Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №127/28354/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28354/26

Провадження № 2-а/127/293/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Шаміної Ю.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за №R659232 від 01.08.2026 року в справі про адміністративне правопорушення, якою йогопритягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, а провадження у справі просив закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 01.08.2026 року відповідачем винесено постанову №R659232 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-3 України про адміністративні правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Відповідно до постанови підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало твердження відповідача про те, що він «не пройшов(ла) (відмовився(лась) від проходження) ВЛК». Позивач вказує, що військово-лікарську комісію пройшов 03 червня 2025 року, за результатами проходження якої його визнано придатним до військової служби. При цьому, позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Також позивач заперечує наявність у його діях винного ухилення від проходження ВЛК та вважає, що відповідач не довів належного та своєчасного повідомлення позивача про необхідність проходження ВЛК та взагалі необхідність повторного проходження ВЛК. Окрім того, позивач вказує, що до винесення оскаржуваної постанови щодо позивача вже виносилися постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП фактично з аналогічних підстав. Текст оскаржуваної постанови не містить конкретизації об`єктивної сторони правопорушення, оскільки одночасно зазначено: «не пройшов(ла) (відмовився(лась) від проходження) ВЛК». Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.08.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 286 КАС України, без виклику учасників справи на підставі матеріалів справи (у письмовому провадженні). Роз`яснено відповідачу право та порядок подачі відзиву, встановлено строк подачі суду відзиву на позовну заяву та доказів по справі, а також витребувано додаткові докази.

Відповідач своїм правом на відзив не скористався. При цьому, відповідач був повідомлений про розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене та положення ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 279-9 КУпАП передбачено, що при розгляді справи за заявою особи про визнання правопорушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності посадова особа зобов`язана винести постанову з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 КУпАП.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі наявності щодо особи постанови компетентного органу про накладення адміністративного стягнення по тому самому факту.

Отже, під час розгляду питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач був зобов`язаний перевірити наявність обставин, що виключають провадження у справі, зокрема передбачених пунктом 8 частини першої статті 247 КУпАП.

Судом установлено, що згідно з витягу «Резерв+» (військо-обліковий документ), сформованого 06.08.2026, ОСОБА_1 військовозобов`язаний, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , звання – солдат, номер в реєстрі Оберіг 170320230693371300057, ВОС 999097; причина звернення до Нацполіції – не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК, дата звернення 01.08.2026; постанова ВЛК, дата ВЛК 03.06.2025.

02.07.2026 постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову №R606415 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності) встановлено за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов(ла) (відмовився(лася) від проходження) ВЛК (п. 2 розділу ІІ ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист", чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, на нього накладено штраф у сумі 17000,00 грн.

Відповідно до квитанції №5d4a442f_573f_4315_a18e_0f89720009dc_0 від 02.07.2026 ОСОБА_1 здійснив оплату адміністративного штрафу по постанові №R606415 від 02.07.2026 у розмірі 8500,00 грн.

17.07.2026 постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову №R632142 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності) встановлено за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов(ла) (відмовився(лася) від проходження) ВЛК (п. 2 розділу ІІ ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист", чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, на нього накладено штраф у сумі 17000,00 грн.

Згідно з ордером платежу №5ce28f62_d886_47bb_b530_7c3ea2c2f561 ОСОБА_1 здійснив оплату адміністративного штрафу по постанові №R632142 від 17.07.2026 у розмірі 8500,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 300-3 КУпАП, у разі сплати особою протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили не менш як 50 відсотків розміру штрафу, така постанова вважається виконаною. Таким чином, позивачем було дотримано умови "спрощеного" порядку: добровільне визнання правопорушення та своєчасна оплата 50% від накладеної суми штрафу, відтак з моменту зарахування коштів адміністративне провадження вважається завершеним, а обов`язок особи перед державою - виконаним у повному обсязі.

Матеріали справи містять скріншот із системи «Резерв+» направлення на ВЛК № НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Направлення зареєстрували 01.08.2026, дата початку ВЛК 01.08.2026, мета: визначення придатності до служби.

01.08.2026 постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову №R659232 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності) встановлено за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов(ла) (відмовився(лася) від проходження) ВЛК (п. 2 розділу ІІ ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист", чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, на нього накладено штраф у сумі 17000,00 грн.

Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Положеннями абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Положеннями абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту - Порядок №560), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Судом встановлено, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено три різні постанови: постанову №R606415 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 02.07.2026, постанову №R632142 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 17.07.2026, постанову №R659232 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 01.08.2026.

Опис складу адміністративного правопорушення у вищевказаних постановах є тотожним.

Відповідачем не наведено будь-яких обставин, які б свідчили, що оскаржувана постанова стосується іншого факту правопорушення, іншого періоду або інших дій позивача, ніж ті, за які його вже було притягнуто до адміністративної відповідальності постановою №R606415 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 02.07.2026 чи постановою №R632142 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 17.07.2026.

Таким чином, відповідач фактично здійснив подвійний розгляд одного й того самого діяння особи. Накладення повторного адміністративного стягнення за одне й те саме діяння суперечить вимогам ст. 61 Конституції України та свідчить про протиправність дій суб`єкта владних повноважень, повторне винесення постанови за той самий проступок є неприпустимим.

Суд звертає увагу, що відповідач жодним чином не спростував доводів позивача щодо повторного притягнення його до адміністративної відповідальності за той самий факт та не навів правового обґрунтування можливості винесення оскаржуваної постанови за наявності постанов №R606415 від 02.07.2026 та №R632142 від 17.07.2026.

Крім того, суд враховує, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не скористався своїм правом подати відзив на позов та не надав суду жодних доказів на спростування доводів позивача, що відповідно до ч.4 ст.159 КАС України може бути розцінено судом як визнання позову.

У відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскільки відповідно до постанови №R659232 від 01.08.2026 вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами, тому ця постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.

З огляду на задоволення позову з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. 210-1, 245, 247, 251, 252, 258, 268, 280, 283 КУпАП, ст. 2,4, 9, 72, 73, 77, 78, 79, 90, 139, 159, 246, 255, 286 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R659232 від 01.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна