Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №389/865/26 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

21.09.2026

ЄУН 389/865/26

Провадження №2/389/469/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Берднікової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу, в порядку загального позовного провадження, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: виконавчий комітет Знам`янської міської ради Кіровоградської області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить визначити місце проживання їх дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним.

Вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та їх малолітньою дитиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Шлюб між останнім, зареєстрований не був, але вони перебували 13 років у фактичних шлюбних відносинах до квітня 2025 року. Відомості про батька дитини ОСОБА_1 , в актовий запис про його народження внесені за заявою батька ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст.126 Сімейного кодексу України

Спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 припинено з квітня 2025 року, по причині того, що остання самостійно прийняла рішення виїхати за межі України. Про свій виїзд вона повідомила ОСОБА_1 вже під час перетину державного кордону України та Республіки Польща. З її слів вона наразі перебуває на території Республіки Польща у місті Кошель, однак її точне місце проживання позивачу невідомо.

ОСОБА_1 разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_4 проживають удвох за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина з народження проживає за вказаною адресою і почувається в безпеці.

На теперішній час між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наявний спір щодо місця проживання сина, так як в останній телефонній розмові ОСОБА_3 повідомила, що має намір забрати дитину та виїхати з ним за межі України, тому ОСОБА_1 має занепокоєння, що відповідач вивезе дитину за межі України без його згоди. Позивач категорично не погоджується як батько дитини на зміну його місця проживання, а тим більше в іншу країну. У зв?язку з цим виникла необхідність звернення до суду з даною позовною заявою про визначення місця проживання дитини з батьком.

Під час одного з телефонних спілкувань дитини з відповідачем в розмову втрутився сторонній чоловік, який дозволяв собі грубі та образливі висловлювання. Після цього випадку дитина відмовляється спілкуватися з матір?ю по телефону. А коли позивач намагається зателефонувати відповідачу на відомі йому номери телефонів, то його дзвінки відповідач не приймає. Конкретне місце свого знаходження та місце проживання вона нікому не повідомляє, в тому числі позивачу.

В дитини сформоване добре соціальне середовище, він має друзів, налагоджені соціальні зв?язки, влаштований батьком до дошкільного закладу освіти N?6 «Сонечко» в м.Знам?янка, готується до школи.

ОСОБА_3 перебуває за кордном і участі у вихованні дитини на даний час не бере. ОСОБА_1 бере активну участь у виховані ОСОБА_4 , підтримує зв?язок з дошкільним закладом, за відсутності матері приводить і забирає хлопчика, цікавиться його успіхами в дитсадку. ОСОБА_1 повністю забезпечує сина всіма необхідними умовами для нормальної життєдіяльності дитини, її виховання та гармонійного розвитку. Здійснює щоденний догляд за дитиною, забезпечує належне харчування, одяг, медичне обслуговування, син постійно перебуває під його опікою та турботою.

Відповідач після виїзду за кордон фактичної участі у вихованні дитини не здійснює, матеріальної допомоги батькові дитини не надає. З дитиною вона спілкувалася лише по телефонному зв?язку. Фактично самоусунулася від виконання батьківських обов?язків. Таким чином, саме позивач забезпечує стабільне, безпечне середовище для проживання сина, що відповідає найкращим інтересам дитини. Також стало відомо про її борги за кредитними договорами.

Позивач має стабільне матеріальне становище та постійне офіційне місце роботи. Має регулярний стабільний дохід, що дозволяє повністю забезпечувати сина необхідними умовами для життя. За місцем проживання створені належні житлово-побутові умови. Житло є безпечним, відповідає санітарним та побутовим вимогам, що гарантує дитині стабільне та комфортне проживання. До того ж, ОСОБА_1 має відстрочку за підставою бронювання від призову на військові службу у зв?язку з посадою, на якій постійно працює, що свідчить про те, що рішення суду про визначення місця проживання дитини разом з батьком необхідно виключно в інтересах дитини та для забезпечення її прав.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини. Позивач додатково пояснив, що 27 квітня 2025 року відповідач поїхала за кордон без попередження. Залишила картки, гроші, написала записку. Зібралась начебто працювати за кордоном. Ввечорі зателефонувала і повідомила, що на кордоні. Підтримували зв`язок до січня 2026 року. Потім відповідач повідомила йому, що в неї з`явився інший чоловік. І вона хоче забрати дитину. Спілкується з сином в телефонному режимі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, надіслала заяву, в якій вказала, що з позовною заявою та заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами ознайомлена в повному обсязі, зміст позовних вимогїй зрозумілий. Заперечень проти позову не має. Позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив судове засідання провести без участі спеціалістів служби у справах дітей. Висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_1 разом з батьком, ОСОБА_1 , затверджений рішенням виконавчого комітету від 22 квітня 2026 року №136, підтримав в повному обсязі. У судових засіданнях, які відбувалися за часом раніше представник третьої особи заперечень проти задоволення позову також не висловлював. Вказувала, що дитині доцільно буде проживати з батьком. Мати дитини дійсно в телефонному режимі повідомляла, що хоче забрати дитину. Дитина хоче жити з батьком. Теща позивача приходила на комісію і просила дитину не віддавати.

Заслухавши позивача, його представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мають малолітнього сина ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Знам`янка Кіровоградської області, що підтверджується актовим записом про народження №117, складеним 17 липня 2020 року Знам`янським міськрайонним відділом державної реєстраії актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) роздрукованим із застосунку «Дія» та копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданим 17 липня 2020 року.

Відповдно до витягів з реєстру територіальної громади позивач ОСОБА_1 та його малолітній син зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з копією закордонного паспорта відповідач ОСОБА_3 , 24 квітня 2025 року виїхала з території України.

Відповідно до заяви власника про зняття особи із задекларованого, зареєстрованого місця проживання, ОСОБА_3 26 лютого 2026 року знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Заявник/власник будинку - ОСОБА_1 .

Відповідно до службової характеристики ОСОБА_1 з 1994 року працює у виробничому підрозділі «Знам`янський загін воєнізованої охорони» філії «Служба корпоративної безпеки» АТ «Українська залізниця», з 2016 року на посаді старшого стрільця 5 розряду команди воєнізованої охорони ст.Знам`янка, має позитивну характеристику.

У довідці КНП «Знам`янський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Знам`янської міської ради зазначено, що дитина ОСОБА_1 , 07 липня 2020 року стоїть на обліку в Знам`янській АЗПСМ. Декларація про надання медичних послуг укладена особисто батьком дитини ОСОБА_1 з лікарем-педіатром ОСОБА_5 . Мати дитини протягом останніх півтора року не виявляла жодної зацікавленості станом здоров`я дитини та не бере участі в її медичному супроводі. Батько дитини бере активну участь у процесі лікування та медичному догляді за дитиною.

Відповідно до витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок за адесою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до характеристики начальника дільниці з будівництва ст.Знам`янка філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Виробничого структурного підрозділу «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_1 з 2006 року проживає у гуртожитку, який обліковується на балансі ВСП «Одеська залізниця», за адресою АДРЕСА_1 . За роки проживання зарекомендував себе виключно з позитивного боку. Займається вихованням сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина знаходиться постійно в охайному стані, доглянута. Колишня співмешканка ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , покинула дитину і вихованням сина не займається. З 27 квітня 2025 рок у гуртожитку не з`являється. З наявних даних виїхала за кордон і її місцеперебування не відоме.

Відповідно до педагогічної характеристики виданої дошкільним закладом освіти «Сонечко» на вихованця ЗДО №6 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина виховувалася в повній сім`ї до 27 квітня 2025 року. ОСОБА_6 , перебуває за кордоном, і участі у вихованні дитини на даний час не бере. Батько ОСОБА_1 бере активну участь у вихованні ОСОБА_4 . Підтримує зв`язок з дошкільним закладом, за відсутності матері приводить і забирає хлопчика, цікавиться його успіхами в дитсадку. ОСОБА_4 спокійна доброзичлива дитина. До умов дошкільного закладу адаптувався поступово. Переважно перебуває у врівноваженому емоційному стані, охоче контактує з дорослими, на звернення вихователя реагує адекватно. У спілкуванні з однолітками проявляє зацікавленість.

На підтвердження того, що дитина має окремий облаштований дитячими меблями простір, забезпечена усим необхідним за віком дитини (одягом, білизною, іграшками, тощо) позивачем долучено до справи фотографії з місця проживання.

Відповідно до висновку практичного психолога закладу дошкільної освіти №3 «Країна дитинства» батько ОСОБА_1 є стабільною фігурою, яка забезпечує дитині фізичну і психологічну безпеку. Між батьком і сином існує атмосфера довіри та взаємоповаги, що підтверджується конкретними прикладами їх щоденного життя та спільного дозвілля. Батько успішно виконує функції обох батьків, компенсуючи дитині дефіцит материнської уваги через посилену емоційну включеність.

З довідки Головного центру спеціальної інформації державної прикордонної служби України від 18 червня 2026 року вбачається, що ОСОБА_3 27 квітня 2025 року виїхала з межі території України, перетнула кордон через пункт пропуску «Ягодин». Надалі на територію України не поверталась.

Згідно з витягом з електронної системи «Резерв+» позивач має відстрочку від призову на військові службу за підставою бронювання.

Також позивачем додано до справи претензію ТОВ «Селфі Кредит» адресовану ОСОБА_3 про наявність станом на 22 квітня 2025 року кредитної заборгованості за кредитним договором від 21 грудня 2024 року, в сумі 32399 грн 00 коп. та необхідність її сплати.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Знам`янської міської рад №136 від 22 квітня 2026 року, до органу опіки та піклування виконавчого комітету Знам?янської міської ради звернувся ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним. В ході вивчення цього питання виконавчий комітет Знам?янської міської ради як орган опіки та піклування встановив наступне. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 13 років перебували у фактичних шлюбних відносинах до квітня 2025 року. Від спільного проживання мають малолітнього сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько разом з сином зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання сім?ї задовільні, дитина забезпечена всім необхідним, продукти харчування в достатній кількості (акт обстеження умов проживання служби у справах дітей від 17 березня 2026 року). ОСОБА_1 має регулярний стабільний дохід, що дозволяє повністю забезпечувати сина необхідними умовами для життя. Відповідно до характеристики АТ «Українська залізниця» філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» виробничий структурний підрозділ «Одеська дирекція» зазначено, що ОСОБА_1 з 2006 проживає в гуртожитку, який перебуває на балансі ВСП «Одеська дирекція філія «БМЕС» АТ «Укрзалізниця». За період проживання проявив себе з позитивного боку, скарг від сусідів не надходило, займається вихованням сина, який завжди охайний та доглянутий. Колишня співмешканка ОСОБА_1 . ОСОБА_3 в гуртожитку не проживає з квітня 2025, знята з реєстрації. ОСОБА_3 зі слів ОСОБА_1 , в квітні 2025 виїхала за межі України. Про свій виїзд вона повідомила чоловіка вже під час перетину кордону України з Республікою Польща, однак її точне місце проживання невідомо. Періодично в телефонному режимі виходить на зв?язок з малолітнім сином. Станом на теперішній час зі слів ОСОБА_1 , між ним та ОСОБА_3 , виник спір щодо визначення місця проживання дитини, так як в останній телефонній розмові ОСОБА_3 повідомила, що має намір забрати дитину та виїхати з ним за межі України без його згоди. Батько категорично не погоджується на зміну місця проживання дитини, а тим більше в іншу країну. За результатами оцінювання потреб сім?ї (висновок оцінки потреб сім`ї Знам?янського міського ЦСС від 23 березня 2026 року) з?ясовано, що складні життєві обставини в родині відсутні. Хлопчик зростає та виховується у колі родини батька, де йому забезпечується любов, турбота, піклування і збереження традицій, що є базовими речами у вихованні дитини. Згідно з висновком практичного психолога закладу дошкільної освіти N?3 «Країна дитинства» Знам?янської міської ради, за результатами індивідуальної психологічної діагностики малолітнього ОСОБА_1 , метою якої було виявлення особливостей сприйняття дитиною внутрішньо сімейних стосунків. характеру, емоційних зв?язків з членами родини в умовах тривалої відсутності матері (перебування її за кордоном) та виховання дитини батьком одноосібно стало відомо, що взаємини між батьком та сином є монолітними, гомонійними та ресурсними. Батько забезпечує сину повний спектр психологічних потреб, від базової безпеки до соціальної адаптації. Цей союз характеризується високим рівнем взаємної любові та поваги. ОСОБА_1 зміг створити умови, в яких хлопчик почувається емоційно наповненим та захищеним, що нівелює негативні наслідки тривалої відсутності матері. Під час бесіди стосовно матері дитина згадує про неї лише після навідних запитань, описуючи контакт із нею як формальний (відеозвінки). Хлопчик не виявляє вираженої агресії, проте демонструє емоційну відстороненість та небажання обговорювати тему повернення матері, що вказує на адаптацію до життя без неї. Питання про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_1 розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини (протокол №8 від 15 квітня 2026 року), про що було повідомлено матір, ОСОБА_3 належним чином (засобами електронного зв?язку та в телефонному режимі). Під час засідання комісії вона вийшла на зв?язок, повідомивши членам комісії про свої наміри з приводу спілкування з сином та подальшим його місцем проживання. Враховуючи викладене, керуючись ст.157-161 Сімейного Кодексу України, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов?язаної із захистом прав дитини» та принципом найкращих інтересів дитини, зважаючи на висновок служби у справах дітей та рекомендації комісії з питань захисту прав дитини (протокол №8 від 15 квітня 2026 року), виконавчий комітет Знам?янської міської ради як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком, ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що позивач є її кумом. Знайома з ним та відповідачем давно. Була свідком як вони зійшлись, народилася дитина. Потім ОСОБА_8 поїхала за кордон. ОСОБА_9 працює, коли йде на добу на роботу то вона забирає до себе дитину, допомагає йому.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що була вихователем дитини в дитячому садочку в 2024-2025 роках. Дізналася, що мама дитини поїхала. Психоемоційних змін у хлопчика не побачила. Тато повністю зацікавлений життям дитини, дитина завжди доглянута. Відповідач вийшла із застосунку Вайбер групи садочку майже відразу як поїхала.

Свідок ОСОБА_11 показав, що є хресним батьком ОСОБА_4 , позивач - його друг. Позивач зателефонував йому та розказав, що ОСОБА_8 поїхала неочікувано. Допомагає ОСОБА_9 , забирає дитину. Миколі важко, але він справляється.

Малолітня дитина при вирішення спору в судовому засіданні не заслуховувалась з огляду віку дитини, тобто недосягнення на думку суду вікової зрілості.

У пунктах 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до пунктів 1-3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. Під час визначення основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року в справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року в справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

У рішенні від 07 грудня 2006 року в справі «Хант проти України», заява № 31111/04, ЄСПЛ зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Аналіз наведених норм права, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ від 07 серпня 1996 року в справі «Johansen v. Norway»).

Закон України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» (далі - Закон № 2402-III) визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Відповідно до статті 8 Закону № 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону № 2402-III).

У статті 51 Конституції України, частинах другій, третій статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

У статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (частина перша статті 160 СК України).

Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини).

Під час визначення місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні в справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновок органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання суду, яке має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці всіх обставин в їх сукупності, оскільки не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Такі висновки сформульовані Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22).

У частині четвертій-шостій статті 19 СК України закріплено, що під час розгляду судом спорів щодо, зокрема, місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року в справі № 562/1686/18 (провадження № 61-16928св20) наголосив, що під час вирішення спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та їх сукупності.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду та ЄСПЛ міжнародні та національні норми не містять положень, які наділяли б будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Під час розгляду справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають керуватися інтересами самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 24 червня 2026 року у справі № 466/2459/22 (провадження № 61-16086св24)).

Враховуючи те, що малолітня дитина проживає разом з батьком, який здійснює за нею догляд, утримує, виховує, забезпечує духовний і моральний розвиток, а відповідач проживає в іншій країні, правом надання доказів на спростування доводів позивача не скористалася та під час судового розляду справи позововні вимоги визнала, суд вважає доцільним визначити місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з батьком ОСОБА_1 .

Будь-яких виключних обставин, які б викликали необхідність розлучення сина з батьком не встановлено.

При цьому, суд відзначає, що майбутнє проживання дитини за місцем проживання батька, не впливає на обсяг прав матері та не звільняє від обов`язків щодо дитини. Мати дитини не може бути позбавлена права на спілкування із своєю дитиною, незалежно від того, які відносини склалися між батьками дитини. Дитина має законне право знати хто є її рідною матір`ю, а також має право на спілкування із своєю матір`ю.

У відповідності з ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Мати й надалі залишається законним представником дітей і має такий же обсяг прав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на корить позивача підлягає стягнення, сплачений ним за подання даного позову до суду судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.2,4,12,13, 81,89, 141, 142, 223, 259, 263 -265, 274,354 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: виконавчий комітет Знам`янської міської ради Кіровоградської області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини, задовольнити.

Визначити місце проживання дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Відомості про сторін:

позивач – ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

відповідач – ОСОБА_3 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

третя особа: виконавчий комітет Знам`янської міської ради Кіровоградської області, адреса Кіровоградська область, м.Знам`янка, вул.М. Грушевського, буд.19, ЄДРПОУ 04055191

Суддя Г.В. Берднікова