Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №127/19757/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19757/26

Провадження № 2/127/5529/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Сичука М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у письмовому провадженні, у змішаній формі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ІДЕЯ БАНК» звернулося до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 січня 2025 року між Акціонерним товариством «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № M75.00601.011523431.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 100 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 69,99 % річних та зобов`язанням здійснювати погашення кредиту відповідно до встановленого договором графіка платежів.

Позивач зазначає, що зі свого боку належним чином виконав умови кредитного договору та надав відповідачу обумовлені кредитні кошти, що підтверджується документами про їх видачу.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість.

Як зазначено позивачем, останній платіж за кредитним договором було здійснено відповідачем 13 квітня 2026 року.

Станом на 22 квітня 2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором № M75.00601.011523431 від 08 січня 2025 року становить 102 147,15 грн, з яких: 71 706,59 грн — прострочена заборгованість за основною сумою кредиту; 30 440,56 грн — прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом.

Позивач також зазначає, що 04 березня 2026 року направив відповідачу вимогу про усунення порушень умов кредитного договору, якою повідомив про необхідність дострокового погашення заборгованості, однак вимога виконана не була.

З огляду на невиконання відповідачем умов кредитного договору позивач просить стягнути з нього заборгованість у розмірі 102 147,15 грн, а також понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 червня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, у письмовому провадженні, у змішаній формі.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою його зареєстрованого місця проживання.

Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою поштового оператора «адресат відсутній».

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань, а також доказів на спростування позовних вимог до суду не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані позивачем докази та оцінивши їх у сукупності, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 100 000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами щодо видачі кредиту.

Відповідач, зі свого боку, взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредиту і сплати процентів належним чином не виконав.

З наданої позивачем виписки за рахунком та розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 22 квітня 2026 року за відповідачем обліковується заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 71 706,59 грн та за процентами за користування кредитом у розмірі 30 440,56 грн.

Належних та допустимих доказів погашення зазначеної заборгованості в повному обсязі або доказів неправильності здійсненого позивачем розрахунку відповідачем суду не надано.

При цьому суд бере до уваги, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву та доказів на підтвердження заперечень проти позову.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Досліджений судом кредитний договір містить умови щодо розміру кредиту, процентної ставки, порядку та строків погашення кредитної заборгованості.

При цьому суд враховує, що кредитний договір укладений 08 січня 2025 року, тобто після набрання чинності змінами до законодавства у сфері споживчого кредитування щодо денної процентної ставки.

За змістом частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до цього Закону, не може перевищувати 1 відсоток.

Разом з тим предметом заявлених позовних вимог є заборгованість за основною сумою кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до умов укладеного сторонами договору. Позивач не заявляє до стягнення штрафу, пені чи інших платежів за прострочення виконання зобов`язання.

Судом не встановлено, що заявлена до стягнення сума процентів включає платежі, які не передбачені договором або нараховані всупереч встановленим законом обмеженням.

Відтак суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині основної суми кредиту та процентів відповідає встановленим судом обставинам справи, умовам кредитного договору та не спростований відповідачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивач повідомив відповідача про необхідність дострокового виконання зобов`язань вимогою від 04 березня 2026 року. Докази направлення відповідної вимоги надані позивачем разом із позовною заявою.

Таким чином, враховуючи встановлений факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, неналежне виконання ним договірних зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, а також відсутність доказів погашення заборгованості, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення 71 706,59 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 30 440,56 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.

Загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 71 706,59 грн + 30 440,56 грн = 102 147,15 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про споживче кредитування», суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» заборгованість за кредитним договором № M75.00601.011523431 від 08 січня 2025 року в розмірі 102 147 (сто дві тисячі сто сорок сім) грн 15 коп., з яких 71 706 (сімдесят одна тисяча сімсот шість) грн 59 коп. — заборгованість за основною сумою кредиту; 30 440 (тридцять тисяч чотириста сорок) грн 56 коп. — заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 21.09.2026.

Суддя