Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №953/7490/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/7490/26

н/п 1-кп/953/793/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р.

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження яке внесене 01.05.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221130000533, у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українець, із середньою-спеціальною освітою, не одружений, військовослужбовцем не є, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше в силу ст. 89 КПК України, в силу ст. 89 КК України не судимий

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

ОСОБА_4 , обвинувачується у тому що, 24.04.2026, приблизно о 16:30 год. більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщені під?їзду будинку, що знаходився за адресою: АДРЕСА_3 , де у останнього раптово виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна. Надалі, ОСОБА_4 зайшов на перший поверх, де під сходами побачив велосипед CROSSBIKE SHARK спортивний, чорного кольору, з наліпками зеленого кольору, колеса 26 дюймів, який належить потерпілій ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Так, 24.04.2026, приблизно о 16:30 год. більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Указом Президента України N? 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N? 2102-IX та неодноразово, безперервно продовженого, останній раз Указом Президента України ОСОБА_7 No 40/2026 від 12.01.2026 по всій території України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій ОСОБА_6 і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є непомітними для оточуючих, взяв під сходами, тим самим викрав велосипед CROSSBIKE SHARK спортивний, чорного кольору, з наліпками зеленого кольору, колеса 26 дюймів, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи N? 6387 від 06.05.2026 становить 7083,38 грн.

У подальшому, ОСОБА_4 діючи таємно, покинув вищевказаний під?їзд, разом із викраденим велосипедом, тим самим звернувши викрадену ним річ, у свою користь, розпорядившись нею на власний розсуд.

Внаслідок своїх протиправних та незаконних дій ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 7 083,38 (сім тисяч вісімдесят три гривні тридцять вісім копійок ).

Позиції сторони обвинувачення та захисту.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що під час судового розгляду достеменно встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинене обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити йому покарання, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки і покласти на обвинуваченого судові витрати на проведення експертизи.

У судовому засіданні обвинувачений – ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, підтвердивши та пояснивши обставини, викладені в обвинувальному акті. При призначенні покарання покладався на розсуд суду.

Потерпіла у судове засідання не з`явилась, подала клопотання про розгляд справи без її участі. Також у клопотанні вказала, що не має претензій до обвинуваченого, матеріальні збитки відшкодовано. Присутні учасники проти розгляду справи не заперечували. Враховуючи думку учасників суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності потерпілої та задоволення її клопотання.

Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом

Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також вважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінального правопорушення, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом.

Показання ОСОБА_4 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб і інші обставини скоєння правопорушення обвинуваченим, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив правопорушення, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; інші обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмежившись допитом обвинувачуваного та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, суд з`ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.

Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого

Аналізуючи показання обвинуваченого в судовому засіданні, порівнюючи ці показання з обвинуваченням ОСОБА_4 , суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 "поза розумним сумнівом", який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту" та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Злочини проти власності становлять одну із найнебезпечніших злочинних діянь, оскільки вони посягають на право власності, що є об`єктом злочину статті 185 Закону України про кримінальну відповідальність.

Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих.

Кваліфікуючою ознакою таємного викрадення чужого майна (крадіжка), є вчинення в умовах воєнного стану.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про оборону України" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року який продовжено по теперішній час.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений, ОСОБА_4 здійснив таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинуваченого, дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом і кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Пом`якшуючі обставини – це встановлені судом різні відомості, що свідчать про менший ступінь небезпечності особи винного та вчиненого ним злочину й дають підстави для застосування до нього менш суворого покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання належать як зазначені, так і не зазначені в законі, але встановлені судом за конкретною справою об`єктивні та суб`єктивні чинники, що не є ознаками конкретного складу злочину і не впливають на його кваліфікацію, проте свідчать про занижений ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння і (або) особи винного і тим самим надають суду право для пом`якшення покарання.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.01.2024 у справі №283/2169/19, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Потерпіла в своїй заяві вказує, що матеріальні збитки їй відшкодовані в повному обсязі та претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 вона не має. Про указані обставини також повідомив обвинувачений. Тобто обвинувачений відшкодував завданий збиток.

Тож, при встановленні обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд враховує, що у судовому засіданні останній свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 суд не встановив.

Мотиви призначення покарання

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 , встановлено, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не одружений, офіційно не працюючий, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих обставини і вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років і застосувати ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки із покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки саме такий вид покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65 – 67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Визначене покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Речові докази.

Речові докази відсутні у кримінальному провадженні.

Процесуальні витрати.

Згідно ст. 118, 122, 124 КПК України суд стягує з ОСОБА_4 на користь держави підтверджені витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 6387 від 06.05.2026 вартість якої 3 664,08 грн.

Запобіжний захід.

До ОСОБА_4 у межах кримінального провадження було застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання ухвалою слідчого судді від 02.06.2026, строк якого сплив. Підстав для обрання запобіжного заходу суд не встановив.

Керуючись ст. 7, 100, 174, 124, 349, 368 – 370, 373, 374, 376, 394, 395, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, який обчислюється з моменту проголошення вироку.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили, не застосовувати.

Процесуальні витрати, понесені на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи № 6387 від 06.05.2026 у розмірі 3 664,08 грн стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_8