Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №180/1401/26 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

Справа180/1401/26

1-кп/180/149/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Марганець угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2026 року № 12026041330000094, за яким

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Марганець Дніпропетровської області, громадянин України, із середньо-спеціальною освітою, неодружений, непрацюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України вважається таким, що не має судимостей,

обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що проживаючи за усною домовленістю із власником квартири ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,в квартирі АДРЕСА_3 , та перебуваючи 20.03.2026 року приблизно о 17:00 год. у вказані квартирі, реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, введеного на всій території України згідно Указу Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_7 від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.01.2026 р. № 4524-ІХ; Указом від 12.01.2026 № 40/2026), переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, діючи умисно, таємно, викрав зі столику в залі холодильник марки «CASTLE» моделі «CR90W», SN: F1110860111292412100068, білого кольору, вартість якого, згідно висновку експерта № 512/26 від 25.03.2026 складає 4105,60 грн., який належить потерпілому ОСОБА_6 .

Після чого, утримуючи вказаний холодильник при собі, ОСОБА_3 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на вищевказану суму

Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України – як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

24.06.2026 року між прокурором Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 ,якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026041330000094, та підозрюваним ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою, при її укладанні враховані наступні обставини, передбачені ст.470 КПК України:

- підозрюваний ОСОБА_8 під час досудового розслідування сприяв під його проведенню в розумні строки, вину в інкримінованому діянні визнав повністю та беззастережно;

- надання ОСОБА_3 під час допиту у процесуальному статусі підозрюваного у кримінальному провадженні правдивих показань стосовно своєї участі у вчиненні злочину та його належна процесуальна поведінка;

- з ОСОБА_3 проведено слідчий експеримент, в холі якого він також добровільно відтворив перебіг скоєння інкримінованого йому злочину;

- ОСОБА_3 інкримінується вчинення тяжкого злочину, що дозволяє укладення угоди про визнання винуватості відповідно до ч.4 ст.469 КПК України;

- наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового провадження;

- наявність суспільного інтересу в запобіганні більшої кількості кримінальних правопорушень, які можуть бути вчинені підозрюваним.

Сторонами досягнуто домовленостей щодо узгодженого покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі строком на 5 років із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, що обмежують права обвинуваченого. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які зрозумілі сторонам, та які передбачені ст.ст.473, 474 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_6 надав прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості з підозрюваним, не заперечував проти звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, а також про проведення судового засідання без його участі.

В судовому засіданні прокурор просив вказану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджені в ній вид та розмір покарання. При цьому, ОСОБА_3 зазначив, що визнає себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і визнає фактичні обставини справи, встановлені слідством.

Крім того, зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди.

Вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого.

Згідно ч.5 ст.469 КПК України – укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з абз.3 п.3 ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює характер обвинувачення, беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, і повністю визнав фактичні обставини справи, встановлені слідством та викладені в обвинувальному акті.

Прокурор та підозрюваний ОСОБА_3 добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам ст.472 КПК України. Потерпілий не заперечував проти укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, про що надав відповідну заяву. Підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч.7 ст.474 КПК України, відсутні.

Суд, шляхом проведення опитування сторін переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, цілком розуміє свої права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що в силу ст.89 КК України він вважається таким, що не має судимостей, має постійне місце проживання та місце реєстрації, за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, дітей, непрацездатних осіб на утриманні не має, офіційно не працевлаштований.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст.66 КК України, суд визнає – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючої та обтяжуючої покарання обставини, а також те, що потерпілий ОСОБА_6 претензій до ОСОБА_3 не має, шкоду йому відшкодовано в повному обсязі шляхом повернення викраденого, суд погоджується з визначеними в угоді про визнання винуватості мінімальним покаранням, передбаченим санкцією ч.4 ст.185 КК України.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним і призначити узгоджені сторонами вид та міру покарання.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувався, і суд не вбачає підстав для його застосування на час до набрання даним вироком законної сили.

Матеріальна шкоди, завдана потерпілому ОСОБА_6 кримінальним правопорушенням, становить 4105,60 грн. та відшкодована в повному обсязі потерпілій особі в ході досудового розслідування шляхом повернення викраденого.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 512/26 від 25.03.2026 підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 червня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному 21.03.2023 рокудо Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041330000094, укладену між прокурором Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк на 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк обчислювати відповідно до положень ст.165 КВК України з моменту проголошення вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведення судової товарознавчої експертизи № 512/26 від 25.03.2026 року в розмірі 400,00 грн.

Речові докази:

- холодильник марки «CASTLE» моделі «CR90W», технічний паспорт та товарний чек на холодильних, передані на відповідальне зберігання потерпілому, - вважати повернутими.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1