Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №619/4814/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/4814/26

провадження № 2/619/2648/26

РІШЕННЯ

іменем України

21 вересня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Ємець А.О., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №44672 від 13.02.2020 року, у загальному розмірі 13787,38 гривень, витрати за сплату судового збору у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 13.02.2020 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №44672, відповідно до умов якого відповідачці було надано грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти у обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

Відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплачувати плату за користування ним, проте у порушення умов договору та вимог закону зобов`язання належним чином не виконувала, платежі для повернення отриманих коштів та сплати процентів не вносила, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

12.10.2020 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги №20201012, за умовами якого позивач набув статусу Нового Кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», зокрема і до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №44672 від 13.02.2020 року.

Позивач зазначає, що станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у загальному розмірі складає 13787,38 гривень, з яких:

-7563,03 гривень - заборгованість за тілом кредиту;

-6224,35 гривень - заборгованість за відсотками.

Позивач зазначає, що всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання, оскільки після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу, для погашення існуючої заборгованості.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом у порядку, визначеному договором.

Позивач просить стягнути з відповідачки вказану заборгованість, а також судові витрати.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторони про інше.

Беручи до уваги, те що при відкритті провадження у справі визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), враховуючи те, що від сторін у справі не надійшло клопотання про інший порядок розгляду, зокрема з викликом сторін в судове засідання, тому розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами та з дотриманням, визначеного ст. 275 ЦПК України строку, а саме суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідачка повідомлена про наявність справи у суді, своєчасно та належним чином, про що свідчить поштовий конверт, який направлявся на адресу місця реєстрації відповідачки рекомендованим листом з повідомленням. Відзиву, клопотань чи будь-яких заяв щодо розгляду справи до суду не надавав (а.с. 24-25).

У відповідності до ст. 128 ЦПК України, відповідачка вважається такою, що належним чином повідомлена судом про розгляд вказаної справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 1054 ЦК України визначено: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Судом встановлено, що 13.02.2020 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №44672, який підписано відповідачкою особисто, на підставі заяви про видачу кредиту.

Укладення даного правочину підтверджується заявою-анкетою, додатковою інформацією до даяки про видачу кредиту, договором про споживчий кредит № 44672, паспортом споживчого кредиту, графіком платежів, підписаними ОСОБА_1 власноруч у відділенні товариства.

Відповідно до умов договору відповідачці було надано кредит у розмірі 8334 гривень на споживчі потреби, шляхом перерахування з поточного рахунку Кредитодавця у наступному порядку: 5000,40 гривень на поточний рахунок/картку Позичальника; 3333,60 гривень на поточний рахунок Товариство з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОКСІМА», з метою оплати позичальником страхових платежів (страхових сум) встановлених договором добровільного страхування. Кредит було надано строком на 182 днів, зі сплатою процентів у строк до 13.08.2020, згячдно графіку платежів. Процентна ставка - 325,00 % відсотків річних; загальні витрати за кредитом - 8738,38 гривень; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за увесь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 17072,38 гривень; реальна річна процентна ставка - 2368,01 відсотків річних.

Ця інформація також підтверджується у паспорті споживчого кредиту, на укладання цього договору, у якому як і у договорі міститься інформація про порядок повернення кредиту, в якій вказані кількість та розмір платежів та періодичність їх внесення.

Сума ануїтентних платежів узгоджена сторонами у Графіку платежів, таблиці обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за цим Договором, затверджена обома сторанми договору.

Факт видачі кредитних коштів підтверджується довідкою первісного кредитора ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» про переказ грошових коштів за кредитним договором №44672 від 13.02.2020, відповідно до якої на Номер карти: № НОМЕР_1 13.02.2020 о 18:31 було здійснено переказ грошових коштів у розмірі 5000,40 гривень, що відповідає умовам догоовру №44672 від 13.02.2020.

Номер картки № НОМЕР_1 відповідає інформації, зазначеній відповідачкою при оформленні кредиту згідно з розділом VII кредитного договору «Реквізити та підписи сторін».

Цей факт також підтверджується наданою первісним кредитором Карткою обліку виконання договору № 44672, яка містить відомості про дати й суми надання кредиту, а також про нараховану товариством заборгованість.

З наданої Картки обліку виконання договору № 44672, що є випискою первісного кредитора, вбачається, що заборгованість відповідачки станом на 12.10.2020, у загальному розмірі складала 13787,38 гривень, з яких: 7563,03 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 6224,35 гривень - заборгованість за відсотками.

Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів на умовах строковості, зворотності, платності у межах договору №44672 від 13.02.2020.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного суду які викладені у постанові від 12 лютого 2025 року по справі 679/1103/23 в яких викладено що довідка про перерахування за допомогою платіжної системи кредиту на вказану позичальником картку є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів.

На виконання ухвали суду від 23.07.2026 про витребування інформації, АТ КБ «ПриватБанк» було надано інформацію, яка підтверджує факт наявності випуску запитуваної банківської картки на ім`я ОСОБА_1 , а також підтверджує обставини, на які посилається позивач, щодо дат та сум нарахування коштів відповідачу (а.с. 21-23).

12.10.2020 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги №20201012.

Згідно платіжної інструкції № 19969 від 16.10.2020 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» грошові кошти, як оплату суми фінансування згідно з п.7.1 Договору відступлення Права Вимоги №20201012 від 12.10.2020.

Згідно даного договору відступлення прав вимог відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №44672 від 13.02.2020 року, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №44672 від 13.02.2020.

Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог за №20201012 від 12.10.2020, підписаного обома сторонами договору, заборгованість відповідачки перейшла до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», у загальному розмірі 13787,38 гривень, з яких: 7563,03 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 6224,35 гривень - заборгованість за відсотками.

Тобто, з моменту отримання прав вимог від первісного кредитора до Відповідача, Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунок підтверджує існування заборгованості. Наданий договір відступлення прав вимог підтверджує перехід усіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» до позивача за договором №44672 від 13.02.2020.

Відповідно до Досудової вимоги за вих. № 20037621 від 10.07.2026, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою погасити заборгованість за кредитом №44672 від 13.02.2020 року, у загальному розмірі 13787,38 гривень. Також цим листом відповідачці було роз`яснено право ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимагати від неї погашення заборгованості за цим договором.

Однак питання заборгованості залишилися не врегульованими.

Надані виписки сформовані ФГВФО на підставі норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статей 512, 514, 1077, 1078, 1080, 1084 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги за правочином (зокрема, договором факторингу). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Заміна кредитора не вимагає згоди боржника, якщо інше не передбачено договором.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду (постанови від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, від 11.09.2019 у справі №755/2284/16-ц), неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі, а лише надає право виконати свій обов`язок первісному кредитору. Наявність заборгованості та факт надання коштів підтверджуються первинними документами (виписками з рахунків), що узгоджується зі ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та правовими висновками Верховного Суду у справах №200/5647/18 та №760/7792/14-ц.

Суд зауважує, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ані ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», ані ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем надані належні та допустимі докази, які приймаються судом.

У свою чергу відповідачем не надано доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Відповідність розрахунку та розмір заборгованості не були спростовані відповідачем ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при ухваленні рішення суд керується розрахунком позивача.

Позивач ставить питання про стягнення заборгованності з відповідачки за кредитним договором у загальному розмірі 13787,38 гривень, з яких: 7563,03 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 6224,35 гривень - заборгованість за відсотками.

Ця сума підлягає стягненню з відповідачки.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 узятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконала, доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості або його часткового погашення не надала, підстав для звільнення відповідачки від обов`язку з повернення використаних нею кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі, шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості у загальному розмірі розмірі 13787,38 гривень, з яких: 7563,03 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 6224,35 гривень - заборгованість за відсотками.

Повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, надаючи їм належну оцінку згідно із положеннями ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених ним судових витрату у розмірі 2662,40 гривень, сплачених під час подачі позовної заяви в електронному виді через підсистему ЄСІТС - Електронний Суд.

Що стосується вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем у якості доказів на підтвердження підстав для стягнення 8 000 гривень за надання правничої допомоги надано: договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року; акт наданих послуг правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025; детальний опис наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року; ордер на надання правничої допомоги; копія довіреності на представника Усенко М.І.; довіреність; Протокол створення та перевірки КЕП, з відміткю сервісу АЦСК.

Під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд у кожному конкретному випадку виходить із фактичних обставин окремо взятої справи, її доказової бази, ураховує складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, значимість таких дій у справі із дотриманням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру. Без дотримання зазначених вимог рішення суду не може вважатися законним і справедливим.

Саме про такий підхід у питання витрат на професійну правничу допомогу висловив Верховний Суд у додатковій постанові від 07 серпня 2024 року в справі № 686/18768/22.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Проте суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц, від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Також суд зауважує, що надані адвокатом послуги є для нього типовими в силу укладеного із позивачем договору про надання правової допомоги, який свідчать про надання адвокатським об`єднанням аналогічної правової допомоги за іншими кредитними договорами, а відтак зазначене не потребує витрат значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Отже, враховуючи вищевказане та беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, фактично надані види послуг, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є завищеною, тому дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 гривень.

Саме такий розмір професійної правничої допомоги, на переконання суду, буде відповідати обсягу наданих послуг, а також вимогам розумності та справедливості.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 1, 76, 77, 78, 81, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236), суму заборгованості за Кредитним договором №44672 від 13.02.2020, у розмірі 13787,38 гривень, з яких: 7563,03 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 6224,35 гривень - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236), витрати за сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236), витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-ий поверх, рахунок: НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», e-mail: legal@kredytkapital.com.ua, 2apologet@gmail.com (є користувачем підсистеми ЄСІТС - Електронний Суд);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. С. Овсянніков