Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №389/1085/26 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: купівлі-продажу

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №389/1085/26

Суддя: Український В. В.

14.09.2026

ЄУН № 389/1085/26

провадження №2/389/580/26

Р І Ш Е Н Н Я

заочне

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді - Українського В.В.

за участю секретаря судового засідання - Гой І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Знам`янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Перемот О.Г.,звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 і просить винести рішення, яким визнати дійсним договір купівлі – продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , укладений 10.01.2017 між ним та ОСОБА_3 , 1925 року народження, РНОКПП НОМЕР_1 , та визнати за ним право власності на вказаний будинок.

Позовну вимоги обгрунтовані тим, що на початку січня 2017 року він домовився із сусідом його батьків ОСОБА_3 про продаж йому, належного останньому, на підставі свідоцтва про право власності від 28.05.2015, виданого реєстраційною службою Знам`янського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області, житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 . У подальшому, 10.01.2017 він сплатив ОСОБА_3 обумовлену суму грошових коштів 50000,00 грн за вказаний будинок, про що в присутності свідків, ОСОБА_3 написав відповідну розписку, передав йому ключі від будинку та зобов`язався у встановленому законом порядку оформити договір купівлі-продажу. Однак від належного оформлення договору купівлі – продажу будинку ОСОБА_3 ухилився, а у подальшому помер. Він, з моменту купівлі будинку, постійно та безперервно користується ним, сплачує комунальні послуги та підтримує належний санітарно-технічний стан. Відсутність належного підтвердження права власності унеможливлює користування та розпорядження будинком у повному обсязі, тому змушений звернутися з даним позовом до суду.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник надала заяву, відповідно до якої просить розглядати справу без її участі, не заперечує проти заочного розгляду справи, вимоги позову підтримала та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, заперечень та відзив на позовну заву не подавав і від нього не надійшло заяви про відкладення розгляду справи, в зв`язку з чим, згідно з ухвалою Знам`янського міськрайонного суду розгляд цивільної справи проводився заочно.

Відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів, які вказують на права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 38227901 від 28.05.2015, технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, свідчать про те, що житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 надежить ОСОБА_3 .

Відповідно до розписки, в присутності свідків, в рахунок продажу належного йому будинку по АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , отримав від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 50000,00 грн.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За інформацією Дмитрівського сільського голови від 16.02.2026 №03-16-528/1 домоволодіння по АДРЕСА_1 , обліковується за ОСОБА_3 ( помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 01.05.2026 №85092077, заведено спадкову справу за №312/2017, із заявою про прийняття спадщини звернувся син померлого – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 .

Відповідно до спадкової справи Знам`янської районної державної нотаріальної контори №312/2017 (почато 23.11.2017, закінчено 14.03.2018): за життя ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заповів усе своє майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; відповідно до довідки виконкому Макариської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області №108 від 21.11.2017, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований та на день смерті один проживав за адресою: АДРЕСА_1 ; спадкоємець ОСОБА_2 продав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 2 земельні ділянки та отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на них: земельну ділянку площею 1,8975 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №3522283700:02:000:2017 та земельну ділянку площею 5,8299 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №3522283700:02:000:029117.

За повідомлення Дмитрівського сільського голови позивачу ОСОБА_4 від 06.07.2026 №03-16-2949/1, виникла термінова необхідність оформлення правовстановлюючих документів на складське приміщення та земельну ділянку, розташованих за географічними координатами 48.81465676598762, 32.82169484038502.

Частинами 1,2 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч.1 ст.5 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. ч.1 та 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 657 ЦК України договір купівлі – продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.1 ст.629, ч.1 ст.638, ч.4 ст.639 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, але даний вид договору підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

За загальним правилом право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.334 ЦК).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (ч.3 ст.334 ЦК).

Нотаріальне посвідчення правочинів, що вчиняються у письмовій формі, є обов`язковим лише у випадках, передбачених законом (ч.1 ст.209 ЦК).

Згідно з ч.4 ст.334 ЦК (в редакції Закону від 11 лютого 2010 р. N 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України») права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дати такої реєстрації відповідно до закону. Державна ж реєстрація правочинів щодо нерухомості з 1 січня 2013 року зазначеним законом скасована.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним (ст.220 ЦК).

Згідно з ст.220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним у судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України.

Позивачем доведено існування таких обставин, тому що ухилення продавця в період строку домовленості нотаріального посвідчення договору та подальша смерть виключають будь-яку можливість такого посвідчення.

Пунктом 9 частини першої статті 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, те, що фактично між продавцем та покупцем укладено договір купівлі-продажу будинку, де сторони досягли всіх істотних умов і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, шляхом прийняття виконання, а саме продавець отримав грошові кошти за продаж майна, а позивач в свою чергу, повністю розрахувався з відповідачем та прийняв нерухоме майно, але нотаріальне засвідчення договору не відбулось в зв`язку з ухиленням продавця, суд вважає, що позов необхідно задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 263, 265, 273, 353 ЦПК України, суд,

УХ В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , укладений 10.01.2017 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .

Судовий збір залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуто Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя В.В.Український

Оригінал: reyestr.court.gov.ua