Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №610/1136/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/1136/26

провадження № 2/610/1370/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого – судді Тімонової В.М.,

з участю секретаря судового засідання Черепахи А.А.,

представника відповідачки – адвоката Гуслякова М.М. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 610/1136/26 (провадження № 2/610/1370/2026) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УНО КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ», про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

19.03.2026 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УНО КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1398727 від 27.03.2024 в сумі 127900 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.03.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір № 1398727 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», відповідно до умов якого відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти в розмірі 17000 грн. 03.04.2024 між вищезазначеними сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору № 1398727 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27.03.2024, де Сторони домовились збільшити суму кредиту на 3000 гривень, у зв`язку з чим внесли відповідні зміни до Договору.

Згідно з п.2.1. Договору Кошти кредиту надаються Кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Свої зобов`язання кредитор виконав та перерахував шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача кошти в розмірі 20000 гривень на номер платіжної карти, що підтверджується листом від фінансової установи, яка надає послуги з переказу коштів - ТОВ «Пейтек».

Однак відповідачка не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки за угодою, внаслідок чого станом на дату подачі позову утворилась заборгованість в розмірі 127900,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20000,00 гривень; заборгованість за відсотками в розмірі 97900,00 гривень, заборгованість за неустойкою/штрафами в розмірі 10000 гривень.

ТОВ «Селфі Кредит» відступило право вимоги за договором № 1398727 від 27.03.2024 (з усіма додатковими договорами та угодами до нього) до ТОВ «Фінансова Компанія «Уно Капітал» на підставі договору факторингу № 10/10/24 від 10.10.2024.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 30.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено проведення судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; витребувано у АТ "Універсал Банк»" відомості щодо відповідача, які становлять банківську таємницю.

21.04.2026 на виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» надані витребувані відомості.

29.06.2026 через «Електронний суд» представник відповідачки – адвокат Гусляков М.М. подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву вказав, що умова договору про застосування стандартної процентної ставки 2,5 % на день є нікчемною в частині її застосування після 22.04.2024, оскільки з 23.04.2024 граничний розмір денної процентної ставки за законом вже не міг перевищувати 1,5 % на день;

позивач нарахував проценти за період з 27.03.2024 до 10.10.2024, зокрема після 22.04.2024, тобто за період, коли ставка 2,5 % на день вже суперечила Закону України «Про споживче кредитування»;

вимога про стягнення штрафу у розмірі 10 000,00 грн є незаконною, оскільки у період дії воєнного стану споживач звільняється від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, а штрафи, пеня, неустойка та інші платежі за прострочення не підлягають стягненню;

позивачем не доведено належного укладення електронного кредитного договору саме Відповідачкою (а.с. 75-78).

24.07.2026 через «Електронний суд» представником відповідачки – адвокатом Гусляковим М.М. подано клопотання про витребування доказів (а.с. 81-82).

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 24.07.2026 клопотання представника відповідачки про витребування доказів задоволено, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ» докази, отримані від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» у зв`язку з набуттям права вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 1398727 від 27.03.2024 та додатковою угодою до нього від 03.04.2024 (а.с. 85), яку отримано представником позивача 10.08.2026, однак станом на дату розгляду справи її не виконано, до суду не направлено вказані докази.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позові просив про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідачки – адвокат Гусляков М.М. в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав вказаних у відзиві.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд», причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши представника відповідачки – адвоката Гуслякова М.М., дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 80, 89 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, допустимими є докази, одержані у порядку, встановленому законом, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають можливість дійти висновку про наявність або відсутність відповідних обставин справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права або інтересу.

Позивачем надано договір № 1397827 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 27.03.2024, укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 .

Як вбачається із наданого позивачем договору, Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним цифровим підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора Т379.

Згідно з умовами кредитного договору № 1398727 від 27.03.2024 сума кредиту 17000,00 гривень; строк кредитування - 360 днів; стандартна процентна ставка 2,5 % в день, застосовується в межах строку кредиту; знижена процентна ставка 1,875 % в день застосовується, якщо: споживач до 14.04.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, або якщо споживач до вказаної дати здійснить часткове/повне дострокове повернення кредиту; орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 187047,70% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 117020,13 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 153000,00 гривень, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 151087,50 гривень.

Відповідачем ОСОБА_1 електронним цифровим підписом, шляхом використання одноразового ідентифікатора Т379, підписано додаток № 1 до договору № 1398727 від 27.03.2024 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» графік платежів, у якому сторони кредитного договору узгодили суми та дати платежів на погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитом.

Згідно з пунктом 2.1. кредитного договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Крім того, Позивачем надано додаткову угоду до договору № 1397827 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 27.03.2024, укладену в електронній формі між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 03.04.2024, яку підписано відповідачем електронним цифровим підписом, шляхом використання одноразового ідентифікатора В211.

Вказаною додатковою угодою збільшено суму кредиту на 3000 грн, тому загальний розмір кредиту складає 20000 грн.

Відповідачем ОСОБА_1 електронним цифровим підписом, шляхом використання одноразового ідентифікатора В211, підписано додаток № 1 до договору № 1398727 від 27.03.2024 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» в редакції Додаткової угоди від 03.04.2024 графік платежів, у якому сторони кредитного договору узгодили суми та дати платежів на погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитом.

ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Селфі Кредит» 03 травня 2022 року уклали договір про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1, зі змісту якого слідує, що ТОВ «Пейтек» за дорученням ТОВ «Селфі Кредит» на підставі окремо укладеного кредитного договору між ТОВ «Селфі Кредит» та споживачем, за допомогою сервісу фінансової компанії здійснює переказ в національній валюті України з метою видачі кредитів від ТОВ «Селфі Кредит» на картки отримувачів.

Згідно з листом ТОВ «Пейтек» № 20251119-112 від 19.11.2025, відповідно до укладеного між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Селфі Кредит» договору про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 03 травня 2022 року, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит»: на суму 3000,00 гривень, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - 5babc478-f548-4602-82c8-037b8e5c6dbe, номер транзакції в системі ТОВ «Селфі Кредит» 3ae70228329ead540f9c28740f4147fb; Session ID - 023861636267; сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua; код авторизації 503514; банк-еквайр - АТ «ПУМБ»; дата і час виконання: 03.04.2024; призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5375411512069928.

Згідно з листом ТОВ «Пейтек» № 20251119-111 від 19.11.2025 відповідно до укладеного між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Селфі Кредит» договору про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 03 травня 2022 року, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит»: на суму 17000,00 гривень, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - e5c88e15-0d62-46fc-8499-791dc5aef986, номер транзакції в системі ТОВ «Селфі Кредит» ee0fd4cea9f3fc2621f2955c57ef1edd; Session ID - 023746180333; сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua; код авторизації 346513; банк-еквайр - АТ «ПУМБ»; дата і час виконання: 27.03.2024; призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5375411512069928.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1398727 від 27.03.2024, станом на 19.11.2025, за період з 27.03.2024 по 09.10.2024 відповідач кошти на погашення заборгованості за кредитним договором не вносила та має заборгованість за кредитним договором у розмірі 127900,00 гривень, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту – 20000,00 гривень;

- заборгованість за відсотками – 97900,00 гривень;

- заборгованість за неустойкою/штрафами – 10 000,00 гривень.

10 жовтня 2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Уно Капітал» укладено договір факторингу № 10/10/24, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Уно Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова Компанія «Уно Капітал» набуло належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги за портфелем заборгованості до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

ТОВ «Фінансова Компанія «Уно Капітал» 15.12.2025 надіслало ОСОБА_1 письмове повідомлення про відступлення кредитором згідно з договором факторингу № 10/10/24 від 10.10.2024 прав вимоги за кредитним договором та вимагало в строк до 15.01.2026 сплатити заборгованість у розмірі 127 900,00 гривень.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 10/10/24 від 10.10.2024, ТОВ «Фінансова Компанія «Уно Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1398727 від 27.03.2024, на суму 127 900,00 гривень.

Оцінюючи належність, допустимість та достатність зазначених доказів укладення кредитного договору саме ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.

За змістом статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частина друга статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з частинами третьою, шостою, восьмою та дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції другою стороною. У разі укладення договору в інформаційно-телекомунікаційній системі особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції. Електронний договір, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Тому суд погоджується з доводами позивача про те, що електронна форма договору сама по собі не свідчить про його неукладеність, а використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором є передбаченим законом способом підписання електронного правочину.

Разом з тим предметом спору у цій справі є не допустимість такого способу укладення договору як такого, а встановлення того, чи саме ОСОБА_1 вчинила електронні дії.

Відповідно до статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній формі, що містить дані про обставини, які мають значення для справи, зокрема електронні документи, вебсайти, текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі.

У разі подання копії електронного доказу суд вправі витребувати оригінал такого доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а відповідність копії оригіналу поставлена під сумнів, суд оцінює таку обставину з урахуванням усієї сукупності наявних доказів.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2026 року у справі №758/14925/23 звернув увагу, що у разі оспорювання факту укладення мікрокредитного договору в електронній формі суд має перевірити цілісність і незмінюваність такого електронного документа, з`ясувати спосіб його направлення відповідачу та можливість його одностороннього редагування.

З огляду на конкретні заперечення відповідача щодо факту укладення нею договору та використання її персональних даних, судом вживалися заходи для перевірки відповідних обставин.

Так, ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області24.07.2026 клопотання представника відповідачки про витребування доказів задоволено, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ» наступні докази, отримані від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» у зв`язку з набуттям права вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 1398727 від 27.03.2024 та додатковою угодою до нього від 03.04.2024:

1) Оригінал договору про надання споживчого кредиту № 1398727 від 27.03.2024 в електронній формі, в якій він був створений і підписаний, разом із метаданими та даними про застосовані електронні підписи.

2) Оригінал додаткової угоди від 03.04.2024 до договору № 1398727 від 27.03.2024 в електронній формі, в якій вона була створена і підписана, разом із метаданими та даними про застосовані електронні підписи.

3) Електронні заявки, на підставі яких були сформовані кредитний договір № 1398727 від 27.03.2024 та додаткова угода від 03.04.2024, із зазначенням дати і часу їх подання, IP-адреси та ідентифікатора користувача.

4) Електронні журнали подій інформаційної системи ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», які підтверджують створення, направлення, відкриття та підписання кредитного договору і додаткової угоди, із зазначенням дати і часу кожної дії, IP-адреси, ідентифікатора облікового запису та зафіксованих відомостей про пристрій.

5) Електронні дані про формування, направлення та використання одноразових ідентифікаторів, застосованих для підписання кредитного договору і додаткової угоди, із зазначенням: • значення одноразового ідентифікатора; • дати і часу його формування та направлення; • номера телефону, на який його було направлено; • дати і часу його введення; • IP-адреси та відомостей про пристрій, з якого його було введено; • електронного документа, для підписання якого його було використано.

6) Звіти оператора мобільного зв`язку або сервісу електронних повідомлень про направлення та доставку повідомлень з одноразовими ідентифікаторами, використаними для підписання кредитного договору і додаткової угоди.

7) Документи та електронні дані, які підтверджують спосіб і результати ідентифікації та верифікації особи, що оформлювала кредитний договір і додаткову угоду.

8) Електронні дані про створення та використання особистого кабінету, через який оформлювалися кредитний договір і додаткова угода, зокрема номер телефону, адреса електронної пошти, дата і час реєстрації, IP-адреса та журнал входів до особистого кабінету за період з 27.03.2024 до 03.04.2024.

9) Документи та електронні дані, які підтверджують надання ОСОБА_1 до укладення відповідних правочинів: • паспорта споживчого кредиту від 27.03.2024; • паспорта споживчого кредиту щодо збільшення суми кредиту від 03.04.2024, із зазначенням способу, адреси, дати і часу їх направлення та доставки.

10) Документи та електронні дані, які підтверджують направлення ОСОБА_1 після укладення оригінальних електронних примірників кредитного договору № 1398727 від 27.03.2024 та додаткової угоди від 03.04.2024.

11) Документи та електронні дані, які підтверджують належність ОСОБА_1 платіжної картки, на яку були перераховані кредитні кошти, а також результати перевірки цієї картки кредитодавцем.

12) Документи банку, платіжної установи або іншого надавача платіжних послуг, які підтверджують фактичне перерахування кредитних коштів за договором № 1398727 від 27.03.2024 та додатковою угодою від 03.04.2024, із зазначенням суми, дати, отримувача та ідентифікатора кожної платіжної операції.

13) Акт приймання-передачі, опис, реєстр або інший документ, що містить перелік матеріалів кредитної справи за договором № 1398727 від 27.03.2024, переданих ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» Позивачу у зв`язку з відступленням права вимоги за договором факторингу № 101024 від 10.10.2024 (а.с. 85).

Вказану ухвалу суду отримано представником позивача 10.08.2026, однак станом на дату розгляду справи її не виконано, до суду не направлено вказані докази.

Отже, суд перевіряв не лише наявність у кредитній справі тексту договору та персональних даних, а й доказовий зв`язок між цими даними, конкретними електронними діями, номером телефону, платіжною карткою та самим відповідачем.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін щодо всіх його істотних умов у необхідній формі. Відповідно до цивільного законодавства України, цей договір є консенсуальним, тобто він набуває чинності в момент підписання (або акцепту оферти).

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, а також права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктами 5, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує особа, що прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, який надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Порядок отримання, використання електронного підпису та накладення його на документи в Україні регулюється Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Основні положення про правовий статус електронних документів та підписів також закріплені в Законі України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі логін-пароль, або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Однак позивач всупереч своєму процесуальному обов`язку на вимогу ухвали суду не надав до суду належних і допустимих доказів, які підтверджують отримання та використання позичальником електронного підпису при укладенні вищевказаного кредитного договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, яким чином підписуються угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19. До аналогічних висновків також дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 та від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.

У рішенні від 11 липня 2013 року №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України, держава захищає права споживачів.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України).

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивач надав до суду копію договору про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 1398727 від 27.03.2024, згідно з пунктом 7.4. якого цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства електронними підписом, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання.

Електронний підпис Товариства створюється на договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим сторонами в укладеному договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Водночас, із наданих суду позивачем доказів не вбачається, що відповідач вчинив необхідну сукупність дій, передбачену договором та спрямовану на отримання кредиту від ТОВ «Фінансова Компанія «Селфі Кредит», а саме: зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (електронному кабінеті), який надав таку пропозицію, отримав повідомлення від суб`єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ «Фінансова Компанія «Селфі Кредит») із одноразовим ідентифікатором, та прийняв пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого йому позивачем одноразового ідентифікатора.

Обґрунтування позовних вимог, викладені у позовній заяві на підтвердження факту укладення кредитного договору, суд вважає недоведеними, оскільки в матеріалах справи відсутні цифрові докази або їх паперові копії, що підтверджують укладення кредитного договору через особистий кабінет на сайті кредитодавця, як передбачає пункт 7.4. договору, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» (метадані).

Метадані -це структуровані дані, які описують, пояснюють або характеризують іншу інформацію, спрощуючи її пошук, використання та управління. Їх часто називають «інформацією про інформацію». Вони включають контекст, зміст, автора, дату створення, формат та технічні характеристики цифрового файлу, документа чи іншого об`єкта. За цими властивостями можна знаходити документи та проводити їх верифікацію.

Крім того, суд звертає увагу, що зазначення у тексті договору особистих даних ОСОБА_1 (прізвище, ім`я, по батькові відповідача, адреса його проживання, серія та номер паспорта, ідентифікаційний код), та зазначення номеру одноразового ідентифікатора не підтверджує підписання позичальником кредитного договору в електронній формі.

Саме зазначення персональних даних позичальника у письмових доказах, які містяться в матеріалах справи, наявність яких у третіх осіб не виключається, та посилання на номер одноразового ідентифікатора без можливості перевірки його верифікації, є недостатнім для ідентифікації особи позичальника для підтвердження укладення договору відповідно до зазначених умов кредитного договору. З метою укладення договору у електронній формі відповідні заяви позичальника повинні бути підписані відповідним електронним підписом, який попередньо узгоджується сторонами з достатньою верифікацією особи заявника, що є прямою вимогою вказаного Закону України. Використання відповідачем одноразового ідентифікатора, зазначеного в договорі, позивачем належним чином не доведено.

Отже, ТОВ «Фінансова Компанія «Уно Капітал» не надало доказів проведення ідентифікації відповідача під час входу до особистого кабінету в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», у тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством споживачу, зазначений під час входу, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля для входу до особистого кабінету.

Матеріали справи також не містять належних і допустимих доказів надання відповідачу кредитних коштів за вказаним кредитним договором.

На підтвердження надання відповідачу та зарахування на її банківську картку кредитних коштів у розмірі 20000,00 гривень позивачем надано суду листи, у яких ТОВ «Пейтек» як оператор послуг платіжної інфраструктури повідомляє про успішність операції, згідно з договору з ТОВ «Селфі Кредит» № 03052022-1 від 03 травня 2022 року.

Інформаційний лист ТОВ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» не є належним доказом на підтвердження здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів відповідачу, зазначена в ній інформація не відповідає вимогам бухгалтерського обліку, не є первинним бухгалтерським документом, який фіксує здійснення платежу та є необхідним для підтвердження таких юридичних фактів.

Крім того, з наданих відомостей АТ «Універсал Банк» не убачається, що саме за кредитним договором № 1398727 від 27.03.2024 на картковий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 27.03.2024 був зарахований платіж у сумі 17 000 грн, відомості про зарахування 03.04.2024 – 3000 грн суду не надано.

У зв`язку з цим суд висновує, що у справі відсутні належні докази укладення кредитного договору та перерахування та отримання відповідачем кредиту в розмірі 20000,00 гривень за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 1398727 від 27.03.2024.

Як слідує з матеріалів справи, звертаючись до суду позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не виконав ухвалу про витребування доказів за клопотанням представника відповідачки.

Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором не є належним доказом надання відповідачеві кредитних коштів та наявності заборгованості, оскільки сам розрахунок є внутрішніми документами фінансової установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику, а будь-яких доказів перерахування коштів на картку чи на рахунок відповідача позивачем не надано. Вказані висновки ґрунтуються на правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18.

З урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні докази укладення з відповідачем зазначеного вище кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, суд висновує про недоведеність позовних вимог та відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 1398727 від 27.03.2024 в повному обсязі.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові із вищезазначених підстав, суд не надає оцінку іншим доводам представника відповідача, у тому числі щодо неправильності здійснення розрахунку заборгованості та нарахування штрафних санкцій.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору суд покладає на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 15, 16, 204, 205, 207, 256, 257, 259, 261, 267, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 2, 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 89, 100, 133, 137, 141, 223, 247, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УНО КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ», про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УНО КАПІТАЛ", місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 39, ЄДРПОУ 39669296.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Сковороди Григорія, буд. 1,ЄДРПОУ 43979069.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя В.М. Тімонова