Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №335/462/25 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/462/25 1-кп/335/328/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

процесуального прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,

його захисника адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

його захисниці адвокатки ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42023080000000135 від 28 листопада 2023 року, за обвинуваченнями

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 355 Кримінального кодексу України, та

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, фізичної особи-підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Соборного районного суду міста Дніпра від 19 лютого 2026 року за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 Кримінального кодексу України з іспитовим строком на 1 рік,

за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

Впродовж 2021 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_10 з одного боку та ОСОБА_4 було досягнуто усної угоди щодо надання грошових коштів у борг ОСОБА_4 на умовах виплати щомісячних процентних платежів за користування цими коштами з 17 по 20 число кожного місяця, тобто цивільно-правові зобов`язання. За умовами цієї угоди ОСОБА_4 на вимогу ОСОБА_6 та ОСОБА_10 повинен був повернути повну суму боргу упродовж місяця.

З лютого 2022 року ОСОБА_4 перестав виконувати свої зобов`язання, грошові кошти не повернув та ухилявся від контактів як з ОСОБА_6 , так і зі ОСОБА_10

ОСОБА_6 , перебуваючи в невстановленому місці, у березні 2022 року здійснив телефонний дзвінок з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , та під час телефонної розмови повідомив останнього, що він має виконати цивільно-правові зобов`язання та повернути борг, та запропонував зустріч.

Того ж дня, під час зустрічі поблизу ресторану «S.EDOY» за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_6 висунув вимогу виконання цивільно-правових зобов`язань ОСОБА_4 щодо повернення боргу. На вказану вимогу потерпілий відповів відмовою.

Приблизно в травні 2022 року ОСОБА_6 під час особистої зустрічі з потерпілим ОСОБА_4 поблизу його під`їзду, що розташований за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Лермонтова, буд. 14, знову висунув вимогу виконання цивільно-правових зобов`язань щодо передачі боргу, а саме грошових коштів 2 000 000 грн.

У подальшому 25.05.2024 приблизно об 11:00 год. ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою відеозв`язку в додатку «WhatsApp» висунув вимогу виконання цивільно-правових зобов`язань щодо повернення боргу у розмірі 70 000 доларів США, у цей час потерпілий ОСОБА_4 перебував у приміщенні кафе, яке розташоване на території мийки самообслуговування «MOBY DICK» за адресою: АДРЕСА_3. В цей же день, о 12:56 год. ОСОБА_6 , діючи умисно, перебуваючи в невстановленому місці, використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_3 у ході телефонної розмови з ОСОБА_4 , у користуванні якого перебував номер мобільного телефону НОМЕР_2 , із використанням погроз застосування насильства над потерпілим, які останні сприймав як реальні, висунув незаконну вимогу виконання цивільно-правових зобов`язань, а саме повернення боргу за усним договором позики грошових коштів у розмірі 70 000 доларів США.

29.05.2024 приблизно о 16:30 год. ОСОБА_6 , перебуваючи біля ресторану «Aristocrate» за адресою: місто Запоріжжя, проспект Маяковського, 2а, вчергове висунув вимогу виконання цивільно-правових зобов`язань ОСОБА_4 про передачу на його користь грошових коштів у сумі 70 000 доларів США в якості погашення боргу.

Потерпілий ОСОБА_4 , відчуваючи почуття страху за себе та свою родину 06.06.2024 приблизно о 15:20 год., перебуваючи біля ресторану «Aristocrate» за адресою: місто Запоріжжя, проспект Маяковського, 2а, передав частину боргу, а саме 200 доларів США та імітаційні засоби у вигляді грошових коштів в розмірі 4 800 доларів США ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачене ч. 1 ст. 355 КК України, а саме примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, тобто вимогу виконати угоду з погрозою насильства над потерпілим за відсутності ознак вимагання.

Крім того, ОСОБА_8 згідно з обвинувальним актом зі зміненим обвинуваченням, обвинувачується в тому, що 25.05.2024 приблизно об 11:40 год., перебуваючи у приміщенні кафе, яке розташоване на території мийки самообслуговування «MOBY DICK» за адресою: АДРЕСА_3, на грунті раптово виниклих неприязних відносин у ході розмови, діючи умисно, наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_4 , чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження у вигляді рани на верхній губі справа.

Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме в умисному легкому тілесному ушкодженні.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння з урахуванням зміни обвинувачення визнав повністю, обставини, викладені в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням, не оспорював. Суду під час допиту пояснив, що приблизно у 2018-2019 роках ОСОБА_10 познайомив його з ОСОБА_4 , який запропонував сумісну роботу та попросив позичити грошей та влитися у бізнес. Домовились, що він бере гроші та з заробітку буде з ними розраховуватися. ОСОБА_4 розраховувався 1 раз на місяць. Коли почалась війна він зі ОСОБА_10 під`їхали до ОСОБА_4 , оскільки він став уникати зустрічей. При зустрічі ОСОБА_4 почав уникати боргових зобов`язань, казав, що «нічого не брав». 15-20 хвилин вони спілкувались. Домовились про наступну зустріч. У той же вечір їм зі ОСОБА_10 зателефонував дільничний інспектор поліції, вони під`їхали до райвідділу поліції і дізнались про написання потерпілим ОСОБА_4 заяви про вимагання грошей. Після того він зателефонував ОСОБА_4 , який йому зазначив, що бажає врегулювати питання «по-нормальному» та зустрінеться із ним пізніше. Проте, потерпілий заблокував його номер в телефоні. Пізніше він зателефонував ОСОБА_4 з іншого номеру телефону, однак останній сказав, що нічого не винен.

Через півроку ОСОБА_6 знов почав телефонувати ОСОБА_4 з приводу боргу, на що той знов зазначав, що нічого не брав і не винен.

У 2024 році ОСОБА_4 зателефонував йому самостійно та сказав, що будуть спілкуватись з приводу боргу. Він наголосив потерпілому, що треба поступово розрахуватися. Далі, у 2024 році йому зателефонував ОСОБА_8 , вони поспілкувались приблизно 1 хвилину, під час розмови ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 , що дійсно ОСОБА_4 позичав у нього гроші в борг. Пізніше ОСОБА_8 сам йому зателефонував і спитав про суму боргу. Він зазначив суму боргу 68 000 доларів США. Після цього ОСОБА_6 домовився із ОСОБА_4 про зустріч, вони зустрілись біля кафе «Аристократ» (наразі - «Сенатор»), обговорили ситуацію, потерпілий зі всім погоджувався. Домовились, що потерпілий буде віддавати борг частинами 1 раз на місяць. Домовились зустрітися через тиждень. Під час наступної зустрічі ОСОБА_4 передав йому конверт, в розмові ОСОБА_4 закцентував увагу на питанні, чи нічого не загрожує його сім`ї. Проте, його сім`ї нічого не загрожувало. Він пішов, а ОСОБА_6 сів в автомобіль, і в цей момент його затримали співробітники правоохоронних органів.

Також, на запитання учасників процесу зазначив, що ОСОБА_10 він знає давно, вони займались бізнесом. Також вони зі ОСОБА_10 брали гроші у іншого чоловіка в борг, ці гроші і передавались ОСОБА_4 , з чого вони мали відсоток. Усі записи про сплату процентів та позики вів ОСОБА_10 . У ОСОБА_6 таких записів в блокноті не було. ОСОБА_4 займався виготовленням обладнання для кафе, мав замовлення. Всього ОСОБА_4 взяв у них в борг декілька сум, 15 000 доларів США, 10 000 доларів США, 5 000 доларів США, востаннє взяв 10-15 000 доларів США за 1 місяць до початку війни. Разом загальна сума боргу склала 68 000 доларів США. Коли він не сплатив відсотки, вони зі ОСОБА_10 сказали йому тоді віддати основний борг, і ОСОБА_4 на це погоджувався.

Зауважив, що він не тиснув на ОСОБА_4 , але були розмови на емоціях, залякування і гранати він не використовував, за ним не стежив, смс-повідомлення з погрозами не надсилав, а його метою було вмовити ОСОБА_4 віддати борг. Щодо висловлювань на адресу ОСОБА_4 зазначив, що він сам провокував конфлікт. Із ОСОБА_8 в нього ніяких домовленостей щодо повернення боргу ОСОБА_4 не було, була розмова по телефону в присутності ОСОБА_4 . Вказував, що вважав невірною кваліфікацію його дій як вимагання, оскільки ОСОБА_4 його обмовив, щоб не віддавати борг.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння не визнав, пояснив, що йому 21.05.2024 зателефонувала адвокатка ОСОБА_9 , до якої звернувся потерпілий ОСОБА_4 через військових, та зазначила, що у ОСОБА_4 є боргові зобов`язання, з якими він не згоден, попросила допомогти йому. Він погодився допомогти, чим зможе. Далі йому зателефонував ОСОБА_4 , коли ОСОБА_8 був в Києві. Він описав ситуацію, і ОСОБА_8 спитав, хто саме з нього вимагає борг. Він надав телефон ОСОБА_11 . ОСОБА_8 з ним зідзвонився, і ОСОБА_6 підтвердив, що борг наявний.

Далі ОСОБА_4 приїхав до нього на автомийку по АДРЕСА_3 , та вони там спілкувались в кафе, де також був присутній його знайомий ОСОБА_12 та працівники автомийки ОСОБА_13 та інший хлопець, який зараз служить. ОСОБА_4 визнав, що має борг перед ОСОБА_6 . 100-200 тисяч гривень. ОСОБА_6 вийшов на зв`язок по телефону по гучному зв`язку. Далі, потерпілий почав брехати, що не писав заяву в поліцію. Тоді ОСОБА_6 надіслав йому в «WhatsApp» копію заяви ОСОБА_4 до Вознесенівського РВ. Тоді ОСОБА_8 сказав, що нічим допомогти не зможе, при цьому, вони лаялись, але конфлікту між ними не було. Він використав лайливі фрази на емоціях, оскільки розлютився, проте, потерпілого по обличчю не бив. Потерпілий став його пхати, а саме встав та махнув рукою, а він його відсунув від себе, відмахнув його руку. Як в потерпілого з`явилось ушкодження, він пояснити не може. При ньому він тілесних ушкоджень у потерпілого не бачив. Чому потерпілий вирішив звернутись за допомогою саме до нього, він не знає. До цієї ситуації він не був знайомий ані з ОСОБА_4 , ані з ОСОБА_6 . Особисто він ОСОБА_4 не погрожував. Також ОСОБА_8 зазначив, що займається бізнесом, його дохід складає приблизно 5 млн. грн. на рік.

Крім визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_6 , його винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду та доводиться такими доказами:

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.02.2024, згідно з яким потерпілий в присутності понятих впізнав на наданих фотознімках чоловіка під № 4, яким згідно з довідкою до цього протоколу є ОСОБА_6 , який в другій половині березня 2022 року під час зустрічі поблизу ресторану «S.EDOY» по вулиці Лермонтова в місті Запоріжжі представився на ім`я ОСОБА_14 та повідомив, що йому необхідно віддати борг, суму вказаного боргу та за що борг не зазначав. Крім того, в травні 2022 року, перебуваючи біля під`їзду свого будинку за адресою: АДРЕСА_4 , зустрів вказаного чоловіка разом з його знайомим ОСОБА_15 , який почав вимагати, щоб потерпілий віддав борг в сумі 2 000 000 грн, в разі відмови, останній повідомив, що він може лишитись автомобіля та підприємства (т. 1 а.с. 97-100);

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.02.2024, згідно з яким свідок ОСОБА_16 (дружина потерпілого) в присутності понятих впізнала на наданих фотознімках чоловіка під № 2, яким згідно з довідкою до цього протоколу є ОСОБА_6 , якого вона зустріла у травні 2022 року, повертаючись додому зі своїм чоловіком та доньками, біля під`їзду свого будинку за адресою: АДРЕСА_4 . Вказаний чоловік був разом з раніше їй знайомим ОСОБА_15 , які змусили ОСОБА_4 відійти в сторону для розмови. Пізніше вона дізналась від чоловіка, що вказаний чоловік почав вимагати, щоб потерпілий віддав борг в сумі 2 000 000 грн, в разі відмови, останній повідомив, що він може лишитись автомобіля та підприємства (т. 1 а.с. 103-104);

- Протоколами за наслідками проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме:

від 06.06.2024 за результатами аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_6 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 10/2088т від 08.04.2024 (т. 1 а.с. 120-121), яким зафіксовано зустріч 29.05.2024 біля ресторану «Арістократ» за адресою: пр. Маяковського, буд. 2а, м. Запоріжжя, між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , в ході якої ОСОБА_6 вказав ОСОБА_4 на необхідність домовитись за точну суму повернення боргу 70 або 68 тисяч доларів. Також ОСОБА_6 зазначав, що ОСОБА_4 брав у нього 15 000 доларів США, за місяць до початку війни на «Радузі». ОСОБА_4 запитав, що буде, якщо він не погоджується. ОСОБА_6 вказав, що він брав ці гроші у борг, тому потрібно віддавати, та якщо немає можливості, то ніхто йому не вказує на проценти. Зазначав, що потрібно все вирішити мирно. ОСОБА_4 зазначав, що він злякався через ситуацію з гранатою. Водночас, потерпілий вказував, що подробиць вже не пам`ятає, та не розуміє, чи брав, або не брав у борг, що вже не в цьому справа, та запитав, яка цифра є остаточною. ОСОБА_6 зазначив, що 68 тисяч доларів. Далі, ОСОБА_6 запитав потерпілого, як вони будуть виходити з цієї ситуації, пропонував визначитись з якоюсь щомісячною сумою, щоб всім було «нормально». Далі між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 обговорювалась ситуація біля спортзалу, коли він був з сім`єю, на що ОСОБА_6 зазначив, що при сім`ї нічого не було і що йому відомий маршрут його пересування, але ОСОБА_6 розраховує на порядність ОСОБА_4 і вірить йому «на слово». Далі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 обговорювали, яким чином буде повертатися сума боргу, щомісячні платежі чи іншим способом. ОСОБА_4 питав, чи не буде так, що треба буде віддати одразу всю суму, на що ОСОБА_6 вказував, що ні, тому вони і мають домовитись. Крім того, ОСОБА_6 казав, що «їм треба віддавати людям гроші», а тому питає, яку суму на місяць може надати ОСОБА_4 , щоб в нього залишались гроші на сім`ю, на що ОСОБА_4 сказав, що не знає, бо має нестабільний дохід. Пропонував вказати мінімум, та якщо буде виходити, буде віддавати більше. ОСОБА_6 пропонував за тиждень надати «п`ятірку» і потім кожного місяця, хоча б «трьошку». Вказував, що чим швидше ОСОБА_4 віддасть борг, тим буде краще. Після цієї розмови, ОСОБА_4 зможе спати спокійно і ні про що не переживати. Також ОСОБА_4 спитав, чи ОСОБА_6 його вітав з Днем народження, на що ОСОБА_6 сказав, що не пам`ятає. Далі домовились про зустріч через три години на цьому ж місці, щоб ОСОБА_4 подивився «щось» і повідомив про свою відповідь. Під час повторної зустрічі у цей же день ОСОБА_6 і ОСОБА_4 домовлялись про те, що якщо у ОСОБА_4 не буде «п`ятірки», а буде менше, ОСОБА_6 буде входити в його положення, що їм треба домовитись «по людські», без будь яких «бумажок», на слово, і що ніхто ОСОБА_4 «за горло брати не буде», але щоб він намагався віддавати гроші максимально швидко, як буде виходити. Потім ОСОБА_4 питав за суму «мільйон вісімсот», на що ОСОБА_6 вказував, що це сума у гривні, і що є курсова різниця і є чітка сума, яку вони передавали та віддавали у доларах. ОСОБА_4 далі вказав, що був впевненим, що він нічого не брав, на що ОСОБА_6 вказав, що він передавав йому гроші, в нього є навіть переписка у «Вайбері», що коли була ситуація на «Райдузі», він йому писав. ОСОБА_4 сказав: «5, 5, 10, давай вже починати». Після цього ОСОБА_4 пропонував віддати «п`ятірку» у вівторок-четвер. ОСОБА_6 вказав, що потрібно бути людиною в будь-якій ситуації і відповідати за свої вчинки (т. 1 а.с. 124-129). Додатком до цього протоколу є диски для лазерних систем зчитування, які були відтворені і безпосередньо досліджені в судовому засіданні (т. 1 а.с. 130-131);

від 07.06.2024 за результатами аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_6 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 10/2088т від 08.04.2024 (т. 1 а.с. 120-121), яким зафіксовано зустріч 06.06.2024 о 16:37 год між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 біля ресторану «Аристократ» по пр. Маяковського, 2а, під час якої ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 грошові кошти, зазначивши: «…як і домовлялись… «п`ятірка»…», а також запитав у ОСОБА_6 з приводу погроз йому та сім`ї, на що ОСОБА_6 вказав, що вони домовились і все добре, і що він не буде на нього тиснути, але треба раз на місяць робити, і якщо не вийде, то будуть розмовляти. ОСОБА_6 також зазначив, що він пояснив ситуацію і що «людина чекала дуже довго» та далі тягнути не можна, є прохання віддати скоріше (т. 1 а.с. 132-133). Додатком до протоколу є диск для лазерних систем зчитування, який був відтворений і безпосередньо досліджений в судовому засіданні (т. 1 а.с. 134-135);

від 06.06.2024 за результатами спостереження за особою ОСОБА_6 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 10/2088т від 08.04.2024 (т. 1 а.с. 120-121), яким зафіксовано маршрут пересування ОСОБА_6 29.05.2024 з 15:01 год. до 20:00 год, а також зустрічі з ОСОБА_4 біля ресторану «Аристократ» о 16:32 год та о 19:17 год. (т. 1 а.с. 160-161). Додатком до протоколу є диск для лазерних систем зчитування, який був відтворений і безпосередньо досліджений в судовому засіданні (т. 1 а.с. 162);

від 07.06.2024 за результатами спостереження за особою ОСОБА_6 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 10/2088т від 08.04.2024 (т. 1 а.с. 120-121), яким зафіксовано зустріч ОСОБА_6 і ОСОБА_4 06.06.2024 з 15:20 год до 15:22 год., в ході якої ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 конверт, після чого поїхав, а ОСОБА_6 був затриманий співробітниками УСБУ в Запорізькій області (т. 1 а.с. 163-164);

від 07.06.2024 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме мобільного телефону НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_6 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 10/2088т від 08.04.2024 (т. 1 а.с. 120-121), яким зафіксовано телефонні розмови між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 29.05.2024, в ході яких вони домовляються про зустріч в кафе «Аристократ» та зідзвонюються, щоб уточнити час і місце першої і другої зустрічі у вказаний день. Також між вказаними абонентами зафіксовано розмови 03.06.2024, 04.06.2024, 06.06.2024, в ході яких вони домовлялись про наступну зустріч. У цьому протоколі наведені й інші розмови ОСОБА_6 з невідомими абонентами, що не містять відомостей щодо обставин, які досліджуються у цьому кримінальному провадженні (т. 1 а.с. 165-170). Додатком до протоколу є диск для лазерних систем зчитування, який був відтворений і безпосередньо досліджений в судовому засіданні (т. 1 а.с. 171);

від 18.07.2024 за результатами спостереження за особою ОСОБА_4 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 10/3118т від 20.05.2024 (т. 1 а.с. 174-175), яким зафіксовано прибуття ОСОБА_4 на автомийку самообслуговування «MOBY DICK» 25.05.2024 о 11:03 год., де відбулась зустріч із ОСОБА_8 та іншою особою, в ході якої пройшли до приміщення кав`ярні, об 11:38 год. з кав`ярні вийшов ОСОБА_4 , сів за кермо автомобіля та поїхав. 29.05.2024 зафіксовано зустрічі між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 біля ресторану «Аристократ» о 16:32 год. та о 19:17 год. 06.06.2024 зафіксовано зустріч ОСОБА_6 та ОСОБА_4 о 15:20 год., в ході якої ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 конверт (т. 1 а.с. 177-180). Додатком до протоколу є диск для лазерних систем зчитування, який був відтворений і безпосередньо досліджений в судовому засіданні (т. 1 а.с. 181);

від 18.07.2024 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме мобільного телефону НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_4 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 10/3118т від 20.05.2024 (т. 1 а.с. 174-175), яким зафіксовано телефонну розмову 25.05.2024 о 12:56 год. між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , в ході якої ОСОБА_6 питав, як вони можуть «закрити питання по-доброму…по-людські», на що ОСОБА_4 вказав, що їм треба буде зустрічатись, та ОСОБА_6 запропонував, що він приїде на зустріч один і вони поспілкуються та прийдуть до спільного рішення, і що ОСОБА_4 розуміє, що брав у ОСОБА_6 гроші. ОСОБА_4 заперечив, що брав гроші та сказав, що треба зустрітись. Далі 25.05.2024 о 13:05 год. ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_4 , між ними відбулась розмова, в ході якої домовлялись про зустріч 30-го числа. 29.05.2024 об 11:50 год. зафіксовано розмову між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , під час якої вони домовляються про зустріч 29.05.2024 біля кафе «Аристократ». Також у протоколі зафіксовані й інші розмови між вказаними абонентами 29.05.2024, 03.06.2024 та 06.06.2024, зміст яких відповідає наведеному вище змісту цих розмов, які фіксувались за наслідками негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_6 (протокол від 07.06.2024) (т. 1 а.с. 182-185). Додатком до протоколу є диск для лазерних систем зчитування, який був відтворений і безпосередньо досліджений в судовому засіданні (т. 1 а.с. 186);

від 06.06.2024 за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме мобільного телефону НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_6 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 10/2088т від 08.04.2024, яким, серед іншого, зафіксовано розмову між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від 25.05.2024 о 13:05 год., в якій співрозмовники домовляються про зустріч 30-го числа, коли ОСОБА_6 приїде в місто Запоріжжя, ОСОБА_6 вказував, що він буде один і вони зустрінуться і все обговорять, а також розмову від 29.05.2024 о 13:05 год., в якій ОСОБА_6 повідомляє ОСОБА_4 , що знаходиться на шляху до Запоріжжя і вони домовляються про зустріч о 5-й годині біля кафе «Аристократ» (т. 3 а.с. 30-35). Додатком до протоколу є диск для лазерних систем зчитування, в якому містяться аудіофайли зі змістом вказаних розмов (т. 3 а.с. 36);

від 18.07.2024 за результатами аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_4 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 10/3118т від 20.05.2024 (т. 1 а.с. 174-175), яким зафіксовано зустріч 25.05.2024 між ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та іншою особою на автомийці самообслуговування «MOBY DICK» по вул. Чкалова, б. 91, м. Запоріжжя. В ході зустрічі ОСОБА_4 привітався з ОСОБА_8 , назвавши своє ім`я « ОСОБА_17 », та вони прослідували до приміщення кафе, де ОСОБА_4 пропонує перейти на «ти». ОСОБА_8 запропонував розказати ситуацію, у відповідь ОСОБА_4 розповів, що заборгував ОСОБА_18 , з яким давно знайомі. Потім ОСОБА_4 розповів, що у 2022 році ОСОБА_18 прийшов до нього під дім, де звернувся «з наїздом», озвучили цифру, що він комусь щось заборгував. Він розгубився, враховуючи, що зараз війна, а тому які можуть бути питання. Сказав, що тут якась «нестиковка», йому сказали, що в нього є пару днів вирішити питання. ОСОБА_4 вказав, що сказав їм, що не знає, про що мова, попросив час поміркувати чи щоб вони сказали конкретно. Конкретики не було. Потім він зателефонував ОСОБА_18 , на що ОСОБА_18 зазначив, що люди звернулись, що він має борг. Потім все стихло. У 2023 році на День народження прийшло СМС-повідомлення. Далі ОСОБА_8 сказав ОСОБА_4 , що він мабуть трошки обманює, з правоохоронних органів, та запропонував казати все «як є», щоб вони все зрозуміли, і що вони зараз розмовляють у «відкриту». ОСОБА_4 сказав, що він не звертався до правоохоронних органів, це був дзвінок дільничному. Зараз за ним хтось спостерігає, на нього перед зимою минулого року напали та вдарили в обличчя. ОСОБА_8 спитав у ОСОБА_4 телефон ОСОБА_18 , оскільки йому сказали, що ОСОБА_4 брав у них готівку. Далі інший чоловік спитав, про яку суму йде мова, на що ОСОБА_19 відповів, що мільйон 800, біля двох мільйонів у 2022 році. Також ОСОБА_8 зазначив, що ОСОБА_4 якусь частину ОСОБА_18 віддавав і що не треба обманювати. ОСОБА_4 вказав, що він звернувся по допомогу, адже йому це питання треба закрити. Також ОСОБА_4 сказав, що у них з ОСОБА_18 були «робочі моменти» з дружиною, вони дружили, разом відпочивали. У двір з ОСОБА_18 прийшов ОСОБА_14 . Пішли погрози. З дружиною ОСОБА_18 були взаємовідносини по страховій компанії. Ніяких «муток» з ним не було, був чистий заробіток. ОСОБА_8 запитував, чи був у ОСОБА_4 борг, можливо в якійсь операції з дружиною. ОСОБА_4 сказав, що «нічого не було», він «розуміє 10 000, 2 000, це 100 000 грн», «десь щось може бути». Далі, інший чоловік зателефонував ОСОБА_6 та зазначив, що вони зараз сидять с ОСОБА_20 , що він їх знайомий і вони втрьох спробують культурно все з`ясувати, і що ОСОБА_21 зараз слухає, і чи може ОСОБА_6 зараз пояснити, звідки борг з ОСОБА_18 . ОСОБА_6 зазначив, що ОСОБА_21 вийшов через ОСОБА_18 , домовились під проценти, спочатку було 30 000, і 50 000 і буквально за місяць він брав ще 15 000, і борг в нього був 3 000. ОСОБА_18 він був винен 2 або 3 тисячі. Всього сума виходить 70 000 доларів, без відсотків. Це та сума, яка йому давалась. Грошові кошти ОСОБА_6 надавав йому особисто. ОСОБА_4 запитав, чи є підтвердження, і що треба зустрітись і розмовляти. ОСОБА_6 зазначив, що він пропонував зустрітись декілька разів. ОСОБА_4 вказав, що готовий зустрітись. Далі інший чоловік запитав ОСОБА_6 , на кого ОСОБА_4 писав заяву, на що ОСОБА_6 сказав, що писав на нього і на ОСОБА_18 , і що він може скинути копії. ОСОБА_6 зазначив, що буде в Запоріжжі 30-го числа. Також вказав, що вони зустрічались раз на місяць. ОСОБА_6 особисто надавав останній раз ОСОБА_4 гроші 15 000 доларів на «Райдузі». ОСОБА_4 просить, щоб вони під`їхали разом з ОСОБА_18 , на що ОСОБА_6 каже, що ОСОБА_18 за кордоном. ОСОБА_4 каже, що вони на «Райдузі» не зустрічались і ніякої зустрічі не було. ОСОБА_6 сказав, що ОСОБА_4 все одно має віддати ті гроші, які він брав, і що про відсотки мова не йде. ОСОБА_4 знов вказав, що треба зустрітись. ОСОБА_6 зазначив, що так, вони будуть зустрічатись. Далі у протоколі наведено подальшу розмову між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 та події, після яких ОСОБА_4 покинув приміщення кафе, які покладені в основу обвинувачення ОСОБА_8 та аналіз яких наведений судом нижче. Також вказаний протокол містить зміст зустрічей між ОСОБА_4 і ОСОБА_6 29.05.2024 та 07.06.2024 і зміст розмов між ними, а також передачу конверту ОСОБА_4 ОСОБА_6 , які відповідають змісту протоколів за наслідкам проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_6 , що наведені вище (т. 1 а.с. 187-200). Додатками до протоколу є диски для лазерних систем зчитування, які були відтворені і безпосередньо досліджені в судовому засіданні (т. 1 а.с. 201);

- Інформацією ПрАТ «Київстар» про зв`язки абонента телекомунікаційних послуг за номером мобільного телефону потерпілого ОСОБА_4 НОМЕР_2 , отриманою внаслідок проведеного тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді від 03.09.2024 у справі № 335/6141/24, провадження № 1-кс/335/3764/2024 (т. 3 а.с. 174-175) згідно з протоколом тимчасового доступу від 24.10.2024 (т. 3 а.с. 178-179), яка міститься на долученому до нього диску для лазерних систем зчитування (т. 3 а.с. 180), оглянутому слідчим відповідно до протоколу огляду від 04.11.2024, та яким встановлено наступні з`єднання між потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 : 01.03.2022 о 15:49 год вхідний дзвінок від ОСОБА_6 ; 06.03.2022 о 13:25 год., 13:44 год. вхідні дзвінки від ОСОБА_6 ; 07.03.2022 об 11:48 год, 12:20 год., 12:28 год. - вхідні дзвінки від ОСОБА_6 , о 12:05 год. - вихідний дзвінок ОСОБА_6 ; 25.03.2022 о 15:20 год. - вхідний дзвінок від ОСОБА_6 ; 09.04.2022 о 16:25 год. та о 17:41 год. - вхідні дзвінки від ОСОБА_6 ; 13.04.2022 о 12:13 год. - вхідний дзвінок від ОСОБА_6 ; 14.04.2022 о 10:06 год. та об 11:09 год. - вихідні дзвінки ОСОБА_6 та об 11:32 год. - вхідний дзвінок від ОСОБА_6 ; 25.04.2022 о 12:40 год. - вхідний дзвінок від ОСОБА_6 ; 26.04.2022 о 13:02 год. - вхідний дзвінок від ОСОБА_6 , о 13:16 год. та о 18:48 год. - вихідні дзвінки ОСОБА_6 ; 27.04.2022 о 10:55 год. - вихідний дзвінок ОСОБА_6 ; 08.05.2022 о 19:11 год. - вихідний дзвінок ОСОБА_6 ; 18.05.2022 о 17:38 год. вхідний дзвінок від ОСОБА_6 ; 19.06.2022 о 12:40 год. вхідне смс-повідомлення від ОСОБА_6 ; 25.05.2024 о 13:05 год. - вихідний дзвінок ОСОБА_6 ; 29.05.2025 об 11:51 год., о 16:01 год. та о 18:52 год. - вхідні дзвінки від ОСОБА_6 , та о 16:27 год., 19:00 год., 19:06 год. - вихідні дзвінки ОСОБА_6 ; 03.06.2024 о 12:56 год. - вхідний дзвінок від ОСОБА_6 ; 04.06.2024 о 17:10 год. - вхідний дзвінок від ОСОБА_6 ; 06.06.2024 о 14:43 год. та о 15:20 год. - вихідні дзвінки ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 181-194);

Аналогічна інформація щодо з`єднань вказаних абонентів зазначена й у протоколі огляду предмету від 05.11.2024, згідно з яким слідчим було оглянуто інформацію, що міститься на диску для лазерних систем зчитування (т. 3 а.с. 203), отриманого за наслідком проведення на підставі ухвали слідчого судді від 03.09.2024 у справі № 335/6141/24, провадження № 1-кс/335/3765/2024 (т. 3 а.с. 198-199) тимчасового доступу до речей і документів (протокол від 24.10.2024 - т. 3 а.с. 201-202) від ПрАТ «Київстар» щодо зв`язків абонента телекомунікаційних послуг за номером мобільного телефону ОСОБА_6 НОМЕР_1 (т. 3 а.с. 204-217);

- Заявою ОСОБА_4 від 02.08.2024, якою він добровільно надав працівникам поліції свій мобільний телефон марки «IPhone» модель «Xs», ІМЕІ НОМЕР_4 із сім-карткою оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_2 для його огляду (т. 1 а.с. 109).

За змістом протоколу огляду предмету від 02.08.2024, слідчий оглянув вищезазначений телефон потерпілого та встановив у додатку «WhatsApp» серед діалогів листування з абонентським номером НОМЕР_5 , в якому відображено три вхідні телефонні дзвінки за 24.05.2024 об 11:59 год тривалістю 5 хв., о 18:54 год. тривалістю 2 хв., о 18:58 год. тривалістю 14 сек., а також один вихідний дзвінок за 25.05.2024 об 11:05 год. тривалістю 11 сек. В ході огляду було зроблено скріншоти вказаного листування, які долучено до протоколу огляду (т. 1 а.с. 110-112);

- висновком експерта від 26.11.2024 № СЕ-19/108-24/18571-ЛД (т. 2 а.с. 85-101) за наслідками проведення судової лінгвістичної експертизи висловів ОСОБА_6 , що наведені у протоколах за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 18.07.2024 та від 06.06.2024, якою встановлено, що вислови ОСОБА_6 у протоколі від 18.07.2024 в частині телефонних розмов 25.05.2024 о 12:56 год містять окремі мовленнєві ознаки погрози співрозмовникові - потерпілому ОСОБА_4 . В іншій частині вказаний висновок судом не враховується, оскільки ОСОБА_6 прокурором змінено обвинувачення, у тому числі, виключено з нього ознаки вимагання. Крім того, при викладенні змісту дослідження в цьому висновку експертом не наводяться мовленнєві ознаки вимагання, не зазначені посилання на відповідні джерела, в яких такі ознаки описані та які експертом використані;

- матеріалами за наслідками проведення контролю за вчиненням злочину.

Так, 05.06.2024 за № 09/3-1250т прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 винесено постанову про проведення контролю за вчиненням злочину, якою визначено провести негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та іншої особи, яка не є учасником цього кримінального провадження. До проведення цієї дії вирішено залучити потерпілого ОСОБА_4 та дозволено використання імітаційних засобів (т. 2 а.с. 104-105). Виконання постанови доручене УСБУ в Запорізькій області (т. 2 а.с. 106).

Згідно з постановою слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області від 06.06.2024 визначено використати під час контролю за вчиненням злочину заздалегідь ідентифіковані засоби шляхом огляду, ідентифікації та вручення потерпілому ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 107). Виконання постанови доручено УСБУ в Запорізькій області (т. 2 а.с. 108).

З метою контролю за вчиненням злочину з Державного бюджету України отримані кошти на суму 200 доларів США, які видані співробітнику УСБУ в Запорізькій області (т. 2 а.с. 109).

05.06.2026 слідчий звернувся до ТОВ «Видавничий будинок «Кераміст» із запитом на виготовлення імітаційних засобів - грошових коштів у сумі 60 000 доларів США з метою викриття осіб, причетних до протиправної діяльності в даному кримінальному провадженні (т. 2 а.с. 110).

Вказані грошові кошти (200 доларів США) та імітаційні засоби (48 купюр номіналом 100 доларів США) оглянуті оперуповноваженим УСБУ в Запорізькій області за участі понятих та потерпілого ОСОБА_4 згідно з протоколом огляду від 06.06.2024, в якому зафіксовані номери купюр та в додатку до якого наведені їх ксерокопії (т. 2 а.с. 111-128).

Згідно з протоколом огляду, ідентифікації, помітки та вручення грошових коштів від 06.06.2024 оперуповноваженим УСБУ в Запорізькій області за участі понятих та потерпілого ОСОБА_4 оглянуто грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, з яких 4 800 доларів США імітаційні, а 200 доларів США отримані з метою забезпечення документування протиправної діяльності, з яких зроблено ксерокопії, після чого оглянуті грошові кошти вручені потерпілому ОСОБА_4 для проведення заходу щодо документування протиправної діяльності (т. 2 а.с. 129).

Протоколом за результатами контролю за вчиненням злочину від 07.06.2024 зафіксовано зустріч ОСОБА_6 з ОСОБА_4 06.06.2024 о 15:12 год, в ході якої ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 вищезазначені грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, після чого поїхав, а ОСОБА_6 був затриманий співробітниками УСБУ в Запорізькій області (т. 2 а.с. 130).

Про затримання ОСОБА_6 слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області складено протокол від 06.06.2024 (т. 2 а.с. 131-134). Додатком до цього протоколу є флеш-накопичувач, який було оглянуто та безпосередньо досліджено під час судового розгляду (т. 2 а.с. 135).

Також, 06.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді від 03.06.2024 (т. 2 а.с. 218) слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області проведено обшук автомобіля «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_6 , яким користується ОСОБА_6 , в ході якого, серед іншого, у бардачку автомобіля виявлено та вилучено 2 купюри номіналом 100 доларів США та 48 купюр несправжніх імітаційних засобів номіналом 100 доларів США (т. 2 а.с. 219-223). Додатком до цього протоколу є флеш-накопичувач micro SD, який містить відеозапис вказаної слідчої дії, що був оглянутий та безпосередньо досліджений в судовому засіданні (т. 2 а.с. 224).

Згідно з протоколом огляду № 1 від 09.09.2024 оперуповноваженим УСБУ в Запорізькій області оглянуто зміст вилученого в ході затримання ОСОБА_6 мобільного телефону через програмний комплекс та, серед іншого, встановлено наявність у вказаному телефоні фотографій банківського додатку (скрін-шоти) та фотографій банківських квитанцій про перерахування ОСОБА_10 грошових коштів в сумах 10 700 грн, 5 000 грн, 4 999 грн, а також фотографій матеріалів провадження щодо заяви ОСОБА_4 від 18.05.2022 № 8636, зокрема листа ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області про відсутність у заяві ознак кримінального правопорушення, протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_4 від 18.05.2022, переписки в месенджері «WhatsApp», в якій ОСОБА_6 відправляє ОСОБА_8 фото документів щодо заяви ОСОБА_4 , переписки між ОСОБА_6 та іншою особою в месенджері «Tелеграм» щодо зустрічі з ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 160-192). Вказана інформація міститься на флеш-носії, долученому як додаток до протоколу огляду (т. 2 а.с. 193).

- Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що після початку війни у 2022 році на його телефон надійшов дзвінок від ОСОБА_6 , після якого вони із ним зустрілись. Під час зустрічі він задав питання щодо повернення боргу, на що потерпілий вказав, що йому треба подумати. У травні 2022 року він з родиною повертався додому, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 очікували його біля під`їзду. Потерпілий відійшов із ними убік, вони почали роз`яснювати йому про необхідність повернення боргу, на емоціях, називали йому конкретні суми. Він попросив перерву 1 день та пішов з родиною до Відділу поліції № 1 (Вознесенівський РВ), запитати, що можна зробити в даній ситуації. Їх прийняв черговий, опитав та зателефонував ОСОБА_10 , поговорив із ним, після чого їх відпустили. На наступний день до райвідділу приїхав ОСОБА_10 , де розказав про борг, черговий сказав їм розібратись.

Далі, півтора роки його ніхто не турбував. 16.08.2023 на його телефон надійшло повідомлення в месенджері «Телеграм» з невідомого номеру з вітанням, яке в подальшому було видалено автором, такого змісту: «З Днем народження тебе, для тебе це останній День народження. Жаль, що не побачиш онуків». Він це сприйняв як погрозу, але невідомо від кого. Після цього його не турбували. Через деякий час увечорі в темну пору доби він повертався додому, біля «Інтуристу», де його зустріли два невідомих чоловіки. Один з них спитав ім`я потерпілого і після того, як він назвався, вдарив його з лівого боку обличчя два рази. Потерпілий відскочив убік та побіг до магазину «Шуби», чоловіки не стали його переслідувати. Він пішов додому, розповів про все дружині, після чого звернувся за допомогою до СБУ. Це було приблизно у жовтні 2023 року. Наступного дня йому зателефонував ОСОБА_6 та вказував на необхідність закриття питання з боргом. Потерпілий зазначив, щоб ОСОБА_6 пред`являв усі вимоги в офіційному порядку. Приблизно через тиждень він тренувався з сім`єю в спортзалі. Коли виходили, то він побачив на автомобілі на дзеркалі вінок, а на лобовому склі якийсь предмет, схожий на гранату. Він зателефонував до СБУ, вони приїхали та склали необхідні документи. Далі деякий час його ніхто не турбував.

Через деякий час потерпілий зустрів свого знайомого з територіальної оборони на ім`я « ОСОБА_22 », в ході розмови із ним він сказав, що його «кошмарят». Він зазначив, що може надати людину, що зможе допомогти вирішити це питання, та пізніше познайомив його з ОСОБА_8 , з яким вони зідзвонились і домовились про зустріч на автомийці. Хто кому телефонував першим, не пам`ятає. На автомийку він пішов з апаратурою, яку надало УСБУ. Він надав згоду на ці дії. Зробив так, оскільки це було бачення УСБУ, він поставив їх до відома про цю зустріч, і йому сказали, що апаратура надається про всяк випадок. Там його зустріли добре. Під час зустрічі був присутній він, ОСОБА_8 і якийсь друг ОСОБА_6 . Коли вони зустрілись, потерпілий розповів свою версію. Він при ньому зв`язався з ОСОБА_6 , який сказав, що існує борг. Потерпілий не погодився. Далі постало питання щодо звернення до поліції, на яке потерпілий зазначив, що він звертався до райвідділу, але заяву не писав. ОСОБА_6 надіслав ОСОБА_8 копію заяви, яку показали потерпілому. Він був здивований, оскільки на заяві стояв його підпис. ОСОБА_8 розізлився через цю заяву. За це він отримав удар в губу. Він не знав, що звернення до поліції вже розцінюється як заява. Більше з ОСОБА_8 він не спілкувався. ОСОБА_8 його не переслідував, але і допомоги йому не надав, коштів від нього не вимагав. Він звернувся до поліклініки, де йому надали допомогу. Заяву щодо дій ОСОБА_8 до поліції не писав, лише підписував документи. Також він їздив до бюро СМЕ. Претензій до ОСОБА_8 він не має. Вважає, що отримав удар за те, що сказав йому неправду. Проте, йому казали співробітники УСБУ, що ОСОБА_8 і ОСОБА_6 діють разом. Він цього не знав.

Пізніше йому зателефонував ОСОБА_6 і вони домовились про зустріч. Далі ОСОБА_6 приїхав з Києва, вони із ним зустрілись. Під час зустрічі ОСОБА_6 вів себе адекватно, озвучував свої претензії, називав цифри. Він зрозумів, що треба погоджуватись, і він погодився передати ОСОБА_6 певну суму. Після погодження з УСБУ було прийняте рішення про передання ОСОБА_6 суми 5 000 доларів США під контролем УСБУ. Після передання грошей ОСОБА_6 затримали.

На запитання учасників процесу потерпілий також пояснив, що ОСОБА_6 і ОСОБА_10 називали різні суми. У травні казали про суму 1 802 000 грн, потім - 65 070 доларів США. Проте, у ОСОБА_10 він гроші у борг не брав та нічого йому не винен. Усі події, що із ним відбувались, потерпілий пов`язував з діями ОСОБА_6 . Але ОСОБА_6 його не бив. Щодо відповіді ОСОБА_6 під час зустрічі 29.05.2024 та погодження із боргом, пояснив, що не хотів ускладнювати ситуацію та сперечатись, а тому так відповів. Насправді він не погоджується ані с боргом, ані з сумою. Також у протоколах за наслідками НСРД зафіксовано, що він казав про суми «5, 5, 10», однак, він не пам`ятає, що озвучував такі суми і таке говорив. Можливо щось не дочув.

Також зазначив, що він раніше товаришував зі ОСОБА_10 , дружина потерпілого працювала разом з дружиною ОСОБА_10 . Вони усі разом спілкувались та дружили. У потерпілого був бізнес, про що також вони спілкувались зі ОСОБА_10 . Було пару ситуацій, коли він позичав у ОСОБА_10 невеличкі суми 3-5 тис.грн, оскільки не встигав розрахуватись з постачальниками, більш конкретно вже не пам`ятає. Гроші він давав готівкою та перераховував на картку. Він також позичав ОСОБА_10 гроші. Неприязних стосунків між ними немає. ОСОБА_6 до 2022 року він не знав, але пішов із ним на зустріч після того, як він йому уперше зателефонував. У травні 2022 року ОСОБА_6 йому погрожував, що він залишиться без майна.

Також вказав, що станом на 2022 рік у нього були договірні зобов`язання по підприємницькій діяльності, заборгованість перед постачальниками за договорами.

Заяву до суду, в якій він просив розглянути справу за його відсутності та перекваліфікувати дії ОСОБА_6 написав за порадою адвоката, оскільки не хотів ходити до суду. При призначенні покарання ОСОБА_6 покладається на розсуд суду.

- Свідок сторони обвинувачення ОСОБА_24 , дружина потерпілого ОСОБА_4 , у судовому засіданні 29.07.2026 від надання показань відмовилась на підставі ст. 63 Конституції України.

- Свідок сторони захисту ОСОБА_10 , допитаний у судовому засіданні 14.07.2026 в режимі відеоконференції, пояснив суду, що він давно знає ОСОБА_4 , в них були дружні стосунки, їх дружини працювали разом у страховій компанії. У 2021 році взимку він познайомив ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . До цього ОСОБА_4 займав у нього гроші для ведення бізнесу, декілька років, потім борг повертав. ОСОБА_10 брав гроші для ОСОБА_4 у іншого чоловіка через ОСОБА_6 . Далі після знайомства він став позичати гроші безпосередньо у ОСОБА_6 . Він їх запрошував на виробництво і показував їм, чим займається. Він займався постачанням обладнання в ресторани (кофемашини, мийки, стелажі). Відкрив виробництво з нержавійки.

Замовниками в нього були бюджетні організації. Виробництво знаходилось біля автовокзалу. Також він пропонував їм придбати станок, але вони відмовились. Вони надали йому спочатку 15 000 доларів США, та пізніше 50 000 доларів США. Він працював з бюджетом. Приносив проекти і вони надавали йому гроші. Він брав окремо під кожний проект. Всього взяв у борг 70 500 доларів США та платив борг за графіком. Гроші він скидав на картки, пару разів на картку «Приватбанк» свідка приблизно по 150 доларів США у 2020-2021 році. Коли почалась війна, тобто стались форс-мажорні обставини, він перестав виплачувати борг та уникав розмови. Він з ОСОБА_6 приїхали до ОСОБА_4 у двір, побачили його з дружиною та поспілкувались з приводу боргу. Потерпілий повів себе неадекватно, провокував на скандал. Свідок це розцінив як стрес через війну. На той час ОСОБА_4 ніхто не погрожував, він сказав їм, що він все вже віддав, але йому сказали, щоб він одумався. У той же день свідку та ОСОБА_6 зателефонував дільничний інспектор поліції та сказав, що потерпілий написав заяву. Коли їм зателефонував дільничний інспектор, вони під`їхали до районного відділу поліції та пояснили ситуацію. Більше свідок його не бачив. Декілька разів вони розмовляли по телефону, потерпілий йому хамів. Остання розмова з потерпілим була в нього приблизно через тиждень після зустрічі.

Вказав, що непогашена сума боргу ОСОБА_4 складала 68 000 тисяч доларів США та на момент зустрічі ще була заборгованість за відсотками 500 доларів США. Документи про заборгованість не складались. Облік вівся у записній книжці у старому телефоні. Свідок надавав цю інформацію ОСОБА_6 та мав намір надати слідству. Свідок казав ОСОБА_6 не чіпати потерпілого до закінчення війни, але ОСОБА_6 наполягав на поверненні боргу, оскільки він віддавав гроші іншій людині.

Свідок зазначив, що ОСОБА_8 він не знає. Грошові кошти 15 000 доларів США та 50 000 доларів США вони брали у іншого чоловіка для надання в борг ОСОБА_4 . Знає, що потерпілий спеціально звернувся до ОСОБА_8 , щоб «вкрутити» його в цю історію. Вважає, що потерпілого залучили і використали правоохоронні органи.

Дослідивши та проаналізувавши вищезазначені докази, надані прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому діяння, у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що наданими доказами сторони обвинувачення достовірно підтверджується те, що між ОСОБА_6 , свідком ОСОБА_10 і потерпілим ОСОБА_4 мали місце цивільно-правові зобов`язання, що витікають з договору позики. Саме з метою повернення ОСОБА_4 суми позики, яку ОСОБА_6 визначав загальним розміром 70 000 доларів США, ОСОБА_6 неодноразово телефонував ОСОБА_4 , зокрема і у вищезазначені дати, що відображені у протоколах за наслідками проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також зустрічався із ним. При цьому, в телефонній розмові 25.05.2024 о 12:56 год висловлювання ОСОБА_6 містили окремі мовленнєві ознаки погрози співрозмовникові ОСОБА_4 , як це вказано у висновку лінгвістичної експертизи, а під час зустрічі 29.05.2024, яка також зафіксована за наслідками проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_4 запитував у ОСОБА_6 щодо власної безпеки за фактом повернення боргу, що також свідчить про наявність з боку ОСОБА_6 погроз насильства над потерпілим, які він сприймав реально, саме у зв`язку із ухиленням ОСОБА_4 від виконання цивільно-правових зобов`язань. При цьому, ознаки вимагання у діях ОСОБА_6 відсутні, що доводиться вищезазначеним аналізом доказів сторони обвинувачення, а також тим змістом обвинувачення, що наведений прокурором в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням від 16.09.2026, та визнається судом доведеним за наслідками судового розгляду.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_6 своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 355 КК України, який кваліфікується судом як примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, тобто вимога виконати угоду з погрозою насильства над потерпілим за відсутності ознак вимагання.

Водночас, стороною обвинувачення в ході судового розгляду були надані й інші докази, які суд визнає неналежними (ч. 1 ст. 85 КПК України), оскільки вони не доводять висунуте ОСОБА_6 обвинувачення з урахуванням його зміни прокурором, а саме:

-заяву потерпілого ОСОБА_4 від 26.01.2024 про добровільну видачу слідчому СУ ГУНП в Запорізькій області предметів, які виявив 25.01.2024 на своєму автомобілі Volkswagen Passat, д.н. НОМЕР_7 , який був розташований біля тренажерного залу за адресою: м. Запоріжжя, бул. Центральний, 22, а саме предмет, ззовні схожий на гранату , траурний вінок зі штучних квітів (т. 1 а.с. 86);

-протокол огляду предмету від 26.01.2024, згідно з яким слідчий за участі потерпілого оглянув вищезазначений предмет, ззовні схожий на гранату, а також траурний вінок зі штучних квітів у формі кошика. До протоколу додано фототаблицю із зображенням вказаних предметів (т. 1 а.с. 87-89)

- протокол огляду від 16.02.2024, згідно з яким слідчий, за участі понятих, оглянув пластмасовий предмет, ззовні схожий на гранату, який було зважено, здійснено його заміри та встановлено, що предмет є піротехнічним виробом без вмісту вибухової речовини (т. 1 а.с. 92-93);

-довідку про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 16.02.2024 № 145, згідно з якою вказаний предмет є обмежено небезпечним, не потребує додаткових заходів безпеки, окрім не піддавати термічній та механічній дії (т. 1 а.с. 94);

- висновок експерта від 10.06.2024 № СЕ-19/108-24/10797-НЗПРАП за наслідками проведення судово-хімічної експертизи, яким встановлено, що надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом, маса якого склала 0,571 г (в перерахунку на висушену речовину) (т. 3 а.с. 7-10). Водночас, ОСОБА_6 не інкримінується вчинення будь-якого злочину, пов`язаного із незаконним обігом наркотичних засобів, що також доводить неналежність вказаного доказу.

Крім того, у судових дебатах захисником обвинуваченого ОСОБА_6 зазначено про необхідність визнання недопустимим доказом висновку експерта від 08.11.2024 № СЕ-19/108-24/18569-ЛД (т. 2 а.с. 1-30) за наслідками проведення судової лінгвістичної експертизи висловів ОСОБА_6 , що наведені у протоколах за результатами проведення негласної слідчої дії аудіо-, відеоконтролю особи від 06.06.2024 та від 07.06.2024. Вказаним висновком встановлено, що вислови ОСОБА_6 у вказаних протоколах не містять мовленнєвих ознак погрози співрозмовникові - потерпілому ОСОБА_4 , та містять мовленнєві ознаки вимагання грошей у співрозмовника - потерпілого ОСОБА_4 .

Захисник в обґрунтування доводів про недопустимість цього висновку експерта посилався на те, що під час допиту в судовому засіданні потерпілий не підтвердив зміст розмови, яка мала місце між ним та ОСОБА_6 , щодо якої і проводилось вказане дослідження.

Разом із тим, суд вважає, що вказані обставини не свідчать про недопустимість доказу, оскільки вказані розмови та їх зміст були зафіксовані негласними слідчими (розшуковими) діями, щодо проведення яких надано відповідний дозвіл апеляційного суду, і законність проведення яких під сумнів учасниками процесу не ставилась, і судом не встановлена.

Водночас, оскільки стороною обвинувачення ОСОБА_6 змінено обвинувачення та виключено з його змісту ознаки вимагання, а діяння, яке первісно йому інкримінувалось (ч. 4 ст. 189 КК України) було перекваліфіковане, тому вказаний висновок експерта в контексті зміненого обвинувачення не є належним доказом на підтвердження обставин, що визнані доведеними судом та відповідають змісту пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення.

За таких обставин, судом не встановлено підстав для визнання вказаного висновку експерта недопустимим доказом, проте, суд визнає цей висновок неналежним доказом (ч. 1 ст. 85 КПК України) та з цих підстав відкидає його.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_6 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до категорії кримінальних проступків. Також, судом враховується, що діями ОСОБА_6 не було завдано шкоди потерпілому, цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Також суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який в порядку ст. 89 КК України є таким, що не має судимості. На обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

За сімейним станом ОСОБА_6 неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину, 2008 року народження (т. 3 а.с. 170).

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_6 , не встановлено.

Враховуючи, що ОСОБА_6 визнав винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, після зміни обсягу обвинувачення прокурором кваліфікацію та обставини, які йому інкримінувались, не оспорював, що свідчить про усвідомлення останнім протиправності своєї поведінки, тому, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості і обставин вчинення кримінального правопорушення, його ставлення до скоєного, суд, погоджуючись із позицією сторони обвинувачення, доходить висновку, що виправлення ОСОБА_6 можливе без його ізоляції від суспільства та вважає за необхідне, з урахуванням всіх вищевказаних обставин призначити ОСОБА_6 покарання у виді пробаційного нагляду, однак, на мінімальний строк, визначений санкцією ч. 1 ст. 355 КК України.

На переконання суду, саме таке покарання є необхідним, достатнім, справедливим для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 , а також для запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Щодо обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України суд зазначає таке.

Аналізуючи докази, надані стороною обвинувачення, на підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (легке тілесне ушкодження), суд доходить висновку, що ними не доводиться поза розумним сумнівом його винуватість, виходячи із такого.

З об`єктивної сторони вказаний кримінальний проступок характеризується: діянням (дією або бездіяльністю), спрямованим на заподіяння легкого тілесного ушкодження; наслідком у вигляді спричинення легкого тілесного ушкодження; причинним зв`язком між зазначеним діянням та наслідком. При цьому, у частині 1 ст. 125 КК України встановлюється відповідальність за легке тілесне ушкодження, яке виразилося в порушенні анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, але не спричинило короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності. До них Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, відносять такі ушкодження, що мали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів. Це, наприклад, садно, синець тощо. При цьому, ступінь тяжкості тілесного ушкодження може бути визначений лише відповідною судово-медичною експертизою потерпілого, що, по-перше, потребує спеціальних знань, та, по-друге, є обов`язковим згідно з положеннями ст.ст. 92, 242 КПК України.

Обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України прокурором обґрунтовується такими доказами: показаннями потерпілого ОСОБА_4 ; даними, зафіксованими в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій за наслідками зустрічі 25.05.2024 між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 в кафе на автомийці самообслуговування «MOBY DICK», що викладені у протоколі від 18.07.2024 за результатами аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_4 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 10/3118т від 20.05.2024 (т. 1 а.с. 174-175); висновком експерта № 1735п від 08.10.2024 за наслідками проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 215-216), протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.06.2024 (т. 1 а.с. 105-108).

Дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив таке.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 з приводу обставин зустрічі 25.04.2024 із ОСОБА_8 пояснив, що на зустріч на автомийку «MOBY DICK» він пішов з апаратурою, яку надало УСБУ. Там його зустріли добре. Під час зустрічі був присутній він, ОСОБА_8 і якийсь друг ОСОБА_6 . Коли вони зустрілись, потерпілий розповів свою версію. Він при ньому зв`язався з ОСОБА_6 , який сказав, що існує борг. Потерпілий не погодився. Далі постало питання щодо звернення до поліції, на яке потерпілий зазначив, що він звертався до райвідділу, але заяву не писав. ОСОБА_6 надіслав ОСОБА_8 копію заяви, яку показали потерпілому. Він був здивований, оскільки на заяві стояв його підпис. ОСОБА_8 розізлився через цю заяву. За це він отримав удар в губу. Він не знав, що звернення до поліції вже розцінюється як заява. Більше з ОСОБА_8 він не спілкувався. ОСОБА_8 його не переслідував, але і допомоги йому не надав, коштів від нього не вимагав. Він звернувся до поліклініки, де йому надали допомогу. Заяву щодо дій ОСОБА_8 до поліції не писав, лише підписував документи. Також він їздив до бюро СМЕ. Претензій до ОСОБА_8 він не має. Вважає, що отримав удар за те, що сказав йому неправду.

За змістом протоколу за наслідками негласних слідчих (розшукових)

дій від 18.07.2024 за результатами аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_4 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 10/3118т від 20.05.2024 (т. 1 а.с. 174-175), із доданими до нього відеозаписами на дисках для лазерних систем зчитування, 25.05.2024 між ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та іншою особою на автомийці самообслуговування «MOBY DICK» по вул. Чкалова, б. 91, м. Запоріжжя, відбулась зустріч, яка відбувалась в приміщенні кафе автомийки. В ході розмови, ОСОБА_8 заропонував розказати ситуацію, в ході якої ОСОБА_4 пояснив свою версію щодо боргових зобов`язань перед ОСОБА_10 та ОСОБА_6 . При цьому, ОСОБА_4 сказав, що він не звертався до правоохоронних органів, а лише дзвонив дільничному. Далі, після спілкування в телефонному режимі на гучному зв`язку із ОСОБА_6 , ОСОБА_6 повідомив, що потерпілий писав на нього і на Дениса заяву до поліції, і що він може скинути копії. Після того, як ОСОБА_6 надіслав копію заяви потерпілого, ОСОБА_8 почав запитувати ОСОБА_4 щодо написання ним цієї заяви. ОСОБА_4 наполягав, що ніякої заяви не писав, а спілкувався з дільничним разом з дружиною, він телефонував, але ніяких заяв не підписував. Далі ОСОБА_8 продемонстрував ОСОБА_4 заяву, яку надіслав ОСОБА_6 , та спитав, чи там є його підпис, на що ОСОБА_4 почав заперечувати, вказуючи, що цього не може бути, адже ніяких заяв не писав і нічого не підписував. ОСОБА_8 зазначив, що може зателефонувати начальнику райвідділу і спитати. У разі, якщо він підтвердить звернення із заявою, ОСОБА_8 не буде знати, що із цим робити, запитуючи у потерпілого: «Що мені тоді робити, «прикатати» при хлопцях?» Далі ОСОБА_8 висловився на адресу ОСОБА_4 нецензурно, зазначивши, щоб він йшов геть.

Вказаний зміст розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , який фіксувався в ході негласних слідчих (розшукових) дій, на переконання суду, свідчить про те, що між ними раптово виникла конфліктна ситуація, в ході якої ОСОБА_8 висловив намір спричинити ОСОБА_4 тілесне ушкодження. Зазначений висновок суду також доводиться і висновком експерта від 15.11.2024 № СЕ-19/108-24/18570-ЛД (т. 2 а.с. 40-72) за наслідками проведення судової лінгвістичної експертизи висловів ОСОБА_8 , що наведені у протоколі за результатами проведення негласної слідчої дії аудіо-, відеоконтролю особи від 18.07.2024, а саме в частині зустрічі 25.05.2024 на території мийки самообслуговування та шиномонтажу «MOBY DICK» за адресою: вул. Чкалова, б. 91, м. Запоріжжя, встановлено, що вислови ОСОБА_8 у вказаному протоколі містять окремі мовленнєві ознаки непрямої погрози-попередження співрозмовникові - потерпілому ОСОБА_4 . Водночас, на сторінці 63 цього висновку вказано, що у контексті розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 зазначена погроза-попередження стосувалась застосування до потерпілого фізичної сили.

Разом із тим, судом ретельно досліджено та проаналізовано відеозапис, що міститься на диску для лазерних систем зчитування, що є додатком до вказаного протоколу (файл 2024-05-25_112234_115558_02.avi), на якому 25.05.2024 об 11:38:08 год зображено після нецензурного вислову з боку ОСОБА_8 у бік ОСОБА_4 рух руки ОСОБА_4 уверх, а об 11:38:12 год. рух рукою ОСОБА_8 уперед, тобто у бік ОСОБА_4 та чутно звук, який схожий на поштовх (удар). Водночас, на вказаному відеозаписі з урахуванням ракурсу відеозйомки не можливо встановити, чи був рух рукою ОСОБА_8 саме ударом в обличчя ОСОБА_4 , як це стверджується стороною обвинувачення, а не ударом по руці ОСОБА_4 , як це зазначає обвинувачений ОСОБА_8 . Також з урахуванням ракурсу відеозйомки, обличчя ОСОБА_4 на вказаному відеозаписі взагалі не видно, а тому не є можливим встановити наявність будь-якого наслідку вказаного удару у вигляді тілесного ушкодження на обличчі потерпілого. Інший відеозапис (файл 2024-05-25_112937_114352_02.avi) з урахуванням ракурсу відеозйомки (камера направлена під стіл) не містить зафіксованого моменту удару, а містить лише звук, схожий на поштовх (удар) об 11:38:12 год.

Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.06.2024, потерпілий ОСОБА_4 в присутності понятих впізнав на наданих фотознімках чоловіка під № 2, яким згідно з довідкою до цього протоколу є ОСОБА_8 , який під час зустрічі 25.04.2024 в приміщенні кафе, яке розташоване на території мийки самообслуговування «MOBY DICK» за адресою: вул. Чкалова, буд. 9, м. Запоріжжя, представився ОСОБА_8 та наніс йому удар в обличчя, а саме в область верхньої губи (т. 1 а.с. 105-108).

Водночас, органом досудового розслідування не проводився слідчий експеримент згідно зі ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема, з метою відтворення дій ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , обстановки та обставин зазначеної події, у тому числі і з`ясування механізму нанесення тілесного ушкодження та фіксування його наслідку.

Відтак, версія обвинуваченого ОСОБА_8 щодо механізму нанесення тілесного ушкодження, про який він пояснював в судовому засіданні, жодними доказами, окрім показань потерпілого, що зазначені у протоколі впізнання та у судовому засіданні, не спростовується. Водночас, потерпілий детально механізм нанесення тілесного ушкодження не конкретизував, не зазначив, чи відчув він фізичний біль внаслідок його отримання, а також не зазначив інші його наслідки.

Стороною обвинувачення як доказ спричинення ОСОБА_8 легкого тілесного ушкодження ОСОБА_4 в ході вищезазначеної зустрічі надано висновок експерта № 1735п від 08.10.2024 за наслідками проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_4 , згідно з яким рана на верхній губі справа, слідом загоєння якої став виявлений при огляді рубець у ОСОБА_4 , сама по собі кваліфікується як легке тілесне ушкодження. За даними огляду хірурга від 26.05.2024 рана на верхній губі у ОСОБА_4 вказана як «рублена», тобто утворилась за механізмом тупої травми, від не менш ніж однократної дії тупого предмету у травмовану ділянку. Встановити від дії якого предмету було спричинено тілесне ушкодження ОСОБА_4 експерту не видається можливим через природні процеси загоєння рани. Об`єктивно висловитись про кількість нанесених ударів, в тому числі, яким знаряддям і яким способом спричинено тілесне ушкодження, за наданими даними не є можливим. Давність утворення рубця на верхній губі справа у ОСОБА_4 в межах 3-6 місяців на момент огляду (08.10.2024). Виникнення ушкодження у ОСОБА_4 можливо при будь-якому взаємному розташуванні потерпілого відносно особи, яка спричинила тілесне ушкодження, за умови доступності зони ушкодження для травматичного впливу. Виявлене ушкодження у ОСОБА_4 розташоване в ділянці, що є доступною для спричинення власною рукою (т. 1 а.с. 215-216).

Аналізуючи вказаний висновок експерта, суд звертає увагу, що вказана експертиза призначена постановою слідчого від 01.10.2024, а проведена 08.10.2024, тобто через 4 місяці після подій спричинення тілесного ушкодження, яке інкриміноване ОСОБА_8 . Водночас, відповідно до п. 2.3.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, легке тілесне ушкодження може бути таким, що: а) спричинило короткочасний розлад здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності; б) не спричинило зазначених наслідків. Згідно з п. 2.3.5 вказаних Правил, легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, - це ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів. Отже, визначення судово-медичною експертизою рани на верхній губі справа, слідом загоєння якої став виявлений при огляді 08.10.2024 рубець, зважаючи на те, що у п. 2.3.5 вищезазначених Правил встановлено тривалість наслідків такого ушкодження не більш як шість днів, не підтверджує, що вказане тілесне ушкодження є наслідком саме дій ОСОБА_8 , які мали місце 25.05.2024, тобто більше 4-х місяців до проведення експертизи. У той же час, в п. 2 висновку, яким оцінювалась медична документація, а саме результат огляду хірурга за наслідком освідування ОСОБА_4 від 26.05.2024 (тобто наступного дня після інкримінованих обвинуваченому подій), не зазначено кваліфікації виявленого хірургом тілесного ушкодження. В той же час, з викладу у висновку змісту вказаного освідування хірурга від 26.05.2024 випливає, що хірург в ньому виклав анамнез хвороби зі слів пацієнта: «отримав травму 25.05.2024, займаючись боксом у спортивній залі».

Відповідно до ч. 1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Отже, з наведених підстав, вказаний висновок експертизи не може бути визнаний судом належним доказом, який доводить винуватість ОСОБА_8 у спричиненні ОСОБА_4 легкого тілесного ушкодження 25.05.2024 за обставин, що викладені в обвинувальному акті (зі зміненим обвинуваченням), адже судово-медична експертиза проведена більш ніж через 4-ри місяці після отримання потерпілим тілесного ушкодження, щодо якого вищезазначеними Правилами визначено час його наслідків не більш як 6-ть днів, а медична документація, надана за наслідками освідування ОСОБА_4 , яка аналізувалась експертом, складена наступного дня після зустрічі із ОСОБА_8 , містить посилання на інші обставини та механізм отримання тілесного ушкодження (отримав травму в спортзалі). Таким чином, вказаний висновок експерта не підтверджує існування у ОСОБА_4 саме легкого тілесного ушкодження, яке утворилось за наслідками дій ОСОБА_8 25.05.2024.

Згідно зі ст. 92 та ст. 242 КПК України, встановлення ступеня тяжкості травм є обов`язковим елементом обвинувачення (складу злочину) і визначається виключно судово-медичною експертизою. Без належного експертного висновку факт заподіяння конкретної шкоди вважається недоведеним

У той же час, дані про нанесення ОСОБА_8 удару ОСОБА_4 25.05.2024, які встановлені з показань потерпілого та протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, за відсутності належного доказу визначення тяжкості отриманого за його наслідками тілесного ушкодження, а також доказу механізму нанесення тілесного ушкодження та його наслідків, не є достатніми для обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України.

Отже, об`єктивно на підставі наданих доказів стороною обвинувачення не є можливим встановити характер тілесного ушкодження, що було заподіяне ОСОБА_4 діями ОСОБА_8 , зокрема те, що нанесений ОСОБА_8 удар потерпілому спричинив таке тілесне ушкодження, яке визначається як легке відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, та за спричинення якого настає кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 125 КК України. Відповідно, беззаперечно не підтверджується і причинний зв`язок між вказаною дією ОСОБА_8 (ударом) і наслідками у вигляді легкого тілесного ушкодження, яке відображене у вищезазначеному висновку експерта.

Таким чином, стороною обвинувачення не надано суду достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в діяннях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125КК України, а саме об`єктивної сторони вказаного злочину.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що недоведеним те, що ОСОБА_8 25.05.2024 приблизно об 11:40 год., перебуваючи у приміщенні кафе на автомийці самообслуговування «MOBY DICK» на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин в ході розмови, діючи умисно, наніс ОСОБА_4 один удар кулаком в обличчя, чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження у вигляді рани на верхній губі справа.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.

Статтею 368 КПК України встановлено, що суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити низку питань, до яких зокрема, віднесені питання, чи містять діяння, у якому обвинувачується особа, склад злочину, чи винен обвинувачений у вчиненні цього злочину.

Положенням ч. 1 ст. 373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПКУкраїни, обвинувальний вирок ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Аналіз перерахованих вище доказів на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом, призводить до висновку, що стороною обвинувачення не здобуто і не надано переконливих доказів наявності в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення (проступку), а тому з цих підстав ОСОБА_8 підлягає виправданню за ч. 1 ст. 125 КК України.

Надаючи оцінку доводам захисниці ОСОБА_8 щодо недопустимості доказів, отриманих за наслідками проведення вищезазначеної негласної слідчої (розшукової) дії, зазначеним у судових дебатах, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Так, захисниця в обґрунтування вказаних доводів звертала увагу на відсутність у матеріалах кримінального провадження заяви ОСОБА_4 , який був залучений до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, про згоду на участь у їх проведенні.

Разом із тим, суд не погоджується із цим доводом захисниці, оскільки чинним законодавством не встановлено необхідності отримання в осіб, які залучаються до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, заяви про надання згоди на участь у них, на що звернув увагу і Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 295/7911/18, провадження № 51-4301км19.

Також суд вважає необґрунтованим посилання захисниці ОСОБА_8 на провокацію злочину з боку органу досудового розслідування та потерпілого, виходячи з такого.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у справах «Банніков проти Російської Федерації», «Веселов та інші проти Російської Федерації», «Раманаускас проти Литви», застосування особливих методів ведення слідства - зокрема, агентурних методів - саме по собі не може порушувати право особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний вказаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину.

Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів ЄСПЛ виробив змістовний та процесуальний критерії. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Так, для встановлення факту провокації злочину ЄСПЛ вважає визначальним з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів.

Перевіряючи такі доводи сторони захисту щодо провокації, суд дійшов висновку, що такий факт, як провокація злочину не знайшов свого підтвердження.

Так, суд звертає увагу, що вказані негласні слідчі (розшукові) дії проводились органом досудового розслідування під час розслідування злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. В ході судового розгляду прокурор скористався своїм процесуальним правом та змінив обсяг обвинувачення, зокрема, ОСОБА_8 , вбачаючи в його діях ознаки кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, лише за фактом завдання потерпілому тілесного ушкодження в ході розмови, яка фіксувалась негласно. Дослідженням вказаної розмови, зміст якої наведено судом вище, встановлено, що ОСОБА_8 з ОСОБА_4 спілкувались у вільній формі з приводу боргових зобов`язань останнього перед ОСОБА_6 . Через те, що потерпілий сказав ОСОБА_8 неправдиву інформацію щодо звернення до поліції із заявою про вимагання, ОСОБА_8 розлютився, почав висловлюватися на адресу ОСОБА_4 нецензурною лайкою і вдарив його. Відтак, аналіз вказаного свідчить, що конфліктна ситуація виникла спонтанно, а не внаслідок спеціального підбурювання ОСОБА_8 на вчинення правопорушення.

Також, як зазначено вище, суд в діях ОСОБА_8 встановив відсутність складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме його об`єктивної сторони. Наданими суду доказами вказаний склад кримінального правопорушення суд визнав недоведеним, що обумовлює відсутність ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами та потерпілим, а саме спонукання до вчинення злочину обвинуваченого.

Щодо доводів захисниці обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що потерпілим не було подано заяви до органів поліції щодо дій ОСОБА_8 з приводу завдання йому тілесного ушкодження, що унеможливлює його обвинувачення за ч. 1 ст. 125 КК України як приватного обвинувачення, суд зазначає таке.

Згідно з висновками, що наведені у постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к, кримінальний процесуальний закон не регламентує конкретного способу звернення потерпілого з заявою, яка зумовлює визначені у частині першій статті 477 КПК України правові наслідки. Водночас захист прав і свобод людини як втілення принципу верховенства права вимагає надання переваги внутрішньому змісту юридично значущих дій над зовнішньою формою їх вираження. З огляду на зазначене навіть у разі, якщо потерпілий не подавав до правоохоронних органів заяви про злочин як окремого процесуального документа, однак до початку чи під час досудового розслідування і/або судового провадження однозначно висловив свою позицію про притягнення винного до кримінальної відповідальності, відповідна позиція, зафіксована у процесуальних документах, дає підставу для кримінального переслідування особи за злочин приватного обвинувачення.

У даному кримінальному провадженні досудове розслідування було розпочате за ч. 4 ст. 189 КК України (публічне обвинувачення), яке внаслідок зміни прокурором обвинувачення перекваліфіковано щодо дій ОСОБА_8 на ч. 1 ст. 125 КК України (приватне обвинувачення). В судовому засіданні потерпілому було роз`яснено право підтримувати обвинувачення в раніше пред`явленому обсязі, від чого останній відмовився. Також, потерпілий не висловив бажання відмовитись від обвинувачення за ч. 1 ст. 125 КК України, а підтримав його в ході подальшого судового розгляду.

За таких обставин, позиція потерпілого зафіксована у процесуальних документах, надає підстави для проведення розгляду обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України

(приватне обвинувачення).

Вирішуючи інші процесуальні питання, суд зазначає таке.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.06.2026 у справі № 335/6141/24, 1-кс/335/2448/2024, щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 06.06.2024 до 04.08.2024 включно, із можливістю застосування застави 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 363 360,00 грн (т. 3 а.с. 100-101).

13.06.2026 внесено заставу за ОСОБА_6 , що підтверджується листом ТУ ДСА в Запорізькій області від 17.06.2024 № 08-03/3589 (т. 3 а.с. 102). Цього ж дня ОСОБА_6 звільнено з-під варти, що підтверджується повідомленням ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» від 13.06.2024 № 2/10-4865 (т. 3 а.с. 103).

Отже, з моменту затримання 06.06.2024 до 13.06.2024 ОСОБА_6 перебував під вартою та протягом судового розгляду ОСОБА_6 перебував під дією запобіжного заходу - застави.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_6 покарання за вчинення кримінального проступку у вигляді пробаційного нагляду, а також відсутність з боку прокурора клопотань щодо запобіжного заходу ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили, та з урахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України, яка взагалі не передбачає можливості визначення застави у разі підозри чи обвинувачення особи у вчиненні кримінального проступку, запобіжний захід у вигляді застави щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню, а застава, внесена за ОСОБА_6 , - підлягає поверненню заставодавцеві.

При цьому, строк перебування ОСОБА_6 під вартою підлягає врахуванню у строк відбування покарання за правилами ч.ч. 1, 5 ст. 72 КК України, згідно з якими одному дню тримання під вартою відповідає два дні пробаційного нагляду.

Також, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.06.2026 у справі № 335/6141/24, 1-кс/335/2571/2024, щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком з 14.06.2024 до 06.08.2024 включно, із можливістю застосування застави 130 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 393 640,00 грн (т. 3 а.с. 104-105).

14.06.2026 внесено заставу за ОСОБА_8 , що підтверджується листом ТУ ДСА в Запорізькій області від 17.06.2024 № 08-03/3588 (т. 3 а.с. 106), копією квитанції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 14.06.2026 (т. 3 а.с. 244). Цього ж дня ОСОБА_8 звільнено з-під варти, що підтверджується повідомленням ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» від 17.06.2024 № 2/10-4911 (т. 3 а.с. 107).

Отже, з моменту внесення застави і протягом судового розгляду ОСОБА_8 перебував під дією запобіжного заходу - застави. Оскільки ОСОБА_8 суд виправдовує, тому запобіжний захід у вигляді застави щодо останнього підлягає скасуванню, а застава - поверненню заставодавцеві.

Крім того, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.06.2024 у справі № 335/6141/24, 1-кс/335/2486/2024, на мобільний телефон «IPhone X» в корпусі чорного кольору з чохлом синього кольору ІМЕІ1: НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 , вилучений під час затримання ОСОБА_6 , накладено арешт (т. 2 а.с. 153-156), який було у подальшому скасовано ухвалою слідчого судді від 04.11.2024 у справі № 335/6141/24, 1-кс/335/4373/2024 (т. 2 а.с. 195-196).

Разом із тим, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.06.2024 у справі № 335/6141/24, 1-кс/335/2487/2024 (т. 2 а.с. 241-247) накладено арешт на автомобіль «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_6 , ключі від автомобіля «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 , пластикову ємність, в якій знаходиться згорток з речовиною зеленого кольору, імітаційні (несправжні) засоби, а саме 48 купюр номіналом 100 доларів США НВ 80842510N, купюру номіналом 100 доларів США НВ62072912Н, купюра номіналом 100 доларів США КВ30865641G. Автомобіль «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_6 , повернуто на відповідальне зберігання власнику, а також ключі запалювання від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Заборонено ОСОБА_6 розпоряджатися та відчужувати дане майно до прийняття рішення про скасування арешту.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2024 у справі № 335/6141/24, 1-кс/335/2489/2024, накладено арешт на блокнот з написом «AVANTA MEDICARE» червоно-чорного кольору з рукописним текстом, блокнот коричневого кольору без назви з рукописним текстом, що були вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 26-28).

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2024 у справі № 335/6141/24, 1-кс/335/2485/2024, накладено арешт на відеореєстратор в корпусі білого кольору s/n 6m096D4PAZ441269 з зарядним пристроєм, вилучений в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3 (т. 3 а.с. 96-98).

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2024 у справі № 335/6141/24, 1-кс/335/2488/2024, накладено арешт на 4 предмети, схожі на магазини, предмети, схожі на патрони, у кількості 51 штука, предмет, схожий на автомат з № НОМЕР_11 , вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 (т. 3 а.с. 74-76).

Враховуючи, що судовий розгляд кримінального провадження завершено, з огляду на що в подальшому застосуванні арештів вказаного майна відпала потреба, суд дійшов висновку, що вищезазначені арешти майна підлягають скасуванню згідно з приписами ч. 4 ст. 174 КПК України.

На підставі ст. 124 КПК України з ОСОБА_6 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати на залучення експерта при проведенні експертизи № СЕ-19/108-24/18571-ЛД від 26.11.2024 склали 10 346,70 грн (т. 2 а.с. 102).

Витрати на проведення експертиз № СЕ-19/108-24/18569-ЛД від 08.11.2024 розміром 20 693,40 грн (т. 2 а.с. 31) та від 10.06.2024 № СЕ-19/108-24/10797-НЗПРАП розміром 1 514,56 грн (т. 3 а.с. 11) з ОСОБА_6 стягненню не підлягають, оскільки вказані висновки визнано судом вище неналежними доказами.

Витрати на проведення експертизи № СЕ-19/108-24/18570-ЛД від 15.11.2024 розміром 18 305,70 грн (т. 2 а.с. 73) стягненню з ОСОБА_8 не підлягають, оскільки ОСОБА_8 підлягає виправданню.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 355 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В строк відбування покарання ОСОБА_6 зарахувати строк його тримання під вартою під час попереднього ув`язнення з 06 червня 2024 року по 13 червня 2024 року із розрахунку один день тримання під вартою за два дні пробаційного нагляду.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 у вигляді застави, застосованої ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 07 червня 2026 року у справі № 335/6141/24, провадження № 1-кс/335/2448/2024, скасувати.

Заставу в розмірі 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) грн 00 коп, внесену ОСОБА_25 за ОСОБА_6 , яка знаходиться на депозитному рахунку ТУ ДСА України у Запорізькій області, з призначенням платежу - застава внесена за ОСОБА_6 , згідно ухвали від 07 червня 2024 року по справі № 335/6141/24, 1-кс/335/2448/2024, згідно з квитанцією № @2PL567568 від 13 червня 2024 року, - повернути заставодавцю ОСОБА_25 .

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Державного бюджету України судові витрати на залучення експерта при проведенні експертизи № СЕ-19/108-24/18571-ЛД від 26.11.2024 розміром 10 346 (десять тисяч триста сорок шість) грн 70 коп.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексуУкраїни та виправдати у зв`язку з відсутністю в його діяннях складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексуУкраїни.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 у вигляді застави, застосованої ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 червня 2024 року у справі № 335/6141/24, провадження № 1-кс/335/2571/2024, скасувати.

Заставу в розмірі 393 640 (триста дев`яносто три тисячі шістсот сорок) грн 00 коп, внесену ОСОБА_26 за ОСОБА_8 , яка знаходиться на депозитному рахунку ТУ ДСА України у Запорізькій області, з призначенням платежу - застава внесена за ОСОБА_8 , згідно ухвали від 14 червня 2024 року по справі № 335/6141/24, 1-кс/335/2571/2024, згідно з квитанцією № @2PL894611 від 14 червня 2024 року, - повернути заставодавцю ОСОБА_26 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.06.2024 у справі № 335/6141/24, 1-кс/335/2487/2024, на на автомобіль «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_6 , ключі від автомобіля «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 , пластикову ємність, в якій знаходиться згорток з речовиною зеленого кольору, імітаційні (несправжні) засоби, а саме 48 купюр номіналом 100 доларів США НВ 80842510N, купюру номіналом 100 доларів США НВ62072912Н, купюру номіналом 100 доларів США КВ30865641G, скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2024 у справі № 335/6141/24, 1-кс/335/2489/2024, накладено арешт на блокнот з написом «AVANTA MEDICARE» червоно-чорного кольору з рукописним текстом, блокнот коричневого кольору без назви з рукописним текстом, що були вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2024 у справі № 335/6141/24, 1-кс/335/2485/2024, на відеореєстратор в корпусі білого кольору s/n 6m096D4PAZ441269 з зарядним пристроєм, вилучений в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2024 у справі № 335/6141/24, 1-кс/335/2488/2024, на 4 предмети, схожі на магазини, предмети, схожі на патрони, у кількості 51 штука, предмет, схожий на автомат з № НОМЕР_11 , вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_5 , - скасувати.

Речові докази:

-Траурний вінок зі штучних квітів та імітаційно-тренувальну (страйкбольну) гранату (піро) UA.TR.072-P1-0004-2022, передані на відповідальне зберігання до камери схову ГУНП в Запорізькій області, - знищити;

-Мобільний телефон «IPhone X» в корпусі чорного кольору з чохлом синього кольору ІМЕІ1: НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 , вилучений під час затримання ОСОБА_6 , переданий ОСОБА_6 під розписку, залишити за належністю ОСОБА_6 ;

-Грошові кошти, а саме 8 купюр номіналом 500 грн, 5 купюр номіналом 200 грн, 1 купюра номіналом 100 грн, 2 купюри номіналом 50 грн, 3 купюри номіналом 20 грн, передані під розписку ОСОБА_6 , - залишити ОСОБА_6 за належністю;

-Ключі від автомобіля «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 , автомобіль «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_6 , передані під розписку ОСОБА_6 , - залишити ОСОБА_6 за належністю;

-Пластикову ємність, в якій знаходиться згорток з речовиною зеленого кольору, рослинну речовину масою 0,286 г, передані до камери зберігання речових доказів ГУНП в Запорізькій області, - знищити;

-Імітаційні (несправжні) засоби, а саме 48 купюр номіналом 100 доларів США НВ 80842510N, - знищити;

-Грошові кошти купюрами номіналом 100 доларів США НВ62072912Н, номіналом 100 доларів США КВ30865641G, - повернути до Державного бюджету України;

-Блокнот з написом «AVANTA MEDICARE» червоно-чорного кольору з рукописним текстом, блокнот коричневого кольору без назви з рукописним текстом, передані до камери зберігання речових доказів ГУНП в Запорізькій області, - повернути за належністю ОСОБА_6 ;

-Предмет, схожий на акумуляторну батарею, переданий до камери зберігання речових доказів ГУНП в Запорізькій області, - знищити;

-Банківську картку ПриватБанк № НОМЕР_12 , банківську картку ПриватБанк № НОМЕР_13 , банківську картку «Універсальна» № НОМЕР_14 , експресс страхування № НОМЕР_15 , свідоцтво на транспортний засіб НОМЕР_16 на ім`я ОСОБА_27 , ключ від автомобіля чорного кольору Cadillac, диск із записом на ньому ОСОБА_28 НОМЕР_17 , медичну документацію на ім`я ОСОБА_28 на 3 арк., грошові кошти на суму 14 900 грн купюрами 1 000 грн (14 шт.), 500 грн (1 шт.), 200 грн (2 шт.), мобільний пристрій «iPhone» у корпусі синього кольору (заблокований), мобільний пристрій «iPhone» у корпусі сірого кольору (заблокований), мобільний пристрій «iPhone» у корпусі сірого кольору (заблокований), мобільний пристрій «Redmi 22126RN91Y» у корпусі синього кольору (заблокований), мобільний пристрій «Samsung» у корпусі рожевого кольору (заблокований), ключ від авто марки «Mercedes» чорно-сріблястий, транспортний засіб «CADILLAC ATS», д.н.з. НОМЕР_18 , вилучені під час обшуку цього транспортного засобу, в арешті яких відмовлено ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2024 у справі № 335/6141/24, 1-кс/335/2483/2024, передані на відповідальне зберігання адвокатці ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_27 , - повернути власникам вказаного майна за належністю;

-Карабін, його первинне упакування та марлевий тампон (протирка каналу ствола), 4 магазини та їх первинне упакування, 39 патронів та 12 гільз патронів, отриманих в ході експериментальної стрільби, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУНП в Запорізькій області, - повернути ОСОБА_8 за належністю.

-Відеореєстратор в корпусі білого кольору s/n 6m096D4PAZ441269 з зарядним пристроєм, вилучений в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУНП в Запорізькій області, - повернути ОСОБА_8 за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок в частині скасування запобіжних заходів і повернення застави підлягає негайному виконанню.

На підставі п. 15 ст. 615 КПК України судом у судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.

Повний текст вироку після його проголошення вручається учасникам кримінального провадження, які присутні у судовому засіданні, та не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який в судове засідання на проголошення вироку не прибув.

Суддя ОСОБА_1