеляційному суду застосувати аналогію закону при перегляді постанови судді суду першої інстанції за ново виявленими обставинами, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП інші норми закону, зокрема положення КПК, які регламентують відповідні правовідносини, так як КУпАП не передбачає порядку і процедури перегляду справ за нововиявленими обставинами, хоча згідно міжнародних норм права це є невід`ємним правом особи (правом на справедливий суд, гарантованим ст. 6 Конвенції), а для суддів усіх інстанцій важливим елементом законного і справедливого правосуддя, оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.

Оскільки провадження у справах про адміністративне правопорушення вважається кримінальним, тому до нього застосовуються норми Кримінального процесуального кодексу України, якими передбачається можливість перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами, крім інших, визнаються: інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Ст. 460 КПК України передбачає, що учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 461 КПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

Згідно ст. 463 КПК України заява про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.

Відповідност.467 КПК України суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим

Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цьому провадженні.

Відповідно до ст.2КУпАП зазначено, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Право на перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами належно не врегульовано Кодексом України про адміністративні правопорушення, як і не передбачено положеннями Кодексу Українипро адміністративні правопорушення прямої заборони перегляду постанов за нововиявленими обставинами.

У справі № 1-9/2004 від 26.02.2020 Верховний Суд дійшов наступних висновків: перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:

1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду й особі, яка звертається із заявою про перегляд за ново виявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;

2) вони перебувають в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадження, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;

3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Отже, суд прийшов до висновку про те, що пізніші судові рішення самі по собі не підміняють нововиявлену обставину та не є підставою для перегляду лише тому, що містять інше тлумачення права. У цій справі вони мають значення як процесуальні джерела, у межах яких були виявлені, витребувані та перевірені факти, що існували до 18 січня 2024 року: єдність події та доказової бази трьох проваджень, фактична передача квадроциклів до набрання постановами законної сили, недостовірність офіційної інформації про момент набрання ними законної сили та відсутність індивідуалізованих об`єктивних доказів перетинання або спроб перетинання кордону кожною особою.

Значення названих обставин для справи гр. ОСОБА_1 стало доступним для повної оцінки після завершення розгляду пов`язаних справ, останньою з яких є постанова Закарпатського апеляційного суду від 6 липня 2026 року у справі №260/405/24. Відсутність у КУпАП прямого регулювання строку та порядку такого звернення створювала об`єктивну правову невизначеність. Заява спрямована виключно на поліпшення становища особи, а збереження процесуальної перешкоди за цих умов було б непропорційним наслідкам остаточної постанови. Доводи захисника щодо часу, коли сукупність нових матеріалів стала йому відома, не спростовані.

Отже, причини пропуску строку, якщо такий строк обчислювати за правилами статті 461 КПК України за аналогією, є поважними, а клопотання про його поновлення підлягає задоволенню.

Суд встановив, що три адміністративні матеріали були складені 23 жовтня 2022 року однією посадовою особою, стосувалися однієї події, містили однакову правову кваліфікацію та спиралися на однорідний набір доказів. Постанови суду першої інстанції в усіх трьох справах ухвалено 24 жовтня 2022 року, а апеляційні скарги подано 2 листопада 2022 року.

Незважаючи на це, вилучені квадроцикли були передані до системи Державної прикордонної служби України 17 листопада 2022 року як конфісковані на виконання постанов, що нібито набрали законної сили 4 листопада 2022 року.

Офіційні відповіді Хустського районного суду та Закарпатського апеляційного суду, на які посилається заявник, спростовують твердження про набрання постановами законної сили в указану дату. Подальшими рішеннями у справах № 260/2734/23 та № 260/405/24 встановлено незаконність передачі, отримання і відомчої реєстрації двох квадроциклів за аналогічними постановами, а також обов`язок повернути їх власникам. Ці встановлені факти стосуються виконання рішень, прийнятих за єдиним комплексом адміністративних матеріалів, і ставлять під сумнів достовірність та належність офіційної доказової основи, яка використовувалася проти ОСОБА_1.

Постановами Закарпатського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року у справах №309/4679/22 та № 309/4684/22 вже було встановлено, що тотожна за характером сукупність протоколу, рапорту та схеми не доводить складу правопорушення щодо двох інших осіб. Правова визначеність не вимагає автоматично однакового результату для різних осіб, але за відсутності індивідуалізованих доказів вимагає послідовного пояснення відмінностей.

Постанова від 18 січня 2024 року не містить переконливого обґрунтування, які саме докази щодо ОСОБА_1 відрізняли його становище від становища ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Сукупність виявлених документів та встановлених фактів є істотною, оскільки за умови її врахування висновок про достатність і взаємну узгодженість доказів обвинувачення не міг би залишитися незмінним.

Отже, підстави для перегляду постанови від 18 січня 2024 року наявні.

У відповідності зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч.1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 1- 3 ст. 7 КУпАП).

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про Державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Згідно ст. 12 вказаного Закону, пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України.

Досліджуючи матеріали справи в апеляційному порядку, суд вважає наявні в матеріалах справи докази недостатніми для обґрунтування вини ОСОБА_1 за критерієм «поза розумним сумнівом».

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №140229 від 23.10.2022 року вбачається, що 22 жовтня 2022 року о 22 год. 45 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на напрямку 151 прикордонного знаку території Вишківської територіальної громади Хустського району Закарпатської області на відстані 20 метрів від лінії державного кордону в межах прикордонної смуги було виявлено та затримано громадянина Румунії ОСОБА_1 спільно з громадянами Румунії ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за незаконний перетин державного кордону з Румунії в Україну поза пунктами пропуску через державний кордон України на власному транспортному засобі, а саме квадроциклі марки «Can Am Bombardier» за заводським номером НОМЕР_1 у складі групи осіб, чим порушив вимоги ст.ст. 9,12 Закону України «Про державний кордон України», ч.2 ст.204-1 КУпАП, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 204-1 КУпАП.

Апеляційний суд вважає зазначений протокол неналежним доказом, оскільки, у порушення вимог ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, уповноваженою посадовою особою не зазначено координати, де нібито здійснено спробу ОСОБА_1 перетину державного кордону, не додано схему із зазначенням цих координат із прив`язкою до місцевості. Тому доводи апеляційної скарги про невідповідність протоколу вимогам ст.256 КУпАП є слушними.

Разом з тим, приймаючи рішення, районний суд залишив поза увагою, що із протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи не вбачається, якими саме діями ОСОБА_1 вчинив незаконну спробу перетину державного кордону та відсутні відомості, що місце, де було його затримано не є дозволеним для проходження людей біля державного кордону.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було затримано на напрямку 151 прикордонного знаку території Вишківської територіальної громади Хустського району Закарпатської області на відстані 20 метрів від лінії державного кордону.

Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що ні схеми правопорушення, на якій зафіксовані умовні позначки місця вчинення правопорушення, місця розташування відділу прикордонної служби, маршрут руху порушника та лінію державного кордону, а також фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів, які б вказували на причетність та умисел ОСОБА_1 на перетин кордону в такий спосіб, яке ставиться йому у провину, суду не надано.

Окрім того, під час затримання ОСОБА_1 не було виявлено жодних речей і документів, які б могли свідчити про намір перетину державного кордону.

Апеляційний суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення самі по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Виходячи з вищезазначеного, слід дійти висновку, що органом, що склав протокол не надано жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч.2 ст. 204-1 КУпАП, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, зазначені висновки судді суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП за обставин, викладених у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, належним чином не умотивовані та не ґрунтуються на законі.

Жоден з перерахованих у постанові судді доказів не підтверджує факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, наявності у нього умислу на перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.

Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Дослідивши ретельно наявні матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що належних доказів того, що ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину кордону спільно з громадянами Румунії ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посадовими особами ДПСУ не було надано і у матеріалах справи не міститься.

Отже суд першої інстанції, як на докази винуватості особи, у цій справі, зіслався лише на протокол про адміністративне правопорушення, який не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, та на письмові пояснення працівника прикордонної служби, який є заінтересованою особою, а відтак прийняв рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи.

У свою чергу, стороною захисту надано належні докази, які свідчать про невинуватість ОСОБА_1 та спростовують позицію органу, що склав протокол про адміністративне правопорушення.

Отже, ретельно дослідивши та перевіривши в ході апеляційного розгляду усі наявні в справі докази, апеляційний суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у порушенні правил перетину державного кордону України в судовому засіданні встановлено не було. При цьому всі можливості для усунення сумнівів вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє дійти висновку про законність, обґрунтованість та умотивованість судового рішення з наведених вище підстав, у зв`язку з чим постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 8, 55, 62, 129 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 7, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 293, 294 КУпАП, а також статтею 117 та статтями 459-467 КПК України, застосованими за аналогією закону, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Поновити адвокату Семенову Юліану Олександровичу, діючого в інтересах гр. Румунії ОСОБА_1 , строк для подання заяви про перегляд постанови Закарпатського апеляційного суду від «18» січня 2024р. у справі № 309/4681/22 за нововиявленими обставинами.

Заяву адвоката Семенова Юліана Олександровича, діючого в інтересах гр. Румунії ОСОБА_1 , про перегляд постанови Закарпатського апеляційного суду від «18» січня 2024р. у справі №309/4681/22 про залишення без змін постанови судді Хустського районного суду Закарпатської області 24 жовтня 2022 року, про притягнення гр. Румунії ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП за нововиявленими обставинами, - задовольнити.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від «18» січня 2024р. у справі №309/4681/22 про залишення без змін постанови судді Хустського районного суду Закарпатської області 24 жовтня 2022 року, про притягнення гр. Румунії ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП - скасувати.

Апеляційну скаргу гр. Румунії ОСОБА_1 на постанову Хустського районного суду Закарпатської області від «24» жовтня 2022р. у справі №309/4681/22 про адміністративне правопорушення відносно гр. Румунії ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 ) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП - задовольнити.

Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у діях гр. Румунії ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП., а конфіскований згідно постанови суду квадроцикл марки «Can Am Bombardier», номер шасі НОМЕР_1 - повернути власнику транспортного засобу або уповноваженій ним особі.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага