Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №151/826/26 — Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/826/26

Провадження № 1-кп/151/109/26

В И Р О К

іменем України

18 вересня 2026 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши у приміщенні суду в селищі Чечельник у спрощеному провадженні (порядку) без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні № 12026025100000067, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 вересня 2026 року про обвинувачення :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рахни Гайсинського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, солдата військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого :

- 08.08.2006 Іллінецьким районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 185 КК України до 150 годин громадських робіт;

-08.02.2007 Іллінецьким районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;

-17.12.2007 Іллінецьким районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 307, ст. 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 12.09.2011 умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 29 днів;

-30.03.2012 Іллінецьким районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ст. 395, ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 21.08.2015 по закінченню строку відбування покарання;

-09.08.2017 Іллінецьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ст. 395, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі;

-21.02.2018 Іллінецьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 19.01.2021 по закінченню строку відбування покарання;

-28.10.2021 Гайсинським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 місяців арешту;

-10.06.2022 Іллінецьким районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, вироком Вінницького апеляційного суду від 08.09.2022 вирок суду першої інстанції змінено та вважати засудженим за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ч. З ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 6 років позбавлення волі; ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 28.11.2024 відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України звільнений від відбування покарання за вироком Іллінецького районного суду Вінницької області від 10.06.2022 за ч. 2 ст. 185 та вважати засудженим за ч. 2 ст. 182, ч. 4 ст. 70, ст. 72, ч. 1 ст. 162, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 24.02.2025 звільнений умовно-достроково з невідбутим строком відбування основного покарання 04 місяці 05 днів

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Солдат ОСОБА_2 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог статтей 30, 41 Конституції України, статтей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статтей 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 12 Загальної декларації прав людини, ст. 17 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, 02.09.2026 близько 00 год. 05 хв, перебуваючи в АДРЕСА_2 , яке знаходиться на земельній ділянці, належній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою переховування від можливого переслідування органами військового правопорядку у зв`язку з самовільним залишенням військової частини, вирішив проникнути на територію подвір`я даного будинку.

З цією метою він, усупереч ст. 12 Загальної декларації прав людини, ст. 17 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи незаконно, не маючи рішення суду чи інших законних підстав, всупереч волі власниці ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що проникнення до володіння особи без згоди володільця є протиправним, перестрибнув через паркан на подвір`я домоволодіння будинку АДРЕСА_2 , після чого підійшов до цокольного поверху підсобного приміщення гаражу, яке знаходиться на подвір`ї даного будинку, та через незамкнуті двері проник всередину даного приміщення з метою відшукання предметів чи майна для викрадення, чим порушив недоторканість іншого володіння потерпілої.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, тобто незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 надійшов до суду в порядку ст.302 КПК України, з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_2 , яка складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, тобто незаконне проникнення до іншого володіння особи, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового засідання.

До обвинувального акту також додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_3 , в якій вона згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та дає згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження.

ОСОБА_2 в поданій заяві згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог статтей 30, 41 Конституції України, статтей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статтей 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 12 Загальної декларації прав людини, ст. 17 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, 02.09.2026 близько 00 год. 05 хв, перебуваючи в АДРЕСА_2 , яке знаходиться на земельній ділянці, належній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою переховування від можливого переслідування органами військового правопорядку у зв`язку з самовільним залишенням військової частини, вирішив проникнути на територію подвір`я даного будинку. З цією метою він, усупереч ст. 12 Загальної декларації прав людини, ст. 17 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи незаконно, не маючи рішення суду чи інших законних підстав, всупереч волі власниці ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що проникнення до володіння особи без згоди володільця є протиправним, перестрибнув через паркан на подвір`я домоволодіння будинку АДРЕСА_2 , після чого підійшов до цокольного поверху підсобного приміщення гаражу, яке знаходиться на подвір`ї даного будинку та через незамкнуті двері проник всередину даного приміщення з метою відшукання предметів чи майна для викрадення, чим порушив недоторканість іншого володіння потерпілої, а тому його дії кваліфіковано вірно зач. 1 ст. 162 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до положень ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Частинами 1, 2 ст.65 КК України, зокрема, встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Обвинуваченим ОСОБА_2 вчинено кримінальне правопорушення, яке згідно із ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до ст.66 КК України не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, те, що він раніше неодноразово судимий, на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, є військовослужбовцем, вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.162 КК України, оскільки, таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Майнова шкода кримінальним проступком не заподіяна, цивільного позову в межах кримінального провадження не заявлено.

Витрати, на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід не обирався, підстави для його обрання до набрання вироком законної сили відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 369-370, 373-374, 376, 381-382 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази, а саме : 2 DVD-R диски із відеозаписами з нагрудних реєстраторів поліцейських від 02.09.2026, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження -залишити в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Чечельницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_5