Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №495/8255/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/8255/26

№ провадження 3/495/2138/2026

ПОСТАНоВА

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

21 вересня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої - одноособово судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря - Вініченко О.В.

справа № 495/8255/26

розглянувши у закритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області матеріали, що надійшли від Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 172-15 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 172-15 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 .

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що о 13 год 10 хв. 30.08.2026 в н.п. Затока на місці несення служби п/н Контрольний пост «Міст» в ході раптової перевірки шляхом прихованого спостереження виявлено м. с-нт ОСОБА_1 , який виконував обов`язки старшого прикордонного наряду Контрольний пост «Міст» відповідно до наказу про охорону державного кордону, не організував якісне несення служби, а саме: охорону місця несення служби, спостереження за прилеглою місцевістю та транспортними засобами, а також послабив контроль за складом прикордонного наряду, що призвело до того, що молодший прикордонного наряду знів засоби екіпіровки та особистого захисту. Своїми діями порушив підпункт пункт 4,5 глави 1, розділу І , п. 12 глави 5 розділу ІІ "Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної служби України" та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про розгляд справи, не з`явився, причини не явки не повідомив.

У відповідності до матеріалів справи, вину визнає у повному обсязі, у випадку власної неявки просить направити копію постанови до місця служби.

У зв`язку з чим, згідно зі ст. 268 КУпАП, суд розглядає справу за відсутності особи, відносно якої складений протокол, належним чином повідомленого про день та час судового розгляду справи, за наявними матеріалами справи.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в України або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, недбале ставлення військової службової особи до військової служби -

тягне за собою накладення штрафу від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.

Діяння, передбаченечастиною першоюцієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, -

тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Суб`єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування (примітка до ст.172-13 КУпАП).

Особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов`язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов`язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні таких дій, як недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду.

Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. Крім того, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби), то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З аналізу статті 252 КУпАП вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід`ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного проступку.

При цьому, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння у разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Вина правопорушника в повному обсязі підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про вчинення військового адміністративного правопорушення ПдРУ № 382589 від 30.09.2026; поясненнями; витягом із наказів, фотокарткою.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.172-15 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

У зв`язку з доведенням винності правопорушника у вчиненні адміністративного правопорушення також підлягає стягненню з нього судовий збір в розмірі 665,60 грн на користь держави.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та керуючись ст.172-15 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

УХВАЛИВ :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , винним в здійсненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 172-15 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Повний текст постанови складений 21 вересня 2026 року.

Суддя: