Суд: Любашівський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 20 вересня 2026 р.
Справа: №507/1210/26
Суддя: Дюдюн О. В.
Справа № 507/1210/26
Провадження № 3/507/355/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2026 року селище Любашівка
Любашівський районний суд в складі
головуючого судді: Дюдюна О.В.,
при секретарі Демовській Д.І.,
з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,
його захисника - адвоката Опалька О.М.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, пенсіонера, жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 14 серпня 1997 року Любашівським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за частиною першою ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №684884 від 05.06.2026 року, ОСОБА_1 , 05.06.2026 року о 20 годині 20 хвилин, керував транспортним засобом – автомобілем, марки «Renault Trafic», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 в селі Солтанівка вулиця Центральна,4 автодороги Любашівка-Зеленогірське-Гвоздавка-Бакша, з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , свою винуватість у вчиненні правопорушення не визнав, та пояснив, що він транспортним засобом в день та час зазначений у протоколі не керував, а керувала гр. ОСОБА_2 просив справу відносно нього закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, який також просив провадження у справі закрити через відсутність події та складу правопорушення у діях ОСОБА_1 , дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності приходжу до наступного.
Згідно до статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положенням статті 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до диспозиції частини першої статті 130 КУпАП до відповідальності притягується особа за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..
Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
За змістом закріплених у статтях 254, 255 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення це - офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, що містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП та є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, що засновано на правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення..
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №684884 від 05.06.2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 , 05.06.2026 року о 20 годині 20 хвилин, керував транспортним засобом – автомобілем, марки «Renault Trafic», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 в селі Солтанівка вулиця Центральна,4 автодороги Любашівка-Зеленогірське-Гвоздавка-Бакша, з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.(а.с.3).
У відповідності до змісту статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
З усталеної судової практики вбачається, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП необхідно встановити факт керування особою транспортним засобом та перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, або наявність ознак такого сп`яніння та відмову від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, що отримано у передбачений Законом спосіб.
В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено протокол про адміністративне правопорушення від 05.06.2026 року, заява та пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, пояснення гр. ОСОБА_2 , витяг з бази «Армор» та відеозапис з місця вчинення правопорушення (а.с.1,4,5,6).
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , що надані ним у судовому засіданні, останній вказував, що в цей день він разом зі своєю знайомою ОСОБА_2 , яка перебувала за кермом його автомобіля марки «Renault Trafic», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 рухалися по вулиці Центральна в с. Солтанівка Подільського району Одеської області. Він перебував на пасажирському місці даного автомобіля, оскільки знаходився в стані сильного алкогольного сп`яніння. Автомобілем він не керував, обставини, які відбувалися на місці складення протоколу не пам`ятає.
Свідок ОСОБА_2 , в судовому засіданні пояснила, що 05.06.2026 року близько 18 години вона керувала автомобілем марки «Renault Trafic», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 , який в цей час знаходився на пасажирському місці автомобіля в стані сильного алкогольного сп`яніння, та на вулиці Центральна в с. Солтанівка Подільського району Одеської області вона побачила позаду поліцейський автомобіль. Злякавшись, оскільки не має посвідчення водія та на передодні відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, вона одразу прийняла вправо і на узбіччі зупинилася. Працівники поліції під`їхали до неї, вона в цей час перебувала за кермом, запитали у неї чи не перебуває вона в стані алкогольного сп`яніння. Вона відповіла що ні. Працівники поліції сказали, що складуть протокол за непристебнутий ремінь безпеки відносно ОСОБА_1 , на що вона погодилася. Після чого вийшла із за керма автомобіля, в цей час ОСОБА_1 намагався вийти з пасажирського місця автомобіля, однак впав у кювет на узбіччі. В послідуючому, аби не забрати посвідчення водія ОСОБА_1 та його автомобіль на штраф майданчик, сказали їй щоб вона на камеру сказала їм, що вказаним автомобілем керував саме ОСОБА_1 , на що вона погодилася. Вони самі написали пояснення від її імені та імені ОСОБА_1 , та не читаючи їх підписали.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка працівник поліції ОСОБА_3 , пояснив, що хто саме перебував за кермом автомобіля «Renault Trafic», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , він особисто не бачив. У службовому автомобілі працював тільки реєстратор, на який було зафіксовано рух автомобіля «Renault Trafic», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Додав, що після зупинки вказаного транспортного засобу нагрудні камери, які могли зафіксувати особу, що керувала транспортним засобом не працювали. В подальшому під час складення протоколу вказані камери застосовувалися. ОСОБА_2 , яка перебувала у автомобілі «Renault Trafic», вказала, що ним керував саме ОСОБА_1 , в результаті чого на нього було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.
Допитаний в судовому засідані в якості свідка працівник поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 , вказав, що рухаючись службовим автомобілем його колега ОСОБА_3 , який перебував за кермом, у дзеркало заднього огляду побачив автомобіль марки «Renault Trafic», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 без пристебнутого паска безпеки, після чого увімкнувши проблискові маячки червоного та синього кольору, зупинили вказаний автомобіль. Хто перебував за кермом даного автомобіля він особисто не бачив. Підійшовши до автомобіля, в його салоні вже нікого не було, оскільки особи, які в ньому перебували, вже знаходилися біля нього на вулиці з правої пасажирської сторони. Сам ОСОБА_1 знаходився у кюветі на узбіччі. Зі слів ОСОБА_2 автомобілем керував ОСОБА_1 в результаті чого на останнього був складений протокол про адміністративне правопорушення. Додав, що на момент зупинення автомобіля «Renault Trafic», відеозапис на їх нагрудні камери не фіксувався, оскільки вони знаходилися у їх службовому автомобілі.
Як зазначено судом вище, об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП є саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.
При цьому визначальним є саме факт керування транспортним засобом, який і породжує у даному випадку обов`язок водія після його зупинки на вимогу працівників поліції пройти огляд на визначення стану сп`яніння.
Для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, оскільки в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія».
Так, у своєму рішенні від 15 березня 2019 року Верховний Суд у справі № 686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в пункті 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Додаткове визначення таких функцій було закріплено і в рішенні Верховного Суду №404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року, у якому ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Разом з тим, з долучених до матеріалів справи доказів у підтвердження винуватості ОСОБА_1 неможливо встановити обставини, які б свідчили про керування ним транспортним засобом та спростовували б його пояснення, що надані ним у судовому засіданні.
Так, долучений працівниками поліції відеозапис подій, що передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення не містить відомостей про керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 у вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час та місце.
Вивченням наданого відеозапису встановлено, що на диску знаходиться три відео файли, перший з них починається з того, що працівниками поліції за допомогою проблискових маячків у темну пору доби зупиняється автомобіль марки «Renault Trafic», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , після чого воно одразу закінчується. На другому відеозаписі зафіксовано як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності знаходиться у кюветі на узбіччі дороги, з пасажирського боку. Даний відеозапис здійснено у світлу пору доби. Працівник поліції задає останньому питання щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, однак він майже не реагує на них. Цій особі працівником поліції запропоновано пройти огляд на визначення стану сп`яніння як на місці так і медичному закладі, однак будь-якої відповіді не послідувало, в результаті чого працівник поліції робить висновок про те, що особа відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння. На третьому відео зафіксовано перебування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на пасажирському сидінні автомобіля, а працівник поліції вказує йому де необхідно поставити свій підпис у поясненні, після чого бере його руку та підписує вказане пояснення.
Будь-яких інших доказів по справі суду не надано.
За викладеного вбачається, що докази керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом в матеріалах справи відсутні.
Оскільки матеріали справи не містять підтверджень керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то подальші дії вчиненні працівниками поліції направленні на визначення стану його сп`яніння не мають вирішального значення для справи, так як для кваліфікації дій особи, що притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення на транспорті, зокрема, і за статтею 130 КУпАП визначальним є саме факт керування транспортним засобом.
Суд крім того приймає до уваги пояснення працівників поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були допитані в судовому засіданні в якості свідків, щодо того, що вони особисто не бачили, що за кермом автомобіля перебував саме ОСОБА_1 .
Приймаючи до уваги приписи частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02) суд виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, у цій справі суд має бути неупередженим і безстороннім та позбавлений можливості самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Згідно частини другої статті 251 КУпАП - обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом при обставинах, вказаних у протоколі, ОСОБА_1 у розумінні диспозиції статті 130 КУпАП не є суб`єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознакою відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, так як відсутні докази керування ним транспортним засобом, і як наслідок останній не може нести відповідальність.
Таким чином суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та відсутність складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП України.
Внаслідок зазначеного, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 частини першої ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя: О.В. Дюдюн
Оригінал: reyestr.court.gov.ua