Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №148/146/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/146/26

Провадження № 2/148/563/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчука О.О.

за участю секретаря Носулько К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ ВІННИЦІ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування зазначає, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 коли його мати ОСОБА_3 вже не перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, що підтверджується рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 березня 2020 року, справа № 148/2253/19, відомості про батька дитини були внесені до актового запис народження на підставі частини другої статті 122 СК України.

Фактично відповідач ОСОБА_2 не є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебував з матір`ю дитини у сімейних відносинах у період зачаття, спільного господарства не вів у вихованні та утриманні дитини участі не брав.

У березні 2020 року позивач, познайомився з ОСОБА_5 . На той момент вона була вже офіційно розлучена. Між позивачем та ОСОБА_5 виникли близькі стосунки, які тривали протягом березня, квітня травня, червня 2020 року. Вони проводили багато часу разом, планували спільне майбутнє і позивач мав щирі почуття до ОСОБА_6 . Наприкінці червня 2020 року ОСОБА_7 повідомила позивачу про свою вагітність, однак, замість спільної радості, вона заявила, що дитина, неймовірніше, не від позивача. ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син, якого назвали ОСОБА_8 (як і позивача, про що позивач дізнався пізніше).

Про факт реєстрації та життя дитини позивач нічого не знав, оскільки проживали в різних районах і не підтримували зв`язок. Ситуація докорінно змінилася, коли позивач випадково зустрів ОСОБА_9 з сином у місті Вінниці. Побачивши 4-річного хлопчика, Позивач був вражений його зовнішньою схожістю з собою. Позивач наполіг на розмові, під час якої ОСОБА_6 зізналася, що він є біологічним батьком, оскільки дитина на нього дійсно схожа. На підтвердження цього та з метою врегулювання правового статусу дитини, сторони звернулися до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Смірнової А.О., де було вчинено наступні юридичні дії: ОСОБА_1 підписав заяву, якою офіційно засвідчив, що він є біологічним батьком ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та повністю визнає своє батьківство, а ОСОБА_3 підтвердила, що біологічним батьком її сина є саме ОСОБА_1 . Дані документи є беззаперечним доказом того, що обидва біологічні батьки визнають фактичне походження дитини та прагнуть усунути розбіжності в документах. На сьогоднішній день дитина фактично проживає разом із Позивачем та його мамою, між ними встановився глибокий емоційний та психологічний зв`язок. Дитина виховується в атмосфері любові та піклування з боку справжнього батька. Хлопчик відкрито висловлює мрію, щоб Позивач офіційно став його татом», у зв`язку з цим позивач, вважаючи себе біологічним батьком дитини, прийняв рішення про необхідність юридичного оформлення батьківства та звернувся до суду з даним позовом.

Просить визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Внести зміни до актового запису про народження №585, складеного 24 лютого 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, щодо народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: внести до актового запису відомості про батька: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України; змінити прізвище та по батькові дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_10 ».

Адвокатом Люблінською В.М. в інтересах позивача ОСОБА_1 подано клопотання про проведення розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином відповідно до ст. 128 ЦПК України, заяв та клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи у його відсутності від останнього на адресу суду не надходили.

ОСОБА_3 у судове засідання надала заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та просила розглянути справу у її відсутності.

Представник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання надав листа з проханням провести розгляд справи у відсутності представника відділу, при вирішені питання, щодо позовних вимог покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи та надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до ч. 1 ст. 191 ЦПК України, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що не суперечить положенню частини 2 ст. 191 та частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що у певний період часу позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у близьких особистих стосунках, які носили фактичний характер та мали місце після розлучення з відповідачем. Зазначені відносини не були тривалими, після чого сторони припинили спілкування та тривалий час не підтримували будь-яких контактів.

З огляду на те, що з дня набрання законної сили рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 березня 2020 року, справа № 148/2253/19 (а.с. 14 зворот - 16) про розлучення з відповідачем не сплинуло десяти місяців до народження дитини - ОСОБА_4 , відомості про батька дитини були внесені до актового запис народження на підставі частини другої статті 122 Сімейного кодексу України, виключно в силу законної презумпції батьківства, без встановлення факту біологічного походження дитини.

Судом також встановлено, що позивач на момент народження дитини не був обізнаний про факт її народження та про можливе своє батьківство щодо неї.

Лише у січні 2026 року позивачу стало відомо про існування дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також про обставини її народження та припинення шлюбу з відповідачем. Отримавши зазначену інформацію, позивач, вважаючи себе біологічним батьком дитини, виявив намір юридично оформити своє батьківство та звернувся до суду з відповідним позовом у межах встановленого законом строку позовної давності.

З метою з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалою суду було призначено судово-генетичну експертизу.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-26/8214-БД від 09.06.2026, складеного за результатами проведеного дослідження, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ймовірним біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , при цьому ймовірність батьківства становить 99,9999999%. (а.с. 86-90)

Оцінюючи зазначений висновок експерта, суд виходить із того, що відповідно до положень статті 89 ЦПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили, однак висновок судово-генетичної експертизи є спеціальним доказом, який ґрунтується на наукових методах дослідження та має підвищену доказову силу у справах про встановлення батьківства.

Відповідно до ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Відповідно ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст.134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Враховуючи вищевикладене, результати експертного дослідження, а також те, що ОСОБА_1 визнає себе батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (а.с. 19) суд дійшов висновку про задоволення позову, так як він є обґрунтованим, законним та підтверджується матеріалами справи.

Жодних належних і допустимих доказів, які б спростовували висновок експерта або свідчили про інше походження дитини, сторонами у справі не надано.

Таким чином, встановлена законом презумпція батьківства ОСОБА_2 як колишнього чоловіка матері дитини, передбачена статтею 122 Сімейного кодексу України, у даному випадку спростовується сукупністю досліджених судом доказів, зокрема висновком судово-генетичної експертизи.

Водночас сукупність встановлених судом обставин, а саме: наявність близьких стосунків між позивачем та матір`ю дитини у період можливого зачаття, відсутність обізнаності позивача про народження дитини, своєчасне звернення до суду після отримання відповідної інформації, а також результати судово-генетичної експертизи, свідчать про те, що саме ОСОБА_1 є біологічним батьком дитини.

Суд також враховує, що встановлення батьківства відповідає найкращим інтересам дитини, оскільки забезпечує її право знати своє походження, гарантоване законодавством, а також є підставою для виникнення взаємних прав та обов`язків між батьком і дитиною.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 19, 125-128, 135 СК України, ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ ВІННИЦІ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Внести зміни до актового запису про народження № 585, складеного 24 лютого 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, щодо народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: змінити прізвище дитини з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 », по батькові дитини змінити з « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_8 ».

Відомості про батька дитини записати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Вінниця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

Інші відомості залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дамчук О.О.