Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №183/4005/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4005/26

№ 2/183/5150/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Самар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина,-

в с т а н о в и в :

25 березня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина.

1.Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася на те, що з 26 червня 2005 року вона перебувала в шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який рішенням Дніпропетровського районного Дніпропетровської області від 27 березня 2009 року між ними було розірвано.

Вона та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який досяг повнолітнього віку.

Незважаючи на те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досяг повнолітнього віку, він потребує матеріальної допомоги, оскільки навчається у технікумі «Косінус» у м. Гдиня, Республіка Польща, термін навчання: 5 років, тобто до серпня 2028 року, до закладу ОСОБА_3 зараховано 27.11.2023 року.

ОСОБА_1 у позові зазначає, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з нею в м. Гдиня, Республіці Польща та перебуває на її повному утриманні.

Відповідач не надає матеріальної допомоги сину, який продовжує навчання.

У зв`язку з наведеним, у позовній заяві ОСОБА_1 , посилаючись на норми ст.ст. 141, 182, 198, 199, 200 Сімейного кодексу України, просила суд: стягнути на її користь з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час навчання в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двадцяти трьох років за умови продовження навчання.

2.Стислий виклад позиції та заперечень відповідача.

Представник відповідача у відзиві заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав їх необґрунтованості та недоведеності. Зокрема зазначив, що позивач ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження її майнового стану щодо неспроможності самостійно утримувати повнолітнього сина під час навчання. Крім того, посилається на те, що в матеріалах справи відсутня інформація про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент подачі позову продовжує навчання в технікумі «Косінус» у м. Гдиня, Республіка Польща на контрактній основі, оскільки довідка, видана навчальним закладом датована 31.10.2024 року та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є учнем 2-го класу, у зв`язку з чим постає питання про продовження останнього у навчальному році 2025/2026. Також в жодному документі відсутнє інформація про те, що навчання здійснюється за контрактом, та яка вартість навчання на рік, чому позивач винаймає житло, в той час як проживає в гуртожитку, не зазначені умови навчання з наданням гуртожитку чи без його надання. Крім того, постає питання щодо правдивості перекладу доданих документів, а саме, відсутня печатка компанії та не долучено сертифікат перекладача.

3. Стислий виклад відповіді на відзив позивача.

У відповіді на відзив представник позивача посилався на обставини, викладені в позові, наполягає на задоволенні вимог. Зокрема зазначив, що доводи відповідача та його представника про відсутність доказів того, що ОСОБА_3 продовжує навчання, є безпідставними, оскільки до матеріалів справи подається довідка № 216/2026, видана навчальним закладом, відповідно до якої ОСОБА_3 навчається у технікумі «Косинус» (Республіка Польща) та буде продовжувати навчання до серпня 2028 року. Таким чином, одна з обов`язкових умов для стягнення аліментів, передбачених статтею 199 СК України, а сааме, продовження навчання повнолітньою дитиною, підтверджується належними та допустимими доказами. Щодо потреби повнолітньої дитини у матеріальній допомозі, відповідач помилково пов`язує право повнолітньої дитини на утримання виключно з оплатою вартості навчання за контрактом. Так, ст. 199 СК України не ставить право на утримання у залежність від форми навчання (контрактної чи бюджетної). Вирішальним є те, чи потребує повнолітня дитина матеріальної допомоги у зв`язку з продовженням навчання. ОСОБА_4 навчається на бюджетній формі навчання та не отримує жодної стипендії. Водночас він потребує значних витрат на: проживання; харчування; проїзд; придбання одягу та побутових речей; забезпечення навчального процесу; медичне обслуговування та лікування. Отже, відсутність оплати за навчання жодним чином не свідчить про відсутність потреби у матеріальній допомозі. Щодо стану здоров`я повнолітнього сина, звернув увагу на те, що ОСОБА_3 має вроджені вади розвитку аортального та мітрального клапанів серця та потребує постійного пожиттєвого кардіологічного лікування, що підтверджується медичним направленням від 28.07.2025 року. За рекомендаціями лікаря ОСОБА_4 повинен уникати надмірних фізичних та психоемоційних навантажень. З огляду на зазначене, твердження відповідача про можливість самостійного забезпечення своїх потреб повнолітнім сином є необґрунтованими. Стан здоров`я об`єктивно обмежує можливість його працевлаштування під час навчання та свідчить про його потребу у матеріальній допомозі з боку обох батьків. Щодо матеріального становища позивача, то в матеріалах справи міститься довідка про доходи ОСОБА_6 , відповідно до якої її заробітна плата становить 3 472,00 польських злотих на місяць. Із зазначеної суми 2 100,00 польських злотих щомісячно витрачається на оплату оренди житла (пункт 3.1. Договору оренди), в якому спільно проживають позивач та її син і приблизно 1 000,00 злотих витрачається щомісяця на оплату комунальних послуг (відповідно до розділу 4 Договору оренди комунальні платежі оплачується окремо). Після сплати орендної плати у розпорядженні позивача залишається 372,00 польських злотих (4 400,00 грн.), яких очевидно недостатньо для забезпечення власних життєвих потреб; харчування двох осіб; витрат пов`язаних з навчанням сина; витрат на транспорт; витрат на придбання одягу та предметів першої необхідності; витрат на медичне обслуговування та лікування сина. Таким чином, позивач об`єктивно не має фінансової можливості самостійно забезпечувати повнолітнього сина, який продовжує навчання. Що стосується доводів сторони відповідача про договір оренди житла зазначив, що договір оренди оформлений на ім`я позивача – ОСОБА_1 , оскільки саме вона є наймачем квартири та здійснює оплату орендних платежів. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із матір`ю та перебуває на її повному матеріальному забезпеченні, що є звичайною практикою у випадках проживання членів сім`ї в орендованому житлі. Самостійно він не має фінансової можливості орендувати житло, адже взагалі не має доходу. Навчальний заклад учнів гуртожитком не забезпечує. Отже, оформлення договору оренди на матір жодним чином не спростовує факту проживання повнолітнього сина разом із нею та не свідчить про відсутність витрат на його утримання. Так, пунктом 6.9. Договору оренди зазначено, що фактичним мешканцем предмета договору є ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . Крім того, на спростування доводів відповідача щодо належності перекладів документів, до матеріалів справи подані документи, які підтверджують кваліфікацію перекладача ОСОБА_9 , а також відповідні дипломи та документи, що підтверджують право здійснювати офіційний переклад документів. Отже, усі переклади документів, подані до суду, виконані належним чином та відповідають вимогам процесуального законодавства.

4. Рух справи та процесуальні дії у справі.

25 березня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина.

Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року зазначену позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення її недоліків.

15 квітня 2026 року на виконання даної ухвали представник позивача через систему «Електронний суду» подав заяву, згідно якої усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 17 квітня 2026 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

5. Судовий розгляду

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, згідно заяви позивача остання просила суд розглядати справу за її відсутності, просила суд задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судове засідання не з`явилися, , про дату, час та місце справи повідомлені належним чином, в той же час, враховуючи, що представник відповідача скористався своїм правом надати до суду відзив на позов, суд не вбачає підстав для ухвалення заочного рішення.

6. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено що 24 червня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Новомосковську Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 і ОСОБА_1 , актовий запис № 179, після реєстрації шлюбу ОСОБА_10 присвоєне прізвище дружини ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

Позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який досяг повнолітнього віку, що підтверджується свідоцтвом про народження.

У відповідності до виписки з рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2009 року, шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розірвано. Рішення суду набрало законної сили 07 квітня 2009 року.

Судом встановлено що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досяг повнолітнього віку та навчається у технікумі «Косінус» у м. Гдиня, Республіка Польща, термін навчання: 5 років, тобто до серпня 2028 року, до закладу ОСОБА_3 зараховано 27.11.2023 року, що підтверджується довідкою закладу освіти № 147/2024 від 31.10.2024 року. Також в даній довідці зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено що позивач ОСОБА_1 та її повнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

Встановлено, що позивач та повнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживають за кордоном Республіка Польща та винаймають житло за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується договором оренди житла від 21 жовтня 2025 року, переклад якого здійснено 29 травня 2026 року перекладачем Національною мережею бюро перекладів «Азбука» Гречухою Ганною Вікторівною. При цьому, в матеріалах справи містяться документи, які підтверджують кваліфікацію перекладача Гречухи Г.В., а також відповідні дипломи та документи, що підтверджують право на здійснення офіційного перекладу документів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює в компанії Олексія Гергеля кравчинею з 01 квітня 2025 року на підставі трудового договору на невизначений термін. За період з 01.01.2026 року по 30.04.2026 року її заробітна плата із вирахуванням податків становить 3 472,00 польських злотих на місяць, що підтверджується довідкою про доходи від 28 травня 2026 року.

Позивач та її представник у відповіді на відзив посилаються на те, що із зазначеної суми (3 472,00 польських злотих) 2 100,00 польських злотих щомісячно витрачається на оплату оренди житла (пункт 3.1. Договору оренди), в якому спільно проживають позивач та її син і приблизно 1 000,00 злотих витрачається щомісяця на оплату комунальних послуг (відповідно до розділу 4 Договору оренди комунальні платежі оплачується окремо). Після сплати орендної плати у розпорядженні позивача залишається 372,00 польських злотих (4 400,00 грн.), яких недостатньо для забезпечення власних життєвих потреб; харчування двох осіб; витрат пов`язаних з навчанням сина; витрат на транспорт; витрат на придбання одягу та предметів першої необхідності; зокрема витрат на медичне обслуговування та лікування сина, який має вроджені вади розвитку аортального та мітрального клапанів серця та потребує постійного пожиттєвого кардіологічного лікування, що підтверджується медичним направленням від 28.07.2025 року.

При цьому, суд зауважує, що відповідач та його представник не надали суду доказів на підтвердження майнового стану відповідача ОСОБА_2 .

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з позивачем ОСОБА_1 та перебуває на її повному утриманні.

7. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

На підставі ст. 198 СК України, 1. Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Статтею 199 СК України визначено, що: 1. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. 2. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. 3. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

На підставі ст. 200 СК України,1. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. 2. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У відповідності до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 201 СК України передбачено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

На підставі ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

8. Висновки суду.

Оскільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається на денній формі навчання за кордоном, у зв`язку з чим не може працювати та отримувати доходи, суд приходить до переконання, що він потребує матеріальної допомоги від батька на своє утримання на час навчання.

При цьому, ані позивачем, ані стороною відповідача не надано доказів сум заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_2 .

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню, суд враховує що відповідач є працездатним, ним не надано доказів наявності на утриманні інших дітей або непрацездатних членів сім`ї, наявності інших обставини, що мають істотне значення, у зв`язку з чим, суд вважає, що розмір аліментів, що підлягає стягненню з останнього на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, можливо визначити у розмірі 1/6 частини від його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 25 березня 2026 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 двадцяти трьох років, за умови його навчання.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, в той же час підлягають частковому задоволенню.

При цьому суд роз`яснює, що відповідно до приписів ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Інші доводи сторін не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують наведених висновків суду.

9. Судові витрати

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору за подання через систему «Електронний суд» позову про стягнення аліментів, а тому, з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати в сумі 1 064,96 грн.

На підставі викладено та керуючись ст. ст. 182, 191, 198-201 СК України, ст.ст. 180-183, 191 СК України, ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 272, 273, 274, 276, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з 25 березня 2026 року до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двадцяти трьох років, за умови продовження ним навчання.

Утримання припиняється у разі закінчення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири грн. 96 коп.).

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 , - відмовити.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Судове рішення складене 24 серпня 2026 року.

Суддя Д.І. Городецький