Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №184/2107/25 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 184/2107/25

Номер провадження 1-кп/184/74/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Покровського міського суду в режимі відео конференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025042100000117 від 25.09.2025 відносно обвинуваченого:

¦ ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Шолохове, Нікопольського району, Дніпропетровської області, громадянин України, не одружений, маючий не повну загальну середню освіту, дітей на утриманні не маючий, не працюючий, є інвалідом 3 групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 15.09.2020 Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських строком 80 (вісімдесят) годин. 28.01.2021 знятий з обліку у зв`язку з відбуттям громадських робіт;

- 10.02.2021 Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 1 рік, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

-14.04.2022 Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. ст.70, ч. 1 ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць. Звільнений 24.02.2025 після відбуття строку покарання, судимість не погашена,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор – ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник – ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

В період дії воєнного стану, який введений на території У країни 24.02.2022 Указом Президента України за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а саме 06.09.2025 (точного часу встановити не надалось можливим) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийшов у гості до раніше знайомої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме до квартири АДРЕСА_3 .

В той же день та час, перебуваючи там же, ОСОБА_3 побачив, що у ОСОБА_6 є мобільний телефон марки Redmi 9С NFC Aurora Green 2 GB RAM 32 GB ROM, на таємне викрадення якого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в той же день та час, перебуваючи там же, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_6 вийшла до ванної кімнати та ніхто не спостерігає за його протиправними діями, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 взяв мобільний телефон належний ОСОБА_6 , який перебував на підлозі між диваном та холодильником, від`єднав його від зарядного пристрою та поклав до кишені своїх штанів, таким чином викрав вищевказаний мобільний телефон.

Після чого, в той же час та день, ОСОБА_3 покинув місце мешкання ОСОБА_6 , а саме квартиру АДРЕСА_3 , в подальшому розпорядившись викраденим телефоном на власний розсуд.

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи №2372 від 26.09.2025 вартість викраденого майна становить: мобільний телефон марки Redmi 9С NFC Aurora Green 2 GB RAM 32 GB ROM - 3470,94 грн. Таким чином своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив майнову шкоду потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 3470 гривень 94 копійок.

Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, вчинена в умовах воєнного стану.

Окрім того, 18.04.2026 (точного часу встановити не надалось за можливе) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем мешкання раніше знайомого йому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_4 , побачив в приміщенні зали на столі під скатертиною банківську картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), емітовану АТ КБ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_7 . У зв`язку з цим у ОСОБА_3 виник раптовий прямий умисел, спрямований на викрадення офіційного документа з корисливих мотивів, а саме вказаної банківської картки, яка перебувала у володінні потерпілої особи, доступ до якої був обмежений, та яку він визначив для себе, як об`єкт злочинного посягання.

В той же ж день та час, перебуваючи там же, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що вказана банківська платіжна картка є чужою власністю, маючи умисел, спрямований на викрадення офіційного документа, переслідуючи при цьому корисливу мету, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи на меті подальше використання цієї картки у власних злочинних корисливих цілях, а саме для заволодіння грошовими коштами, таємно викрав зазначену банківську картку після чого, поклав її до своєї кишені та залишив місце вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, ОСОБА_3 викрав вищевказану банківську картку, яка, відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію", пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ч. 4 ст. 51 Закону України "Про банки та банківську діяльність", примітки до ст. 358 КК України є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, позбавивши таким чином ОСОБА_7 можливості користуватися зазначеною карткою за призначенням, тобто умисно викрав вказаний офіційний документ.

Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 357 КК України - викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.

Окрім того, в період дії воєнного стану, запровадженого на території України 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а саме 18.04.2026, після незаконного викрадення за місцем мешкання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_4 , банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 (IBAN: НОМЕР_2 ), зареєстрованої на ім`я потерпілого ОСОБА_7 , у ОСОБА_3 виник прямий умисел спрямований на таємне викрадення грошових коштів з банківського рахунку потерпілого. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 попередньо дізнався пін-код до вказаної банківської картки, який йому до цього повідомив потерпілий, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, після чого, направився до банкомату, розташованого за адресою: вул. Героїв України, буд. 6, м. Покров Дніпропетровської області, де, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що він діє поза волею держателя банківської картки та не маючи жодних законних підстав для здійснення банківських операцій, використовуючи зазначену банківську картку та відомий йому пін-код, здійснив несанкціоновані операції з обготівкування грошових коштів, а саме: 18.04.2026 о 14:36 годині зняв грошові кошти у сумі 1000 гривень; 18.04.2026 о 14:38 годині — 2000 гривень; 18.04.2026 о 14:40 годині — 5000 гривень. Після цього, ОСОБА_3 , утримуючи при собі грошові кошти, отримані злочинним шляхом, та викрадену банківську картку, залишив місце вчинення кримінального правопорушення та у подальшому розпорядився викраденими грошовими коштами на власний розсуд. У результаті своїх протиправних дій ОСОБА_3 умисно, повторно, таємно заволодів грошовими коштами з банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 (IBAN: НОМЕР_2 ), держателем якої є ОСОБА_7 , на загальну суму 8000 гривень, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

Умисні дії ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 кваліфіковані за. ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, вчинена в умовах воєнного стану

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 частково визнав себе винуватив у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.. 185, 357 КК України та показав, що не пам`ятає, як мобільний телефон ОСОБА_8 опинився у нього. Вони дійсно 06.09.2025 року дому у ОСОБА_8 розпивали спиртні напої, пізніше він пішов додому. Телефон не продавав ОСОБА_9 , картку оператора добровільно відав працівникам поліції.

18.04.2026 року він разом зі ОСОБА_10 прийшли в гості до ОСОБА_11 , де розпивали спиртні напої. Після чого потерпілий сам дав йому свою банківську картку та сказав її пін код, щоб той купив продукти та спиртні напої, що він в подальшому і зробив, зняв з неї грошові кошти на суму близько 8 тис. грн..

Крім часткового визнання своєї вини, вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 , надала покази, згідно до яких 06 вересня 2025 року до неї додому прийшов ОСОБА_3 разом із чоловіком, якого вона не знає. Перебуваючи у квартирі, вона поставила свій мобільний телефон на зарядку. Приблизно через 30 хвилин ОСОБА_3 та його товариш пішли з квартири, при цьому вона залишилася вдома зі своїм співмешканцем ОСОБА_12 , який наразі проходить військову службу у Збройних Силах України. Після того як гості пішли, вона виявила відсутність свого мобільного телефону. У подальшому працівники поліції показали їй вказаний телефон. Також вона зверталася до ломбарду, де їй повідомили, що ОСОБА_3 намагався здати цей телефон, однак ломбард його не прийняв. Потерпіла також зазначила, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_3 заперечував свою причетність до викрадення телефону. У подальшому мобільний телефон їй було повернуто. При цьому потерпіла ОСОБА_13 зазначила, що претензій до ОСОБА_14 не має, викрадений телефон їй повернуто, матеріальної шкоди не заявляє та просила суд не призначати йому суворого покарання.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 надав покази, згідно яких 18.04.2026 року до його будинку АДРЕСА_4 разом із своєю подругою прийшов обвинувачений ОСОБА_15 . Вони втрьох розпивали алкогольні напої, після чого потерпілий заснув. Вранці потерпілий виявив відсутність належної йому банківської картки, яка знаходилася на кухні під плівкою. Надалі йому стало відомо, що з його банківського рахунку за допомогою вказаної картки було викрадено грошові кошти в сумі 8 000 гривень. Потерпілий зазначив, що PIN-код від банківської картки був відомий обвинуваченому ОСОБА_16 , оскільки він повідомляв його йому раніше. Після виявлення крадіжки потерпілий звернувся до банківської установи та заблокував банківську картку, однак на той час грошові кошти вже були зняті. У подальшому він звернувся із заявою до поліції. Потерпілий вважає, що банківську картку та грошові кошти викрав саме обвинувачений. Цивільний позов підтримав у повному обсязі, просив стягнути на його користь 8 000 гривень завданої матеріальної шкоди.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 надав покази, згідно до яких 06.09.2025 року він прийшов в гості до ОСОБА_18 , де була потерпіла ОСОБА_8 зі своїм співмешканцем, там розпивали спиртні напої, пізніше йому стало відомо про крадіжку телефону у ОСОБА_8 , хто його взяв йому невідомо.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 надала покази, згідно до яких у вересні 2025 року вона перебувала на ринку в 35 мікрорайоні, де до неї підійшов ОСОБА_16 , попросив здати його телефон в ломбард, сказав що це телефон його доньки, вони разом пішли до ломбарду а потім з`ясувалось, що цей телефон ОСОБА_16 викрав у сусідки.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 надала покази, згідно з якими у квітні 2026 року, у день проводків, вона разом із ОСОБА_21 перебувала у будинку потерпілого, де вони вживали алкогольні напої. Потерпілий перебував у стані алкогольного сп`яніння, після чого заснув. У цей час ОСОБА_16 взяв банківську картку потерпілого, яку знайшов у будинку останнього під плівкою на столі. Потерпілий зазначену банківську картку ОСОБА_16 не передавав та дозволу на її використання не надавав. Після цього вони разом залишили будинок потерпілого та поїхали додому. Свідок зазначив, що ОСОБА_16 знав код до банківської картки потерпілого. Надалі вони здійснювали покупки, розраховуючись зазначеною банківською карткою, зокрема придбали вино, горілку та солодощі.

Інших свідків, як сторона обвинувачення, так і сторона захисту не заявляли.

Надаючи юридичну оцінку показанням потерпілих та свідків суд враховує, що потерпілий та свідки були безпосередньо допитані у судовому засіданні у відповідності до вимог ст. 353, 354 КПК України та свідки, будучи під присягою та попередженими про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від дачі показань, підтвердили обставини, які підлягають встановленню відповідно до змісту ст. 91 КПК України.

Крім того, вина обвинуваченого у вчиненні інкрімініруємих йому кримінальних правопорушень повністю доводиться наданими сторонами та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні сукупністю письмових доказів та висновків експертиз, а саме:

- витягом з ЄРДР від 25.09.2025 року, відповідно до якого 06.09.2025 року невідомі особи вимкрали належний ОСОБА_6 мобільний телефон (а.с.1,2 т.1);

- протоколом огляду предмету від 25.09.2025 року та фототаблицею до нього, яким оглянутий мобільний телефон марки Редмі, належний потерпілій ОСОБА_6 (а.с.29-32 т. 1);

- протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 25.09.2025 року, в ході якого зафіксована квартира, звідки була вчинена крадіжка мобільного телефону ОСОБА_6 (а.с. 39-42 т. 1);

- висновком експерта судово товарознавчої експертизи № 2372 від 26.09.2025 року, відповідно до якого вартість мобільного телефону марки Redmi 9С NFC Aurora Green 2 GB RAM 32 GB ROM становить 3470,94 грн. (а.с. № 58-64 т. 1);

- витягом з ЄРДР від 22.04.2026 року, відповідно до якого 18.04.2026 року ОСОБА_3 заволодів банківською карткою ОСОБА_7 та викрав з неї грошові кошти (а.с.1,2,3 т.2);

- протоколом огляду та фототаблицею до нього від 22.49.2026 року, в ході якого оглянутий цифровий пристрій, який містить в собі додаток Приват 24 та зафіксовано зняття грошових коштів на суму 8000 грн. (а.с. 16-24 т. 2);

- протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 22.04.2026 року, в ході якого зафіксований житловий будинок, звідки була вчинена крадіжка банківської картки ОСОБА_7 (а.с. 26-32 т. 2);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із потерпілим ОСОБА_7 , де останній заявив, що на фото № 3 впізнає жінку, котра 18.04.2026 року разом з ОСОБА_3 була у його будинку по АДРЕСА_4 . Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання, на фото №3 – ОСОБА_20 , на фото № 1, 2, 4 – інші особи (а.с. 33,34 т.2);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із потерпілим ОСОБА_7 , де останній заявив, що на фото № 2 впізнає чоловіка, котрий 18.04.2026 року у його будинку по АДРЕСА_4 заволодів його банківською карткою. Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання, на фото № 2 – ОСОБА_3 , на фото № 1, 2, 4 – інші особи (а.с. 35, 36 т.2);

- протоколом зняття показань технічних приладів, що мають функцію відеозапису від 23.04.2026 року, фото таблицею до нього та диском (а.с. 53-59 т. № 2);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.04.2026 року за участю свідка ОСОБА_20 з фото таблицею до нього та диском, в ході якого остання пояснив обставини вчинення крадіжки банківської картки ОСОБА_22 з будинку потерпілого (а.с. № 65-69 т. № 2)

- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.04.2026 року за участю потерпілого ОСОБА_7 з фото таблицею до нього та диском, в ході якого потерпілий пояснив обставини вчинення крадіжки банківської картки з його будинку (а.с. № 73-77 т. № 2)

- витягом з ЄРДР від 29.04.2026 року, відповідно до якого 18.04.2026 року ОСОБА_3 заволодів банківською карткою ОСОБА_7 (а.с.87 т.2);

- протоколом огляду від 14.05.2026 року, в ході якого з АТ КБ Приватбанк вилучений диск (а.с.98, 99 т.2).

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають.

Вина ОСОБА_3 повністю доведена належними та допустимим доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме чіткими, послідовними та стабільними показами потерпілих та свідків, які в судовому засіданні підтвердили факт вчинення останнім кримінальних правопорушень, дослідженими протоколами оглядів, фото таблицями, протоколами проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_20 , матеріалами справи в їх сукупності.

Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази у даному кримінальному провадженні, суд керується критерієм доведення вини «поза розумним сумнівом», у відповідності до якого таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, що узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук та Йонкало проти України»).

Таким чином, на підставі вищенаведеного, проаналізувавши вищевказані докази у їх сукупності, суд дійшов до переконання, що стороною обвинувачення під час судового розгляду доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, поза розумним сумнівом, так як надані прокурором докази, що досліджені судом, зібрані у передбаченому законом порядку, є достатньо чіткі, повні та узгоджені між собою і відповідають стандартам належності та допустимості, а покази обвинуваченого відповідають встановленим обставинам у справі, узгоджуються з наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Суд, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов до переконання про наявність події злочину, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у їх вчиненні та кваліфікує її дії за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, вчинена в умовах воєнного стану, за ч. 1 ст. 357 КК України - привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів; за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, вчинена в умовах воєнного стану.

Суд дає критичну оцінку показам обвинуваченого ОСОБА_3 , висловлені ним в судовому засіданні щодо часткового визнання своєї вини у вчиненні ним кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачений не надав жодного доказу на підтвердження зазначеної версії щодо викрадення майна потерпілих з метою свого захисту, не навів жодної обставини, на підставі яких можна було б піддати сумніву докази, надані на підтвердження обвинувачення.

Зазначена позиція обвинуваченого повністю спростовується належними та допустимим доказами дослідженими в судовому засіданні. Суд вважає обрану позицію обвинуваченого ОСОБА_3 як спосіб захисту, передбачений законом з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст. 65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до ст.ст.50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до кримінального проступку та тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий та має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, а також відсутність обставин, які пом`якшують покарання та наявність обставини, що обтяжує покарання, думку потерпілих, які просять суворо не карати обвинуваченого, вважає за необхідне призначити йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст.. 357 КК України та у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України, адже саме це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередить вчинення ним нових злочинів.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

При призначенні покарання ОСОБА_3 слід застосовувати ч. 1 ст. 70 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 8000 грн. підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У відповідності до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на наведене, зважаючи на визнання обвинуваченим ОСОБА_3 заявленого цивільного позову та враховуючи, що таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, цивільний позов потерпілої особи підлягає задоволенню в повному обсязі.

Долю речових доказів по справі потрібно вирішити відповідно до ст.. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 01.05.2026 року застосований у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь експерта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 31, 349, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання:

- за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців;

- за ч.1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту – з 01 травня 2026 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 тримання під вартою залишити без змін.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 8.000 грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь судового експерта ОСОБА_23 (р/р НОМЕР_3 , рахунок в форматі IBAN: НОМЕР_4 , МФО 323583, код отримувача НОМЕР_5 в Кіровоградське РУ АТ КБ «ПриватБанк», м. Олександрія) витрати за проведення судових експертиз по даній справі на загальну суму 424 грн. 08 коп.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки Redmi 9С NFC Aurora Green 2 GB RAM 32 GB ROM (а.с. 33, 34 т. № 1), який переданий потерпілій ОСОБА_6 на зберігання під розписку, після набрання вироком законної сили – залишити потерпілій.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, протягом 30 днів з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя Покровського міського суду ОСОБА_1