Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №946/2885/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/2885/26

Провадження № 2/946/3313/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2026 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 12/25 частин житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що постановою державного нотаріуса Ренійської державної нотаріальної контори Букатич Е.В. від 06 квітня 2026 року, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою підтримала позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за його відсутністю не направляв. Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 належить 12/25 частин житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10 вересня 1987 року, зареєстрованого Ізмаїльським МБТІ в книгу реєстру за №28-66 від 17 грудня 1987 року, що також підтверджено довідкою №147, виданою 20 квітня 2026 року КП «Ізмаїльське МБТІ».

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 25 січня 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищезазначене спадкове майно.

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України – у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 85818660 від 01 липня 2026 року, наданого Ренійською державною нотаріальною конторою, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 – відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України – у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_2 являються:

-син ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 21 січня 1987 року Ізмаїльським міським бюро ЗАГС;

-донька ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 04 грудня 1985 року Ізмаїльським міським бюро ЗАГС та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим 29 жовтня 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, згідно якого ОСОБА_4 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що ОСОБА_3 на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено будинковою книгою на вищезазначений житловий будинок, тобто вважається таким, який фактично прийняв спадщину у вигляді 6/25 частин спадкового будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України – спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено заявою від 09 березня 2016 року у спадковій справа № 146/2016, тобто вважається такою, що фактично прийняла спадщину у вигляді 6/25 частин спадкового будинку.

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 24 лютого 2025 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 6/25 частин житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , але він прийняв після смерті матері, але не оформив належним чином своїх спадкових прав.

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України – у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 85818726 від 01 липня 2026 року, наданого Ренійською державною нотаріальною конторою, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 – відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України – спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України – у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємців за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 немає.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України – у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Спадкоємцем за законом другої черги відповідно до ст. 1262 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являється:

-сестра ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 , виданим 04 грудня 1985 року Ізмаїльським міським бюро ЗАГС, свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданим 21 січня 1987 року Ізмаїльським міським бюро ЗАГС, де спільними батьками вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_2 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим 29 жовтня 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, згідно якого ОСОБА_4 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».

Інших спадкоємців, які заявили свої спадкові права, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України – спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено заявою від 26 березня 2025 року у спадковій справа № 66/2025, тобто вважається такою, що фактично прийняла спадщину.

Постановою державного нотаріуса Ренійської державної нотаріальної контори Букатич Е.В. від 06 квітня 2026 року, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 “Про судову практику у справах про спадкування”, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1262, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_6 ) до Ізмаїльської міської ради, Ізмаїльського району Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 62, код ЄДРПОУ 26569223), про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_6 ) в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 12/25 частин житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21 вересня 2026 року.

Суддя: О.Я.Присакар