Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №498/1025/26 — Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №498/1025/26

Провадження по справі №1-кп/498/112/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року с-ще. Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025163520000379 від 11 червня 2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 у військовому звані солдат, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше, згідно ст. 89 КК України, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений час та місці, але не пізніше червня 2025 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи з метою незаконного збагачення та отримання матеріальних благ за рахунок вчинення корисливих злочинів, пов`язаних із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, розуміючи, що на території України введено воєнний стан та наявна заборона виїзду з території України особам чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, організував на території Одеської області незаконне переправлення чоловіків, яким заборонено виїзд за межі країни під час воєнного стану, через державний кордон України поза межами пункту пропуску на територію Республіки Молдова, за грошову винагороду у розмірі 8000 доларів США за одну особу.

У той же час, особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, усвідомлюючи, що реалізація протиправного плану, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України потребує залучення інших осіб, спільного вчинення з ними послідовних дій відповідно до узгодженого плану, спрямованого на отримання незаконного прибутку в результаті вчинення злочинів, у невстановлений досудовим розслідуванням час, вступивши в злочинну змову з ОСОБА_4 та особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, спрямовану на незаконне переправлення осіб через державний кордон України до Республіки Молдова поза межами офіційних пунктів пропуску громадян України, сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та, діючи відповідно до заздалегідь спланованих дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, розуміючи, що на території України введено воєнний стан та наявна заборона виїзду з території України особам чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, став на злочинний шлях і організував та керував діями, направленими на організацію вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

В червні 2025 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, керуючись злочинним умислом, спрямованим на власне незаконне збагачення, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, розробила єдиний стійкий злочинний план, згідно якого здійснювала ряд дій спрямованих на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України до Республіки Молдова поза межами офіційних пунктів пропуску та доведення таких дій до кінцевого результату, керівництво такими діями, сприяння вчиненню в тому числі порадами, вказівками, наданням засобів.

Так, 17 червня 2025 року, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів, особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, із застосуванням соціальної мережі «телеграм» через телеграм аккаунт за номером « НОМЕР_2 » почала листування з ОСОБА_6 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_2 щодо можливості його переправлення через державний кордон, надала частину роз`яснень щодо місця та способу переправлення через державний кордон, запевнила, що вже є 4 особи, яким вона допомогла в незаконному перетині державного кордону.

Однак, з метою роз`яснення вказаного плану та оголошення вартості такого переправлення, особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи з прямим умислом, направленим на особисте збагачення, шляхом вчинення дій щодо незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, повідомила останньому, що за грошову винагороду організує його незаконне переправлення через державний кордон України на територію Республіки Молдова.

В подальшому, особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження , з метою доведення свого умислу до кінця,

в ході телефонних розмов із застосуванням соціальної мережі «телеграм» через телеграм аккаунт за номером « НОМЕР_2 » з ОСОБА_6 ,

який знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , демонструвала свою обізнаність щодо різних способів незаконного перетину кордону, можливість усунення перешкод щодо незаконного перетину кордону через свої міцні зв`язки, надавали поради та вказівки щодо дій ОСОБА_6 та в момент самого перетинання кордону, піший шлях перетину через державний пункт пропуску з конкретним зазначенням послідовних дій, а також інші поради незаконного перетину державного кордону, за що ОСОБА_6 , повинен буде заплатити йому грошові кошти в сумі 8000 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ, станом на 17.06.2025 року, становило 333 244 гривні 80 копійок), на що ОСОБА_6 , надав свою згоду, після чого особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження запропонувала

ОСОБА_6 зустрітися біля Центрального автовокзалу міста Одеси,

який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська буд. № 36.

Для проведення подальшої зустрічі, особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, 18.07.2025, шляхом надсилання смс-повідомлення із застосуванням соціальної мережі «телеграм» через телеграм аккаунт за номером « НОМЕР_2 » наказала ОСОБА_6 , який був залучений до конфіденційного співробітництва з правоохоронними органами, діючи під контролем за вчиненням злочину та знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , здійснити переказ на крипто гаманець «НОМЕР_11» грошових коштів в сумі 2000 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ, станом на 18.07.2025 року, становило 83 502 гривні), а залишок у розмірі 6000 доларів США, передати вже після самого переходу Державного кодону.

В подальшому, ОСОБА_6 , будучі залученим до конфіденційного співробітництва з правоохоронними органами, діючи під контролем

за вчиненням злочину, на виконання вимоги Особи № 1, 18.07.2025

о 15 годині 50 хвилин, здійснив переказ у вигляді криптовалюти USDT

на адресу вищевказаного криптогаманця.

Надалі, особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження надала ОСОБА_6 вказівку прибути до міста Одеса та очікувати на подальші вказівки, на що ОСОБА_6 , повідомив особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, про те, що він буде перебувати в с. Великий Дальник Одеського району Одеської області та очікувати на подальші вказівки.

В подальшому, 31 липня 2025 року, особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження повідомила ОСОБА_6 про те, що останній повинен бути постійно на зв`язку та очікувати подальші вказівки для успішного перетину Державного кордону України.

Крім того, 01 серпня 2025 року, особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, використовуючи телеграм канал із нік-неймом « НОМЕР_2 », повідомила ОСОБА_6 про те, що виїзд запланований на 01.08.2025 та наказала очікувати водія, який доставить його за потрібною адресою.

На виконання прохання особи матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, 01.08.2025 ОСОБА_7 , не будучи обізнаним про злочинні наміри особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, на власному автомобілі марки «ВАЗ» моделі «2109» в кузові чорного кольору із реєстраційним номером НОМЕР_3 регіону НОМЕР_4 , забрав з міста Одеси, більш точного часу та місця під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , який мав намір незаконно перетнути державний кордон України поза межами пункту пропуску, після чого о 16 годині 30 хвилин прибув до села Великий Дальник Одеського району Одеської області, де о 16 годині 35 хвилин на перехресті вулиці Зелена кут вулиці Центральна забрав ОСОБА_6 .

В подальшому, 01.08.2025, невстановлена Особа № 1 домовився із ОСОБА_7 , аби той, на власному автомобілі марки «ВАЗ» моделі «2109» в кузові чорного кольору із реєстраційним номером НОМЕР_3 регіону НОМЕР_4 , доставив ОСОБА_8 та ОСОБА_6 до села Велика Михайлівка Роздільнянського району Одеської області, де на них, чекали ОСОБА_4 , та особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, що ОСОБА_7 й зробив не будучи обізнаним про злочинні наміри Особи № 1.

Після чого, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 01.08.2025, приблизно о 19:15, прибувши до будинку АДРЕСА_3 де на них, з метою реалізації єдиного прямого умислу, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів, чекали ОСОБА_4 та особою матеріали відносно якої виділено в окреме провадженн., сіли до автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2101», в кузові сірого кольору із реєстраційним номером

НОМЕР_3 регіону НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_4 , поруч з яким на пасажирському сидінні сидів особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та о 19 годині 50 хвилини всі учасники прибули до села Новоселівка Роздільнянського району Одеської області, де зайшли в будинок

АДРЕСА_4 .

Далі, перебуваючи в будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_4 та особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи з єдиним прямим умислом, направленим на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів, з корисливих мотивів, почали по черзі надавати

ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , інструкції та роз`яснення щодо місця їх відвезення, відстані яку необхідно буде подолати, особливостей місцевості біля Державного кордону, який необхідно буде перетнути та повідомили, що сам перетин відбудеться цього ж дня після 22 години, та що до Державного кордону України їх поведе ОСОБА_4 , який знає всі особливості місцевості і шляхи його незаконного перетину.

Далі, 01 серпня 2025 року о 22:00 годині ОСОБА_4 та

особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження., продовжуючи реалізацію єдиного прямого умислу, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів, з корисливих мотивів, наказали ОСОБА_6 та ОСОБА_8 сісти до автомобіля марки

«ВАЗ» моделі «2101», в кузові сірого кольору із реєстраційним номером НОМЕР_3 регіону НОМЕР_5 та в подальшому виконувати вказівки ОСОБА_4

для успішного незаконного перетину Державного кордону України.

Надалі, ОСОБА_4 , знаходячись за кермом автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2101», в кузові сірого кольору із реєстраційним номером 16 регіону НОМЕР_5 , повіз ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до Державного кордону України в бік с. Трохимівка Великомихайлівського району Одеської області.

В подальшому, ОСОБА_4 , знаходячись біля села Трохимівка Великомихайлівського району Одеської області, що розташоване в 2 км від лінії перетину Державного кордону України з Республікою Молдовою,

за координатами (47.1724276, 29.5965169), був затриманий оперативними співробітниками НОМЕР_6 прикордонного загону, а особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження був затриманий за адресою:

АДРЕСА_4 , а їх протиправна діяльність була припинена.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 332 КК України а саме: сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, вчинене з корисливих мотивів.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано вірно.

Згідно угоди про визнання винуватості від 11 травня 2026, укладеної між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст.ст.36,37 КПК України надані повноваження прокурорів у кримінальному провадженні за №12025163520000379 від 11.06.2025, з одного боку та між обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого боку, за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При укладанні угоди враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який, раніше, згідно ст. 89 КК України не судимий, негативно характеризується за місцем несення військової служби, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за мобілізацією у військовому званні «старший солдат» на посаді навідника 1 десантно-штурмового відділення 1 десантно - штурмового взводу 3 десантно -штурмової роти 1 десантно - штурмового батальйону військової частини НОМЕР_7 , тобто здійснював захист України, є єдиним годувальником у сім`ї, вчинив кримінальне правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, не ухилявся від органу досудового розслідування, беззастережно визнав свою винуватість. Враховуючи наведене, сторони узгодили, що при визначенні покарання ОСОБА_4 за скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкцією якої передбачено мінімальне позбавлення волі у виді 7 років позбавлення волі, можливо застосувати положення ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 332 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 2 років, на підставі ст. 62 КК України змінити ОСОБА_4 покарання у виді 2 роки позбавлення волі на тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців строком на 2 роки без призначення додаткового обов`язкового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна. Обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно погоджується на призначення йому обумовленого сторонами угоди вищевказаного покарання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, визнав повністю та підтвердив, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на її затвердженні.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 11 травня 2026, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні також просила суд затвердити угоду про визнання винуватості від 11.05.2026 року.

Суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника приходить до наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості. Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином, внаслідок якого шкоду завдано державі.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. п. 1 - 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлені.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини КК України або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання.

Таким чином, враховуючи поведінку обвинуваченого після вчинення злочинних дій, зокрема, визнання своєї винуватості, щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що він вчинив злочин внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, наявність пом`якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі, призначивши покарання нижче від найнижчої межі, встановленої ч.3 ст. 332 КК України, у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 62 КК України замінити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі на покарання у вигляді 2 (двох) років тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців строком на 2 (два) роки.

Беручи до уваги, що сторони угоди погодили не призначати на підставі ст.69 КК України обвинуваченого додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та конфіскації майна, що підтвердили у судовому засіданні, суд, враховуючи вказані вище обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, вважає можливим відповідно до ч.2 ст.69 КК України не застосовувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 визначені санкцією ч.3 ст.332 КК України додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та конфіскації майна.

Виходячи із вищевикладеного, дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши у обвинуваченого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченому його право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників судового засідання та роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода про визнання винуватості від 11.05.2026, укладена між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст.ст.36,37 КПК України надані повноваження прокурорів у кримінальному провадженні за №12025163520000379 від 11.06.2025, з одного боку та між обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого боку, за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , відповідають вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

Згідно протоколу затримання особина підставі ухвали суду від 19.08.2025 року ОСОБА_4 було затримано 19.08.2025 року.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.08.2025 ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 45 днів, але в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.10.2025 року , із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2025 року, тобто у сумі 242240,00 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 28.03.2024), попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Таким чином, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 в строк відбування покарання період його попереднього ув`язнення, а саме з 19.08.2025 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі/тримання у дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 слід залишити в силі до набрання законної сили вироком суду.

Арешт, накладений на речові докази на стадії досудового розслідування, у відповідності до ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.

Потерпілі, цивільний позов та процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 314, 373, 374, 394, 468, 473, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості від 11 травня 2026 укладену між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст.ст.36, 37 КПК України надані повноваження прокурорів у кримінальному провадженні за №12025163520000379 від 11.06.2025, з одного боку та між обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого боку, за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 - затвердити.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без застосування конфіскації майна.

На підставі ст. 62 КК України замінити основне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк 2 (два) роки та з урахуванням вказаного призначити остаточне покарання ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 332 КК України у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк 2 (два) роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без застосування конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 19.08.2025.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк остаточно призначеного покарання зарахувати попереднє ув`язнення з 19.08.2025 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 залишити без змін до набрання законної сили вироком суду.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.09.2025.

Речові докази: мобільний телефон марки « Xiaоmi» IMEI 1 - НОМЕР_8 IMEI 2 - НОМЕР_9 із сім картою з номером НОМЕР_10 - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги через Великомихайлівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Суддя ОСОБА_1