Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №389/1356/26 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

21.09.2026

ЄУН 389/1356/26

Провадження № 2/389/696/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 вересня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Берднікової Г.В.

за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу, в порядку спрощеного позовного провадження, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До суду, 17 квітня 2026 року надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №31-411-850-2-19-Г від 04 березня 2019 року укладеним між останнім та Акціонерним товариством «МЕГАБАНК», у сумі 41652 грн 98 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 10515 грн 78 коп.; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 6897 грн 92 коп.; заборгованості по сплаті комісій (в тому числі прострочена) - 24239 грн 28 коп., оскільки відповідач отримавши кредитні кошти неналежним чином виконувала взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість на зазначену суму. Право грошової вимоги у ТОВ"ФК Єврокредит" за вказаним кредитним договором виникло на підставі укладеного між ним та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» 07 грудня 2024 року договору про відступлення прав вимоги. У свою чергу ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №31-411-850-2-19-Г відповідно до укладеного між ним та первісним кредитором договору №GL1N426240 про відступлення прав вимоги. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп. та витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 11200 грн 00 коп.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься його заява, в якій він просить суд позов задовольнити та справу розглянути за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому порядку, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про отримання повістки про виклик до суду, в якій міститься підпис відповідача Про причини неявки суду не повідомила, відзив не подала, клопотання про розгляд справи за її участю суду не надходили.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 04 березня 2019 року подала до Акціонерного товариства «Мегабанк» заяву №161833 на отримання кредиту на споживчі цілі у АТ «Мегабанк».

Після чого, 04 березня 2019 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №31-411-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), згідно з умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 14798 грн 21 коп. строком до 03 березня 2022 року, зі сплатою 15% річних за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості, тип процентної ставки фіксована, комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості становить 3,15% від суми кредиту та сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Кредит надається на споживчі цілі, шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою.

Згідно з п.4.1 повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячними ануїтетними платежами передбаченими договором.

У день підписання кредитного договору відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація про основні умови кредитування, про реальну процентну ставку та орієнтовну вартість кредиту, про порядок повернення кредиту. Також відповідач підписала графік платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

АТ «Мегабанк» виконав свої зобов`язання за кредитним договором, видав ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 14798 грн 21 коп., що підтверджується випискою з її особового рахунку.

Поряд з цим, відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором виконувала неналежним чином, внаслідок чого з урахуванням внесених платежів, АТ «Мегабанк» їй нарахована заборгованість у сумі 41652 грн 98 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 10515 грн 78 коп.; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 6897 грн 92 коп.; заборгованості по сплаті комісій (в тому числі прострочена) - 24239 грн 28 коп., що підтверджується виписками по особовому рахунку та довідкою розрахунком заборгованості станом на 03 вересня 2024 року.

Відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» 03 вересня 2024 року укладено договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги до боржників за основними договорами, в тому числі і за кредитним договором №31-411-850-2-19-Г від 04 березня 2019 року в сумі 41652 грн 98 коп., боржник ОСОБА_1 .

Пунктом 2 договору GL1N426240 передбачено, що після набуття новим кредитором прав вимоги, новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.

27 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Мустанг Фінанс» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого, ТОВ «Фінансова Компанія «Мустанг Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК Єврокредит» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК Єврокредит» приймає належні ТОВ «Фінансова Компанія «Мустанг Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників.

Відповідно до додатку № 1 до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №31-411-850-2-19-Г від 04 березня 2019 року в сумі 41652 грн 98 коп., яка складається з них: основний борг - 10515 грн 78 коп; відсотки - 6897 грн 92 коп.; комісія - 24239 грн 28 коп.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховний Суд України у своїй постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 зробив висновок про те, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач у порушення умов кредитного договору №31-411-850-2-19-Г від 04 березня 2019 року свої зобов`язання належним чином не виконувала, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість, чим порушуються майнові права позивача, тому суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Єврокредит заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) - 10515 грн 78 коп. та заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 6897 грн 92 коп. Всього: 17413 грн 70 коп.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті комісій (в тому числі прострочена) – в сумі 24239 грн 28 коп. виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

При цьому, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості не є банківською послугою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», за яку позикодавець може отримувати будь-яку плату чи винагороду.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.5 ст.216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

У постанові ВС від 31 липня 2025 року у справі № 199/441/21 зазначено, що положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними і окреме рішення суду про визнання їх недійсними не вимагається.

В кредитному договорі №19-411-850-2-20-Г від 13 лютого 2020 року укладеному між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 не наведено перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія.

Отже, з огляду на те, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні даного кредитного договору, як і не надав доказів фактичного надання таких послуг відповідачу, позовна вимога про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті комісій (в тому числі прострочена) в сумі 24239 грн 28 коп. задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь судових витрат суд приходить до наступного

Відповідно до частин 1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу в сумі 11200 грн 00 коп. до матеріалів справи долучено свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер, договір про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12078145 від 05.01.2026.

Беручи до уваги надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням того, що позовні вимоги задоволено частково, на користь позивача із відповідача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним вимогам в сумі 4682 грн 34 коп.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесений ним документально підтверджений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1113 грн 05 коп.

Керуючись ст.2, 4,12,13,81,141,259,263-265,268,280-282,354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором №31-411-850-2-19-Г від 04 березня 2019 року в сумі 17413 (сімнадцять тисяч чотириста тринадцять) грн 70 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 10515 грн 78 коп.; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 6897 грн 92 коп..

У задоволенні позову щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованості по сплаті комісії ( в тому числі прострочена) в сумі 24239 грн 28 коп., відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК судовий збір в сумі 1113 (одна тисяча сто тринадцять) грн 05 коп. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4682 (чотири тисячі шістсот вісімдесят два) грн. 34 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», місце знаходження: пров.Ушинського,1 офіс 105, м.Дніпро, 49001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 40932411.

Відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.В. Берднікова