Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №465/7512/25 — Франківський районний суд м. Львова

Суд: Франківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №465/7512/25

Суддя: Ванівський Ю. М.

Справа № 465/7512/25

Провадження 2/465/779/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18.09.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.,

при секретарі судового засідання Лозинському Т-Р.А.,

представника позивача Кулик Е.А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, -

встановив:

представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 і є споживачами послуг з теплопостачання. Для здійснення оплати за надані послуги ЛМКП «Львівтеплоенерго» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та відповідачам щомісячно направлялись повідомлення про нарахування вартості наданих послуг. Житловий будинок за вказаною адресою обладнаний вузлом обліку теплової енергії. З 01.12.2021 року з відповідачами є укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води. Вказує, що нарахування теплопостачальною організацією оплати за послуги з опалення місць загального користування співвласникам будинку, які відключені від систем централізованого опалення, законодавчо обґрунтовані. Відповідачі не сплачували за надані та спожиті послуги, внаслідок чого за період з 01.01.2022 року по 31.07.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 5 293,18 грн., а саме: за послуги з постачання теплової енергії на задоволенні загально будинкових потреб на опалення в розмірі 3 204,92 грн., інфляційні втрати – 120,62 грн., 3% річних – 30,85 грн., пені – 116,38 грн., за послуги з постачання гарячої води (витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання) у розмірі 1 588,74 грн., інфляційні втрати – 134,95 грн., 3% річних – 35,32 грн., пені – 61,40 грн. Просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 06.11.2025 року відкрито у справі спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступні обставини. 31.12.2004 року ТОВ «РЕД «Карпатбудсервіс» склали акт на предмет від`єднання нагрівальних приладів від стояків центрального опалення в ж/б по АДРЕСА_2 у зв`язку із встановленням індивідуального опалення. Місця загального користування в будинку АДРЕСА_3 не обладнані приладами обігріву згідно технічного плану. Ця обставина підтверджується довідкою ТОВ «Львівбудсервіс» №02 від 21.01.2025 року.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 19.05.2026 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила такі задоволити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення стосовно них, об`єктивно оцінивши докази за принципами ст. 89 ЦПК України у сукупності з нормами чинного законодавства України, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що у кв. АДРЕСА_4 зареєстровано двоє осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою ЛМКП «Львівтеплоенерго» про склад сім`ї і реєстрації №1 від 26.08.2025 року.

Із розрахунку заборгованості відповідачів, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , слідує, що сума заборгованості останніх перед ЛМКП «Львівтеплоенерго» за період з 01.01.2022 року по 31.07.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 5 293,18 грн., а саме: за послуги з постачання теплової енергії на задоволенні загально будинкових потреб на опалення в розмірі 3 204,92 грн., інфляційні втрати – 120,62 грн., 3% річних – 30,85 грн., пені – 116,38 грн., за послуги з постачання гарячої води (витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання) у розмірі 1 588,74 грн., інфляційні втрати – 134,95 грн., 3% річних – 35,32 грн., пені – 61,40 грн.

Представником позивача також надано суду Індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та Індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води.

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 322 ЦК України, передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» ЛМКП «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Частиною шостою статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 162 ЖК України передбачено, що плата за користування житловим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець) і фізичною особою та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (послуги)регулюються Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 (далі - Правила).

Абзацом 6 п. 14 та абзацом 4 п. 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 830 від 21.08.2019 передбачено, що розподілення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Як вбачається з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2997747 від 04.03.2004 року та Свідоцтва про право власності на квартиру від 16.02.2004 року, власником кв. АДРЕСА_4 є ОСОБА_1 .

Згідно розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №924 від 21.06.2005 року дозволено ОСОБА_1 після затвердження робочих проектів за власні кошти виконати газомонтажні роботи з влаштування двофункційних коштів на площі кухонь, відповідно в квартирі АДРЕСА_4 , згідно з технічними умовами ВАТ «Львівгаз» з подальшим відключенням від системи центрального опалення, яке не завершене в повному обсязі.

Згідно Акту на приховані роботи від 26.05.2008 року, у квартирі АДРЕСА_4 виконано теплову ізоляцію будівельних конструкцій квартири.

Згідно Акту про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під`їзду, будинку) від внутрішньобудинових мереж ЦО і ГВП від 29.05.2008, квартира АДРЕСА_4 відключено від внутрішньобудинових мереж ЦО і ГВП шляхом видимого розриву4 заварюванням приєднань радіаторів (конвекторів) 3 шт., зварюванням стояків – 2 шт., ізольованих стояків діаметром d=25 мм. – 2 шт., зварюванням уводів ГВП у квартиру d=20 мм., - 1 шт.

Згідно Акту №238 обстеження засобів обліку гарячої води від 23 лютого 2026 року у квартирі АДРЕСА_5 встановлений двохфункційний котел. Проектування індивідуального опалення з початку будови будинку. Гаряча вода відсутня.

Як вбачається з довідки ТзОВ «Львівбудсервіс» від 21 січня 2026 року №02, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , не обладнаний приладами обігріву коридорів і сходових кліток.

Отже, як вбачається з наявними у матеріалах справи доказами прилади опалювання у місцях загального користування відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п.33 Правил плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», власники (співвласники) приміщень у будівлі, в якій окремі приміщення є самостійними об`єктами нерухомого майна, у разі приєднання такого будинку (будівлі) до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов`язані забезпечити оснащення належних їм приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків, передбачених частинами п`ятою - сьомою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» також передбачено, що у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону- за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:

1) загальний обсяг теплової енергії, що надходить до індивідуального теплового пункту, зменшується на обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку, а в разі їх відсутності - за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

2) обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

3) загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів.

Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.

Відповідно до вимог п.14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) здійснюється за рішенням співвласників багатоквартирного будинку у порядку, встановленому Мінрегіоном. Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку визначається система подальшого забезпечення такого будинку теплопостачанням з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до вимог п.38,39 Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21серпня 2019р.№ 830, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення)його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем)централізованого опалення(теплопостачання). У разі ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості виконавець проводить перерахунок вартості послуги в установленому законодавством порядку та сплачує споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законом або договором.

За відсутності факту надання відповідачам послуг з опалення місць загального користування, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за такі послуги є безпідставними.

З наданого представником позивача розрахунку неможливо встановити, яким чином відповідачам нараховано борг за послуги які фактично не надаються, адже в графі «Опалення місць загального користування» відсутні відомості про будь – які нарахування.

З урахуванням заперечень відповідача такий документ не може бути допустимим доказом наявності у відповідача заборгованості, адже будь-яких первинних документів (актів зняття показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії, розрахункових відомостей, рішень про визначення тарифів за послуги з теплопостачання тощо) позивачем не надано.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ЛМКП «Львівтеплоенерго» не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що судом відмовлено у задоволені позовних вимог, понесені судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

у задоволенні позову Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18 вересня 2026 року.

Суддя Ванівський Ю.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua