Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №186/818/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 186/818/26

провадження № 2/179/959/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ковальчук Т.А.,

секретаря судового засідання Хорольській І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30.07.2012 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (надалі – Позивач, кредитор, заставодержатель, АБ «Укргазбанк», Банк) та ОСОБА_1 (надалі – Відповідач-1/ Позичальник) був укладений кредитний договір №274/2012-Р (надалі – Кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі сумі 85 000,00 грн (вісімдесят п`ять тисяч 00 коп.) строком з 30 липня 2012 по 29 липня 2017, цільовим призначенням на задоволення споживчих потреб. Відповідач зобов`язався у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше «29» липня 2027 року повернути кредит у розмірі 85 000,00 грн (вісімдесят п`ять тисяч 00 коп.), сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 19,5% річних (п. 1.4.1. Кредитного договору), сплатити проценти за користування кредитними коштами, шо не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 24,5% річних, а також комісії, штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п.3.1 Кредитного договору Позичальник здійснює повернення кредиту щомісячно з 1-ого (першого) по 10-е (десяте) число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту у розмірі не менше 1/60 від суми отриманого кредиту, що становить 1417,00 (одна тисяча чотириста сімнадцять) гривень (надалі- плановий платіж), а останній платіж сплачується у сумі 1397,00 (одна тисяча дев`яносто сім) гривень не пізніше 29 липня 2017.

Виконання зобов`язань за кредитним договором були забезпечені Договором поруки №274/2012-Р/П від 30.07.2012.

Відповідно до п.1.1 Договору поруки №274/2012-Р/П від 30.07.2012 ОСОБА_2 (надалі – Відповідач-2/ Поручитель) поручається перед Кредитором за виконання Позичальником зобов`язань по кредитному договору №274/2012-Р від 30.07.2012, укладеному між Кредитором та Позичальником, за умовами якого Позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше «29» липня 2027 року повернути кредит у розмірі 85 000,00 грн (вісімдесят п`ять тисяч 00 коп.), сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 19,5% річних п. 1.4.1. кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами, шо не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 24,5% річних, а також комісії, штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором, договором забезпечення та цим Договором.

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області у справі № 409/2857/18 від 26 червня 2019 року у повному обсязі задоволено позовні вимоги банку та стягнуто солідарно з відповідачів кредитну заборгованість у розмірі 60 761 (шістдесят тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 48 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Для примусового виконання судового рішення 27.07.2019 Банком було отримано Виконавчі листи.

В процесі виконавчого провадження заборгованість була погашена лише 16.09.2025, що підтверджується Постановою про закінчення виконавчого провадження № 60272684.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи тривале невиконання підтвердженого рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області у справі № 409/2857/18 від 26.06.2019 зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з виконання передбачених Кредитним договором та Договором поруки зобов`язань, у Банку виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України та інфляційних втрат.

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором на суму вчасно несплаченої відповідачем заборгованості за цим кредитним договором (що включає кредит та проценти), Позивачем нараховано :

- заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) за період з 01.11.2017 - 23.02.2022 (включно) – 7 021,41 грн;

- сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за період 01.11.2017 23.02.2022 (включно) –17 063,57 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене Банк змушений звернутися до суду за захистом порушеного права, а саме стягнення вищезазначеної заборгованості в судовому порядку.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 року відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, відповідачам запропоновано подати відзив на позов.

У судове засідання представник позивача не з`явилась.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву не подавали.

Відповідно до ч.1 ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачів про день та час слухання справи повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що свідчить про належне їх повідомлення.

Оскільки відповідачами не було надано відзиву на позов, тому суд приймає до уваги лише надані докази позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області у справі № 409/2857/18 від 26 червня 2019 року у повному обсязі задоволено позовні вимоги банку та стягнуто солідарно з відповідачів кредитну заборгованість у розмірі 60 761 (шістдесят тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 48 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Для примусового виконання судового рішення 27.07.2019 Банком було отримано Виконавчі листи. (а.с. 14,15)

В процесі виконавчого провадження заборгованість була погашена лише 16.09.2025, що підтверджується Постановою про закінчення виконавчого провадження № 60272684. (а.с. 16)

30.07.2012 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №274/2012-Р. (а.с. 7-11)

В якості забезпечення зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було укладено договір поруки від 30.07.2012 року. (а.с.12-13)

Відповідно до п.1.1 Договору поруки №274/2012-Р/П від 30.07.2012 ОСОБА_2 поручається перед Кредитором за виконання Позичальником зобов`язань по кредитному договору №274/2012-Р від 30.07.2012, укладеному між Кредитором та Позичальником, за умовами якого Позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше «29» липня 2027 року повернути кредит у розмірі 85 000,00 грн (вісімдесят п`ять тисяч 00 коп.), сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 19,5% річних п. 1.4.1. кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами, шо не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 24,5% річних, а також комісії, штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором, договором забезпечення та цим Договором.

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором на суму вчасно несплаченої відповідачем заборгованості за цим кредитним договором (що включає кредит та проценти), Позивачем нараховано :

- заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) за період з 01.11.2017 - 23.02.2022 (включно) – 7 021,41 грн;

- сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за період 01.11.2017 23.02.2022 (включно) –17 063,57 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону, нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), від 04.06.2019 у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18).

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3% річних за весь час прострочення, у зв`язку з чим таке зобов`язання є триваючим.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду у справі № 127/15672/16-ц погодилася з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 16.11.2018 у справі № 918/117/18, від 30.01.2019 у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Право кредитора на звернення до суду із позовом на підставі статті 625 ЦК України і стягнення з боржника трьох процентів річних та інфляційних витрат за весь період прострочення виконання рішення суду не залежить від діяльності органів державної виконавчої служби з цього приводу.

Така правова позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 4 грудня 2019 року справі № 601/2120/17.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю правовою природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні трьох процентів річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.

Нарахування 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

З ухваленням рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, зобов`язання відповідачів сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилось і триває до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання.

Суд вважає за необхідне зазначити, що беручи до уваги додатковий характер зобов`язання поручителя, кредитор має право вимагати стягнення з поручителя процентів у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, забезпеченого порукою, на основі ч. 2 ст. 625 ЦК до фактичного погашення боргу. На правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості поширюється і порука, оскільки наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором кредиту солідарно як з боржника так і з поручителів, яке не виконане останніми, не звільняє їх від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК України. Вказана норма не містить застереження щодо неможливості солідарної відповідальності боржника та поручителів за порушення грошового зобов`язання.

Кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного Кодексу, за час прострочення виконання рішення суду.

Розрахунок 3% річних та індексу інфляції в частині визначення розміру суми не спростовано відповідачами, також суду не надано власного контррозрахунку.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення 3 % річних та індексу інфляції за невиконання грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 623, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрован за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд.1, код ЄДРПОУ 23697280 МФО 320478, ІПН 236972826658) заборгованість в розмірі :

- заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) за період з 01.11.2017 - 23.02.2022 (включно) – 7 021,41грн;

- сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за період 01.11.2017 23.02.2022(включно)–17 063,57грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; Зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; Зареєстрован за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд.1, код ЄДРПОУ 23697280 МФО 320478, ІПН 236972826658) понесені судові витрати в розмірі 2662, 40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», ЄДРПОУ 23697280, адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1.

Відповідач: ОСОБА_1 адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Т.А.Ковальчук