Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №342/691/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №342/691/26

Суддя: Гайдич Р. М.

Справа № 342/691/26

Провадження № 2/342/753/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Пронь Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що при житті, 20.11.2013 ОСОБА_4 (тато позивача) зробив письмове розпорядження на випадок смерті, яким все своє майно заповів позивачу. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, до якої входить будинковолодіння АДРЕСА_1 . Бажаючи реалізувати право на спадщину за заповітом, позивач звернувся до приватного нотаріуса Коломийського РНО Яшана Р.Р. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Після подання правовстановлюючих документів, нотаріусом встановлено, що згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, спадкове господарство належить до колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_4 . Наведені обставини унеможливлюють визначити частку спадкодавця у спадковому будинковолодінні та видати відповідний правовстановлюючий документ на ім`я спадкоємця, про що 08.06.2026 видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Відповідачі звернулися до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивували тим, що житловий будинок по АДРЕСА_1 належав до суспільної групи - колгоспний двір. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Станом на 15.04.1991 в спадковому господарстві проживали та були зареєстровані: голова двору ОСОБА_4 , його дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 . Тобто, всім членам колгоспного двору належать рівні частки – по 1/3 частині вищевказаного будинковолодіння. Тому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 бажають узаконити своє право, як члени колишнього колгоспного двору в розмірі по 1/3 частині.

Ухвалою суду від 30 липня 2026 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку житлового будинку прийняти до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом та об`єднати в одне провадження, присвоївши об`єднаній справі № 342/691/26 (провадження № 2/342/753/2026).

В судове засідання сторони не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 подав до суду заяву в якій просив суд розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Зустрічний позов вирішити відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідачі – позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в зустрічній позовній заяві просили суд судовий розгляд справи (підготовче й судове засідання) проводити без позивачів зустрічного позову.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 доводиться, що позивача ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . (а.с.10)

Копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 стверджується, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . (а.с.106)

Із копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00058992011 від 11.06.2026 вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 07 червня 1965 року, актовий запис № 18. (а.с.12)

За заповітом від 20.11.2013 посвідченого секретарем Чернятинської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на випадок своєї смерті все належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право, в тому числі і житловий будинок з господарськими спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заповіт зареєстровано в реєстрі за №65. (а.с.27)

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Чернятин Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 340, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 27.04.2021 Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). (а.с.11)

На час смерті ОСОБА_4 був чинним Цивільний кодекс України 2003 р. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Згідно з ст. 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч. 1 ст. 1222 ЦК України. Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини - це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. Ч. 1 ст. 1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Із довідки № 24/111 виданої 11.06.2026 Чернятинським старостинським округом Городенківської міської ради вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та на момент його смерті в господарстві проживали та були зареєстровані: дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.23)

З копії спадкової справи № 181/2021, яка надана суду приватним нотаріусом Коломийського РНО Яшан Р.Р., слідує, що 21.09.2021 до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 звернувся син ОСОБА_1 . Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 66525782 від 21.09.2021 свідчить про внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію спадкової справи після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , номер у Спадковому реєстрі 68342424, номер у нотаріуса 181/2021. Також, 21.09.2021 до приватного нотаріуса подала заяви ОСОБА_2 про відмову від прийняття спадщини та про відмову на частку у спільному майні подружжя після смерті чоловіка ОСОБА_4 . 15.11.2021 приватним нотаріусом Яшан РР. було посвідчено та видано ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 на земельні ділянки, що належали померлому на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку. Витяги про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 15.11.2021 свідчать про внесення до Спадкового реєстру записів про реєстрацію видачі свідоцтв про право на спадщину. (ас.41-84)

Проте, Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 127/02-31 від 08.06.2026 приватним нотаріусом Коломийського РНО Яшан Р.Р. відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок за АДРЕСА_2 з посиланням на те, що документи які підтверджують право власності на даний житловий будинок видано на ім`я ОСОБА_4 , як голові колгоспного двору, що позбавляє можливості нотаріуса визначити частку в житловому будинку та відповідно видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом. (а.с.13)

Як вбачається із копії свідоцтва на право особистої власності на будинковолодіння виданого виконкомом Городенківської районної ради народних депутатів 18.08.1988 на підставі рішення виконкому Городенківської районної ради народних депутатів № 11 від 13.01.1988 доводиться, що в цілому житловий будинок та господарські будівлі і споруди, які розташовані по АДРЕСА_3 належав колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 . (а.с.14)

Із довідки № 24/112 виданої 11.06.2026 Чернятинським старостинським округом Городенківської міської ради слідує, що рішенням виконкому Чернятинської сільської ради в 1991 році було перейменовано вулицю Матросова на вулицю воїнів УПА, номери будинків залишились не зміненими. (а.с.22)

Копією технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого 29.04.2026 ФОП ОСОБА_6 , стверджується, що рік спорудження (реконструкції) житлового будинку - 1967, господарських будівель і споруд – 1970, 1985, 1988, 1991 роках. Згідно Звіту про оцінку житлового будинку складеного ФОП ОСОБА_7 на підставі договору № 01493/С від 15.05.2026, ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 становить 168 879 грн. (а.с.16-18, 20-21)

Із довідки № 24/110 виданої 11.06.2026 Чернятинським старостинським округом Городенківської міської ради вбачається, що біля житлового будинку по АДРЕСА_1 рахується земельна ділянка розміром 0,2500 га, яка виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку. (а.с.24)

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 477249809 формованої 14.05.2026 відомості щодо права власності на будинок АДРЕСА_1 – відсутні. (а.с.19)

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

За ст.ст. 120,123,563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Станом на 15.04.1991 в господарстві за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані: голова господарства ОСОБА_4 , 1940 р.н., дружина ОСОБА_2 , 1949 р.н., син ОСОБА_3 , 1972 р.н., що підтверджується Витягом з по господарської книги №5 (ос.рах.516) Чернятинської сільської ради за період 1991 по 1995 рік виданим 24.04.2026 за № 24/86 Чернятинським старостинським округом Городенківської міської ради. (а.с.25)

Відповідно до вимог Постанови ВРУ "Про утворення та ліквідацію районів" №807-ІХ від 17.07.2020 територія колишнього Городенківського району Івано-Франківської області на даний час відноситься до Коломийського району Івано-Франківської області .

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Згідно з частиною 1 статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до статті 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" № 20 від 22.12.1995 року, частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Як вбачається із вищенаведеного на час ліквідації колгоспних дворів в господарстві по АДРЕСА_1 були зареєстровані: голова двору ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які набули право спільної сумісної власності на дане будинковолодіння, то їх частки у вказаному майні рівні, тобто по 1/3 частині. Проте, частки в колгоспному дворі не виділялися.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до частини 1 статті 1226 Цивільного кодексу України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог за первісним позовом та за зустрічним позовом, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають до часткового задоволення, а саме за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право власності на 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 приймає спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який був головою колгоспного двору і йому, як члену колишнього колгоспного двору, належить 1/3 частка вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. В іншій частині позову слід відмовити у зв`язку з тим, що по 1/3 частці вищевказаного житлового будинку належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як членам колишнього колгоспного двору.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання за ними права власності по 1/3 частці житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 підлягають до задоволення, оскільки їм, як членам колишнього колгоспного двору, належить по 1/3 частці вищевказаного будинковолодіння.

На підставі ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 316,317, 328, 355, 368, 370, 372, 1216, 1221,1223, 1258,1261, 1268-1270, 1296,1297 ЦК України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 352,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Місце проживання/знаходження сторін по справі:

- ОСОБА_1 – АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_4 ;

- ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_5 ;

- ОСОБА_3 – АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_6 .

Суддя: Гайдич Р. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua