Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №619/3601/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3601/26

провадження № 2/619/2161/26

РІШЕННЯ

іменем України

21 вересня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Ємець А.О., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 8018,93 гривень, а саме за кредитним Договором №2316615836-192311 від 04.02.2022, у загальному розмірі 2518 гривень; за Договором №1203428314674 від 03.02.2022 - 2278,36 гривень; за Договором №4112671 від 26.12.2021 - 3222,57 гривень; витрати за сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 26.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір № №4112671.

03.02.2022 між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено Договір №1203428314674.

04.02.2022 між ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір №2316615836-192311.

Позивач зазначає, що договора було укладено в електронній формі та підписані електронним підписом позичальника, відтвореними шляхом використання позичальником одноразових ідентифікаторів.

Між сторонами при укладенні договорів було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитування.

Кредиторами свої зобов`язання за укладеними договорами було виконано у повному обсязі, відповідачу були перераховані грошоі кошти безготівково на банківську картку позичальника, яку він зазначив при реєстрації електронних кабінетів на сайті товариств.

Відповідач свої зобов`язання за Кредитними договорами не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

До Позивача перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитними договорами: №4112671 від 26.12.2021, №1203428314674 від 03.02.2022 та №2316615836-192311 від 04.02.2022 на підставі ланцюгів договорів про відступлення прав вимоги (факторингів), укладених між первісними кредиторами та наступними новими кредиторами, у результаті чого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за цима договорами.

Позивач вказує, що Згідно Договорів відступлення прав вимог (факторингів) загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за договорами №4112671 від 26.12.2021, №1203428314674 від 03.02.2022 та №2316615836-192311 від 04.02.2022, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить у загальному розмірі 8018,93 гривень, з яких:

- 5986,52 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту);

- 1732,41 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;

- 0,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості);

- 0,00 гривень - заборгованість за пенею та/або штрафами;

- 300 гривень - заборгованість за комісіями;

- 0,00 гривень - інфляційні збитки;

- 0,00 гривень - нараховані 3% річних.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань стало підставою звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторони про інше.

Беручи до уваги, те що при відкритті провадження у справі визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), враховуючи те, що від сторін у справі не надійшло клопотання про інший порядок розгляду, зокрема з викликом сторін в судове засідання, тому розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами та з дотриманням, визначеного ст. 275 ЦПК України строку, а саме суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач повідомленмй про наявність справи у суді, своєчасно та належним чином, про що свідчить поштовий конверт, який направлявся рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації відповідача, відзиву чи клопотання, заяв чи будь-яких пояснень щодо розгляду справи до суду не надавав (а.с. 19-20).

У відповідності до ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про розгляд вказаної справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 1054 ЦК України визначено: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Судом встановлено, що 26.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит за №4112671, на підставі Анкети-заяви на кредит, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти на баківськівську карту, зазначену ним при реєжстрації на сайті товариства, у розмірі 3000 гривень, строком на 30 днів з 26.12.2021 по 25.01.2022, згідно графіку платежів. Процентна ставка: 1,25% за кожен день користування кредитом у межах строку кредитування. Стандартна (базова) ставка: 5,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у випадку продовження строку кредитування вказаного у п.1.3. договору на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 Договору. Тип процентної ставки: фіксована. Платежі за супровідні послуги Кредитодавця, обов`язкові для укладання договору: комісія за надання кредиту: 300.00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Процентна ставка, яка застосовується (може застосовуватись) при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України: в період прострочення проценти нараховуються за ставкою 5,00% за кожен день користування кредитом, що становить відсотків річних. Інші платежі: відсутні.

Договір укладено в електронній формі, який підписано електронним підписом позичальника», про що свідчать відповідні позначки часу сервісу АЦСК, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору (L66092), і був надісланий відповідачу на погоджений умовами договору канал комунікації, про що свідчать умови цього договору, а також дана інформація підтверджується на першій сторінці кредитного договору із зазначенням реквізитів сторін та відповідає умовам цього договору, а також що засвідчено у довідці про ідентифікацію перісного кредитора ТОВ «МІЛОАН».

Процес оформлення та розгляду заяви про надання кредиту ОСОБА_1 відображено у анкеті-заяві відповідача на отримання кредиту, у якій окрім зазначення відповідачем усіх своїх персональних даних, детально описаний алгоритм укладання договору онлайн: від вибору суми на сайті до ідентифікації через верифікацію банківської картки та підписання договору за допомогою одноразового ідентифікатора (коду з СМС).

Невід`ємною частиною Кредитного договору є публічна пропозиція (оферта) Позикодавця, а саме Правила надання коштів у позику, в том числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МІЛОАН», які було розміщено в Онлайн Системі на вебсайті фінансової компанії.

Спосіб (способи) ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Факт видачі кредитних коштів підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яке забезпечувало процес еквайрингу, відповідно до змісту якого, 26.12.2021 на рахунок № НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , через систему платежів LiqPayST (а підставі договору № 4071 від 11.03.2020), булот проведено платіж у розмірі 3000 гривень за № договору - 4112671.

Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних грошових коштів у розмірі 3000 гривень, у межах договору №4112671 від 26.12.2021.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного суду які викладені у постанові від 12 лютого 2025 року по справі 679/1103/23 в яких викладено що довідка про перерахування за допомогою платіжної системи кредиту на вказану позичальником картку є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів.

Отже, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора ТОВ «МІЛОАН», відповідачу у період часу з 26.12.2021 по 04.03.2022 нараховувалися: комісія за надання кредиту (300 гривень - одноразово); проценти, комісії за управління та обслуговування кредиту, у результаті чого, станом на 04.03.2022 загальна сума забогованості відповідача склала у розмірі - 3222,57 гривень, з яких: 2187 гривень - заборгованість за кредитом (залишок по кредиту); 735,57 - гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 300 гривень - заборгованість по комісії за надання кредиту.

Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та умовами договору укладеного між сторонами та викладеними у таблиці обчислення загальної вартості кредиту споживача.

Отже, розмір нарахованих процентів за кредитним договором договору №4112671 від 26.12.2021 повністю узгоджується із розрахунком заборгованості долученим позивачем до матеріалів справи та умовами кредитного договору.

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.

Суд вважає, що вказаний розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий узгоджується з умовами кредитного договору.

Відповідність розрахунку та розмір заборгованості не були спростовані відповідачем ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при ухваленні рішення суд керується розрахунком позивача.

Факт користування кредитними коштами відповідачем також не спростовано, доказів наявності боргу у іншому розмірі не надано.

03.02.2022 між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1203428314674, відповідно до умов якого, відповідач отримав грошові кошти у розмірі 1800 гривень, строком на 15 днів на споживчі цілі, до 18.02.2022, згідно графіку платежів; процентна ставка - дисконтна процентна ставка: 3,65%-693,50%, базова процентна ставка: 693,50% процентів річних; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі) - 1802,70 гривень; реальна річна процентна ставка - від 3,71% до 44565,90% річних; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту - 1,9% в день.

Договір укладено в електронній формі, який підписано електронним підписом позичальника», про що свідчать відповідні позначки часу сервісу АЦСК, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору (Y6V7V2), і був надісланий відповідачу на погоджений умовами договору канал комунікації, про що свідчать умови цього договору, пройшовши попередньо ідентифікацію товариством через верифікацію банківської картки № НОМЕР_2 в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, про що свідчать відповідні позначки часу сервісу АЦСК, що підтверджується довідкою про ідентифікацію перісного кредитора у цьому кредитному договорі ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ».

Невід`ємною частиною Кредитного договору є публічна пропозиція (оферта) Позикодавця, а саме Правила надання коштів у позику, в том числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ», які було розміщено в Онлайн Системі на вебсайті фінансової компанії.

Спосіб (способи) ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Факт видачі кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ», відповідно до змісту якого вбачається що 03.02.2022 на рахунок НОМЕР_2 - ОСОБА_1 , було перераховано грошові кошти у розмірі 1800 грривень.

Ця інформація також підтверджується довідкою-підтвердженням, наданими платіжним провайдером ТОВ «ПРОФІТГІД» (згідно договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-250 від 27.10.2021), яке забезпечувало процес еквайрингу через платіжну систему, відповідно до змісту яких підтверджуються обставини, на які посилається позивач, щодо дат та сум нарахування коштів відповідачу грошових коштів у межах кредитного договору №1203428314674 від 03.02.2022.

Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів на суму 1800 гривень, у межах договору №1203428314674 від 03.02.2022.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного суду які викладені у постанові від 12 лютого 2025 року по справі 679/1103/23 в яких викладено що довідка про перерахування за допомогою платіжної системи кредиту на вказану позичальником картку є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів.

Отже, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ», відповідач має загальну суму заборгованості за кредитним договором за період часу з 03.02.2022 по 29.05.2023, у загальному розмірі 2278,36 грн, з яких: 1799,52 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 478,84 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та умовами договору укладеного між сторонами та викладеними у таблиці обчислення загальної вартості кредиту споживача.

Отже, розмір нарахованих процентів за кредитним договором №1203428314674 від 03.02.2022 повністю узгоджується із розрахунком заборгованості долученим позивачем до матеріалів справи та умовами кредитного договору.

Факт користування кредитними коштами відповідачем також не спростовано, доказів наявності боргу у іншому розмірі не надано.

Окрім цього, 04.02.2022 між ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту договір позики №2316615836-192311 продукту «Проста позика», відповідно до умов якого, відповідач отримав грошові кошти у розмірі 2000 гривень, строком на 14 днів, який починається з 04.02.2022 року та закінчується 18.02.2022 року (включно), на споживчі потреби, згідно графіку платежів; процентна ставка - 702% річних. Умовами Договору позики на період зазначений в п.п. 2.3. договору, плата за користування Кредитом встановлена в розмірі 1,85 % за кожен день користування кредитом. Також договором позики встановлено, що плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування кредитом, визначену у п-п 2.3. цього договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.

Кредит надається шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у Договорі, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу, згідно умов договору п. 10 - «Реквізити Сторін» - відповідач вказав номер особистого електронного платіжного засобу, при реєстрації на сайті товариства - НОМЕР_3 .

Ця інформація також підтверджується у паспорті споживчого кредиту, пропозиції (оферті) на укладання цього договору, прийнятті (акцепті) пропозиції (оферти) укласти такий договір, у яких як і у договорі міститься інформація про порядок повернення кредиту, в якій вказані кількість та розмір платежів та періодичність їх внесення.

Договір укладено в електронній формі, який підписано електронним підписом позичальника», про що свідчать відповідні позначки часу сервісу АЦСК, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору (Z29MPCNW,), і був надісланий відповідачу на погоджений умовами договору канал комунікації, про що свідчать умови цього договору.

Підписання договору за допомогою електронного підпису відповідає положенням ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-VIII та абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України.

Невід`ємною частиною Кредитного договору є публічна пропозиція (оферта) Позикодавця, а саме Правила надання коштів у позику, в том числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», які було розміщено в Онлайн Системі на вебсайті фінансової компанії.

Спосіб (способи) ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Цей Договір укладено в електронній формі, що згідно п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення Договору в письмовій формі та підписаного власноручно, що підтверджується протоколом електронного підпису.

Ці правила є публічною пропозипією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Слід зазначити, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Позикодавця), отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без надання Відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору позики та правил надання грошових коштів у позики - укладання договору позики технічно не можливе, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

З наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з Умовами договору позики та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим.

Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Факт видачі кредитних коштів підтверджується листом від 09.12.2024 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», яке забезпечувало процес еквайрингу (згідно договору на переказ коштів ФК-П-20/08-08 від 2020-08-20), відповідно до змісту якого вбачається що 04.02.2022 о 12:18:03, первісним кредитором ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» було перераховано грошові кошти на суму 2000 гривень на маску картки НОМЕР_2 , через систему iPay.ua, призначення платежу: Зачисление 2000 грн на карту НОМЕР_2 .

Ця інформація також підтверджується розрахунком заборговапності первісного кредитора ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС», відповідно до змісту якого підтверджуються обставини, на які посилається позивач, щодо дат та сум нарахування коштів відповідачу.

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів на суму 2000 гривень, у межах договору №2316615836-192311 від 04.02.2022.

Отже, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за договором №2316615836-192311 від 04.02.2022 року, станом на 07.03.2023 у загальному розмірі складала 2518 гривень.

Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та умовами договору укладеного між сторонами та викладеними у таблиці обчислення загальної вартості кредиту споживача.

Отже, розмір нарахованих процентів за кредитним договором №2316615836-192311 від 04.02.2022 повністю узгоджується із розрахунком заборгованості долученим позивачем до матеріалів справи та умовами кредитного договору.

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.

Суд вважає, що вказаний розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий узгоджується з умовами кредитного договору.

Відповідність розрахунку та розмір заборгованості не були спростовані відповідачем ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при ухваленні рішення суд керується розрахунком позивача.

Факт користування кредитними коштами відповідачем також не спростовано, доказів наявності боргу у іншому розмірі не надано.

Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитних договорів та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів: за договором №2316615836-192311 від 04.02.2022 - у розмірі 2000 гривень; за Договором №1203428314674 від 03.02.2022 - 1800 гривень; за Договором №4112671 від 26.12.2021 - 3000 гривень.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного суду які викладені у постанові від 12 лютого 2025 року по справі 679/1103/23 в яких викладено що довідка про перерахування за допомогою платіжної системи кредиту на вказану позичальником картку є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів.

Щодо відступлення прав вимог за договором № 2316615836-192311 від 04.02.2022.

07.03.2023 було укладено договір № 07/03/23 відповідно до якого ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 2316615836-192311.

Відступлення прав вимог за договором № 2316615836-192311 від 04.02.2022 підтверджується: договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимог за №07/03/23 від 07.03.2023; Акт зарахування зустрічних вимог, що підтверджує оплату по договору за відступлення прав вимоги № 07/03/23 від 07.03.2023; Акт прийому-передачі Реєстру Боржників від 07.03.2023; Витяг з Реєстру боржників до Договору № 07/03/23 від 07.03.2023; Акт №1 зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.03.2023 до договору відступлення прав вимог за №07/03/23 від 07.03.2023

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором №2316615836-192311 від 04.02.2022, станом на 28.05.2025, складала у загальному розмірі - 2518 гривень.

28.08.2025 було укладено договір № 28-08/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема за договором № 2316615836-192311.

Таке відступлення прав вимог за договором № 2316615836-192311 від 04.02.2022 до позивача ПАРТНЕРС» підтверджується: договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 28-08/25 від 28.08.2025; актом зарахування зустрічних вимог, що підтверджує оплату по договору за відступлення прав вимоги № 28-08/25 від 28.08.2025; акт прийому-передачі Реєстру Боржників у друкованому (підписаному) вигляді від 28.08.2025; актом прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді від 28.08.2025; витягом з оригіналу Реєстру боржників до Договору № 28-08/25 від 28.08.2025; витягом з Реєстру боржників до Договору № 28-08/25 від 28.08.2025; витягом з Реєстру боржників до Договору № 28-08/25 від 28.08.2025.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором №2316615836-192311 від 04.02.2022, станом на 28.05.2025, складала у загальному розмірі - 2518 гривень.

Отже, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах за кредитним договором №2316615836-192311 від 04.02.2022.

Щодо відступлення прав вимог за договором № 1203428314674 від 03.02.2022.

29.05.2023 було укладено договір № 29-05/23 відповідно до якого ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема за договором №1203428314674 від 03.02.2022.

Відступлення прав вимог за договором №1203428314674 від 03.02.2022 від ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підтверджується: договором Факторингу № 29-05/23 від 29.05.2023; платіжним доручення, що підтверджує оплату по договору № 29-05/23 від 29.05.2023; актом приймання-передавання Реєстру Боржників в паперовому вигляді від 30.05.2023; актом приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді від 29.05.2023; витягом з оригіналу Реєстру боржників до Договору № 29-05/23 від 29.05.2023; витягом з Реєстру боржників до Договору № 29-05/23 від 29.05.2023.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором №1203428314674 від 03.02.2022, станом на 28.08.2025, складала у загальному розмірі - 2278,36 гривень.

28.08.2025 було укладено договір № 28-08/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 1203428314674 від 03.02.2022.

Відступлення прав вимог за договором №1203428314674 від 03.02.2022 від ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підтверджується: договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 28-08/25 від 28.08.2025; актом зарахування зустрічних вимог, що підтверджує оплату по договору за відступлення прав вимоги № 28-08/25 від 28.08.2025; актом прийому-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді від 28.08.2025; актом прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді від 28.08.2025; витягом з оригіналу Реєстру боржників до Договору № 28-08/25 від 28.08.2025; витягом з Реєстру боржників до Договору № 28-08/25 від 28.08.2025; витягом з Реєстру боржників до Договору № 28-08/25 від 28.08.2025.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором №1203428314674 від 03.02.2022, станом на 28.08.2025, складала у загальному розмірі - 2278,36 гривень.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 1203428314674 від 03.02.2022.

Щодо відступлення прав вимог за договором № 4112671 від 26.12.2021.

25.07.2024 було укладено договір № 25-07/24 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема за договором № 4112671 26.12.2021.

Відступлення прав вимог за договором № 4112671 від 26.12.2021 від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підтверджується: договір факторингу № 25-07/24 від 25.07.2024; платіжне доручення, що підтверджує оплату по договору № 25-07/24 від 25.07.2024; акт приймання-передачі Реєстру Боржників для друку від 26.07.2024; акт приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді від 25.07.2024; витяг з оригіналу Реєстру боржників до Договору № 25-07/24 від 25.07.2024; витяг з Реєстру боржників до Договору № 25-07/24 від 25.07.2024.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором № 4112671 від 26.12.2021, станом на 25.07.2024, складала у загальному розмірі - 3222,57 гривень, з яких: 2187 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 735,57 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги та 300 гривень - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Отже, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах за кредитним договором № 4112671 від 26.12.2021.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитних договорів та отримання кредитних коштів за такими укдаденими договорами.

Розрахунки підтверджують існування заборгованості.

Надані договора відступлення прав вимог та договора факторингу підтверджують перехід усіх прав грошової вимоги, які належали первісним крежиторам за договорами: № 2316615836-192311 від 04.02.2022, № 1203428314674 від 03.02.2022 та за № 4112671 від 26.12.2021, до позивача у справі.

Надані виписки сформовані ФГВФО на підставі норм чинного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 634, ч. 2 ст. 639, ст. 207, ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642, ч.ч. 1, 2 ст. 1069, ст. 526, 527, 530 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Суд зауважує, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ані ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС», ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ані ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ», ТОВ «МІЛОАН», ані ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем надані належні та допустимі докази, які приймаються судом і є підставою для задоволення позову.

У свою чергу відповідачем не надано доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Відповідність розрахунку та розмір заборгованості не були спростовані відповідачем ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при ухваленні рішення суд керується розрахунком позивача.

Факт користування кредитними коштами відповідачем також не спростовано, доказів наявності боргу у іншому розмірі не надано.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене та долучені позивачем до матеріалів справи письмові докази у повній мірі підтверджують укладення відповідачем зазначених кредитних договорів, отримання кредитних коштів та існування заборгованості такими кредитними договорами та процентів, викладених у позовних вимогах, право вимоги якої набув позивач згідно договорів відступлення прав вимог та договорів факторингу.

Позивач ставить питання про стягнення заборгованності з відповідача за кредитними договорами: №2316615836-192311 від 04.02.2022, у загальному розмірі 2518 гривень; за Договором №1203428314674 від 03.02.2022 - 2278,36 гривень; за Договором №4112671 від 26.12.2021 - 3222,57 гривень.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника, складає у розмірі - 8018,93 гривень, з яких: 5986,52 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 1732,41 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 0,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 0,00 гривень - заборгованість за пенею та/або штрафами; 300 гривень - заборгованість за комісіями; 0,00 гривень - інфляційні збитки; 0,00 гривень - нараховані 3% річних.

Суд вважає, що вимога про стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту за №4112671 від 26.12.2021, у розмірі 300 гривень підлягає задоволенню. Вказана сума чітко передбачена кредитним договором та підлягала одноразовій сплаті при видачі кредиту.

Підписуючи цей договір позики, відповідач погодився з його умовами, зокрема й щодо розміру та порядку нарахування комісії.

Ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 узятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконав, доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості або його часткового погашення не надав, підстав для звільнення відповідача від обов`язку з повернення використаних ним кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 8018,93 гривень, з яких: 5986,52 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 1732,41 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 300 гривень - заборгованість за комісіями.

Повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, надаючи їм належну оцінку згідно із положеннями ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених ним судових витрату у розмірі 2662,40 гривень, сплачених під час подачі позовної заяви в електронному виді через підсистему ЄСІТС - Електронний Суд.

Що стосується вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем у якості доказів на підтвердження підстав для стягнення 9000 гривень за надання правничої допомоги надано: договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 20.07.2024; тарифи та послуги адвоката; заявка на надання юридичної допомоги за №33 від 01.04.2026; витяг з акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026; платіжна інструкція кредитового переказу коштів від 08.05.2026, щодо сплати послуг адвоката.

Під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд у кожному конкретному випадку виходить із фактичних обставин окремо взятої справи, її доказової бази, ураховує складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, значимість таких дій у справі із дотриманням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру. Без дотримання зазначених вимог рішення суду не може вважатися законним і справедливим.

Саме про такий підхід у питання витрат на професійну правничу допомогу висловив Верховний Суд у додатковій постанові від 07 серпня 2024 року в справі № 686/18768/22.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Проте суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц, від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Також суд зауважує, що надані адвокатом послуги є для нього типовими в силу укладеного із позивачем договору про надання правової допомоги, який свідчать про надання адвокатським об`єднанням аналогічної правової допомоги за іншими кредитними договорами, а відтак зазначене не потребує витрат значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Отже, враховуючи вищевказане та беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, фактично надані види послуг, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є завищеною, тому дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 гривень.

Саме такий розмір професійної правничої допомоги, на переконання суду, буде відповідати обсягу наданих послуг, а також вимогам розумності та справедливості.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 1, 76, 77, 78, 81, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ: 42640371), суму заборгованості за кредитними договорами, у загальному розмірі - 8018,93 гривень, з яких: 5986,52 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 1732,41 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 300 гривень - заборгованість за комісіями, а саме за договорами: №2316615836-192311 від 04.02.2022 - 2518 гривень; №1203428314674 від 03.02.2022 - 2278,36 гривень; №4112671 від 26.12.2021 - 3222,57 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ: 42640371), витрати за сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ: 42640371), витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 гривень.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, e-mail: office@factoringp.ua (Має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. С. Овсянніков