Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №947/38478/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/38478/26

Провадження № 2-о/947/499/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі – Тіщенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 про видачу обмежувального припису,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси, заінтересована особа ОСОБА_2 , з заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 на строк шість місяців, в якій просить суд видати обмежувальний припис стосовно мати їх спільної дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає - АДРЕСА_2 , в зареєстрованому шлюбі сторони не перебувають, яким визначити наступні тимчасові обмеження її прав, а саме заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 та малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 100 метрів до місця проживання ОСОБА_1 і малолітнього ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , а також до інших місць їх тимчасового перебування, якщо такі місця стануть їй відомі; обмежити спілкування ОСОБА_2 з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на строк дії обмежувального припису; заборонити ОСОБА_2 особисто або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_3 , переслідувати їх в будь-який спосіб, спілкуватися з ними. Надіслати копію рішення до Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області для взяття ОСОБА_2 на профілактичний облік та контроль за виконанням обмежувального припису, а також до Київської районної адміністрації Одеської міської ради як органу опіки та піклування.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2026 року вказану було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Гниличенко М.В.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.09.2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису.

Відповідно до ст.350-5 ЦПК України - справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

До судового засідання заявник – ОСОБА_1 з`явився, доводи заяви підтримав.

Заінтересована особа ОСОБА_2 до судового засідання з`явилась, не визнала доводи заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, з`ясувавши обставини справи та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного.

Із заяви вбачається, що в квартирі АДРЕСА_3 фактично проживає ОСОБА_1 , мати їх спільної дитини ОСОБА_4 , з якою заявник не перебуває в зареєстрованому шлюбі, та малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказана квартира була успадкована заявником після смерті бабусі.

Заявник зазначає, що подальше спільне проживання з ОСОБА_2 становить небезпеку для заявника та їх сумісного малолітнього сина через агресивну і неконтрольовану поведінку, зокрема після вживання нею алкогольних напоїв. Така негативна поведінка проявляється у словесних образах, нецензурній лайці, криках, залякуванні, провокуванні конфліктів, розкиданні речей та фактично примушує заявника із малолітньою дитиною залишати житло.

Зазначені дії викликають у заявника обґрунтовані побоювання за власну безпеку та безпеку сина, створюють постійне психологічне напруження, порушують нормальні умови проживання малолітньої дитини, зокрема внаслідок зловживання алкогольних напоїв ОСОБА_2 у ніч з 01 на 02 вересня 2026 року приблизно о 23.30 год. поводилась агресивно, безпідставно вчинила сварку, кричала та ображала нецензурними словами, внаслідок чого заявнику довелось в нічний час разом з дитиною вийти з квартири та викликати поліцію.

Судом встановлено, що за результатами події працівники поліції склали щодо ОСОБА_2 адміністративні матеріали за ст.173-2 КУпАП, які були направлено до Київського районного суду м.Одеси. (справа № 947/37419/26 та справа № 947/37424/26).

Заявник зазначає, що працівниками поліції було складено щодо ОСОБА_2 низку інших протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.173, 185 КУпАП, які також направлено до суду, але рішення по ним ще не прийнято.

Крім того, заявник звертає увагу на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 07.09.2026 року (справа № 522/15712/26), якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Суд приймає до уваги той факт, що відносно ОСОБА_2 складено адміністративний протокол від 02.09.2026 року, тому під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суд встановлює, який формі домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Суд вважає, що головна обставина, яка розглядається судом по даній справі є порушення інтересів малолітнього сина, який змушений проживати в таких неспокійних умовах, та саме небезпека йдеться з боку його рідної матері, внаслідок чого малолітня дитина в нічний час є присутньою при сварці, відчуває тривогу, страх, що не відповідає найкращим інтересам дитини на нормальні умови проживання, розвитку та здоров`ю.

Все вищенаведене свідчить про те, що ОСОБА_2 вчиняє домашнє насильство психологічного характеру та не робить для себе належних висновків, внаслідок чого заявник змушений був звернутись до суду з заявою про видачу обмежувального припису.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі за текстом - Закон).

Відповідно до п. 3 ст. 1 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п.14 вказаної статті, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з положеннями п. 2, 7 ч. 2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема: колишнє подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Положеннями ст.21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону, до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.

Положеннями ст. 26 Закону передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, зокрема: обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб та ін.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 26 цього Закону передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи). Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Відповідно до ч.2 ст.350-6 ЦПК України у разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.

Згідно із ст. 350-7 ЦПК України, за заявою осіб, визначених статтею 350-2 цього Кодексу, обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду згідно з частиною другою статті 350-6 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 09 березня 2023 року у справі №711/3693/22 зазначено, що: «…обмежувальний припис є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію, направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки особи з огляду на наявність передбачених законом ризиків.

Вимога, що ґрунтується на застосуванні обмежувального припису залежно від результатів оцінки ризиків, міститься в частині третій статті 26 Закону.

Закон не вимагає надавати обґрунтування та перелік факторів, розглянутих у рамках оцінки ризиків, проте стандартом верховенства права є вмотивоване рішення суду. Метою використання інструментів оцінки ризиків є оцінювання летальності та серйозності домашнього насильства з метою запобігання подальшому насильству й керування ризиками…».

У постанові Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №127/9600/22 вказано, що: «…обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях…».

У постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі №161/16344/20 зазначено про те, що систематичність визначається виходячи з кількісного показника порушення правил співжиття протягом необмеженого проміжку часу. При цьому суттєвим є саме факт повторного вчинення одного й того самого правопорушення, що свідчить про те, що застосовані заходи впливу є безрезультатними.

Враховуючи наведене і те, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявника та їх малолітньої дитини, які потребують захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є підстави для видачі обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 на достатній на переконання суду один місяць із покладенням на неї обов`язків, які пропонуються заявником.

Суд вважає, що вказаний одномісячний строк буде попередженням для ОСОБА_2 щодо зміни її поведінки, буде носити профілактичний характер та вона проаналізує свої неправомірні дії та змінить ситуацію на користь сім`ї та малолітньої дитини, яка потребує захисту, та насамперед від батьків.

В силу ч.3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Враховуючи вищевказане та на підставі Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст.5, 12, 76-83, 259, 263-265, 293, 350-1 - 350 -8, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про видачу обмежувального припису – задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 та встановити такі заходи тимчасового обмеження прав і покласти на неї такі обов`язки:

- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і малолітнім сином ОСОБА_3 , за адресою місця проживання - АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 100 метрів до місця проживання ОСОБА_1 і малолітнього ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , а також до інших місць їх тимчасового перебування, якщо такі місця стануть їй відомі;

- обмежити спілкування ОСОБА_2 з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на строк дії обмежувального припису;

- заборонити ОСОБА_2 особисто або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_3 , переслідувати їх в будь-який спосіб, спілкуватися з ними.

Встановити строк дії обмежувального припису протягом одного місяця.

Рішення суду про видачу обмежувального припису допустити до негайного виконання.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису в частині судового збору, віднести на рахунок держави.

Надіслати копію рішення до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області та Київську районну державну адміністрацію Одеської міської ради для взяття кривдника на профілактичний облік.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2026 року.

Суддя М. В. Гниличенко